agro business 160 160

Весняний захист ріпаку інсектицидами компанії «Сингента»

Весняний захист ріпаку інсектицидами компанії «Сингента»

/ Актуальні статті / Четвер, 21 березня 2019 10:40

Одна з найбільш рентабельних, господарсько-важливих і актуальних польових культур у світовому агровиробництві — це ріпак. На сьогодні він є найпоширенішою олійною сільськогосподарською рослиною родини капустяних. Адже в насінні сучасних сортів вміст олії — найбільш цінної фракції переробки врожаю — сягає 38-50 %.

Зважаючи на світовий попит у рослинних жирах, що постійно зростає, господарське значення ріпаку переоцінити дуже важко. Про це свідчить факт стабільно високої ціни на ріпак, яка з 2015 р. і дотепер перебуває на рекордно високому рівні, досягаючи 400-450 дол./т або навіть більше.

Ріпакова олія є важливою сировиною для різних галузей промисловості (виробництво лаків, фарб, пластмас тощо). Також із неї виготовляють біодизель, що є екологічно-чистим паливом для двигунів. З огляду на «екологічну спрямованість» економіки й життя у Західній Європі плановані рівні квот і попит на біодизель там щороку збільшуються, і вже сьогодні в окремих країнах перевищують 10 % від загального об’єму палива. Крім цього, олія ріпаку є важливим продуктом харчування. Завдяки виведенню у 80-х роках минулого століття «двонульових» («00») і «тринульових» («000») сортів, що мають низький вміст шкідливих ерукових кислот і глюкозинолатів, її дедалі більше використовують на харчові цілі.

Проте успішне вирощування ріпаку є непростим завданням, оскільки лімітується низкою природних чинників і визначається правильним підбором агротехнічних заходів. З одного боку, ріпак є досить вимогливим до умов вирощування: ця рослина полюбляє високородючі ґрунти, площі яких у світі та й у Європі обмежені. З іншого — він активно реагує на фітосанітарну ситуацію і, відповідно, є чутливим до пошкоджень шкідниками та ураження хворобами.

З огляду на це ріпак забезпечує високу продуктивність лише за правильного підбору попередників та чергування культур, що унеможливлюють накопичення і розмноження небезпечних для нього, спільних з іншими культурами, збудників хвороб і шкідників. А втім, навіть за науково обґрунтованої організації сівозмін, оптимізації систем живлення й обробітку ґрунту, шкідливі організми досить часто створюють неабияку небезпеку для посівів. Особливо гострою є загроза від комах-шкідників у весняний період, зважаючи на їхню широку екологічну адаптивність, здатність до інтенсивних міграцій, поліфагію та високу шкодочинність. Отже, давайте розглянемо детальніше деякі особливості поведінки основних фітофагів ріпаку, виділивши їх вразливі фази розвитку, для ефективного застосування проти них сучасних інсектицидів.

 

Шкідливий ентомокомплекс

В агроценозах ріпакових полів у весняний період зустрічаються такі види шкідливих комах: стеблові прихованохоботники (капустяний стебловий, великий ріпаковий, хрестоцвітний, або чорний стебловий), ріпаковий насіннєвий прихованохоботник, капустяні блішки (світлонога, хвиляста, виїмчаста, синя тощо), хрестоцвіті клопи (ріпаковий, капустяний), листоїди (ріпаковий, західний гірчичний, капустяний), білани (капустяний, ріпаковий, гірчичний), капустяна совка, капустяна міль, капустяний стручковий комарик (або галиця), капустяна попелиця, ріпаковий квіткоїд.

Однак найбільш поширеними фітофагами ріпаку навесні, проти яких зазвичай завжди потрібно застосовувати інсектициди, є прихованохоботники та ріпаковий квіткоїд. Їхні біологічні особливості та потенціал шкодочинності наведено в табл. 1, 2. Ці шкідливі комахи щороку з’являються на посівах ріпаку в небезпечній чисельності в будь-якій природно-кліматичній зоні України та здатні завдати неабиякої шкоди. Без жодного інсектицидного захисту втрати врожаю від прихованохоботників можуть сягати 18-20 %, а від квіткоїда — 19-58 % (Федорен­­ко В. П., Касьянов А. М., 2012; Сніжок О. В., 2014; Писаренко В. М.,
Гордєєва О. Ф., 2009).

Про високу небезпеку від прихованохоботників та квіткоїда також свідчать досить низькі їх економічні пороги шкідливості (ЕПШ), що розроблялися вченими ще у радянські часи (табл. 1). Насамперед слід за­уважити, що вказані в агрономічній літературі ЕПШ мають середні, тобто приблизні значення. Тож сьогодні ними можна користуватися лише орієнтовно. З іншого боку, зважаючи на значне зростання цін на врожай ріпаку, яке відбулося останніми роками, стає логічним той факт, що вказані пороги шкідливості фітофагів теж відповідно понизилися. Отже, навіть за відносно невисоких рівнів чисельності цих шкідників, що спостерігається відразу після їх появи на полях ріпаку, виникає необхідність в інсектицидному захисті. Тому для надійного захисту посівів культури навесні за сучасних умов потрібні саме обов’язкові інсектицидні обробки, які нумеруються відповідно до їх необхідної кількості (кратності): Т1, Т2.

 

Таблиця 1. Морфологічні, екологічні та біологічні особливості основних шкідників ріпаку — прихованохоботників та ріпакового квіткоїда

05 396 54 2

 

Прихованохоботники. Насамперед варто відмітити, що представники цієї групи шкідників належать до роду довгоносиків (Curculionidae, sp.), внаслідок чого їхні біологічні особливості (за винятком деяких явищ поведінки і розвитку в окремих видів) дуже схожі, а різниця між стадіями розвитку становить лише декілька днів (табл. 1, 2). Зокрема, час і температурні режими виходу жуків після зимівлі, тривалість яйцекладки, ембріонального періоду, строків розвитку личинок, лялечок та імаго майже збі­гаються і проходять в однакових або дуже близьких календарних періодах. Екологічні параметри й закономірності розвитку цих фітофагів, а також трофічна спеціалізація зумовлюють їх успішне розмноження на хрестоцвітих рослинах і поширення практично по всій території України. Відповідно, вони присутні в посівах озимого і ярого ріпаку в усіх зонах вирощування.

Зимують ці шкідники в стадії жуків під рослинними рештками або у верхніх прошарках ґрунту — в лісосмугах, на узліссі, в садах та інших стаціях із деревно-чагарниковою рослинністю. Після зимової діапаузи і наступної весняної реактивації вони заселяють посіви озимого ріпаку саме у квітні-травні, коли й проявляють свою основну шкідливість, живлячись рослинами цієї культури. Протягом року розвиваються в одному поколінні; шкодять як імаго, так і личинки.

 

Таблиця 2. Тривалість стадій розвитку в основних видів прихованохоботників та ріпакового квіткоїда на посівах ріпаку озимого

05 396 55 1

 

Прихованохоботників, залежно від місця локалізації і живлення личинок, поділяють на стеблових і насіннєвих. Найбільш поширеними, відомими і водночас найшкодочиннішими є капустяний стебловий (Ceuthorrynchus quadridens Panz.) та ріпаковий насіннєвий (Ceuthorrynchus assimilis Payk.) (рис. 1, 2).

Жуки капустяного стеблового прихованохоботника вигризають невеликі виразки в стеблах, черешках або жилках листків, у квітконіжках та інших частинах рослин ріпаку, спричиняючи часткове або повне відмирання пошкоджених тканин і органів. Проте імаго значних збитків не завдають. Більш небезпечними є пошкодження личинками, які, відроджуючись із яєць, відразу проникають всередину крупних жилок листків, черешків або в серцевину стебел (залежно від локалізації яйцекладок на рослині), де утворюють ходи. В результаті вони перегризають провідні пучки, порушуючи сокорух, постачання води і поживних речовин ксилемою та флоемою; уражені листки в’януть, засихають, обламуються і опадають; як наслідок — міцність стебел різко знижується, що суттєво погіршує стійкість рослин до вилягання, відбувається ураження кореневої шийки некрозом.

 

Рис. 1. Імаго капустяного стеблового прихованохоботника

05 396 54 1

 

Нерідко спостерігається і загнивання пошкоджених тканин внаслідок їх інфікування патогенними мікроорганізмами. Пошкодження, які спричиняються личинками, викликають загалом значне відставання у рості й розвитку рослин, сильно ушкоджені з яких гинуть; стручки і насіння формуються дрібними, недорозвинутими і вимушено дозрівають на 1,5-2 тижні раніше, що істотно знижує загальну продуктивність посівів.

На відміну від капустяного стеблового, у ріпакового насіннєвого прихованохоботника імаго є досить шкодочинними, оскільки вони (разом із личинками) пошкоджують переважно генеративні органи озимого і ярого ріпаку, з яких безпосередньо формується необхідний нам урожай. Жуки під час живлення вигризають на квітконіжках, бутонах (проте й на стеблах також) характерні виразки, що в підсумку погіршує умови формування, знижує кількість та якість майбутньої насіннєвої продукції.

Також варто відмітити більш пізній початок розвитку нового покоління на озимому ріпаку навесні. Це зумовлено тим, що личинки та лялечки цього виду розвиваються винятково в плодах рослин культури, які утворюються лише в травні. Хоча вихід імаго після перезимівлі і в капустяного стеблового, і в ріпакового насіннєвого прихованохоботників відбувається майже одночасно, проте в останнього період додаткового живлення на культурних чи дикорослих капустяних є більш тривалим і розтягнутим.

 

Рис. 2. Імаго ріпакового насіннєвого прихованохоботника на бутонах ріпаку

05 396 55 2

 

Отже, враховуючи особливості живлення і розвитку цього виду, відкладання яєць і відродження із них личинок на посівах озимого ріпаку розпочинається уже після цвітіння (з середини травня), коли самиці кладуть яйця в стручки вже після їх формування, прогризаючи в них спеціальні отвори. Відповідно, личинки, що відроджуються через 7-10 днів, пошкоджують насіння, об’їдаючи його поверхню або вгризаючись у нього; за період свого життя 1 личинка здатна знищити від 5-6 до всіх насінин заселеного нею стручка. Спочатку ушкоджений плід зовні майже не відрізняється від здорового. Однак потім він змінює забарвлення і передчасно достигає, що призводить до кількісних і якісних втрат урожаю.

Ріпаковий квіткоїд. Є найнебезпечнішим і одним із найбільш розповсюджених шкідників ріпаку, оскільки без контролю чисельності втрати врожаю від нього можуть сягати 40-60 %. Ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus F.) належить до родини блистянки (Nitidulidae). Розвивається у 2-3 генераціях за рік. Шкодять генеративним органам імаго й личинки. Зимують жуки у верхньому шарі ґрунту, під опалим листям або іншими рослинними рештками. Пробуджуються ранньої весни, за температури середовища +8-9°С. Спочатку імаго заселяють квітки різних трав’янистих рослин (кульбаби, жовтцю, мати-й-мачухи), а згодом, із настанням фази цвітіння у капустяних культур, переселяються на їх посіви (рис. 3). Причому за потепління до +11°С жуки розпочинають міграцію перельотами, а за наростання температури повітря до + 15°С відбувається їх масовий літ.

 

Рис. 3. Імаго ріпакового квіткоїда

05 396 56 1

 

Спочатку квіткоїд з’являється на краях посівів культурних капустяних, а потім поширюється по всьому їх масиві. На рослинах озимого ріпаку жуків можна спостерігати, вже починаючи із фази бутонізації, зазвичай у кінці квітня-на початку травня. Відповідно, й шкоди фітофаг розпочинає завдавати, псуючи бутони ще до їх розкриття. При цьому пошкоджені бутони засихають та опадають, звісно, не утворюючи плодів. Згодом імаго продовжують живитися уже органами квітів — тичинками та приймочками. За період свого живлення на одній рослині один жук здатний знищити до десятка бутонів чи квіток, що пізніше могли б перетворитися на стручки з урожаєм насіння. Після спаровування самиці в бутон відкладають декілька яєць, із яких через 4-10 днів відроджуються личинки. Середня плодючість є досить високою і становить 40-50 яєць.

Личинки живляться пилком і за невисокої чисельності особливо значної шкоди не завдають, проте за інтенсивного заселення (3 екз./квітку) можуть теж спричинити відчутні втрати врожаю. Період живлення й розвитку личинок досягає 20-30 днів і триває майже до завершення цвітіння рослин ріпаку. Зважаючи на таку високу шкодочинність ріпакового квіткоїда, хімічні заходи з контролю його чисельності повинні застосовуватися ще у фазі бутонізації рослин, тобто ще до того, як він зможе пошкодити генеративні органи, які є елементами структури майбутнього врожаю.

 

Інсектицидний захист

Як зазначалося вище та як показує практика, ефективний захист посівів озимого і ярого ріпаку від основних видів шкідників можливий за проведення обов’язкових інсектицидних обробок. Адже й прихованохоботники, і хрестоцвіті блішки, а також і ріпаковий квіткоїд щороку заселяють посіви в усіх зонах вирощування ріпаку у чисельності, що зазвичай швидко перевищує ЕПШ та створює загрозу істотних втрат урожаю. Отже, питання необхідності використання інсектицидів на сьогодні виникати не повинно; натомість важливо зосереджувати увагу на правильних строках застосування інсектицидів: ще до того, як фітофаги завдадуть непоправної шкоди культурним рослинам.

Система захисту озимого та ярого ріпаку від компанії «Сингента» передбачає щонайменше двократне внесення інсектицидів власного виробництва у весняний період (рис. 4). Насамперед необхідно зосередитися на весняному захисті ріпаку від групи прихованохоботників («хрестоцвітних» довгоносиків) — шкідників, небезпеку від яких у агровиробництві досить часто недооцінюють; а більшість декларованих інструментів і методів боротьби з ними за фактом не є достатньо ефективними, зважаючи на особливості їх біології і поведінки. З огляду на відносно низькі температури весняної реактивації жуків після перезимівлі на посівах озимого ріпаку вони з’являються досить рано: ще в кінці березня-на початку квітня (залежно від природно-кліматичної зони). При цьому важливо спрацювати на випередження і вчасно знищити саме імаго — до того як вони спаруються, відкладуть яйця, і на рослинах розпочнеться розвиток нового покоління. Тобто хімічний контроль повинен плануватися і проводитися саме проти імаго, що перезимували і з’явилися на посівах. Зволікання з інсектицидною обробкою може призвести до значних пошкоджень личинками стебел (у стеблових прихованохоботників) та пізніше стручків (у насіннєвого прихованохоботника). Адже більш шкодочинними у цій біологічній групі фітофагів є саме личинки. Зважаючи на це, виключно важливою і необхідною є вчасно проведена перша весняна обробка посівів інсектицидами.

 

Рис. 4. Система інсектицидного захисту ріпаку у весняний період

05 396 56 2

 

Для оцінки рівня загрози від прихованохоботників і, відповідно, для прийняття рішення про початок застосування інсектицидів необхідно проводити послідовний моніторинг за їх популяціями. Розпочинати спостереження та обліки потрібно ранньої весни, коли середньодобова температура повітря перевищить показник + 5°С (температурний поріг весняної реактивації більшості видів прихованохоботників). У зв’язку з цим найбільш практичними та ефективними є жовті чашки-пастки, які виставляють у посівах ріпаку і потім щодня оглядають. У разі виявлення в одній пастці 8-10 жуків упродовж 3 діб необхідно розпочинати обробку інсектицидами.

Отже, для контролю імаго прихованохоботників у ранньовесняний період компанія «Сингента» рекомендує використовувати інсектицид Карате® Зеон 050 CS, мк. с. (лямбда-цигалотрин, 50 г/л) із нормою витрати 0,15 л/га. Це і є так звана Т1-обробка. Цей контактно-кишковий інсектицид забезпечує потужний миттєвий ефект та має широкий спектр дії проти різноманітних гризучих шкідників, у тому числі й проти різних видів довгоносиків, до яких належать і прихованохоботники. Така позитивна характеристика цього препарату є досить важливою і знаковою, оскільки представники родини Curculionidae загалом дуже стійкі до інсектицидів. Із відомого їх асортименту далеко не всі виявляють достатню ефективність дії. У разі застосування у Т1-обробку Карате® Зеон завдяки своїй універсальній дії ефективно знищує і хрестоцвітних блішок, що з’являються на посівах також дуже рано, майже завжди одночасно з прихованохоботниками.

Діюча речовина лямбда-цигалотрин є модулятором натрієвих каналів і діє, порушуючи обмін іонів натрію і калію у пресинаптичних мембранах нервових клітин, що в результаті призводить до порушення передачі нервових імпульсів та блокування роботи центральної нервової системи. Комахи відразу припиняють живитися, виникає параліч рухових та інших функцій у їхніх організмах, що призводить до швидкої загибелі. Лямбда-цигалотрин вирізняється високою контактною токсичністю проти шкідників різних видів і багатьох біологічних груп, а також вираженим «нокдаун-ефектом» — високою стартовою ефективністю. З-поміж інших корисних властивостей та конкурентних переваг, які притаманні інсектициду Карате® Зеон, варто виділити такі:

 

  • синергічна дія за поєднання у бакових сумішах із ФОС-інсектицидами.
  • Переваги інноваційної формуляції «мікрокапсульована суспензія» (технологія Зеон-капсуляції):
    • стійкість застосованого препарату до сонячного ультрафіолетового випромінювання (захист діючої речовини від фотодеструкції); відповідно, подовжена тривалість захисної дії — до 7-8 днів;
    • стійкість до змивання опадами вже через 1 годину після обприскування;
    • підвищена безпечність користування.
  • Можливість використовувати безпечні для культур суміші з фунгіцидами та гербіцидами.
  • Репелентна дія на бджіл.
  • Зручний для користувачів (низька норма застосування, широка реєстрація).

 

Для захисту посівів ріпаку від ріпакового квіткоїда обов’язково необхідна друга інсектицидна обробка, не менш важлива, ніж перша. З метою ефективного контролю цього найнебезпечнішого фітофага компанія «Сингента» створила і вивела на ринок новітній інсектицид Пленум® 50 WG, ВГ (піметрозин, 500 г/кг). Таке спеціалізоване призначення препарату водночас із його високою ефективністю проти квіткоїда стало можливим завдяки потужному науково-дослідному потенціалу компанії.

Активна речовина піметрозин належить до принципово нового класу інсектицидних сполук, що називається піридинкарбоксаміди, і за хімічними властивостями та дією на фітофагів принципово відрізняється від препаратів групи піретроїдів чи неонікотиноїдів. Під час контакту з жуками квіткоїда вона виявляє два різні механізми дії на їхні організми. По-перше, викликає миттєве і незворотне припинення живлення: комахи якийсь час (протягом 2-3 днів) ще мляво ру­хаються, але вже не живляться; в результаті гинуть від голоду. По-друге, піметрозин впливає на хордотональні органи — зовнішні механорецептори, що відповідають за положення та орієнтацію кінцівок шкідника у навколишньому просторі. Як наслідок, м’язи ніг перебувають у постійно напруженому стані, що перешкоджає нормальному закріпленню комах на листках чи бутонах, через що вони падають із рослини на поверхню ґрунту, де знову ж таки гинуть від голоду або їх знищують ентомофаги. Такий унікальний подвійний механізм дії піметрозину унеможливлює виникнення резистентності у квіткоїда або успішно долає її у тих популяцій, що вже стали стійкими до інсектицидів групи синтетичних піретроїдів або не­онікотиноїдів.

Інсектицид Пленум® на ріпаку доцільно і необхідно застосовувати у фазі бутонізації: від початку (від «зеленого бутона») і до закінчення цієї фази (до «жовтого бутона»); фази органогенезу рослин за шкалою ВВСН 50-59. Зареєстрована норма витрати препарату — 0,15-0,25 кг/га. Обприскування посівів ріпаку саме в період утворення і розвитку бутонів продиктоване регламентами у зв’язку з необхідністю провести контроль ріпакового квіткоїда якомога раніше — ще до того, як він завдасть значних пошкоджень рослинам. Отже, Пленум® знищує шкідника під час обробки по бутонах ще до їхнього розкриття, таким чином, зберігає майбутній урожай.

05 396 57

Іншою важливою властивістю піметрозину є його різні способи виявлення токсичної дії на комах-фітофагів та способи проникнення і локалізації у культурних рослинах після обробки. Крім контактно-кишкової, ця активна сполука має і системну дію, що триває 8-10 днів. Застосувавши Пленум® наприкінці бутонізації ріпаку (ВВСH 57-59), захисна дія препарату поширюється і на початок цвітіння, забезпечуючи ефективний контроль квіткоїда в період його максимальної концентрації на посівах. Тому однієї обробки препаратом цілком достатньо для надійного захисту ріпаку від цього фітофага.

Серед інших унікальних властивостей препарату Пленум®, що надають йому практичних переваг над конкурентами, слід відмітити такі:

 

  • репелентний ефект (або відлякувальна дія) на жуків ріпакового квіткоїда — препарат захищає посіви від повторного заселення;
  • надзвичайна термостабільність — діюча речовина зберігає свою інсектицидну активність за дуже високих денних температур (навіть до +35°С).

 

Аналізуючи видовий склад шкідливого ентомокомплексу агроценозів ріпаку, також варто звернути увагу й на деяких інших фітофагів, що концентруються на рослинах у фазі бутонізації. Окрім квіткоїда, посіви ще продовжують заселяти й прихованохоботники. Слід зауважити, що міграція у цих шкідників є досить розтягнутою у часі, і «останні хвилі» жуків ще продовжують з’являтися на ріпакових полях аж до завершення стеблування-початку бутонізації. У такому разі доцільно і рекомендовано застосовувати бакову суміш інсектицидів Карате® Зеон (0,15 л/га) + Пленум® (0,2 кг/га). Таке поєднання було успішно перевірене практикою; воно виявлятиме більш виражений «нокдаун-ефект» та ширший спектр інсектицидної дії, забезпечуючи ефективний контроль одночасно і прихованохоботників, і квіткоїда. До того ж ця комбінація препаратів також надійно захищатиме посіви і від гусениць першої генерації деяких лускокрилих та хрестоцвітних клопів, що теж можуть заселяти ріпак (особливо ярий) у фазі бутонізації.

Усі офіційні рекомендації із застосування препаратів Карате® Зеон та Пленум® на посівах озимого і ярого ріпаку у весняний період було розроблено й обґрунтовано спеціалістами на основі даних із багатьох польових дослідів. Отже, система інсектицидного захисту ріпаку від компанії «Сингента» сформувалася і на сьогодні є цілком самодостатньою: вона гарантує повний та ефективний контроль усіх економічно важливих видів фітофагів, одночасно забезпечуючи високу рентабельність.

 

Микола ДЕМ’ЯНЮКменеджер із технічної підтримки, компанія «Сингента»

 28 березня 2024
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Період залежності українського ринку від імпорту вершкового масла завершився. На тлі збільшення пропозиції вітчизняна продукція помітно подешевшала, і європейське масло стало неконкурентним в Україні.
Період залежності українського ринку від імпорту вершкового масла завершився. На тлі збільшення пропозиції вітчизняна продукція помітно подешевшала, і європейське масло стало неконкурентним в Україні.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Перші аукціони з оренди державних земель в Україні можуть бути оголошені вже влітку цього року.
Перші аукціони з оренди державних земель в Україні можуть бути оголошені вже влітку цього року.
28 березня 2024
 28 березня 2024
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
28 березня 2024
 28 березня 2024
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних результатів. Ця стаття присвячена різним технологіям та інноваціям від BEDNAR.
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних ...
28 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.