У рослинних рештках міститься велика кількість вуглецю (до 40%) — бази життєдіяльності ґрунтової біоти. Тож без рослинних решток немає їжі для мікроорганізмів, без останніх немає гумусу, а без нього земля мертва.
Як правильно використати ці рештки: заорювати, мульчувати, перемішуючи з грунтом, чи взагалі залишити на поверхні грунту? Вибираючи той чи інший спосіб, потрібно враховувати ряд факторів і умов, за яких може бути досягнута максимальна користь, а також властивості препаратів для розкладання органіки. Коротко про плюси та мінуси кожного з цих способів.
Традиційний спосіб заорювання решток
Перше. Процес їх розкладання розтягується на 2,5-3 роки, при цьому мікроорганізми мобілізують із гумусу мінерального азоту по 10 кг д.р. на 1 т соломи, створивши дефіцит і азотне голодування для наступних культур. За внесення аналогічної кількості мінерального азоту процес розкладання дещо прискориться, та баланс азоту під наступну культуру не зміниться.
Друге. У разі заорювання соломи, не розкиданої рівномірно полем, на місцях валків поселиться висока концентрація мікроорганізмів, грибів, які для розкладання целюлози виділяють велику кількість ферментів із вмістом шкідливих для рослин фенольних речовин.
Третє. Під час заорювання буде розмножуватись весь аборигенний консорціум біоти як корисних бактерій і грибів, так і шкідливих, що приводить до збільшення патогенного навантаження на грунт та поширення хвороб рослин тощо.
Четверте. Трансформація заораної соломи прискорює процес нітрифікації, але зменшує утворення гумусових складових. Нарешті, за розкладання приораної соломи вуглець, що міститься у рештках, трансформується до метану, а не до вуглекислого газу, який життєво необхідний для грунтових мікроорганізмів. Позитив — це створення природних умов для життєдіяльності мікроорганізмів, оптимальної температури грунту та наявність вологи.
У рештках кукурудзи урожайністю 6 т/га залишається 7,8 т рослинних залишків із вмістом у них 58 кг азоту, 23 кг фосфору, 127 кг калію, сірки, магнію, мікроелементів на суму 6347 грн. В рештках соняшнику масою 5,7 т за урожайності зерна 3 т/га вміст азоту сягає 80 кг, фосфору 40 кг, калію 253 кг, кальцію 87 кг та магнію 34 кг. У перерахунку на вміст цієї кількості елементів у мінеральних добривах це становить понад 6,5 тис. грн/га.
Подрібнення та перемішування решток із грунтом
Позитив — рівномірне розміщення рослиних залишків у верхньому шарі грунту. Більш сприятливі умови для аеробних мікроорганізмів, покращення водопроникнення та збереження грунтової вологи. Недоліки: високі температури уповільнюють життєдіяльність облігатних бактерій, що працюють в оптимальному діапазоні температур +18-28ºС та вологості 40-60% вологоємкості грунту.
Подрібнювати та рівномірно розкидати рештки по поверхні грунту без перемішування із землею
Цей спосіб застосовується у системах No-till та Strip-till. Захищає грунт від надмірного перегріву, покращує водопроникнення та утримання вологи ним, захищає його від вітрової ерозії і стоку води після опадів. Активізується життєдіяльність аборигенних мікрорганзмів у місцях контакту поверхні решток і грунту. Недоліки: підвищення активності патогенів та шкідників, закріплення елементів живлення у верхньому шарі грунту, повільне розкладання решток та незначне зменшення урожайності в перші роки його застосування.
Якому способу ми б не надавали переваги, залежно від кліматично-погодних умов, системи обробітку грунту, існує загальна вимога — заселити рештки селекційними, найбільш корисними і найбільш життєздатними та стійкими до несприятливих умов мікроорганізмами, грибами і бактеріями. Важлива їх стійкість до високих температур та ультрафіолетового опромінення. Для цього рослинні рештки обробляються біологічними чи органічними речовинами — деструкторами. Помилково деструкторами називають гумінові речовини, макро-, мікрокомплекси мікродобрив (мікро не від слова мікроби, а від мізерної кількості деяких елементів у них), ензими подібно тим, що виділяються мікроорганізмами і грибами для розкладання соломи у грунті. До складу деяких біологічних деструкторів входять лише окремі види бактерій, чутливі до опромінення, високих чи низьких температур, нестачі вологи. Вони, як правило, стимулюють розвиток аборигенної мікрофлори, тобто як корисних, так і шкідливих мікроорганізмів, та нестабільно діють за несприятливих умов, недостатньо впливають на оздоровлення грунту та нестійкі до ультрафіолетового опромінення, та все ж прискорюють розкладання решток, продукують амінокислоти та корисні органічні кислоти, утворення гумусу.
Виробничі випробування впливу деструктора Екостерн на розкладання соломи озимої пшениці протягом 90 днів та урожайність наступної культури сорго за різних способів обробітку грунту (оранка, глибоке рихлення, мінімальна) показали наступні результати у порівнянні з контрольними необробленими деструктором площами. Ступень розкладання на контролі становить від 23 до 31% проти 49-69% оброблених деструктором. Дослідами також встановлено, що обробка рослинних решток Екостерном зменшує кількість збудників патогенних грибів із 99 тис./га грунту на контролі до 7,6 тис./г грунту на оброблених площах. У той же час на них збільшилась кількість грибів-антагоністів до 30,8 тис./г грунту проти 5,1 тис./г на контролі. Урожайність сорго на площах, де деструктор не вносився, була в межах 5 т/га, тоді як на оброблених площах вона досягала до 7 т/га.
Майже всі ці недоліки відсутні у біологічно активних деструкторах рослинних решток Екостерн, Органік-баланс, Біодеструкторі стерні компаніїї БТУ-Центр (Україна). Ці висококонцентровані комплексні препарати у своєму складі мають: целюлозорозкладаючі ферменти, інші біологічні активні речовини, мікроорганізми різних таксономічних груп, як-то: азотфіксувальні, фосфоро-каліємобілізувальні, фунгіцидні, целюлозоруйнівні та інші у споровій чи капсульованій формах із великим терміном придатності. Ці високоякісні біодеструктори не лише швидко розкладають пожнивні рештки та накопичують у грунті доступні елементи живлення рослин, а й зберігають продуктивну вологу, покращують структуру грунту, пригнічують розвиток патогенів, зменшують кількість грунтових шкідників, оздоровлюють грунт, підвищують його родючість, що сприяє збільшенню урожайності сільгоспкультур. Хочу особливо наголосити на стійкості мікроорганізмів цих біодеструкторів та їх активній дії в умовах як низьких (+5ºС), так і високих температур (+30ºС), стабільності в умовах стресових факторів як-то посуха, дефіцит вологи (Екостерн, Органік- баланс).
За рівних інших умов краще і швидше розкладаються добре подрібнені рештки (відрізками до 10 см), рівномірно розтрушені на поверхні грунту та оброблені біодеструкторами концентрацією 1-2 л та 15-20 кг азотних добрив на 200 л води із заробленням у грунт (Біодеструктор стерні Екостерн) чи без нього (Органік-баланс) за технологій No-till, Strip-till. Високу ефективність проявляють біодеструктори компанії БТУ-Центр за всіх способів обробітку грунту (глибока полицева оранка, глибока безполицева та за мінімальною технологією).
За урожайності зерна пшениці 4 т у полі залишається 4,5-5 т соломи. В ній міститься 20 кг азоту, 10 кг фосфору, 140 кг калію і кальцію, по 8-10 кг сірки та понад 400 г мікроелементів. Така кількість елементів живлення вміщується у: 660 кг нітроамофоски на суму 553 грн, в 100 кг хлористого калію за 600 грн, у 30 кг аміачної селітри за 204 грн, у 60 кг сульфату магнію за 480 грн та 6-8 кг висококонцентрованих мікродобрив на суму щонайменше 500 грн, або всього 1800-2000 грн.
Обробка решток біодеструкторами краще за умов оптимальних температур (18-24ºС) та вологоємкості грунту 40-60%. Проте в умовах високих температур внесення Екостерн, Органік-балансу не завдає помітної шкоди біоті, що міститься у цих препаратах, оскільки розселяючись на рослинних рештках, вони капсулюються і зберігають свою життєдіяльність до настання сприятливих умов. В нинішніх умовах надзвичайно високих температур у грунті та обмеження вологи, на мою думку, більш раціонально вносити біодеструктор пізніше, в передпосівний обробіток грунту, адже мікроорганізми деструкторів не розкладають і не впливають негативно на схожість та проростання насіння, проте зменшують вплив на насіння патогенів-збудників хвороб.
Отже під час заорювання соломи її слід обробляти деструктором навіть за високих температур у вечірні часи чи похмурі дні безпосередньо перед оранкою. Тож не шкодуйте півтори сотні гривень на використання біодеструкторів, аби не втратити тисячі на добрива, фунгіциди, інсектициди та недобрати 20-25% майбутнього врожаю. Мій семирічний досвід роботи з біодеструкторами компанії БТУ-Центр переконливо демонструє їх високу ефективність. Спробуйте і Ви. Бажаю Вам успіхів!
М.Д. ІВАНЧУК, агротехнолог-консультант
