Таблиця 1. Динаміка виробництва гречки в усіх категоріях господарств України (за даними Державного комітету статистики)
|
Показники
|
Роки
|
||||
|
1990
|
1995
|
2000
|
2005
|
2010
|
|
|
Зібрана площа, тис. га
|
362,3
|
447,6
|
528,9
|
396,2
|
198,6
|
|
Урожайність, ц/га
|
11,6
|
7,6
|
9,1
|
6,9
|
6,7
|
|
Валовий збір, тис. т
|
420,1
|
340,5
|
480,6
|
274,7
|
133,6
|
Сільськогосподарські товаровиробники в цивілізованих країнах працюють за ліцензіями і квотами, тобто за плановою системою. Виробництво стимулюють дотаціями. В Україні використовують так звану ринкову систему, а саме: хто що і скільки хоче, те й сіє. Мовляв, ринок все відрегулює. Тому й маємо дефіцит на вкрай необхідну сільськогосподарську продукцію, зокрема, гречку, цукрові буряки, льон-довгунець тощо.
На 2011-й і наступні роки сільськогосподарський товаровиробник розмірковує: сіяти гречку чи ні? Пропозиція спокуслива, а що коли всі чи більшість кинуться у гречку? Тоді матимемо перевиробництво, ціна на зерно може бути меншою від собівартості… Ризиковано!
Слід урахувати, що ризики можна знівелювати за умови впровадження інтенсивної технології вирощування та збирання гречки на базі сучасної сільськогосподарської техніки за такими технологічними лініями: основний обробіток грунту, приготування і внесення добрив, передпосівний обробіток грунту і сівба, догляд за посівами, збирання і післязбиральна обробка врожаю.
Основний обробіток грунту під гречку залежить від попередника, наявної техніки і способу (оранка, безполицевий, мінімальний чи нульовий (No-till).
Практика свідчить, що у північному Степу і в Лісостепу України гречку доцільно розміщувати в сівозміні після просапних культур (цукрові буряки, кукурудза на силос), зернобобових та удобрених озимих, а на Поліссі - після картоплі, льону, люпину на зерно, зернобобових і багаторічних трав.
Сучасні системи землеробства дають можливість виключити енергоємні операції, зокрема оранку, залишити на поверхні грунту більше рослинних решток, запобігти його ерозії й зекономити паливо.
Останнім часом такі технології (мінімальна і нульова) все ширше впроваджуються у господарствах, зокрема, при вирощуванні гречки. Для їх реалізації при необхідності використовують мульчувачі рослинних решток вітчизняного виробництва ПП-2,0, ПН-2,0, ПН-4,0 (Білоцерківський завод сільськогосподарських машин), або зарубіжного - групи компаній KUHN (Франція) і RHINO (США).
Операції основного мінімального обробітку грунту доцільно виконувати за один прохід агрегату комбінованими машинами КШН-5,6, КШН-3,0, АГРО-3 (ВАТ «Галещина, машзавод»), моделей АГ і УДА (Білоцерківський завод сільськогосподарських машин), Smaragd або Holiodor (LEMKEN), MIXTER (група компаній KUHN), Centaur (AMAZONE) тощо.
Для оранки грунту під гречку та інші сільгоспкультури можна скористатись обертовими плугами типу ПО різних модифікацій від 3 до 12 корпусів із механічно регульованою 4-ступінчастою шириною захвату (компанія «Інтерагротек»), звичайними плугами типу ПЛН (3, 4; 5 і 8-корпусними) ТОВ «Алекс Агро» і типу ПНВ (3 і 5-корпусними ПП «Велес-Агро».
З іноземних фірм-виробників плугів найбільш широко представлені в Україні LEMKEN (Німеччина), Kverneland (Норвегія) і KUHN (Франція). Плуги цих фірм відрізняються великим діапазоном ступінчасто і плавно регульованого захвату (від 2 до 12 корпусів), якістю і надійністю роботи. Їх можна успішно використовувати у різних за розмірами посівних площ сільськогосподарських підприємствах.
Виконані нами розрахунки виробничої ефективності технологій основного обробітку грунту свідчать, що мінімальний обробіток із подрібненням рослинних решток чи без нього порівняно з традиційним (плужним) має переваги за витратою палива відповідно удвічі-тричі, витратами праці і матеріалоємністю - 1,4-2,5 разу. Проте за мінімальної технології ущільнюються нижні шари грунту, у верхньому шарі концентруються поживні речовини, насіння бур’янів, шкідники і хвороби і, як результат, на 10-15% зменшується урожайність зернових культур, у тому числі гречки.
Найбільш прийнятною на сучасному етапі розвитку землеробства в Україні, на думку багатьох учених, є комбінована система з інтервалами між оранками в сівозміні у 3-5 років, яка акумулює переваги й недоліки всіх способів обробітку грунту.
Відомо, що до 50% приросту врожаїв гречки отримують за рахунок внесення добрив. Органічні добрива, зокрема гній, доцільно вносити під попередник, використовуючи його післядію. За даними ННЦ «Інститут землеробства НААНУ», коефіцієнт використання азоту в перший рік дії не перевищує 10-15%, фосфору - 8-12 і калію - 10-25%. Тому значна кількість поживних речовин органічних добрив залишається для використання іншими культурами, зокрема гречкою. Значну прибавку врожаю гречки забезпечують подрібнені поживні рештки з внесенням мінеральних добрив.
Дози внесення мінеральних добрив розраховуються спеціалістами господарств залежно від наявності поживних речовин у грунті, ступеня їх засвоєння рослинами і виносом на одиницю урожаю.
Для основного внесення твердих мінеральних добрив можна скористатись як машинами вітчизняного виробництва МВД-500, МВД-1000, МВД-1500 і МВД-3000 (ВАТ «Хмільниксільмаш»), МВУ-6, МВУ-8 і МВУ-12 (завод Кобзаренка, смт Липова Долина Сумської області), РУ-1600, РУ-3000 і РУ-7000 (ВАТ «Бобруйськагромаш», республіка Білорусь) чи технікою дальнього зарубіжжя, зокрема німецької фірми AMAZONE або групи компаній KUHN.
Крім основного добрива, добрі результати дає внесення у рядки при сівбі гречки гранульованого суперфосфату або складних гранульованих добрив у дозах по 10-12 кг/га діючої речовини. На широкорядних посівах із міжряддями 45 см рекомендується підживлення перед початком цвітіння гречки з одночасним рихленням просапними культиваторами типу КРНВ-5,6-02 чи УСМК-5,4Б. За результатами досліджень ННЦ «Інститут землеробства НААНУ», підживлення рослин азотними добривами підвищує урожайність зерна на 5 ц/га.
Сівба - одна з найвідповідальніших операцій вирощування гречки. Від її своєчасності і якості значною мірою залежить доля урожаю. Перш за все готують насіння. Для сівби необхідне крупне і важковагове насіння районованих сортів не нижче другого класу посівного стандарту. Проти збудників хвороб насіння протруюють на машинах ПК-20, ПС-10А, ПНШ-5, використовуючи найбільш ефективні препарати максим 0,25FS т.к.с. (Швейцарія) чи вітавакс 200 ФФ (Велика Британія) з розрахунку відповідно 1 і 3 л/т насіння.
Передпосівний обробіток грунту після оранки доцільно виконувати комбінованими агрегатами типу «Європак» вітчизняного виробництва: АП-6 (ВАТ «Уманьферммаш») АПБ-6 (ВАТ «Шепетівський завод культиваторів»), АГ-6, АГ-3 і АГ-1,5 (ВАТ «Борекс»), АКГ-3,2 («Агровосход», м. Дніпропетровськ), АКГМ-3,6 «Корнінагрореммаш»); та іноземних фірм: «Європак» Б622 (ББГ, ФРН), К 600 PS, К 800, К 930 (Фармет, Чехія), Компактор і Система Корунд (LEMKEN) тощо.
Оптимальний термін сівби гречки залежить від стійкості прогрівання грунту на глибині 10 см до 8-100С, коли минає небезпека заморозків. Норма висіву насіння суцільним способом становить 60-90 кг/га, широкорядним - 40-60 кг/га (менші норми висіву в зоні Степу). Глибина заробки насіння при достатній вологості грунту - 3-4 см, у разі недостатньої - 5-6 см.
До вибору способу сівби гречки слід підходити диференційовано. При достатньому забезпеченні вологою і відсутності забур’янення перевагу необхідно надавати звичайному рядковому способу сівби зерновими сівалками. За інших умов (недостатня забезпеченість вологою, забур’яненість поля) перевагу має широкорядна сівба просапними сівалками з міжряддям 45 см або зерновими сівалками типу СЗ-3,6А (міжряддя 15 см) із перекритими відповідними висівними вікнами сошників днища насіннєвого ящика.
При агрегатуванні сівалки СЗ-3,6А із трактором класу 1,4 (МТЗ-80.1, ЮМЗ-8040 тощо) перекривають висівні апарати 1, 3, 4, 6, 7, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 18, 19, 21, 22 і 24-го сошників. Вихідні вікна в задніх стінках тукового ящика перекривають засувками.
Найбільш придатна для широкорядної сівби гречки та інших культур удосконалена сівалка УПС-12 «Веста» з пневмомеханічними висівними апаратами і дисковими сошниками. Вона має 11 комплектів висівних дисків для різних сільськогосподарських культур і один глухий диск, в якому можна просвердлити отвори під будь-яку просапну культуру. Сівалка може працювати за будь-якою технологією (після оранки, мінімальною чи нульовою).
Для широкорядної сівби гречки в підготовлений після оранки грунт можна скористатись наявними в агроформуваннях сівалками типу ССТ-12В з механічними (барабанними) висівними апаратами і килеподібними сошниками. Такі сівалки комплектуються спеціальними пристроями СТЯ-27000 для сівби гречки.
Останнім часом удосконалюється техніка для рядкової сівби. Так, завод «Червона Зірка» пропонує нові широкозахватні сівалки СЗ-10,8 і СЗ-5,4, а також стерньові сівалки для прямої сівби типу СТС-6, сівалку-культиватор Сиріус-10, пневматичну сівалку Солітер-12 тощо.
Заслуговує на увагу комбінована висівна зернотукова машина МВЗ-4,2 «Меланія» (ВАТ «Галещина, машзавод»). Комбіновані грунтообробно-посівні агрегати дають змогу зменшити витрати праці на 40-80%, палива - 30-50% і запобігти ерозії грунту. За результатами випробувань у господарствах Кобеляцького району Полтавської області річний економічний ефект на агрегат МВЗ-4,2 становив 31413 грн.
Із вітчизняних посівних машин найбільш повно вимогам агротехніки відповідають універсальні зернотрав’яні сівалки Клен-6 і Клен-4,5 (МСНПП «Клен», Луганськ). Випускається також сівалка «Клен-6П» із прикочуючими коточками.
Одними з найбільш конкурентноспроможних сівалок іноземного виробництва є посівна техніка фірми Great Plains (США) різних моделей, шириною захвату 4,6; 6,1; 7,31; 9,14 і 12,2 м. Агрегати відзначаються якістю і надійністю роботи, але їх ціна на метр захвату у 3-4 рази більша вітчизняних. Останній недолік можна усунути за умови значного підвищення річного завантаження (використання), що можливе у великих колективних сільськогосподарських підприємствах, машинно-технологічних станціях чи кооперативах по спільному використанню техніки (машинних рингах).
Завантажувати зерно в сівалки можна, використовуючи бункери-накопичувачі типу ПБН-16/2 зі шнековим рукавом подовжувача ШРП-5, тракторний причіп або автомобіль-самоскид із завантажувальним шнеком ЗШ-3 (виробник - завод Кобзаренка, смт. Липова Долина Сумської області), або автомобільні завантажувачі типу ЗАУ-3.
Для своєчасного і якісного проведення посівної компанії у великих господарствах доцільно створити посівний загін у складі таких ланок: підготовки насіння і добрив, їх транспортування у поле і заправляння посівних агрегатів; передпосівного обробітку грунту і сівби; технічного сервісу; культурно-побутового забезпечення.
Вирощувати гречку необхідно за безпестицидною технологією, зважаючи на її використання для дієтичного і лікувального харчування. Тому догляд за посівами при необхідності обмежується досходовим або післясходовим боронуванням легкими боронами 3БП-0,6 або 30Р-0,7 впоперек або по діагоналі до напрямку сівби з метою знищення сходів бур’янів і ґрунтової кірки.
Міжрядний обробіток широкорядних посівів виконують просапними культиваторами УСМК-5,4Б або КРНВ-5,6-02. Ним забезпечується поліпшення повітряного, водного режимів і знищення бур’янів. Перше рихлення проводять у фазі одного-двох листочків, друге - з підживленням-перед початком цвітіння рослин.
Для отримання високих урожаїв гречки велике значення має бджолозапилювання. На гектар посівів вивозять 2-3 сім’ї. Медопродуктивність гектара гречки становить 70-90 кг, збір меду на бджолосім’ю - до 35-45 кг.
Збирають гречку роздільним способом при побурінні 70-75% зерен. Скошувати у валки слід поперек рядків. Це особливо важливо для широкорядних посівів. Оптимальна висота зрізування рослин коливається у межах 15-20 см.
Скошувати гречку у валки можна жатками ВАТ «Бердянські жатки» типу ЖВП шириною захвату 9,1; 7,6; 6,4 і 4,9 м в агрегаті з тракторами класу 1,4, жатками ЖВН-6Б-01, ЖБВ-4,2 і ЖБВ-5 до косарок-плющилок типу КПС-5Г (Е-303, Е-304), а також жатками ЖВН-6Б і ЖВР-10А до комбайнів СК-5А і Єнісей.
Залежно від погодних умов до підбирання і обмолоту валків комбайном приступають через 3-5 днів після скошування, коли вологість зерна досягне 15-17%, а стебел - 30-35%.
На українських полях працює лише близько тисячі вітчизняних комбайнів (КЗС-9 «Славутич», «Дніпро», «Обрій»), понад 47 тис. - російського виробництва (Дон, АСROS, Єнісей) і більш як 3 тис. - дальнього зарубіжжя (фірми «Клаас», «Кейс», «Джон Дір», «Массей Фергюсон» тощо). Вибір зернозбиральних комбайнів того чи іншого виробника за продуктивністю обумовлюється обсягом збиральних робіт, ціною, надійністю і технічним сервісом. Перевагу слід надавати роторним комбайнам, які порівняно з класичними (барабанними) забезпечують значно менше дроблення і мікропошкодження зерна гречки та інших культур (кукурудзи, соняшнику, сої).
Післязбиральну обробку товарного насіння гречки раціонально проводити на зерноочисних чи зерноочисно-сушильних комплексах ЗАВ чи КЗС. У господарствах, де гречка та інші зернові культури займають відносно невеликі площі, використовують пересувні ворохоочисні машини ОВП-20А, ОВС-25, МС-4,5, зерноочисні сепаратори моделей САД продуктивністю від 1 до 50 т/год (ООО НПФ «Аэромех» (Луганськ) та інші.
Солому гречки як цінний корм для ВРХ збирають за валковою технологією із підбиранням у розсипному вигляді або пресуванням у тюки чи рулони. Перевагу слід віддавати збиранню соломи в пресованому вигляді як найменш трудовитратному. Для цього використовують тюкові прес-підбирачі як вітчизняного виробництва (ППТ-16), так і провідних країн світу (JOHN DEERE 459, MF 1835, Quadrant 2200R тощо).
Рулонні прес-підбирачі пресують як за усталеним (ППР-110, ПРФ-180, ROLLANT 250R), так і змінним регульованим діаметром рулону (JOHN DEERE 592, MF 1745).
Для підбирання і навантажування рулонів у транспортні засоби застосовують навантажувачі ПС-0,5/0,8 із пристроєм ПР-0,5 на базі трактора МТЗ-80.1 вітчизняного виробництва, самохідні навантажувачі MLT 731 MANITOU, MF 8925 і MF 8939, або гідравлічний захват чи начіпний пристрій до трактора класу 1,4 виробництва фірми Fliegl (Німеччина).
До місця скиртування рулони транспортуються причіпними платформами ПП-12/13 або ПП-6/1 (завод Кобзаренка).
Заслуговують на увагу самозавантажувальні причепи-транспортувальники рулонів ПТ-10 (завод Кобзаренка), ТП-10 і ТП-14 (ВАТ «Бобруйськагромаш», Республіка Білорусь). Скиртують рулони наведеними вище навантажувачами.
Відповідно до поданого вище механізованого процесу нами обґрунтовано склади комплексів машин на базі техніки вітчизняної і зарубіжної для виробництва гречки в зоні Лісостепу на площі 1000 га для двох варіантів технологій: 1 - традиційна (плужна) з рядковою сівбою; 2 - мінімальна з широкорядною сівбою (табл. 2). Проектована урожайність зерна для технологій відповідно 2,5 і 2,2 т/га.
Таблиця 2. Проектований склад комплексів машин для вирощування та збирання гречки на площі 1000 га
|
Техніка
|
Кількість машин у комплексі для варіанта технологій
|
||
|
Вид
|
Марка
|
1
|
2
|
|
Трактори
|
ХТЗ-17022
|
5
|
3
|
|
МТЗ-920
|
4
|
-
|
|
|
МТЗ-80.1
|
7
|
7
|
|
|
Автомобілі
|
КАмАЗ-45144
|
4
|
4
|
|
КАмАЗ-5320
|
3
|
2
|
|
|
ГАЗ-3309
|
2
|
2
|
|
|
Причепи
|
ГКБ-8350
|
3
|
2
|
|
Навантажувачі
|
ПС-0,5/0,8
|
4
|
4
|
|
ПР-0,5
|
4
|
4
|
|
|
ЗШ-3
|
2
|
2
|
|
|
НЗ-20
|
1
|
1
|
|
|
Борони дискові
|
БДТ-7,0А
|
2
|
-
|
|
Культиватори-плоскорізи
|
КШН-5,6
|
-
|
3
|
|
Плуги
|
ПО-5
|
5
|
-
|
|
Комбіновані агрегати
|
АП-6
|
4
|
-
|
|
Машини для внесення добрив
|
МВУ-6
|
2
|
2
|
|
Протруювач насіння
|
ПК-20
|
1
|
1
|
|
Сівалки
|
Клен-6П
|
4
|
-
|
|
УПС-12 «Веста»
|
-
|
6
|
|
|
Культиватори
|
КРНВ-5,6-02
|
-
|
6
|
|
Жатки
|
ЖВП-9,1
|
2
|
2
|
|
Зернозбиральні комбайни
|
АСROS-530
|
5
|
5
|
|
Платформи-підбирачі валків
|
КЗС-9-1-20.000
|
5
|
5
|
|
Прес-підбирачі
|
ППР-110
|
3
|
3
|
|
Платформа для рулонів
|
ПП-12/3
|
3
|
3
|
|
Зерноочисні агрегати
|
ЗАВ-40
|
1
|
1
|
Розрахункові економічні показники використання наведених у табл. 2 комплексів машин подано в таблиці 3.
Таблиця 3. Економічні показники використання комплексів машин для вирощування та збирання гречки
|
Варіант технологій
|
Значення показників із розрахунку на гектар
|
||||
|
Капітальні вкладення, грн
|
Наведені витрати, грн
|
Прямі експлуатаційні витрати, грн
|
Витрати робочого часу, год.
|
Витрата палива, кг
|
|
|
1
|
5509,80
|
2565,10
|
1738,63
|
5,28
|
72,38
|
|
2
|
5053,41
|
2040,67
|
1282,66
|
4,00
|
51,92
|
Як видно з поданих у табл. 3 даних, другий варіант технології виробництва гречки (мінімальний обробіток грунту з широкорядною сівбою) має переваги перед першим (оранка і рядкова сівба) за всіма показниками: наведеними витратами - на 20,4%, витратами робочого часу - 24,2%, витратою палива - 28,3%. Проте практика свідчить, що урожайність зерна гречки за другою технологією на 10-15% менша, але рентабельність дещо більша.
