У різні періоди росту і розвитку рослини потребують різних температурних умов. Для вирощування розсади найбільш сприятливою є температура +15-18°С; краще росте при змінних температурах - денних +20-25°С та нічних +10-12°С, при заморозках майже всі сорти гинуть. При температурі нижче +10°С пилок не дозріває.
Світлолюбний, в умовах затінення майже не утворює плодів. Інтенсивність освітлення пов’язана з температурними умовами. Дослідженнями встановлено, що яскраве світло і температура +20-25°С вдень і +10-12°С вночі сприяє посиленому розвитку кореневої системи і формуванню компактних, багатих на листя рослин.
Помідори - самозапильні рослини. Тичинки їх мають двосекційні пилкові мішки, які наповнені фертильними пилковими зернами. При дозріванні пилку мішки розкриваються поздовжніми внутрішніми щілинами, через які пилок висипається і потрапляє на приймочку маточки - так відбувається процес самозапилення та зав’язування плодів.
Під час наливу плодів помідори потребують багато води. Найкраща вологість ґрунту для них 75-80% від повної вологоємкості. Оптимальна вологість повітря знаходиться в межах 45-60%. За більш високої вологості повітря (більш ніж 70%) у помідорів погіршується запилення квіток, вони починають опадати; рослини в більшій мірі уражуються грибними захворюваннями. За високій вологості повітря знижується транспірація, що призводить до сповільнення руху мінеральних та органічних речовин всередині рослини, а це негативно впливає на урожай. У раз нестачі повітря в ґрунті насіння повільно проростає, призупиняється ріст коренів, погіршується поглинання ними розчинних у воді поживних речовин.
Також читайте: Основні хвороби томатів у період вегетації
Рослинам необхідні різні мінеральні солі, які включають такі елементи, як калій, кальцій, азот, фосфор, магній, а також мікроелементи: залізо, марганець, бор, цинк, алюміній тощо.
Помідори можуть рости на різних ґрунтах, а також на штучних поживних розчинах (гідропоніка).
Сорти
У світі існує понад 600-700 сортів, які розрізняються будовою стебел та листя, формою росту, але в основному - будовою суцвіть, квіток і плодів, кольором плодів та їх біохімічним складом, а також біологічними особливостями (скоростиглість, урожайність, стійкість до хвороб та посухи). Переважно плоди червоноплідні, рідше - жовтоплідні.
У 2010 році зареєстровано 349 сортів та гібридів помідорів, придатних до поширення в Україні. Ось характеристика окремих з них.
Борівський
Заявник: Київська станція овочівництва і баштанництва. Сорт детермінантного типу. Плід середнього розміру, за достигання - червоного забарвлення. Група стиглості - середньоранній. Загальна урожайність 82,1 т/гa. Маса товарного плоду 128 г. Період від повних сходів до початку дозрівання становить 102 дні. Вміст сухої речовини в плоді - 5,6%. Вміст загального цукру - 3,25%. Вміст вітаміну С - 29 мг%.
Еней F1
Заявник: Київська дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва. Гібрид індетермінантного типу розвитку. Плід середнього розміру, у поздовжньому розрізі плескато-округлої форми, за достигання - червоного забарвлення. Час цвітіння та достигання середній. Загальна урожайність 250 т/га. Маса товарного плоду 155 г. Період від повних сходів до початку дозрівання становить 108 днів. Вміст сухої речовини в плоді - 5,5%. Вміст загального цукру - 3,6%. Вміст вітаміну С - 19,5 мг%.
Золотинка F1
Заявник: ТОВ «Селма». Гібрид детермінантного типу розвитку. Плід середнього розміру, у поздовжньому розрізі плескато-округлої форми, за достигання жовтого забарвлення. Група стиглості: середньостиглий. Загальна урожайність становить 85-90 т/га. Маса товарного плоду - 85-90 г. Період від повних сходів до початку дозрівання 110-115 днів. Вміст сухої речовини в плоді - 8%. Вміст загального цукру - 7,1-7,3%. Вміст вітаміну С - 75-80 мг%.
Інгулецький
Заявник: Інститут землеробства південного регіону. Гібрид детермінантного типу розвитку. Плід середнього розміру, у поздовжньому розрізі еліптичної форми, за достигання червоного забарвлення. Група стиглості: середньостиглий. Загальна урожайність 60-75 т/га. Маса товарного плоду 85-95 г. Період від повних сходів до початку дозрівання становить 112-117 днів. Вміст сухої речовини в плоді варіює в межах 5,5-5,9%. Вміст загального цукру - 3,2-3,9%. Вміст вітаміну С - 21,8-23,2 мг%.
Одеська сливка
Заявник: Одеський інститут агропромислового виробництва. Сорт детермінантного типу розвитку. Плід маленького розміру, у поздовжньому розрізі округлої форми, за достигання рожевого забарвлення. Загальна урожайність - 48,8 т/га. Маса товарного плоду 75 г. Період від повних сходів до початку дозрівання становить 119 днів. Вміст сухої речовини в плоді - 7,7%. Вміст загального цукру - 4,6%. Вміст вітаміну С - 31,3 мг%.
Сармат
Заявник: Інститут землеробства південного регіону. Гібрид детермінантного типу розвитку. Плід середнього розміру, у поздовжньому розрізі кутастої форми, за достигання червоного забарвлення. Час цвітіння та достигання - середній. Група стиглості: середньостиглий. Загальна урожайність становить 60-78 т/га. Маса товарного плоду варіює від 100 до 120 г. Період від повних сходів до початку дозрівання - 111-115 днів. Вміст сухої речовини в плоді -5,6-6%. Вміст загального цукру 3,1-3,8%. Вміст вітаміну С - 21,9-23,7 мг%.
Технологія вирощування
Урожайність помідорів залежить від двох основних факторів: сорту і технології вирощування. Технологічний процес включає низку агротехнічних операцій, виконання яких є обов’язковим.
Місце в сівозміні
У сівозміні помідор висівають на другий рік після внесення органічних добрив. Кращими попередниками для нього в Лісостепу є огірок, цибуля, кукурудза на силос, озима пшениця, капуста.
Не можна розміщувати помідор після культур з родини пасльонових (картоплі, перцю, баклажану), оскільки вони мають спільні хвороби та шкідників. На попередньому місці помідор можна вирощувати не раніше, як через 3-4 роки.
Також читайте: Унікальний спосіб вирощування рослин
Обробіток ґрунту
Правильний обробіток ґрунту має вирішальне значення як в боротьбі з бур’янами, так і для одержання високих урожаїв плодів. Після збирання попередника поле лущать перехресним методом на глибину 6-8 см. З появою сходів бур'янів проводять друге лущення на глибину 16-18 см. Поле з нерівним рельєфом слід вирівнювати планувальником. Потім вносять органічні та мінеральні добрива й проводять оранку на глибину 27-30 см.
Поле, яке рано звільнилося від попередника, обробляють за типом напівпару - 2-3 культивації на глибину 10-12 см, проводять провокаційні й вологозарядкові поливи та культивацію чизелем-культиватором на глибину 16-18 см.
Весною зяб боронують у 2-3 сліди впоперек напрямку оранки або по діагоналі важкими боронами. Потім з появою сходів бур'янів проводять кілька культивацій: спочатку на глибину 10-12 см, наступні - 6-8 см. Перед висаджуванням розсади проводять вологозарядкові поливи, вносять гербіциди та культивують на глибину 16-18 см. При вирощуванні помідорів безрозсадним способом площу обробляють так, щоб вона була вирівняною, грунт був дрібно грудкуватим, придатним для точного висіву насіння.
Удобрення
На виробництві вирощують сорти помідорів інтенсивного типу, які здатні формувати до 800-1000 ц/га плодів. Такий врожай можливий лише за достатньої кількості поживних речовин у ґрунті. Помідори при урожайності 500 ц/га виносять з ґрунту 479 кг основних елементів живлення. Від початку росту і розвитку до фази цвітіння помідори потребують більше фосфору й калію, у період росту листової поверхні - азоту, на початку плодоношення і в період достигання - калію і фосфору. Під час вирощування розсади помідори використовують до 2% потреби в поживних речовинах, у період цвітіння - до 15% і плодоношення - 85%.
Співвідношення мінеральних добрив, їхні дози, строки внесення значно впливають на ранній і загальний врожай плодів помідорів. Загальновідомо, що надмірне азотне живлення посилює ріст і гальмує достигання плодів. А внесення азоту на фоні повної забезпеченості фосфором і калієм прискорює їх достигання. Фосфор, як правило, також сприяє ранньому достиганню. Прискорює віддачу раннього врожаю внесення органічних добрив під попередник, а перегною безпосередньо під помідори. Ранній врожай збільшується при сумісному внесенні органічних і мінеральних добрив. Орієнтовні дози мінеральних добрив під помідори наведено в таблиці.
-----
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Розсаду краще висаджувати у похмурі дні або у вечірній час. Якщо розсада переросла, то її висаджують з похилом. Грунт до або відразу ж після висадки має бути добре зволоженим. Через 2-3 дні після висадки проводять підсадку рослин замість тих, що випали, і знову проводять полив.
Схема посадки розсади залежить від типу ґрунту та виду зрошення. На крапельному зрошенні застосовується схема 120х60х33 (між крапельними трубками відстань 1,8 м, ширина стрічки - 60 см). Кількість рослин на 1 га становить 33,67 тис.
Також читайте: Захист томатів від хвороб у закритому ґрунті
Насіння висівають у добре підготовлений грунт на глибину не глибше 1 см, оскільки при більш глибокій заробці у грунт і недостатній енергії проростання насіння виникає проблема з його схожістю. Норма висіву встановлюється залежно від якості насіння типу сівалки, коливаючись у межах від 0,3 до 1 кг/га. Після посіву для кращої та одночасної схожості бажано провести коткування.
Ґрунт на глибині висіву насіння має бути вологим. При недостатньо зволоженому ґрунті можлива загибель насіння, що призведе до зрідженості посівів. У лісостеповій зоні оптимальний строк висіву - 20-30 квітня. Температура ґрунту на глибині висіву обов’язково повинна бути не нижчою +13°С.
За малої кількості вологи посіви поливають нормою до 250 м3/га та розпушують грунт. У фазу білої ниточки у бур'янів проводять досходове боронування, а при потребі і культивацію міжрядь на глибину 6-8 см з рухом агрегатів по направляючих борознах. Міжрядні культивації проводять від дрібних (6-8 см) до глибокої (10-12 см), а останнє розпушування-щілинування - перед змиканням рослин у міжряддях на глибину 20-25 см.
За розсадної культури проводять дві культивації, другу - на глибину садіння розсади (14-16 см) впоперек майбутніх рядків. Після висадки розсаду поливають і розпушують грунт у міжряддях на глибину 6-8 см, міжрядні обробітки здійснюють після кожного поливу.
Спостереження за появою шкідників, розвитком хвороб та їх кількісний облік є складовими інтегрованої системи заходів по захисту рослин. Проводять їх з метою коригування річних планів, визначення оптимальних строків хімічних обробок посівів, при потребі прийняття оперативних рішень про додаткові заходи.
Завчасне планування системи заходів по захисту рослин є загальною основою для розрахунку фінансових затрат, кількості робітників, підготовки техніки, придбання пестицидів тощо. Але для ефективного запобігання втратам урожаю й економії витрати матеріальних ресурсів потрібно приймати конкретні рішення про проведення тих чи інших заходів боротьби з шкідниками, хворобами рослин і бур'янами.
