«Миронівська птахофабрика»: екологічні інновації в агробізнесі

«Миронівська птахофабрика»: екологічні інновації в агробізнесі

/ Актуальні статті / П'ятниця, 21 вересня 2018 10:44

Позитивний вплив діяльності «Миронівської птахофабрики» на місцеву економіку зростає у міру нарощування її потужностей. Це демонструє один із векторів відповідальної діяльності підприємства перед місцевим населенням та державою в цілому. І тут промовистим фактом є екологічні показники.

Утилізація відходів

«Миронівська птахофабрика» (МПФ) — це виробництво замкнутого циклу від вирощування добового молодняка до виробництва м’яса курчат-бройлерів. Перша черга підприємства почала діяти ще в 2007 році. Сьогодні до складу птахофабрики входить інкубаторно-птахівнича станція потужністю понад 214 млн яєць на рік, 27 виробничих дільниць, на яких вирощується понад 140 млн голів птиці в рік, комплекс із переробки курчат-бройлерів продуктивністю понад 247 млн т/рік. Також діє цех утилізації продуктів виробництва, комплекс очисних споруд і транспортна служба. Зрозуміло, що наслідком діяльності такого потужного виробництва є велика кількість відходів і побічних продуктів, які потенційно можуть забруднювати землю, воду та повітря. Як МПФ вдається збільшувати показники своєї діяльності і при цьому не шкодити довкіллю?

 

17 384 26 1

 

…на землі

17 384 26 2Найменшу частку серед усіх відходів підприємства становлять найнебезпечніші з них: люмінесцентні лампи (МПФ поступово переходить на LED-освітлення — ред.), тара від ветеринарних препаратів тощо. За ними йдуть менш небезпечні побутові відходи: скло, гума, пластик, папір. «Для утилізації таких відходів у нас укладено договори з ліцензованими організаціями, — розповідає головний еколог МХП Олександр Семенець. — При чому наші менеджери перевіряють ліцензію таких підприємств не тільки під час укладення договору, а й перед кожним вивозом сміття. Так ми можемо бути впевнені в тому, що компанія на момент передачі відходів дійсно має право їх збирати, зберігати, перевозити та утилізувати».

Також утворюються і побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною: курячий послід, підстилка пташників, інкубаційні і відходи патрання та падіж.

«Перші дві категорії є цінним добривом, яке ми широко застосовуємо на полях МХП. Крім того, одне з наших підприємств — ТОВ «НВФ «Урожай» придбало техніку для аерації цієї сировини, що поліпшує її характеристики як добрива і сприяє зменшенню викидів аміаку в атмосферу (після аерації немає їдкого смороду), — каже Олександр Семенець. — Після вивезення птиці з пташників послід і підстилка збираються, завантажуються у вантажівки з тентами і збудованими МХП дорогами в об’їзд населених пунктів вивозяться до послідосховищ. Звідти їх забирають рослинницькі підприємства».

Інші побічні продукти переробляються в утилізаційному цеху МПФ, а також на спеціалізованих ветсанутильзаводах у Черкаській і Вінницькій областях, із якими підприємством укладені відповідні договори.

 

17 384 27 1

 

…у повітрі

Одночасно із запуском потужностей птахофабрики на комплексі з переробки курчат-бройлерів запрацювала й унікальна (побудована спеціально для МПФ — ред.) система аспірації, аби уникнути забруднення викидами.

«Очищення повітря відбуває­ть­­ся в кілька етапів, — пояснює заступник головного інженера з енергоефективності МПФ Євген Микитюк. — Спершу вентилятори збирають газоповітряну суміш (ГПС) звідусіль, де вона утворюється. Спеціальними каналами ГПС подається до систем аспірації типу «циклон», які уловлюють дрібні та середні частки пилу. Далі суміш зволожує­ться спеціальним розчином, що дає змогу очистити її від твердих речовин і жирів. А після цього ГПС проходить через біофільтр: деревну щепу, яка забирає з неї гази та органічні речовини. Далі вже очищене повітря викидається в атмосферу. Така система забезпечує ефективність очищення на рівні 91-97%».

Зі слів Олександра Семенця, контроль чистоти вихідного повітря здійснюють відповідні державні органи, а також фахівці лабораторії ПАТ «Український науково-дослідний інститут по промисловому та санітарному очищенню газів», яких залучає керівництво МПФ.

 

17 384 27 3

 

…у воді

Зрозуміло, що таке підприємство, як МПФ потребує багато води, але при цьому птахофабрика не бере більше, ніж може дати водний горизонт. «Річ у тім, що МПФ має ліцензію на спеціальне водокористування, відповідно до якого встановлено ліміт щодо об’єму водозабору й скидання очищених стоків».

Водовідведення здійснюється виключно після багаторівневого очищення. Так, стоки від санпропусників дільниць із вирощування птиці збираються асенізаційними машинами та привозяться до очисних споруд. Стоки від забійного цеху потрапляють у них напряму.

«Спершу вода проходить грубе механічне очищення спеціальними щітками, що видаляють частки діаметром понад 20 мм, — розповідає керівник очисних споруд МПФ Світлана Новіцька. — Після цього вода під дією відцентрових насосів проходить через барабанні сита, які забирають частки діаметром більш як 2,5 мм. Утворена в результаті суспендована рідина потрапляє на флотаційний вузол, де спочатку позбавляється твердих часток (вони випадають в осад), а потім, під дією коагулянтів і флокулянтів, — і жирів. Рідина накопичується у спеціальній ємності, а осад забирається скребками і спалюється у цеху утилізації».

Це завершальний етап механічної очистки, на якому конче необхідно знати чистоту отриманої рідини, адже від цього залежить ефективність наступного кроку — біологічної очистки. Якість води на кожному етапі оцінює сертифікована відповідно до міжнародних стандартів лабораторія комплексу біологічних очисних споруд.

 

17 384 27 2

 

«Ми відбираємо проби рідини й аналізуємо їх на всіх етапах очищення згідно з графіком, затвердженим Управлінням екології та природних ресурсів. На цьому етапі очищення стоків це відбувається кожні дві години. Такий прискіпливий аналіз потрібен, адже в разі неякісного механічного фільтрування мікроорганізми не зможуть ефективно очищувати воду від органічних решток», — пояснює керівник відділу контролю якості води МПФ Любов Буравльова.

У швидкісних біореакторах — двох ємностях — певні види бактерій поглинають хімічні забруднення та в процесі життєдіяльності перетворюють їх на воду, азот, вуглекислий газ і кисень. Після завершення цих процесів бактерії осідають на дно, а очищений шар води через зливні отвори потрапляє на станцію біологічного знезараження ультрафіолетом і далі перекачується в річку Росава.

На випадок аварійних ситуацій очисний комплекс оснащений двома ємностями тимчасового зберігання та реверсною системою повторного очищення. За добу комплекс позбавляє забруднень 5,5 тис. м³ води.

Аналіз якості води, що скидається до водойми, проводить лабораторія птахофабрики раз на тиждень (державні вимоги — раз на 10 днів — ред.). Проте не тільки вона здійснює контроль: фахівці Державної екологічної інспекції України в Черкаській області та Держспоживслужба перевіряють якість очищених стоків як за планом, так і поза ним.

«Наша діяльність регламентується вимогами природоохоронного законодавства України. Водозабір ми здійснюємо згідно із затвердженими лімітами, тож не порушуємо водний баланс регіону, а очищені стічні води мають чітко регламентовану державою якість», — наголошує Олександр Семенець.

 

Енергозбереження

Екологічна політика птахофабрики й компанії МХП загалом не обмежується лише утилізацією відходів. Особлива увага приділяється виробництву енергії з відновлювальних джерел. Так, наприклад, на ТОВ «Вінницька птахофабрика» Групи МХП після введення в експлуатацію 100% потужностей новий біогазовий комплекс дозволить замінити 10 млн м³ природного газу на рік. На МПФ пішли іншим шляхом.

«Минулого року ми розпочали пілотний проект: на одній із дільниць встановили сонячну панель потужністю 9 кВт/год. для виробництва електроенергії та нагріву води (для душових — ред.), — каже заступник директора з інженерно-технічного обслуговування Денис Смирнов. — За рік система показала себе доволі ефективною. Загалом, за підрахунками експертів, вона повністю окупиться за 5 років. Тож незабаром плануємо оснастити нею всі пташники, де сонячні панелі вироблятимуть електроенергію для вентиляції».

 

Коли екологія є вигідною

До екології в багатьох пост­радянських (і не тільки) країнах ставляться не дуже серйозно: «мовляв, природа, переживе». І дійсно: нащо вкладати кошти в те, що ніколи не принесе прибутку? Та це не зовсім так. І йдеться не лише про захист довкілля та добробут наступних поколінь, а й про вигоди для самого підприємства. «Миронівська птахофабрика» і «Вінницька птахофабрика» є зразком успішного бізнесу, який, збільшуючи потужності, не заощаджує на екології. Усе просто: ці підприємства націлені на довгострокову перспективу, а тому від забруднених річок, жахливого смороду та низького рівня соціальної відповідальності вони втратять набагато більше, ніж зекономлять на якісному очищенні та утилізації відходів. Це є втіленням загальносвітової тенденції та водночас гарним прикладом ведення відповідального бізнесу.

1

 21 лютого 2019
Станом на 1 січня 2019 року потужності одночасного зберігання зернових, зернобобових та олійних культур в Україні зросли на 7,3%.
Станом на 1 січня 2019 року потужності одночасного зберігання зернових, зернобобових та олійних культур в Україні зросли на 7,3%.
21 лютого 2019
 21 лютого 2019
Перша свіжа полуниця цього року з’явилася на прилавках Закарпаття ще у лютому.
Перша свіжа полуниця цього року з’явилася на прилавках Закарпаття ще у лютому.
21 лютого 2019
 21 лютого 2019
В Україні почалися роботи із переходу на електронну форму видачі ветеринарного сертифікату з метою спрощення ведення роботи бізнесу та створення єдиної електронної бази даних виданих документів. 
В Україні почалися роботи із переходу на електронну форму видачі ветеринарного сертифікату з метою спрощення ведення роботи бізнесу та створення єдиної електронної бази даних виданих документів. 
21 лютого 2019
 21 лютого 2019
У середу, 20 лютого, Україна та Об’єднані Арабські Емірати підписали Меморандум про співробітництво у сфері сільського господарства та безпечності харчових продуктів.
У середу, 20 лютого, Україна та Об’єднані Арабські Емірати підписали Меморандум про співробітництво у сфері сільського господарства та безпечності харчових продуктів.
21 лютого 2019
 21 лютого 2019
У рамках проекту USAID Україна отримає на реформування енергетичного сектору 85 млн доларів.
У рамках проекту USAID Україна отримає на реформування енергетичного сектору 85 млн доларів.
21 лютого 2019
 20 лютого 2019
У 2018/19 маркетинговому році (ринок соєвих бобів України функціонує за новими правилами відшкодування ПДВ, які передбачають, що при експорті сировини на відшкодування ПДВ можуть претендувати тільки сільськогосподарські підприємства-виробники сої. 
У 2018/19 маркетинговому році (ринок соєвих бобів України функціонує за новими правилами відшкодування ПДВ, які передбачають, що при експорті сировини на відшкодування ПДВ можуть претендувати тільки сільськогосподарські підприємства-виробники сої. 
20 лютого 2019

Please publish modules in offcanvas position.