Андрій Баран: «Наша мета сьогодні — отримувати понад 10 т/га на усіх посівах»
Підприємство «Агропродсервіс» цього року відзначає 19 років із дати утворення. Як на людський вік, воно ще «молоденьке», але для сільськогосподарської компанії це вже досить солідний термін. Зі слів Андрія Барана, тут сьогодні обробляється 43 тис. га землі, вирощують традиційні для цієї кліматичної зони культури.
«Із самого початку ми вирощуємо озимі зернові, насамперед — озиму пшеницю. Вона у структурі посівних площ займає 20-25%, залежно від року. Також традиційними культурами для нас є озимий ячмінь, його вирощуємо в основному задля потреб власного тваринництва, та озимий ріпак. Останній займає у структурі близько 10% площ. Культивуємо і ярі зернові», — розповідає про господарство його керівник.
Також в «Агропродсервісі» вирощують горох (до 1,5 тис. га), кукурудзу та сою. Останні дві культури — основа фуражного балансу підприємства, сою взагалі вирощують виключно для власних потреб тваринництва. До речі, нею тут почали займатися ще років 15 тому, коли цією культурою в Україні ще майже ніхто не цікавився. Поступово напрацювали технологію, підібрали оптимальні сорти, і зараз у структурі посівних площ вона посідає близько 5,5 тис. га.
«Минулого року озимої пшениці на круг ми зібрали 8 т/га. Звичайно, були кращі ділянки, на демонстраційних та насіннєвих отримуємо 10 т/га і більше. Наша мета сьогодні — збирати понад 10 т/га на усіх посівах. І ми рухаємося до неї, підбираємо попередники, обираємо продуктивні сорти, розробляємо системи живлення, захисту. Озимого ріпаку минулого року отримали 3,6-3,8 т/га, на окремих полях було і понад 4 т/га. Ставимо собі за мету отримати нинішнього року більш як 4 т/га ріпаку. Звичайно, є ще природні умови — працюємо під відкритим небом, тож від погоди нікуди не подінешся. Але все від нас залежне робимо, і своєї цілі обов’язково досягнемо», — каже директор «Агропродсервісу».
І тут же зазначає: технологія тільки заради технології підприємство не цікавить. Передусім потрібен результат, високий урожай належної якості, який зробить усю вкладену у землю працю економічно доцільною.
«Звичайно, технологія на місці не стоїть. Ми намагаємось відслідковувати усі нові тенденції, багато їздимо по світу, підбираємо відповідні технічні засоби, купуємо нову техніку. Також працюємо із системою живлення, робимо регулярно аналіз ґрунту, і вже виходячи з його результатів розраховуємо потреби у живленні для кожного поля. Змінюємо і систему захисту. Якщо на початку свого існування ми не приділяли належної уваги протруюванню насіння, могли обходитись однією фунгіцидною обробкою за сезон, то сьогодні все змінилося. Якісний протруйник, мікроелементи, регулятори росту, триразові фунгіцидні обробки посівів є сьогодні обов’язковими елементами нашої технології», — пояснює Андрій Степанович.
Він додає, що вагому роль відіграє і виробник ЗЗР. Адже якість та рівень продукції для захисту рослин має велике значення у технології вирощування.
«Продукти компанії BASF широко присутні сьогодні в нашій технології вирощування, вони відповідають тим вимогам, які ми ставимо перед собою. І вони відповідають рівню досягнення тих результатів, які ми плануємо, тобто, як я вже сказав, понад 10 т/га озимої пшениці, 4,5-5 т/га озимого ріпаку, щодо інших культурах також. Ми займаємось насінництвом, і сьогодні з компанією BASF уже розпочали спільний проект, який дозволить нам бути корисними один одному: компанія на своїх демо-центрах, демо-ділянках висіває насіння, вирощене у нас, в «Агропродсервісі». Я думаю, що ми спільно будемо просувати продукцію, технологію, разом досягатимемо мети — розвивати економіку, будувати нашу неньку-Україну», — підсумовує Андрій Баран.
Ігор Ліщинський: «Головні складові вирощування — це сорт, захист та живлення»
Ігор Ігорович Ліщинський, з яким ми зустрілися вже на полях «Агропродсервісу», агроном досить молодий, проте вже має неабиякий досвід, вміє та любить експериментувати, удосконалювати технології захисту та живлення культур. Саме він і розповів про те, яким чином господарство досягло нинішніх результатів, та чому тут упевнені, що 10 т/га пшениці — мета досяжна і зовсім навіть не остаточна.
«Особисто я вирощуванням озимої пшениці, ріпаку та ячменю займаюся 5 років. За цей час вже напрацювали стандартну технологію, але щороку випробовуємо та додаємо щось нове. Приблизно на 80% технологія залишається незмінною, проте місце для експериментів є завжди. На мою думку, три головні складові вирощування пшениці і не тільки її — це сорт, захист і живлення. Можна ще додати попередник, терміни сівби. Також важливі погодні умови, це не від нас залежить, але один з основних чинників, які впливають на урожай. Якщо ми хочемо гарний урожай, то вказані три фактори мають бути на високому рівні», — зазначає Ігор Ліщинський.
І щедро ділиться власним досвідом та вже напрацьованою за роки роботи технологією вирощування різних культур.
Озима пшениця
«Терміни сівби в нас дещо розтягнуті, починаємо 7-8 вересня і можемо сіяти аж до 20 жовтня, залежно від року. В основному попередники соя, горох, ріпак, соняшник. Норма висіву різна: від 3 до 6 млн/га, залежно від сорту, терміну висіву, попередника. 70% насіння зарубіжної селекції, решта — українське. Маємо власний насіннєвий завод. Робимо для себе насіннєвий матеріал і також реалізовуємо його іншим підприємствам», — розповідає агроном.
Систему захисту застосовують наступну: протруєння насіння препаратом Кінто® Дуо, далі восени вноситься гербіцид Марафон®. Фунгіцидні обробки: перше весняне внесення — препарат Капало® у нормі 1-1,2 л/га або Рекс® Плюс 1 л/га та Флексіті® 150 г/га. Вдруге вносять по прапорцевому листку препаратом Адексар® СЕ Плюс у нормі 0,6 л/га. Третю фунгіцидну обробку виконують по колосу препаратом Осіріс® Стар у нормі 1,5 л/га.
«Із росторегуляторів на всіх площах використовуємо Хлормекват-Хлорид 750, вносимо його на початку виходу у трубку разом із першою фунгіцидною обробкою. Якщо росторегулятор вносимо окремо, норма його може бути 1,5 л/га. А також використовуємо Медакс® Топ на кращих, сильніших полях, де ми розраховуємо на вищий урожай, де кращі попередники, краще живлення. На них даємо двічі Медакс® Топ. Тобто разом із Хлормекват-Хлорид 750 вперше під час виходу в трубку, а вдруге по прапорцевому листку. Що стосується живлення, то на пшениці в середньому в нас 200-250 кг азоту у діючій речовині. З азотних добрив приблизно 70% припадає на КАС, його вносимо навесні, ділимо на 3 внесення. Також використовуємо аміачну селітру, на всіх полях використовуємо сульфат амонію 150 кг/га. Фосфорно-калійні добрива вносимо по 200-300 кг/га, залежно від результатів аналізу ґрунту для конкретного поля», — ділиться досвідом Ігор Ліщинський.
Він зазначає, що у господарстві постійно експериментують із сортами, у товарних посівах вирощується близько 15 сортів пшениці іноземної та української селекцій. На демо-полі ж вирощують близько 50 різних сортів. Шукають і нові перспективні сорти, у тому числі за кордоном, та намагаються вводити їх до структури площ підприємства.
«Ще хотів би розповісти про власний досвід із вирощування пшениці, а саме про фунгіцидний захист. На мою думку, під час внесення після виходу у трубку, по прапорцевому листку можна трошки «погратись» із нормами препаратів, не забезпечуючи максимальні норми. Якщо стан посівів гарний, і ознак хвороб не спостерігається, можна й мінімальні вказані норми дати, профілактично. А от стосовно вже третього внесення, по колосу, тут норма має бути максимальна у будь-якому випадку. Такий я для себе висновок зробив із власного досвіду», — зазначає агроном із захисту рослин.
Ячмінь
В «Агропродсервісі» вирощують близько 2,5 тис. га озимого ячменю, залежно від року. Попередниками виступають соя та озимий ріпак.
«Сіємо рано, намагаємось закінчити до кінця вересня, тобто терміни сівби в нас від 10 і до 30 вересня. Норма теж різна, залежно від сорту та поля, від 3 до 4 млн насінин. Сіємо ячмінь зарубіжної селекції, маємо кілька перевірених сортів, висів шести- та дворядний. Перед сівбою насіння обов’язково протруюємо препаратами Кінто® Дуо 2,5 л/т та Систіва® 1 л/т, плюс інсектицидний протруйник Гаучо 0,6 л/т. Також одночасно з протруюванням обробляємо насіння мікроелементами і амінокислотами», — розповідає Ігор Ліщинський.
Окремо наголошує, що вже третій рік у господарстві для протруювання і озимого, і ярого ячменів обов’язково застосовують препарат Систіва®.
«У перший рік спробували препарат на 200 га, на ярому ячмені ми побачили ефект. Пізніше взяли на озимий ячмінь теж на 200 га — результат потішив. Наразі в нас на 80% протруєний ним озимий ячмінь. А ярий ячмінь — це повністю 100% Систіва®, усі 3200 га протруєно у нормі 0,9 л/т. Тобто нині ми не бачимо вирощування ячменю без Систіва®. У нас є контроль: посіви ячменю, які препаратом Систіва® не оброблялися. Так от вони чітко показують різницю: озимий ячмінь сильно вразився хворобами: є тифульоз, снігова пліснява місцями. Де Систіва® застосовувалася, там, можна сказати, ідеальний ячмінь. До цього в нас він виходив із зими нерівномірно, видно було своєрідні плями на посівах. Але оця схема, Кінто® Дуо плюс Систіва®, нинішнього року дала нам на виході із зими рівномірно зелені, здорові посіви, без будь-яких випадінь», — зазначає Ігор Ігорович.
Подальша система захисту виглядає наступним чином. Восени обробка посівів гербіцидом Марафон® 0,4 л/га. Навесні дві фунгіцидні обробки: перша — на початку виходу з трубки (Авіатор 0,5 л/га та регулятор росту Терпал® 1,2 л/га), друга — по підпрапорцевому листку (Адексар® СЕ Плюс 0,5 л/га та регулятор росту). Проте цьогоріч, зауважує агроном, першу обробку можуть взагалі не проводити, адже після протруєння посіви ячменю знаходяться у відмінному стані, і перша обробка може виявитися зайвою.
Живлення ячменю проводиться із розрахунку 140-150 кг/га азоту у діючій речовині, 70 кг/га фосфору та 40 кг/га калію. Фосфорно-калійні добрива вносяться з осені, азотні — навесні у два прийоми: по мерзлоталому ґрунті аміачна селітра та КАС на друге внесення, яке зазвичай проводять після потепління та підсихання ґрунту на полі.
«Стосовно урожайності пшениці та ячменю наразі ми зафіксувались на таких показниках, як 8 т/га озимої пшениці на круг, 7 т/га ячменю та близько 4 т/га озимого ріпаку. Але у планах маємо отримувати не менше 10 т/га пшениці. Ми і зараз маємо такі урожаї на окремих ділянках, проте прагнемо збирати їх на більшості наших площ. Думаю, у нас це неодмінно вийде. І не в останню чергу завдяки схемам захисту, які ми намагаємося весь час удосконалювати. Зі свого досвіду скажу, що ми у господарстві від генеричних ЗЗР відмовились взагалі. Йдемо потроху вперед», — посміхається Ігор Ліщинський.
Нам залишається лише побажати успіхів підприємству «Агропродсервіс» та швидкого досягнення поставленої мети.
