Захист ячменю
/
Актуальні статті
/
Четвер, 05 серпня 2010 12:43
Більшість сортів ячменю ярого, які вирощують сьогодні, досить стійкі до плямистостей листя, тому застосування на них фунгіцидів дає значно менший приріст урожаю, ніж на пшениці.
Крім стійкості сорту, на поширеність, шкідливість та економічне значення хвороб суттєво впливають попередники, просторова ізоляція між озимими та ярими колосовими культурами, якісне насіння, система обробітку ґрунту та застосування добрив, строк сівби, глибина загортання насіння, знищення сходів падалиці і бур’янів, а також збирання урожаю в оптимальний строк. Зазвичай ці заходи зменшують поширення більшості хвороб на 60-70%. Але проти ряду захворювань застосування хімічних засобів захисту рослин обов’язкове. Це насамперед протруювання насіння проти сажкових хвороб і кореневих гнилей, а також обприскування посівів проти комплексу хвороб, які уражають листя і колосся.
Фітосанітарний стан посівів відіграє чи не основну роль при отриманні високоякісного зерна майбутнього урожаю. Стан посівів і якість зерна в значній мірі погіршуються внаслідок життєдіяльності шкідників, збудників хвороб та бур’янів.
За метеорологічних умов, що склалися у 2008-2009 роках, найбільшого поширення та розвитку на посівах ярого ячменю набули гельмінтоспоріози, які уражують як насіння, так і дорослі рослини.
Збудники -- недосконалі гриби родів Helminthosporium, Drechslera: H. sativum Pamel., King Bakkel (син. Bipolaris sorokiniana Shoem., син. Drechslera sorokiniana Subrom); D. graminea Ito.; D. teres Ito. На насінні бура пігментація різних відтінків: від світлого до темно-коричневого кольору. Можливе потемніння зародкового кінця насінини -- «чорний зародок». Зерно, як правило, щупле, невиповнене. В умовах вологої камери на поверхні уражених насінин утворюється густий низький оксамитово-чорний наліт -- спороношення гриба. Грибниця розвивається всередині тканин, на поверхню ураженої насінини виходить тільки конідіальне спороношення.
Уражене зерно щупле, легке, фізіологічно недорозвинуте, має знижену енергію проростання і схожість насіння (до 60%). При зберіганні ураженого насіння збудники гельмінтоспоріозів здатні продовжувати свій розвиток з виділенням отруйних речовин -- токсинів, що погіршують посівні властивості насіння навіть в період його зберігання, особливо при порушенні режиму вологості. Посів ураженим насінням призводить до захворювання сходів -- побуріння, деформацій, загнивання, загального пригнічення або загибелі. У дорослих рослин виникають кореневі гнилі і плямистості листя: темно-бура, сітчаста та смугаста.
Темно-бура плямистість зустрічається повсюдно. Найбільше шкодить у роки з теплим дощовим літом. На листках спочатку з’являються дещо витягнуті жовто-бурі плями. У центрі вони більш світлі з темно-бурою облямівкою. Плями виявляються і на міжвузлях, що призводить до вилягання рослин. У вологу погоду на уражених листках утворюється бурий або темно-сірий наліт, стебло вкривається чорним нальотом, що свідчить про появу конідіального спороношення гриба.
При ураженні колосся хворобою «чорний зародок» колоскові лусочки (плівки) буріють, зародковий кінець зернівки стає коричневим або чорним.
Крім наземних органів, під час вегетації рослин часто темніють і загнивають корені, що призводить до пожовтіння і випадання рослин. У цьому випадку хворобу називають звичайною кореневою гниллю.
Патогени під час вегетації поширюються за допомогою конідій. Зараженню сприяє підвищена вологість повітря (95-97%) та температура +22-260С. В уражених рослинах знижується загальна і продуктивна кущистість, менше утворюється первинних та вторинних коренів. При інтенсивному розвитку хвороби втрати врожаю можуть становити 30-40%.
Смугаста плямистість зустрічається повсюди, проте більш шкідлива вона на Поліссі та в Лісостепу. Уражує листки, стебла і колосся спочатку у вигляді жовтих плям, які пізніше зливаються у світло-коричневі смуги з вузькою пурпурною облямівкою. На плямах і смугах утворюється темно-сірий наліт конідіального спороношення. Максимальний розвиток хвороби спостерігається, як правило, у фазі цвітіння-наливання зерна. У місцях ураження листки підсихають, руйнуються, розщеплюються уздовж на кілька частин, засихають і обпадають. При ураженні колоса міцелій проникає у зав’язь, спричинює внутрішнє зараження зерна без зовнішніх ознак, але в окремих сортів цей тип ураження викликає побуріння зародка і всієї зернівки. У сприятливих сортів спостерігається дифузне поширення міцелію.
Найбільшого розвитку хвороба досягає в умовах холодної і затяжної весни при частому випаданні дощів. Тому ячмінь сильніше уражується на ранніх строках сівби. Внесення повного мінерального добрива затримує розвиток плямистості, а одностороннього азотного -- навпаки пришвидшує. Смугаста плямистість призводить до відмирання листків, утворення щуплих зерен. Урожай зерна за умов епіфітотійного розвитку може знижуватися у 4,5 рази.
Сітчастий гельмінтоспоріоз зустрічається повсюди. Виявляється у вигляді бурих овальних плям з великою кількістю поперечних і повздовжніх ліній, які створюють візерунок сітки. Плями не зливаються в окремі повздовжні смуги, на яких утворюється темно-сірий наліт конідіального спороношення. На зернівках вони світло-бурого відтінку з ніжним сітчастим візерунком. Хвороба більш уражує посіви ранніх строків. Втрати урожаю при інтенсивності ураження від 50 до 70% становлять 33-50%.
Високоефективними заходами з обмеження розвитку гельмінтоспоріозів є протруєння насіння та обробка посівів фунгіцидами, рекомендованими до застосування згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
У 2008 році в умовах ДП ДГ «Елітне» ІР ім. В.Я. Юр’єва НААНУ було проведено виробничу перевірку ефективності застосування хімічного захисту проти шкідливих організмів на посівах ячменю ярого по попереднику «кукурудза на зерно».
Сорт Бадьорий. Технологія загальноприйнята для зони вирощування. Добрива: припосівне внесення нітроамофоски з розрахунку N13P13K13. Оптимізована технологія: у фазу кущіння на площі 5 га посів ячменю ярого обробили гербіцидом Лінтур 70WG, в.г. з нормою витрати 0,15 кг/га. У фазу колосіння -- фунгіцидом Тілт з нормою витрати 0,5 л/га. Через 14 діб провели обприскування фунгіцидом Амістар Екстра -- 0,5 л/га. Базова технологія: на площі 69,3 га у фазі кущіння культури проводили обприскування посівів гербіцидом Веб (Гранстар), у фазі колосіння ячменю фунгіцидом Альто супер (0,4 л/га). Контроль: на площі 300 м2 пестициди не застосовували.
Ефективність гербіциду Лінтур 70 WG, в.г. у зменшенні чисельності та маси бур’янів у посівах ячменю ярого визначали шляхом проведення обліку бур’янів перед збиранням урожаю. У контрольному варіанті на посіві ячменю на час збирання урожаю домінували злакові однорічні бур’яни. Частка їх становила 72,9% загальної кількості (див. табл. 1). На другому місці за чисельністю були дводольні малорічні види. Серед них домінували пасльон чорний (Solanum nigrum L.) -- 56,9% та лобода біла (Chenopodium album L.) -- понад 17%. Значно менше -- злинка канадська (Erigeron canadensis L.), гірчак розлогий (Polygonum lapathifolium L.), фіалка польова (Viola arvensis Murr.), щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.), гірчиця польова (Sinapis arvensis L.), чистець однорічний (Stachys annua L.). Серед дводольних багаторічних видів бур’янів переважав осот жовтий (Sonchus arvensis L.). На другому місці знаходився осот рожевий (Cirsium arvense (L.) Scop.) -- 36,9%, на третьому -- молочай лозний (Euphorbia helioscopia L.) -- 12,5%. Щодо маси бур’янів, то за цим показником переважали коренепаросткові види бур’янів, а на другому і третьому місцях розташувалися відповідно дводольні малорічні і злакові однорічні бур’яни (див. рис. 1, 2, 3).
У варіанті з внесенням Лінтуру 70 WG, в.г. облік бур’янів показав значну його ефективність у боротьбі з дводольними малорічними і багаторічними бур’янами. Завдяки його застосуванню кількість та маса дводольних малорічних і багаторічних видів бур’янів порівняно з контролем знизилась відповідно на 88% і 29% та 73% і 76%. Препарат зменшив чисельність домінуючих видів бур’янів: лободи білої на 98%, пасльону чорного -- на 92%.
У 2008 році на посівах ячменю переважали гельмінтоспоріозні плямистості листя: сітчаста та темно-бура. На початку воскового стану зернівки розвиток їх становив: на контролі -- 16,5%, при оптимізованій технології -- 5,7%.
Застосування фунгіцидів Тілт та Амістар Екстра для обмеження розвитку хвороб на посівах ячменю ярого показало високу технічну ефективність -- 64,2%. Ефективність використання гербіциду Лінтур проти дводольних малорічних виявилась досить високою -- 88,1%, проти дводольних багаторічних незначною -- 28,9%. Лабораторна схожість насіння ячменю нового урожаю при оптимізованій (Лінтур, Тілт, Амістар Екстра) технології вирощування становила 98%, контролі -- 96%. Використання цих препаратів для захисту насіннєвих посівів ячменю ярого забезпечило одержання приросту урожаю насіння 0,23 т/га, умовно чистого прибутку -- 215,96 грн./га. З площі 5 га додатково одержано 1,15 т кондиційного насіння і 1079,80 грн. Рентабельність застосування гербіциду Лінтур та фунгіцидів Тілт та Амістар Екстра становила 78,5% (див. табл. 2).
Сорт Джерело. Технологія загальноприйнята для зони вирощування. Добрива: припосівне внесення нітроамофоски з розрахунку N13P13K13. Оптимізована технологія: у фазу кущіння на площі 10 га посів ячменю ярого обробили гербіцидом Веб (Гранстар). У фазу колосіння -- фунгіцидом Рекс Дуо з нормою витрати 0,5 л/га. Через 14 діб провели обприскування фунгіцидом Амістар Екстра -- 0,5 л/га. Базова технологія: на площі 62,3 га у фазі кущіння культури проводили обприскування посівів гербіцидом Веб (Гранстар).
Розвиток гельмінтоспоріозних плямистостей на посівах ячменю при оптимізованій технології становив -- 3,7%, у контролі -- 18,5%. Застосування фунгіцидів Рекс Дуо та Амістар Екстра для обмеження розвитку хвороб на посівах ячменю ярого показало досить високу технічну ефективність: 80,0%. Лабораторна схожість насіння ячменю нового урожаю при оптимізованій технології становила 99% (98% контроль). Використання цих препаратів для захисту насіннєвих посівів ячменю порівняно з базовою технологією [Веб (Гранстар)] забезпечило одержання приросту урожаю насіння на 0,31 т/га, умовно чистого прибутку -- 110,21 грн./га. З площі 10 га додатково одержано 3,1 т кондиційного насіння і 1102,10 грн. Рентабельність застосування фунгіцидів Рекс Дуо та Амістар Екстра становила 25,5% (див. табл. 2).
Сорт Вакула. У 2009 році виробничу перевірку результатів досліджень проводили в умовах ПП АПФ «Україна» Буринського району Сумської області на площі 53 га. Технологія загальноприйнята для зони вирощування. Оптимізована технологія: посів ячменю ярого обробили фунгіцидом Тілт (на початку колосіння) з нормою витрати 0,5 л/га та фунгіцидом Амістар Екстра (через 14 діб) -- 0,5 л/га. У базовій технології на площі 47 га посів ячменю обприскували Альто Супер з нормою витрати 0,4 л/га у фазі колосіння культури. У контролі на площі 300 м2 пестициди не застосовували.
Розвиток гельмінтоспоріозних плямистостей листя на ярому ячмені становив у контролі 9,7% та 4,3 % -- за оптимізованої технології. Технічна ефективність в обмеженні розвитку збудників хвороб при застосуванні фунгіцидів Тілт та Амістар Екстра на початку воскової стиглості зерна сягала 55,7%, урожайність збільшилась на 0,36 т/га порівняно з традиційною технологією вирощування, що застосовували у господарстві. Використання цих фунгіцидів для захисту насіннєвих посівів ячменю ярого забезпечило отримання умовно чистого прибутку у розмірі 76,50 грн/га (див. табл. 3). З площі 53 га додатково одержано 19,08 т кондиційного насіння і 27666,0 грн. Лабораторна схожість ячменю нового урожаю підвищилась з 93% (у контролі) до 96% (при використанні препаратів Тілт та Амістар Екстра). Рентабельність застосування фунгіцидів Тілт та Амістар Екстра становила 17,17%. Вміст білка в зерні знизився відповідно з 9,17% до 8,85%. Згідно з вимогами ДСТУ 3769-98 для зерна ячменю, яке використовується для пивоваріння, отримане зерно належить до першого класу.
Отже, головною умовою, необхідною дляотримання високоякісної сільськогосподарської продукції, є правильний вибір сорту і дотримання технологій виробництва. Використання застарілих ресурсо-, енергоємних технологій, техніко-технологічна відсталість вітчизняного аграрного виробництва не дозволяють отримувати конкурентноспроможну продукцію. Тому актуальним залишається питання удосконалення елементів технології вирощування з урахуванням новітніх наукових розробок.
Більшість сортів ячменю ярого, які вирощують сьогодні, досить стійкі до плямистостей листя, тому застосування на них фунгіцидів дає значно менший приріст урожаю, ніж на пшениці.
Таблиця 1. Видовий склад бур’янів на ячмені ярому (перед збиранням урожаю), 2008 рік
|
Бур’яни
|
Контроль
|
Лінтур 70 WG, в.г.
|
||
|
Кількість бур’янів перед збиранням урожаю, шт/м2
|
Сира маса, г
|
Кількість бур’янів перед збиранням урожаю, шт/м2
|
Сира маса, г
|
|
|
Злакові однорічні
|
144,0
|
19,4
|
137,2
|
26,0
|
|
Дводольні малорічні, в т.ч.:
|
38,5
|
3,5
|
4,6
|
0,9
|
|
? лобода біла (Chenopodium album L.)
|
6,6
|
|
0,1
|
|
|
? паслін чорний (Solanum nigrum L.)
|
21,9
|
|
1,8
|
|
|
? гірчак розлогий (Polygonum lapathifolium L.)
|
0,6
|
|
0,3
|
|
|
? злинка канадська (Erigeron canadensis L.)
|
0,7
|
|
0,4
|
|
|
? фіалка польова (Viola arvensis Murr.)
|
0,5
|
|
0,2
|
|
|
? щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.)
|
0,5
|
|
0,1
|
|
|
? гірчиця польова (Sinapis arvensis L.)
|
0,1
|
|
–
|
|
|
? чистець однорічний (Stachys annua L.)
|
0,1
|
|
–
|
|
|
? грицики звичайні (Capsella bursa - pastoris ( L.) Medik)
|
–
|
|
0,1
|
|
|
? фалопія березковидна (Fallopia convovulus (L.) A. Love)
|
–
|
|
1,6
|
|
|
? інші види
|
7,5
|
|
–
|
|
|
Дводольні багаторічні, в т.ч.:
|
14,9
|
81,1
|
10,6
|
19,5
|
|
? осот рожевий (Cirsium arvense (L.) Scop.)
|
5,5
|
|
4,1
|
|
|
? осот жовтий (Sonchus arvensis L.)
|
7,1
|
|
6,3
|
|
|
? молочай лозний (Euphorbia helioscopia L.)
|
1,5
|
|
–
|
|
|
? кульбаба лікарська (Taraxacum officinale Wigg.)
|
0,2
|
|
0,2
|
|
|
? інші види
|
0,6
|
|
–
|
|
Таблиця 2.Економічна ефективність хімічного захисту посівів ячменю ярого в ДП ДГ «Елітне» Харківської обл., 2008 рік
|
Показник
|
Технологія хімічного захисту
|
|||
|
Бадьорий
|
Джерело
|
|||
|
базова
|
оптимізована
|
базова
|
оптимізована
|
|
|
Урожай кондиційного насіння, т/га
|
2,78
|
3,01
|
3,49
|
3,80
|
|
Приріст, т/га
|
–
|
0,23
|
–
|
0,31
|
|
Вартість приросту, грн/га
|
–
|
491,05
|
–
|
542,50
|
|
Затрати на пестициди, грн/га
|
150,16
|
302,49
|
50,50
|
296,66
|
|
Додаткові затрати на пестициди, грн/га
|
–
|
152,33
|
–
|
135,63
|
|
Затрати на збирання додаткового урожаю, грн./га
|
–
|
122,76
|
50,50
|
432,29
|
|
Всього додаткових затрат, грн/га
|
150,16
|
275,09
|
–
|
110,21
|
|
Умовно чистий прибуток, грн/га
|
–
|
215,96
|
3,49
|
3,80
|
Таблиця 3.Економічна ефективність хімічного захисту посівів ячменю ярого в ПП АПФ «Україна» Сумської обл., 2009 рік
|
Показник
|
Технологія хімічного захисту
|
|
|
базова
|
оптимізована
|
|
|
Урожай кондиційного насіння, т/га
|
3,67
|
4,03
|
|
Приріст урожаю насіння, т/га
|
-
|
0,36
|
|
Вартість приросту, грн/га
|
-
|
522,00
|
|
Затрати на пестициди, грн/га
|
85,00
|
240,00
|
|
Додаткові затрати на пестициди, грн/га
|
-
|
75,00
|
|
Затрати на збирання додаткового урожаю, грн/га
|
-
|
130,50
|
|
Всього додаткових затрат, грн/га
|
85,00
|
445,50
|
|
Умовно чистий прибуток, грн/га
|
-
|
76,50
|
Юрій КРАСИЛОВЕЦЬ, доктор с.-г. наук, професор
Любов КРУПЧЕНКО, мол. науковий співробітник, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН України
23 квітня 2024
Від початку весни 2024 року ціни на сало в Україні зросли в середньому на 12 грн порівняно з кінцем лютого. Серед факторів, які впливають на зростання цін, – збільшення витрат на виробництво, що в кінцевому підсумку веде до зростання роздрібних цін на продукти.
Від початку весни 2024 року ціни на сало в Україні зросли в середньому на 12 грн порівняно з кінцем лютого. Серед факторів, які впливають на зростання цін, – збільшення витрат на виробництво, що в кінцевому підсумку веде до зростання роздрібних цін на продукти.
23 квітня 2024
23 квітня 2024
В березні 2024 року український експорт м’яса птиці становив 38,3 тис. т, що на 12% більше аналогічного місяця минулого року.
В березні 2024 року український експорт м’яса птиці становив 38,3 тис. т, що на 12% більше аналогічного місяця минулого року.
23 квітня 2024
23 квітня 2024
«Лохвицький комбікормовий завод» (ЛКЗ), що на Полтавщині, розширює свою діяльність та розпочинає будівництво круп’яного заводу.
«Лохвицький комбікормовий завод» (ЛКЗ), що на Полтавщині, розширює свою діяльність та розпочинає будівництво круп’яного заводу.
23 квітня 2024
22 квітня 2024
Внаслідок останніх заморозків в Україні, пік яких припав на 19-20 квітня поточного року, частково постраждали насадження насіннячкових та кісточкових фруктів.
Внаслідок останніх заморозків в Україні, пік яких припав на 19-20 квітня поточного року, частково постраждали насадження насіннячкових та кісточкових фруктів.
22 квітня 2024
22 квітня 2024
13 квітня 2024 року на ПрАТ «Рівнеазот» відбулась планова зупинка та початок робіт з модернізації двох цехів – цеху аміаку та цеху аміачної селітри.
13 квітня 2024 року на ПрАТ «Рівнеазот» відбулась планова зупинка та початок робіт з модернізації двох цехів – цеху аміаку та цеху аміачної селітри.
22 квітня 2024
22 квітня 2024
В українських портах спостерігається зниження цін попиту на соняшниковий шрот на тлі достатньої кількості пропозицій даного товару.
В українських портах спостерігається зниження цін попиту на соняшниковий шрот на тлі достатньої кількості пропозицій даного товару.
22 квітня 2024
