Ще 10-15 років тому врожайність озимої пшениці на рівні 10 т/га вважалася недосяжною мрією для українських аграріїв, проте на сьогодні — це реальність, якою може похизуватися чимала кількість сільськогосподарських підприємств по всій території України. Шлях до цього показника був непростий і пролягав не тільки через збільшення інвестицій, зміну підходів у виборі сорту, способу обробітку ґрунту, оновлення машино-тракторного парку, удосконалення системи удобрення і захисту рослин, а й передусім через зміну свідомості, підходів до господарювання. Лише повіривши у досяжність своєї мети, ми здатні її досягти, реалізувати. Найважчим на цьому шляху є перший крок: навчитися не тільки брати від землі, а й вкладати в неї.
Аналізуючи технологію вирощування сільськогосподарських культур, можна виділити два найбільш дієвих і дороговартісних важеля впливу на рівень урожайності: системи удобрення і захисту. При цьому це «шальки» одних терезів, без збалансування яких результат не буде досягнуто. Адже обидва цих заходи спрямовані на оптимізацію, покращення роботи одного — фотосистеми посіву. Для надання вагомості цьому твердженню наведемо цитату з праці відомого науковця-фізіолога радянської доби Анатолія Олександровича Ничипоровича: «…В урожаї продукти фотосинтезу становлять 90-95% сухої біомаси рослин, а зольні елементи й азот — лише 5-10%. Проте продуктивність рослинного організму однаковою мірою залежить від того, наскільки складуться сприятливі умови як для засвоєння мінеральних речовин із ґрунту, так і для фотосинтезу…».
Однак попри всі аргументи навіть передові господарства готові вкладати чималі кошти в систему удобрення і намагаються економити на системі захисту, зокрема фунгіцидному. Тобто, забезпечивши рослину необхідними макро- і мікроелементами, недопрацьовують щодо контролю хвороб. Результатом є втрата асимілятивної поверхні листків, передчасне завершення вегетації і недобір врожаю.
Рис. 1. Динаміка наростання площі фотосинтетичної поверхні у посівах озимої пшениці
Чи задумувалися Ви над тим, скільки майбутнього врожаю фотосинтезує асиміляційна поверхня посіву озимої пшениці за 1 добу протягом періоду наливу зерна? Якщо врахувати, що період цвітіння (запилення) - кінець воскової стиглості озимої пшениці (так званий період наливу зерна) в Україні триває у середньому 40-45 днів, і ми претендуємо на урожайність 10 т/га, то за 1 день посів синтезує 2,0-2,5 ц/га пластичних речовин у перерахунку на суху речовину. І це лише пластичні речовини, які транспортуються рослиною до зернівки і перетворюються на господарсько-цінний урожай. До цього показника потрібно ще додати пластичні речовини, які використовуються на підтримання життєдіяльності листостеблової маси і кореневої системи рослин, і лише тоді ми отримаємо більш чітке уявлення про продуктивність фотосистеми пшеничного поля. Якщо зануритися ще глибше у розрахунки і взяти за основу показник чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ), який у період наливу зерна коливається у межах 3,5-5,5 г/м² за добу, то протягом усього цього часу на 1 га має функціонувати 40-60 тис. м²/га, або 4-6 м²/м² асиміляційної поверхні листків.
Чи реальні такі показники? Звичайно. На рисунку 1 наведено динаміку наростання фотосинтетичної поверхні у посівах озимої пшениці протягом вегетації. За оптимальних умов росту і розвитку посів досягає показника 4 м² листової поверхні на 1 м² площі поля (40 тис. м²/га), починаючи з фази прапорцевого листка, і вона продовжує рости до фази цвітіння, сягаючи 6-7 м²/м² (60-70 тис. м²/га). В подальшому площа активної фотосинтезуючої листової поверхні поступово зменшується у зв’язку з погіршенням освітленості в нижньому ярусі листків, що є причиною їх біологічного відмирання. У подальшому пластичні речовини з нижніх листків реутилізуються до верхніх і колоса.
Також потрібно зазначити, що за даними А.О. Ничипоровича, «під час формування площі листової поверхні на рівні 40 тис. м² на 1 га посіви поглинають до 70-80% сонячної радіації, а у разі досягнення 50 тис. м²/га, використовують уже до 95 % енергії світла (ФАР), що надходить до посіву. Подальше збільшення фотосинтетичної поверхні є малоефективним». Отже, протягом періоду «прапорцевий листок-кінець молочної стиглості» посіви озимої пшениці мають найвищу продуктивність фотосинтезу і найкраще засвоюють фотоактивну радіацію (ФАР). Проте на заваді повноцінному функціонуванню фотосинтетичної поверхні протягом цього часу стає розвиток хвороб: септоріоз листя, піренофороз (жовта плямистість), жовта, бура і стеблова іржі, борошниста роса тощо. Саме від ефективності фунгіцидної системи захисту залежить рівень урожайності озимої пшениці та окупність усіх попередніх капіталовкладень в обробіток ґрунту, удобрення, насіння тощо.
Основними функціональними листками, які мають відчутний вплив на формування і налив зерна, є перший (прапорцевий)-четвертий (Рис. 2). Решта відігравали ключову роль на більш ранніх етапах органогенезу, під час закладки продуктивних стебел, формування елементів колоса, колосків і квіток. Саме на захист від хвороб і пролонгацію функціонування прапорцевого, підпрапорцевого, третього і четвертого листків у період наливу зерна має бути спрямована фунгіцидна система захисту озимої пшениці. З цією метою вносять фунгіциди у період виходу прапорцевого листка і наступний раз під час цвітіння.
Рис. 2. Розподіл фотосинтетичної поверхні між окремими частинами рослин озимої пшениці та їх частка у надходженні асимілянтів до зернівки (HGCA — The wheat growth guide, 2008)
Примітка: Чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) — це кількість сухої речовини, яка утворюється у результаті фотосинтезу на одиницю листової поверхні посіву за одиницю часу.
Для ефективного та тривалого захисту посівів озимої пшениці у період прапорцевого листка (ВВСН 37-39) доцільно застосовувати інноваційний фунгіцид компанії BASF Адексар® СЕ Плюс. Продукт характеризується високою ефективністю проти ключових хвороб пшениці і ячменю, а також пролонгованим періодом захисту до 40 днів після внесення. Тобто використавши Адексар® СЕ Плюс у фазі прапорцевого листка, ви гарантовано отримуєте захист листової поверхні до завершення молочної стиглості зерна. Такий пролонгований період захисту робить його унікальним на ринку фунгіцидів України.
Висока фунгіцидна ефективність та пролонгований період захисту Адексар® СЕ Плюс передусім пов’язані з властивостями активних інгредієнтів. Діючі речовини, які входять до складу препарату, належать до трьох найбільш перспективних класів хімічних сполук у контролі хвороб зернових культур і є лідерами в них щодо ефективності: триазоли, стробілурини і SDHI-інгібітори. Епоксиконазол, піраклостробін і флуксапіроксад (Ксеміум®) мають перехресну ефективність проти септоріозу листя, борошнистої роси, видів іржі, сітчастої, смугастої, темно-бурої та інших плямистостей, ринхоспоріозу, що посилює роботу кожної з цих діючих речовин (Рис. 3). Крім того, різний механізм дії та розподілу у рослині забезпечує ефективний контроль збудників хвороб на будь-якому етапі їх розвитку: від інфікування до спороутворення. Зокрема, системні властивості епоксиконазолу і Ксеміум®, трансламінарні — піраклостробіну забезпечують тривалий лікувальний ефект. У той же час здатність піраклостробіну та Ксеміум® на початкових етапах локалізуватися на поверхні листків у восковому шарі з формуванням запасів «депо» і їх подальший перерозподіл гарантують тривалу профілактичну дію.
Рис. 3. Ефективність Адексар® СЕ Плюс щодо контролю основних хвороб листя пшениці та ячменю
Забезпечуючи ефективний і тривалий контроль хвороб листя зернових культур, Адексар® СЕ Плюс сприяє розкриттю генетичного потенціалу зернових культур і збереженню значної частини врожаю зерна, що підтверджено чисельними європейськими та українськими дослідженнями (Рис. 4). У разі вартості гектарної норми внесення Адексар® СЕ Плюс із урахуванням витрат на застосування, що еквівалентно 1,5-3,5 ц зерна пшениці або ячменю (залежно від норми внесення), він дозволяє додатково отримати 8-15 ц/га збереженого врожаю. Це вдвічі-втричі і більше окуповує витрати, пов’язані з придбанням та використанням цього продукту, що підтверджує високу економічну та господарську доцільність включення його у системи захисту зернових культур в усіх регіонах України. При цьому чим вищий рівень інфекційної загрози, тим вища окупність Адексар® СЕ Плюс.
Рис. 4. Урожайність озимої пшениці у разі застосування фунгіциду Адексар® СЕ Плюс у фазі прапорцевого листка в агроцентрах компанії BASF в умовах України
Не менш важливим є застосування фунгіцидів у період цвітіння озимої пшениці, оскільки це дозволяє подовжити період захисту прапорцевого і підпрапорцевого листків до завершення воскової стиглості зерна, а також захищає колос від інфікування фузаріозом і септоріозом, заселення вторинною інфекцією: альтернаріозом, оливковою пліснявою тощо. Тобто ми покращуємо та подовжуємо роботу фотосистеми пшеничного поля і позитивно впливаємо на кількісні та якісні показники майбутнього врожаю.
Для контролю хвороб колоса, зокрема фузаріозу, плямистостей листя і вторинної інфекції озимої пшениці, компанія BASF рекомендує використовувати фунгіцид широкого спектра дії Осіріс® Стар із нормою витрати 1,0-1,5 л/га. Завдяки поєднанню двох високоефективних діючих речовин із групи триазолів (епоксиконазол і метконазол) в інноваційній препаративній формі на основі полімерів, фунгіцид забезпечує швидку лікувальну дію та тривалий превентивний захист від фузаріозу і септоріозу колоса та листя, видів іржі, піренофорозу й інших плямистостей, перешкоджає розвитку вторинної інфекції (сапрофітних грибів) за розтягнутого періоду збирання або несприятливих погодних умов.
Рис. 5. Ефективність контролю фузаріозу колоса фунгіцидом Осіріс® Стар у посівах озимої пшениці (Україна, 2013-2016 рр. кількість дослідів n=5)
Високу ефективність Осіріс® Стар щодо контролю фузаріозу колоса підтверджено численними дослідженнями в умовах центральної та західної частини України. Він забезпечив контроль фузаріозу колоса на рівні 70-84%, що є доволі високим показником ефективності щодо цієї хвороби. Для порівняння: ефективність фунгіцидів конкурентів у максимальних нормах внесення не перевищувала 64-69%, що є недостатньо для отримання зерна гарної якості, особливо за сильного розвитку фузаріозу колоса.
Високу ефективність Осіріс® Стар щодо контролю хвороб колоса і листя у посівах озимої пшениці змогла оцінити ціла низка сільськогосподарських підприємств, які стали учасниками виробничих випробувань Клубу новаторів агробізнесу. Суть цієї ініціативи полягала в тому, що аграрії самостійно інтегрували у свої технології вирощування фунгіцидну обробку Осіріс® Стар у період цвітіння із нормою витрати препарату 1,5 л/га. Це і було єдиною відмінністю від стандартної технології вирощування озимої пшениці, яку практикувало господарство. Тобто сільгоспвиробники могли на власному досвіді пересвідчитися у перевагах Осіріс® Стар у порівнянні з фунгіцидами, які вони традиційно використовують для захисту колоса (Табл. 1).
Таблиця 1. Результати виробничих випробувань фунгіциду Осіріс® Стар у різних кліматичних зонах України (2016 р.)
Згідно з результатами виробничих випробувань, застосування для захисту колоса Осіріс® Стар дозволило додатково отримати від 1,7 до 16,5 ц/га зерна у порівнянні з площами, де вирощування озимої пшениці відбувалося за стандартною технологією господарства. При цьому різниця була тим разючіша, чим вищим був ступінь розвитку хвороб у посівах.
Рис. 6 Прибуток аграрія із застосуванням Осіріс® Стар
Отже, вибудовуючи систему захисту озимої пшениці у період прапорцевого листка (Т2)-цвітіння (Т3) на основі фунгіцидів Адексар® СЕ Плюс і Осіріс® Стар, ми зберігаємо асиміляційну поверхню листків у період наливу зерна, подовжуємо час її функціонування, що забезпечує збільшення величини врожаю та покращення його якості.
Розкрийте потенціал урожайності сортів озимої пшениці інтенсивного типу разом із фунгіцидами Адексар® СЕ Плюс і Осіріс® Стар.
Гарних Вам урожаїв і високої ціни на реалізацію сільськогосподарської продукції!
С.М. ЧОЛОВСЬКИЙ, канд. с.-г. наук
