На сьогодні ситуація, звичайно, покращилася — на ринку в достатньому асортименті вже є ефективні акарициди, які зареєстровані на цій культурі. Зокрема, компанія «Сингента» рекомендує найкраще рішення проти можливих спалахів чисельності павутинних кліщів — акарицид Вертимек 018 ЕС, КЕ, що вже не один рік поспіль успішно застосовують на сої.
Павутинні кліщі
У соєвих агроценозах шкодять переважно два види павутинних кліщів — звичайний (Tetranychus urticae Koch.) і туркестанський (Tetranychus turkestany Ud. et. Nik.), цикл розвитку та біологічні особливості яких є дуже схожими. Обидва є поліфагами й здатні живитися багатьма дикорослими й культурними рослинами. Так, звичайний павутинний кліщ заселяє більше, ніж 200 видів флори, а із сільськогосподарських культур може сильно пошкоджувати яблуню, полуницю, бобові, гарбузові, інші овочеві відкритого й захищеного ґрунту. Останні півтора-два десятиліття через значне розширення посівних площ сої шкідник став масово розмножуватися на її посівах (рис. 1–2).
Рис.1 Звичайний павутинний кліщ (Тetranychus urticae Koch.)
Ареал павутинних кліщів є досить великим й охоплює майже всю територію України. Зимують діапаузуючі самиці під опалим листям й іншими рослинними рештками, в щілинах ґрунту та в щілинах конструкцій господарських споруд. Весняна реактивація розпочинається за температури 0…+10 °С і може тривати 1,5–2 місяці. Спочатку кліщі розмножуються на різноманітних бур’янах, де розвиваються кілька їхніх поколінь. Згодом заселяють сади та ягідники мірою відновлення їх вегетації, а також овочеві культури — після проростання з насіння та появи вегетативних органів або після висаджування розсади. На посівах сої кліщі з’являються ще з моменту утворення перших трійчастих листків, проте масово розмножуються, починаючи від фази цвітіння. Тобто відчутної шкоди цій бобовій культурі вони можуть завдавати вже із середини літа, а найбільшої — в кінці липня та в серпні.
Рис.2 Колонія звичайного павутинного кліща на листку сої
Яйця самиці відкладають переважно на нижній бік листків у кількості від 30 до 160 екз. Ембріональний період триває від 3 до 6 днів, а розвиток однієї генерації — від 7 до 20 днів залежно від температури навколишнього середовища. Чим теплішою є погода, тим коротший цикл розвитку. Так, за тривалої спеки (+30…32 °С) кожне наступне покоління може з’являтися всього за 7–8 діб. У результаті звичайний павутинний кліщ може розвиватися у 10–12 генераціях за один сезон. За даними деяких авторів (М. В. Бондаренко, М. П. Персов, С. М. Поспєлов, 1983), оптимальними умовами для розвитку кліщів є температура +29…+31 °С та відносна вологість повітря 35–60%. Водночас температура понад +35 °С певною мірою вже починає діяти згубно, й розвиток їхніх популяцій тоді уповільнюється.
Отже, саме спекотна й суха погода, що утримується тривалий час, є сприятливою для масового розмноження цих шкідників. Якраз такі погодні умови й спостерігаються в Україні останні роки, починаючи із середини липня і до кінця серпня (а іноді тривають ще й у вересні). Своєю чергою, вони й викликають постійні спалахи чисельності та високу шкодочинність кліщів на сої не лише у південних регіонах, а й у Центрі, на Сході та Заході України (аж до Тернопільської й Рівненської областей включно).
Шкодять у павутинних кліщів усі рухомі стадії розвитку. Відроджуючись із яєць, личинки (а згодом й німфи та дорослі особини) зосереджуються переважно на нижньому боці листків. Характерною ознакою заселення рослин є обплутування листя, квіток і молодих бобів павутиною. Живляться фітофаги соком рослини, проколюючи епідерміс листкових пластинок і висмоктуючи з них сік. При цьому у рослин порушуються процеси обміну речовин і фотосинтезу. Спочатку це призводить до знебарвлення (посвітління), плямистості (мармуровості) та деформації ушкоджених листків, а згодом — до їх пожовтіння, побуріння й у результаті — до засихання та опадання (особливо під час спеки) (рис. 3). Сильно пошкоджені боби передчасно достигають і розтріскуються, насіння утворюється щупле.
Рис. 3. Листя сої, уражене павутинним кліщем
Таким чином, зважаючи на сприятливі для розмноження кліщів спекотні й посушливі погодні умови, що вкотре з року в рік стабільно настають і утримуються у другій половині літа, а також високу шкідливість фітофагів (потенційні втрати можуть становити щонайменше 3–5 ц/га товарного насіння), стає зрозумілим, що задля збереження врожаю без акарицидного захисту не обійтися. Отже, навчені набутим досвідом, агровиробники вимушені заздалегідь готуватися до нашестя цих шкідників і вчасно запасатися необхідними засобами.
Акарицидний захист
Після перших спалахів чисельності павутинних кліщів на сої спочатку використовували «все, що було під руками»: фосфорорганічні інсектициди (ФОС), їх суміші з піретроїдами, специфічні контактні акарициди… Однак усі вони проблему ефективно не розв’язували, а якщо й розв’язували, то тимчасово: через 1–1,5 тижня кліщі знову з’являлися на посівах і далі живилися на вже ушкоджених рослинах. Вочевидь причинами, що зумовили таку «складну» ситуацію, стали кілька чинників: по-перше, швидкий розвиток кожного наступного покоління фітофага за спекотної та сухої погоди; по-друге, короткий період захисної дії у вказаних вище інсекто-акарицидів.
Щоб вдало підібрати препарати для контролю павутинних кліщів, треба знати й ураховувати деякі їх біологічні особливості, зокрема, спосіб і характер живлення. Передусім варто пригадати, що кліщі належать до класу павукоподібних (Arachnida) і своєю морфологічною й анатомічною будовою, а також фізіологією значно відрізняються від комах (Insecta). З огляду на це, на них майже не діють більшість відомих інсектицидів і їх сумішей. По-друге, кліщі мають так зване пасовищне живлення. Тобто, наносячи уколи в листок своїм ротовим апаратом, вони тільки кілька секунд висисають із нього сік, а потім відразу переміщуються на іншу ділянку листкової пластинки, де роблять знову такі самі уколи. Це означає, що у діючих речовин акарицидів має бути хоч якась «системність», щоб після нанесення робочого розчину на рослини вони в достатній концентрації проникали в паренхіму листків і більш-менш рівномірно їх токсикували. Тоді такі акарициди в достатній кількості потраплятимуть всередину організмів фітофагів під час їхнього живлення і, відповідно, повною мірою справлятимуть на них свою летальну дію. З іншого боку, потрібно зважати й на те, що павутинні кліщі на рослинах зосереджуються переважно з нижнього боку листків; отже, треба, щоб акарицид максимально досягав саме цих місць концентрації шкідників.
Вертимек 018 ЕС
На відміну від інших специфічних акарицидів, які переважно є тільки контактними, препарат Вертимек 018 ЕС, КЕ (абамектин, 18 г/л) від компанії «Сингента» має також і виражену трансламінарну дію. Його діюча речовина здатна швидко й легко проникати через епідерміс і переміщуватися в міжклітинному просторі від обробленого верхнього боку листка до протилежного нижнього, де саме й зосереджено більшість кліщів. До того ж ця активна сполука накопичується в мезофілі листків у вигляді спеціальних резервуарів, з яких потім поступово вивільняється упродовж тривалого часу (рис. 4). У результаті, Вертимек® має подовжений період захисної дії, що перевищує два тижні. Зважаючи на тривалість розвитку однієї генерації фітофагів у межах 7–8 днів (за спекотної й сухої погоди), одна обробка цим препаратом спроможна забезпечити контроль аж двох послідовних поколінь: того, що потрапило під обробку, а також наступного, личинки якого, можливо, відроджуватимуться з раніше відкладених яєць. Таким чином, навіть однократне обприскування посівів сої акарицидом Вертимек® під час масового спалаху чисельності павутинних кліщів може повністю зупинити їх розвиток на конкретному полі й остаточно «позбутися проблеми» в поточному році.
Рис. 4. Механізм проникнення й накопичення діючої речовини акарициду Вертимек 018 ЕС, КЕ в мезофілі листка сої
Ще одна перевага акарициду Вертимек® — ефективна дія на всі рухомі стадії павутинних кліщів. На відміну від більшості комах, ці шкідники розвиваються з неповним перетворенням: у них немає стадії лялечки, а личинки й німфи відрізняються від імаго тільки розмірами й іноді кольором. Отже, всі стадії, крім яєць, є активними й живляться на одних і тих самих рослинах досить інтенсивно. Тож абамектин може успішно справляти свою токсичну дію на них: спочатку — контактно (протягом доби); згодом — продовжує діяти на всі рухомі стадії, що живляться (більше як 2 тижні), завдяки трансламінарному проникненню та накопиченню всередині мезофілу листка.
Зазвичай під час масової появи павутинних кліщів на посівах сої часто присутні й інші фітофаги — трипси, мінери, попелиці. Більшість контактних специфічних акарицидів для них є недостатньо токсичними, тому що їх діючі речовини спрямовані на контроль тільки кліщів. І навпаки, більшість інсектицидів, які можуть ефективно знищувати цих комах-фітофагів, ніяк не діють на кліщів. Вертимек®, окрім потужної акарицидної, має ще й побічну інсектицидну дію на багатьох видів зазначених вище сисних комах. Тому однією обробкою цим препаратом можна ефективно проконтролювати широкий спектр шкідників із різних біологічних класів, що є у соєвому агроценозі.
Рис. 5. Схема застосування акарициду Вертимек 018 ЕС, КЕ на посівах сої
Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) павутинних кліщів на посівах сої — 3–5 рухомих особин на трійчастий листок. Вказаний поріг насправді є дуже низьким — такий рівень чисельності зазвичай спостерігається відразу після їх появи на рослинах. Тому можна стверджувати, що акарицидний захист стає необхідним і економічно виправданим уже від самого початку заселення шкідниками посівів. Згідно з офіційними регламентами та рекомендаціями від компанії «Сингента», акарицид Вертимек® слід застосовувати за досягнення ЕПШ цих фітофагів з нормою витрати 0,6–1,0 л/га (рис. 5). Як уже було сказано, масові розмноження кліщів на сої розпочинаються, як правило, із середини літа, тобто від фази цвітіння, і прогресують у період утворення й росту плодів (бобів з насінням). В умовах посухи й високої температури їх чисельність нерідко перевищує ЕПШ у сотні разів, а шкідливість є максимальною. За такої ситуації навіть візуально можна спостерігати чітку різницю між посівами, що були захищені препаратом Вертимек®, і площами, які ним не обробляли. У польових дослідах, що проводили в роки епізоотій павутинних кліщів, неодноразово було підтверджено найкращий рівень захисту посівів сої саме акарицидом Вертимек®. Цього вдалося досягти завдяки збереженню листового апарату, що забезпечило подовження вегетації рослин (рис.6). Відповідно, на цих площах було отримано й найвищий показник збереженого врожаю.
Рис. 6. Візуальний ефект захисної дії акарициду Вертимек 018 ЕС, КЕ проти павутинних кліщів (Київська обл., 2014 р., 14 діб після обробки)
Підсумовуючи викладене вище, варто ще раз акцентувати увагу на таких основних властивостях і цінних технологічних перевагах акарициду Вертимек®:
- Ефективна дія на всі рухомі стадії рослиноїдних кліщів.
- Потужна трансламінарна дія — проникає від верхнього до нижнього боку листків, якісно й надовго їх токсикуючи.
- Тривалий період захисту (понад 2 тижні) — завдяки акумуляції діючої речовини у мезофілі листка.
- Широкий спектр контрольованих фітофагів — ефективна дія не лише проти кліщів, а й проти інших сисних шкідників (трипсів, мінерів і попелиць).
- Безпечність для корисної ентомофауни — внаслідок нетривалої контактної дії.
Отже, завдяки таким унікальним характеристикам, акарицид Вертимек® від компанії «Сингента» забезпечує посівам сої гарантований захист, справді не залишаючи кліщам жодних шансів!
Микола ДЕМ’ЯНЮК, технічний експерт (інсектициди), компанія «Сингента»
