Сільське господарство, мабуть, чи не найбільше відчуває вплив зміни клімату, оскільки виробничі площі займають мільйони гектарів, а кінцевий результат подекуди на 100 % залежить від примх природи.
Передова наука створює нові сорти та гібриди, стійкі до посухи, впроваджуються технології, які дозволяють більш раціонально використовувати воду тощо. Але в системі захисту рослин існує дві сторони — об’єкт захисту та шкодочинний організм, і складність полягає у тому, що вони по-різному реагують на кліматичні зміни. Для прикладу, соя важко переживає стресові умови, знижує урожайність та стійкість до хвороб. Шкодочинні організми, навпаки, стають більш агресивними, хвороби дедалі частіше її вражають, шкідники швидше проходять свій цикл розвитку, дають більше генерацій тощо. Не відстають і бур’яни, живучи на своїй території, вони більш пристосовані до температурних коливань та нестачі вологи.
Так склалося, що за останні роки площі посіву сої змістилися на північ та захід, мігруючи за кращим режимом зволоження. Освоюючи нові ареали, соя зіткнулася із рядом викликів, зокрема з проблемою дозрівання, яку успішно подолали селекціонери. Але на цьому виклики не закінчилися.
Однією із тенденцій останніх кількох років у захисті сої стало зниження ефективності гербіцидів. На сьогодні вже мало яке соєве поле обходиться без двох обробок проти дводольних бур’янів. Але якщо низьку ефективність грунтових гербіцидів можна виправдати недостачею вологи в грунті, то чому знижується ефективність страхових продуктів?
Для того щоб розібратися у цьому питанні, слід визначитися із «супротивником». Згідно з панельними дослідженнями, які проводить компанія Kleffman, головним бур’яном у посівах сої є лобода біла. Спілкуючись з агрономами, ми також чуємо, що обробили поле, а лободу не знищили, або вона відросла. Чому саме лобода біла так дошкуляє виробникам сої? Чому в одних випадках гербіциди ефективні, а в інших ті самі схеми дають збій?
Якщо подивитися на рослину лободи, відразу кидається в очі сизий наліт на листках, який досить легко стирається. Коли крапля води попадає на такий листок, вона легко скочується. Подивившись під мікроскопом, бачимо безліч гранул так званого воскового нальоту. Але на одних рослинах його більше, а на інших — менше. Науковці пишуть, що таким чином рослина лободи захищає себе від негативного впливу факторів зовнішнього середовища, до яких можна віднести і гербіциди. Складність полягає ще й у тому, що вікно внесення гербіцидів звужується завдяки тому, що соя у складних погодних умовах перебуває в стесовому стані, що робить її більш вразливою до внесення будь-яких препаратів, у тому числі і гербіцидів.
Восковий наліт — це складний комплекс сполук, до яких входять не лише органічні речовини, але і солі, які роблять його лужним, у той час як більшість розчинів гербіцидів є слабкими кислотами, які в лужному середовищі деактивуються, знижуючи ефективність.
Зважаючи на це, можна зробити висновок, що для подолання захисту лободи робочий розчин повинен мати не лише ефективні діючі речовини, але й міцно триматися на листку та бути стійким до змін реакції середовища. Саме над цими та багатьма іншими факторами працювали науковці компанії BASF, створюючи інноваційний гербіцид Корум® для захисту сої та гороху від цілого комплексу однорічних і багаторічних дводольних бур’янів, але основним ворогом була лобода біла.
Що ж робить його унікальним та більш ефективним у боротьбі з бур’янами? Корум® містить дві діючі речовини — бентазон та імазамокс, це відомі сполуки, які лежать в основі більшості систем захисту сої у світі. Поєднання контактної та системної діючих речовин з різними механізмами дії дозволяє завдати подвійного удару по бур’янах та забезпечити швидкий і тривалий захист соєвого поля, адже імазамокс, окрім системних властивостей, має яскраво виражену грунтову дію, що ефективно стримує наступні хвилі бур’янів і тримає поле в чистоті аж до збирання врожаю (рис. 1).
Рис. 1. Тривалий захист посівів, оброблених гербіцидом Корум®, 40 днів після обприскування (АЦ BASF, Хмельницька обл.)
Норма використання гербіциду Корум® — від 1,25 до 2,0 л/га, залежно від того, наскільки важка ситуація на полі. Корум® слід використовувати в баковій суміші з ПАР Метолат у співвідношенні 2 до 1 — на дві одиниці Корум® доцільно додавати одну одиницю ПАР Метолат. Норма витрати робочого розчину становить 200-250 л/га.
ПАР Метолат є тим ключем, який відкриває вхід до внутрішніх систем лободи, даючи змогу активним компонентам Корум® ефективно її знищити. ПАР Метолат містить речовини, які зменшують поверхневий натяг робочого розчину, дозволяючи йому міцно триматися на листку. Іншою особливістю ПАР Метолат є його здатність розчиняти восковий наліт та полегшувати проникнення діючих речовин гербіциду в середину листка. Поєднання особливої формуляції Корум® із ПАР Метолат має високу буферність, що дає змогу утримувати рН розчину в оптимальних межах достатньо для того, щоб розчинити кутикулярні воски і проникнути в середину тканин листка.
Корум® ефективно бореться не лише з лободою білою, він має дуже широкий спектр контрольованих бур’янів, серед яких такі злісні, як амброзія полинолиста, види щириці, берізка польова, гірчаки, мак дикий, осот жовтий та городній, ромашка, хрестоцвітні бур’яни та десятки менш поширених видів.
Слід відмітити, що багато бур’янів здатні відростати після дії гербіциду, тому діяти слід не лише ефективно, але й швидко, щоб не дати їм такої можливості. Унікальне поєднання діючих речовин гербіциду Корум® із високоефективною ПАР Метолат дає змогу повністю знищити бур’яни вже за 5-7 днів (рис. 2)
Рис. 2. Дія гербіциду Корум® 2 л/га, Метолат 1 л/га + ПАР Метолат 1,0 л/га на перерослу лободу білу 6 днів після обприскування (АЦ BASF, Хмельницька обл.)
Завдяки високій селективності та м’якій дії вікно внесення Корум® дуже широке — від одного до п’яти трійчастих листків, але головним чинником є не фаза розвитку культури, а фаза розвитку бур’яну, при цьому слід орієнтуватися на найбільш проблемний бур’ян. Десятки досліджень по всій Європі показали, що навіть подвійна норма Корум® , яку вносили, як із ПАР Метолат, так і без нього, не призводила до зниження урожайності, тож посіви сої та гороху будуть у безпеці навіть на перекриттях.
Слід пам’ятати, що імазамокс, який міститься у гербіциді Корум® , є частиною системи Clearfield®, продукти якої не варто використовувати частіше, ніж один раз на три роки. Також слід подбати про організацію сівозміни, оскільки частина культур, такі як цукрові буряки та овочеві культури, можуть мати чутливість до залишків імазамоксу в грунті. Інші культури, такі як зернові колосові, соняшник та кукурудза можна висівати без обмежень.
За даним проф. Іващенка О.О., чутливість лободи білої до дії гербіцидів у фазі сім’ядоль сягає понад 99 %, а у фазі 4 пари справжніх листків лише 38,5 %, і саме тому рекомендації із застосування Корум® на посівах сої та гороху умовно слід розділити на дві частини.
Перша — для випадків, коли культура знаходиться на початкових етапах розвитку, бур’яни не перерослі (знаходяться у фазі сім’ядолі-перша пара справжніх листків) — для таких умов достатньою буде норма Корум® 1,5 л/га Метолат 1 л/га + ПАР Метолат 0,75 л/га.
Друга — для випадків, коли проблемні бур’яни, зокрема лобода біла, переростають (3 пари листків-початок гілкування) — у такому випадку слід вносити максимальну норму Корум® 2,0 л/га + ПАР Метолат 1,0 л/га.
Компанія BASF відслідковує тенденції на ринку захисту рослин по всьому світі, і її спеціалісти швидко реагують на гострі потреби сільгоспвиробників, впроваджуючи нові рішення, які допомагають зробити сільськогосподарське виробництво більш стабільним та ефективним.
Новий потужний гербіцид Корум® — це ще один інструмент в арсеналі агронома для досягнення нових рекордів урожайності соєвого поля. Команда представників компанії із радістю надасть вичерпні рекомендації, адаптовані саме до умов Вашого господарства.
