Осіння посівна кампанія 2019 р. для переважної більшості аграріїв не була достатньо простою, тому не всі посіви озимої пшениці проведені в оптимальні часові періоди. Зокрема, повна відсутність опадів в літньо-осінній період в Україні зробила посівний сезон року не дуже сприятливим, і після сівби озимих у досить сухий ґрунт однорідні сходи не було отримано у багатьох господарствах. В окремих регіонах все до зворотнього навпаки — сходи ідеальні. Незважаючи на цю ситуацію, природа поставила усіх в однакові умови в зимовий період, коли очікувалися похолодання, різкі пониження температури, опади у вигляді снігу — і знову все навпаки — плюсові температури, незначні опади у вигляді дощів і, як наслідок, продовження вегетації озимих культур. Чи можна спрогнозувати наступну модель розвитку та наслідки таких метаморфозів у природі? Звичайно, це неможливо. Чи буде це істотно впливати на подальшу перезимівлю озимих? З точки зору науковців ризики до вимерзання у випадку різких довгострокових понижень температури без снігового покриву істотно зростають. Проте модель із розвитку ситуації не буде стандартною для кожного господаря, тому варто подивитись з іншого боку на ці проблеми.
Давайте почнемо наш аналіз із початку 2019 року.
Внаслідок сприятливих погодних умов взимку 2019 перезимівля становила в середньому 98 %. Протягом зимових місяців навіть за мінімального снігового покриву ґрунт практично не промерзав, що призвело до осередкового ураження посівів тифульозом (Typhula incarnata) (фото 1) сніговою пліснявою (Microdochium nivale). Їх розвитку сприяли велика біомаса рослин, які зайшли в зиму, випадання снігу на непромерзлий ґрунт і часте чергування відлиг та заморозків у лютневі «вікна». Для ефективного контролю більшість виробників змінювали стратегію захисту вже на ранніх етапах, особливо за умови низьких температур спектр хвороб, які були присутні на полях, контролювали звичайними фунгіцидами, проте за допомогою Фалькон® та Солігор® у рекомендованих нормах було досягнуто бажаного результату.
Фото 1. Розвиток тифульозу на рослинних рештках озимої пшениці, 24.03. 2019 року
Розвиток хвороб і втрату майбутнього потенціалу було призупинено. Адже тільки вони змогли стримати шкодочинний об’єкт навіть за температури повітря +5 °С. Це можливо тому, що обидва препарати містять у своєму складі спіроксамін, який дозволяє пришвидшити проникнення протіоконазолу та тебуконазолу у тканину рослин і вплинути на патогени (фото 2). Аналогічна ситуація спостерігалася і з тебуконазолом, коли у якісній формуляції у поєднанні зі спіроксаміном швидкість його поглинання збільшувалася у 12 разів. Ці дослідження вкотре підтверджують потужну лікувальну дію препарату Солігор, у якому спіроксамін допомагає одночасно двом азолам у цьому. Саме тому препарати Солігор® та Фалькон® ідеально підходять для першої весняної обробки в умовах нестабільних температур та контролю широкого спектра збудників листових захворювань.
Фото 2. Вплив спіроксаміну на поглинання протіоконазолу. Дослідження компанії Байєр
Фото 3. Вплив спіроксаміну на поглинання тебуконазолу. Дослідження компанії Байєр
Цікавим та нехарактерним захворюванням озимої пшениці була поява фізіологічної плямистості листя, що фіксувалося уже на початку травня, внаслідок різких перепадів нічних та денних температур, а також зниження сонячної інсоляції. Це призводило до накопичення активних з’єднань кисню, руйнування клітинних мембран та проявів некрозів. Проте зі стабілізацією температури та режиму освітлення плямистість зникає доволі швидко, для цього інколи достатньо 10-12 днів. Інші проблеми, які спостерігалися у посівах пшениці, виникали внаслідок ураження посівів септоріозом (фото 4) або піренофорозом (фото 5). Для розуміння розвитку збудника септоріозу корисною буде інформація, що спори починають проростати вже протягом 12 годин, а проникнення його у листя крізь продихи відбувається через 24 години. Температурний режим для розвитку патогену доволі високий: від 15° до 25°C. Волога є ключовим фактором і необхідна на всіх стадіях розвитку інфекції: проростання, проникнення, розвиток міцелію у тканинах рослини і особливо для подальшого утворення пікнід, некрози стають видимими лише через 15 днів. (Браунінг, 1979; Хукер, 1957; Шанер і Фінні, 1982).
Фото 4. Ураження листка озимої пшениці збудником септоріозу
Коли звернути увагу на розвиток такого відомого захворювання, як піренофороз, то слід відмітити, що спори збудника проростають просто у тканину листка і заражають пшеницю у широкому діапазоні температур, коли листя вологе на сприйнятливих сортах протягом 12 годин, але на більш стійких генотипах може знадобитися від 18 до 24 годин (McMullen and Hosford, 1989). Стійкість до цієї плямистості частково модулюється температурою (Ламарі та Берньє, 1994) та доступністю азоту (Huber et al., 1987; Duveiller).
Фото 5. Ураження листка озимої пшениці збудником піренофорозу
Крупінський та ін. (1998) показали, що за низького рівня азотного живлення ураженість захворюванням була вищою для нульового обробітку ґрунту, ніж для звичайного, а слабкий рівень ураження із вищим доступним рівнем азоту (Krupinsky et al., 1998).
Стосовно контролю цих збудників найкращим з азолів є протіоконазол, який входить до складу відомих фунгіцидів Солігор®, Медісон®, Авіатор® Xpro, Аскра® Xpro.
Ще однією із небезпечних хвороб є бура іржа (фото 6), яка з’явилася значно пізніше, після появи прапорцевого листка. Збудник може уражувати рослини у короткі періоди інтенсивної роси за три години або інколи і менше, за температури близько 20°C; однак із практики частіше інфікування відбувається у більш тривалі періоди з росою, наприклад, при 10°C необхідний 12-годинний період роси (Stubbs et al. 1986). Проникає збудник захворювання через продихи.
Фото 6. Ураження листка озимої пшениці збудником бурої іржі
Тобто існує пряма залежність від температури, і чим вона вища і краща вологозабезпеченість — тим вищі ризики для дуже швидкого ураження. Стосовно лінійної іржі є навіть інформація про те, що уредоспори іржі можуть транспортуватися вітром у життєздатному стані на відстань понад 800 км (Zadoks 1961), навіть з одного регіону в інший. Стосовно захисних заходів рекомендуємо проводити обробку Солігор®, Медісон®, Авіатор® Xpro, Аскра® Xpro у рекомендованих нормах.
Звичайно, не обійшлося минулого сезону без фузаріозу колоса, особливо на тих полях, де відмічалося ураження сніговою пліснявою, оскільки, крім прямої шкоди у вигляді відмирання листків і цілих рослин, ця хвороба небезпечна також тим, що створює передумови для розвитку фузаріозу колоса. Була помітна кореляція — чим вищим був рівень ураження сніговою пліснявою, тим інтенсивнішим на них розвивався фузаріоз колоса. Внаслідок розвитку снігової плісняви мертві листки пшениці, які лежали на поверхні ґрунту, заселялися фузаріями, що призвело до утворення мільярдів спор патогену, які створювали високий тиск на рослини, як джерело інфекції на фоні підвищеної вологості ґрунту і рослин у фази колосіння пшениці в кінці травня-на початку червня.
Ураження колоса озимої пшениці збудником фузаріозу
Звичайно, надійним рішення у цьому випадку був фунгіцид Тілмор®, який за використання у фази початок-середина цвітіння показував чудовий результат по контролю збудника фузаріозу.
Зрозуміло, що неможливо описати всі виробничі ситуації, які траплялися у різних регіонах України, проте компанія Байєр завжди працює над удосконаленням наявних рекомендацій, випробовуючи їх практично на Агро Аренах, де Ви їх зможете побачити і цього року.
Щоденно все змінюється у нашому житті. Нехай рекомендації та досвід від компанії БАЙЄР приносять лише зміни на краще! Гарних Вам урожаїв!
О.І. КУЗЬМІНСЬКИЙ, менеджер із розвитку ринку на
зернових культурах, Центральна, Східна Європа,
Африка, Середземномор’я, компанії «Байєр»
