Подивімося у календарні плани, технологічні карти чи пригадаймо, в кого їх немає — чи все заплановане зроблено? Все? А вологи немає!
Значить заплановані і реалізовані операції не забезпечили збереження головного ресурсу? Значить втрати були заплановані в бізнес-планах, технологічних картах?
Чого ж тоді варта така бізнес-модель, яка в умовах реалій дефіциту і нерівномірності опадів на теренах України замість того, щоб зробити з ґрунту бездонну бочку для утримання таких дорогоцінних опадів, перетворили його на камінь, який може втримати лише невеличкий мізер безкоштовно даного і такого безцінного для врожаю ресурсу? Погода така, яку маємо. Бізнес-плани такі, які написали. То що — будемо міняти? Чи краще банкрутство, ніж зміни? Ми вибрали — зміни!
Змінюємо бізнес-модель
Що потребує змін? Багато функцій, які треба віднести до ґрунтових, не визнаються такими. Неправильне трактування призводить до того, що ми не можемо точно визначити роль ґрунту. Виявивши ці функції і правильно їх назвавши, ви побачите, що ґрунт — найважливіша категорія, а турбота про його функції — пріоритет у догляді за урожаєм.
Напевно, у вас є таблиці, де узагальнені витрати на паливо, насіння, ЗЗР, запчастини, добрива. Весь цей набір має сенс тільки за умови, якщо запустяться ґрунтові процеси, які узагальнено називаються родючістю.
Пригадайте чи подивіться на поле, що стається із посівами, коли немає вологи в грунті та відсутній дощ?
Всі компоненти бізнес-таблиці в наявності, а процеси росту не йдуть. А тепер передивіться таблиці і знайдіть там компоненти, призначені для активізації родючості. Ви їх не знайдете, бо їх там немає.
Усереднена частка родючості в урожаї 60 і 40 % добрива та решта компонентів. А в бюджеті на підтримку 60 % ресурсу — нуль.
І пригадується біблейська історія про три насінини: перша впала на дорогу і засохла, друга — на обочину — проросла, але не вистачило їй сил протистояти несприятливому середовищу, і паросток засох. А третя насінина впала на родючу земельку і дала врожай. Виберіть за аналогією ґрунт, який обробляєте ви.
Той, що бачу я в більшості господарств, нагадує мені обочину, на якій ціною значних бюджетів і зусиль намагаються зберегти сходи. Можна сперечатися — ми і так заробляємо класно! Дозвольте запитати: а скільки б ми заробляли, якби працювали на родючому ґрунті значно меншими зусиллями і набагато меншими ресурсами?
Грунт — відновлюваний ресурс
Свою першу трудову книжку я отримав у 17 років, і звалася вона «трудова книжка колгоспника». От і виходить — 36 років. Багато? Мало? Не знаю! А от знаю напевно, що «стоїть» сільське господарство на двох фундаментах — ґрунті і людях. І всі результати залежать від ставлення до них. І тут дуже доречним є прислів‘я: «Що посієш, те й пожнеш». Посіяти можна тільки те насіння, яке маєш — досвід, знання, професіоналізм. А от куди сіяти, в який ґрунт — завжди є вибір!
Чому наші пращури тисячі років вносили гній ВРХ? Чому на теренах України не було ніколи голоду? Крім штучного. Посухи були, а голоду — ні. Що таке гній ВРХ? Це дві основні вигоди! Перша і головна — джерело мікроорганізмів для ґрунту. Вони гинуть у процесі вирощування монокультури на полі. Попадаючи на ґрунт, мікроорганізми гною заміщують загиблих і підсилюють ослаблених.
Друга вигода і не настільки важлива, як вважається, — поживні елементи. Роль гною ВРХ як джерела мікрофлори і відновлення ґрунтових процесів у рази перевищує значимість гною як джерела елементів живлення. Саме тому з гноєм ВРХ не може зрівнятися ні курячий, ні гній інших тварин.
Сьогодні його не вносять, але необхідність у відновленні втрачених мікроорганізмів в ґрунті не зменшилася. Основою зростання врожаю є ґрунтові мікроорганізми і активність ґрунтових процесів — добрива і всі компоненти живлення є лише додатком. Без добрив урожай буде. Без мікроорганізмів — ні.
Чим відрізняється малородючий суглинок від родючого? Видами, кількістю і активністю ґрунтових мікроорганізмів. Сьогодні дати на ваші поля 50 т/га гною ВРХ, і восени ви відчуєте зміни, а через рік матимете зовсім інший ґрунт.
Між мікроорганізмами і родючістю пряма залежність. А якщо згадати, що тільки родючий ґрунт має три води — воду опадів, ґрунтових рос і ґрунтову (капілярну), то стане зрозуміло, чому кількість вологи в ґрунті залежить від ґрунтової мікрофлори.
Малородючий, ущільнений, запливаючий, не пористий ґрунт з ослабленою мікрофлорою має тільки ту воду, яка з неба капне. А не капнуло, і значна частка бюджету помножилася на нуль.
Ущільнений ґрунт не вбирає воду, не утримує її, не пропускає повітря до кореня, «забивається» кожним дощем, на сонці стає камінцем. Дайте щільному ґрунту мікроорганізми, і вони зроблять його пухким. Ґрунт — відновлюваний ресурс, але сам він відновлюватися вже не може, дуже багато хімії і мало води. А гною немає!
Така ситуація була передбачувана. Достатньо було публікацій про зміну клімату, про зниження потенціалу родючості, зменшення кількості опадів і розподілення їх по вегетативному періоду, і на очах частішали посушливі роки. Більшість аграріїв закривали очі на очевидне і надіялись, що пронесе. А мені було дуже тривожно! Виникала потреба в нових інструментах відновлення мікроорганізмів ґрунту. Я почав шукати.
Пошуки і рішення
Підказку знайшов у класика землеробства: «Аграрію на кожному кроці доводиться рахуватися із життєдіяльністю нижчих організмів. Досліди Бертло зробили вірогідним, що бактерії і за симбіозом бобових, живучи самостійно в ґрунті, можуть асимілювати азот атмосфери. Звідси вже подальший висновок, що за допомоги внесення бактерій можна заражати ґрунт, де їх не було. Найновіші дослідження Ноббе, Гільтнера, Готтера і Шмідта, дійсно, показали, що введенням у незаражений ґрунт... (комплексів мікроорганізмів)... можна викликати у рослин... ефект, інколи більш сильний, ніж внесення у ґрунт навіть таких важливих добрив, як селітра і сірчано-кислий аміак» В.В ДОКУЧАЄВ (1846-1903).
Що робити — стало зрозуміло. А от як? Ефективність внесення комплексу мікроорганізмів була доведена понад сто років тому. І всі ці роки лишалася головна проблема — як отримати комплекс у промислових масштабах і, головне, зробити його стабільним. Тобто таким, який можна зберігати довгий час, перевозити, зручно вносити на поля без шкоди високій ефективності, про яку писав Докучаєв. Отут довелося попотіти. Цей шлях зайняв у нас (я був вже з командою) 17 років. Сьогодні ми даємо аграріям просте пояснення зовсім непростих речей!
Наші рекомендації — це вершинки величезних айсбергів тисяч годин експериментів, помилок, знахідок, розчарувань, нових спроб і, як результат, практичних рішень, доведених до технологічних операцій.
Ми знайшли спосіб підтримання і відновлення родючості без гною (і ще дещо). Решту роблять мікроорганізми: оструктурюють ґрунт, забезпечують доступні поживні речовини і воду, оберігають від стресів рослину, даючи врожай, збільшують ґумус.
ЯРОС — те, чого споживач раніше не знав. Ми не кращі і не гірші. МИ — ІНШІ. І йдемо на допомогу тільки тим, хто вже схопився за чуба і потребує допомоги. Беріть себе за чуба, хлопці, бо не пронесло.
На фото найекстремальніший проект з нашої практики. 2015 рік — абсолютна посуха (30 мм опадів із березня по вересень). І ґрунт повною мірою показав, на що здатен, коли про нього дбають.
097-794-77-80
