Якраз пан Анатолій показував колегам на смартфоні фотографії кенгуру. Виявилося, що однією з 30 країн експорту причепів заводу є Авcтралія. Ми поговорили про стан справ на його підприємстві з огляду на падіння цін на агропродукцію, коливання курсу валют і проєкт держбюджету-2020.
Анатолій Кобзаренко на березі Індійського океану
- Що Вас найбільше зацікавило на цій конференції?
— Альтернативна енергетика на біопаливі. Я вже кілька років планую збудувати електростанцію на щепі. Думаю розмістити її на нещодавно придбаному заводі в Ромнах. Зараз там будується новий модуль площею 2,5 тис. м кв. Там також є місце, де поставити електростанцію. Оскільки вона виділяє багато тепла — влаштую там також теплицю. Зараз їду в Польщу подивитися, як це там робиться. Електростанція, теплиця, завод — це ж додаткові робочі місця. Ми в Ромнах займаємось також соціальними проектами. Наприклад, облаштовуємо спортивно-тренажерний зал на вул. Полтавській, 190, що доречі буде опалюватися альтернативною енергетикою.
- Пане Анатолію, а яку щепу плануєте використовувати? Міскантус, верба?..
— З тих кущів, чагарів і усього того, що росте уздовж автотрас. Автодорожні служби країни не встигають ремонтувати дорожнє покриття, а щодо придорожніх насаджень — узагалі руки не доходять. Може, десь під Києвом дороги й розчищені як слід, а от у нас, на Сумщині, позаростали. Перетворюються влітку на просто-таки зелені тунелі, через які їздять фури. Рух ускладнюється: машини не можуть їхати по краю — тільки центром дороги. У нашому Липоводолинському районі, ми порахували, є 800 км доріг, уздовж яких треба зрізати рослинність. У Роменському районі - ще десь 1000 км. Це Клондайк — можна різати й різати! Зрізав — воно через кілька років знову відросло…
У держбюджеті закладені якісь кошти на зрізання дерев. Але держава їх не дуже то й виділяє місцевим адміністраціям, а ми готові зрізати безкоштовно. Дайте лише дозвіл, щоб різати. Взагалі, треба спростити законодавство щодо вирубки. Зараз ми з облавтодором Сумщини розробили відповідний договір, але ж цілий рік його «пробивали»! Цей досвід треба поширити по всій Україні, навіть ніякий міскантус не буде потрібен. Тож щепу ми вже заготовляємо повним ходом — приблизно 30 тис. м. куб на рік.
Ми маємо сьогодні вісім імпортних щепорізів — це така техніка, якої ще немає в Україні. Хочу їх виготовляти також. Оце лечу в Австрію на промислову виставку, матиму зустріч з тамтешньою фірмою на предмет спільного виготовлення в Україні такого обладнання.
Тільки я вирішив ставити щепорізи не на дорогу вантажівку MAN, за якою ще треба у черзі рік постояти, а на шасі нашого КрАЗу. Щепоріз — техніка складна. Але, сподіваюся, осилимо. Я завжди ставлю якусь ціль, а потім покроково рухаюся до неї.
- Під час конференції Ви презентували відео швидкого обрізання деревини, розкажіть що це за агрегат і як ним користуватися?
— Агрегат являє собою екскаватор обладнаний гільйотиною, призначений для зрізання дерев і кущів діаметром до 30 см. Для роботи потрібен один оператор. Ми нещодавно запустили гільйотину в роботу і підняли продуктивність підрізання дерев у 5 разів. Для охочих перевірити — запрошуємо скористатися послугами з розліснення земельних ділянок.
Принцип роботи - міцне захоплення стовбура, обрізка, відрив зрізаного шматка деревини і переміщення на скирту. Далі даємо деревині просохнути і за роботу беруться подрібнювачі деревини. Після подрібнення транспортуємо щепу в місце зберігання (у нас на заводі це великі кагати під відкритим небом, які ми накриваємо агроволокном для повного висихання щепи за 3 місяці!).
Гільйотина для зрізання дерев і кущів діаметром до 30 см
- Це ж, мабуть, не єдина тема, що привела Вас на конференцію?
— От іще: у нас щороку сушать кукурудзу на газу. На це у масштабах країни, я підрахував, йде щорічно десь $ 250 млн. А якщо бодай половину від цих грошей спрямувати на переобладнання котлів з газу на альтернативне паливо? У нас в Україні 102 котлозаводи. Дати компенсацію виробникам котлів, хай переробить кожен по 20 котлів — і матимемо понад 2000 сушарок на біопаливі. Можна буде взагалі припинити використовувати природний газ у сушарках.
- Аграрії ремствують, що впали ціни на зерно. Мабуть, це впливає й на закупівлю техніки?
— Як ви знаєте, ми виробляємо популярні бункери-перевантажувачі зерна. У Липовій Долині у нас працює над цим 850 осіб. Минулого року продали 500 штук бункерів. Цього року вийдемо на відмітку, думаю, штук 600. Непогано йде й інша техніка. У 2018 році ми мали оборот 1 млрд грн. Цього року теж розраховуємо на зростання, хоч і невелике. Бо й справді, трохи підкосило нас усіх те, що впала вартість зерна. Тож ніхто нічого особливо не купує. Крім того, у проєкт нового держбюджету-2020 не включили компенсацію за техніку вітчизняного виробництва. У нас діяв наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України про компенсацію агрохолдингам 25% вартості вітчизняної сільгосптехніки, а фермеру - навіть 40%. Тож коли фермер обирає між імпортною бороною ціною 1,6 млн грн і українською за 1 млн, яка реально йому завдяки компенсації обійдеться в 600 тис. грн, то кого він підтримає?
Ми у Кропивницькому на агропромисловій виставці з директорами обговорили подальші дії. Бо як же конкурувати з імпортом без підтримки держави? Компанія «Джон Дір» випускає техніку вже 100 років, а Кобзаренко за рік має навчитися виготовляти таку саму, ще й дешевшу? Як Прем’єр-міністр Олексій Гончарук збирається підіймати на 40%, згідно його обіцянці, українську економіку? Одного щирого бажання тут замало.
- То, мабуть, експорт вас рятує? Кажуть, ви навіть за океаном маєте клієнтів?
— Ми зараз експортуємо понад 50% всієї нашої продукції. Багато техніки продали в Європу, особливо в Румунію… Справді, ми маємо також дилера в місті Перт на західному узбережжі Австралії. Він уже два роки купує мою техніку. Там користуються популярністю зернопакувальні машини, та тюковози. На австралійському континенті «Завод Кобзаренка» в серпні брав участь у Днях поля й агропромисловій виставці поблизу міста Доверін. Захід відвідали близько 100 тис. осіб. Побачив, що там полюбляють великогабаритну й широкозахватну техніку. У результаті приїзду на виставці продали тракторний здвижний причеп (ТЗП) «Атлант» для розкидання гною. Ще австралійці зацікавилися нашим новим тюковозом для перевезення квадратних тюків — ми будемо його демонструвати в Ганновері на «Агротехніці-2019». Ми подорожували Австралією, купалися в Індійському океані. Сходили до контактного зоопарку, де зібрані тварини зі всього континенту. Заїздили до багатьох місцевих фермерів, надивилися як вони ведуть своє господарство та що їм буде актуально. Нам влаштували полювання на кенгуру, там їх усюди багато. В цілому, поєднуючи роботу та відпочинок, купу цікавих ідей підгледів…
- Ви й про Польщу згадували…
— Мій син — власник заводу в Польщі неподалік міста Пйотркув-Трибунальський. Там у Європі кредитування набагато дешевше, ніж у нас… Звісно, ми співпрацюємо. Щойно син отримав ґрант у розмірі € 2,3 млн на інноваційне виробництво. Він виробляє техніку, подібну до такої, що ми випускаємо в Україні. Але ситуація змінюється постійно, і ми готові переключитися й виробляти щось нове, інше. Зараз приглядаюся, наприклад, до алюмінієвих самоскидних напівпричепів-зерновозів.
- Широка ваша географія: від Липової долини до Австралії…
— Я відвідував також Сінгапур, навіть на Кубу злітав. Там і досі колгоспи є. Завітав у передовий колгосп — біднішій навіть, ніж у нас колись були. Голова — як оце був наш: чорнявий дядько-кубинець у гумових чоботях. Каже, хочуть вирощувати картоплю, там вона коштує по $ 3/кг. Не знаю, чи вийде в них… Однак вудочку я закинув. Бо у бізнесі не можна сидіти на місці — вовка ноги годують.
- Завершуючи тему географії, які у Вас плани на найближчий час?
— Вже совсім скоро розпочнеться найбільша сільськогосподарська виставка світу «Agritechnika в Ганновері». Плануємо презентувати 5 одиниць техніки. Звертаюсь до усіх аграріїв — не пропустіть можливість відвідати найбільший стенд під українським прапором, отримати професійну консультацію спеціалістів та ознайомитись з розробками Заводу Кобзаренка!
Розмовляв Ігор Петренко
