Це зростання площ ураховує як наявні господарства, що суттєво збільшили кількість угідь під вирощування сої, так і фермерів-новачків у цій справі. Останніми роками через погодні умови, що сильно змінювалися (холод і волога, а також посуха впродовж усього періоду вегетації, різкі перепади температур у фазу цвітіння, аномальна посуха влітку…), перед агровиробниками стояли нові виклики. Особливо екстремальною посухою відзначилися 2018-й та 2020 роки в регіонах Нижньої та Верхньої Австрії, північніше Альп, тоді як на півдні країни опадів випало більше від середньорічної кількості.
Оскільки слід брати до уваги подальше збільшення площ під соєю завдяки попиту на соєві боби без ГМО як в Австрії, так і загалом у Європі, виникає запитання: як активні виробники сої можуть підвищити врожайність, а також поліпшити її якість, а фермери-новачки — досягти стабільних урожаїв?
Ґрунт і поживні речовини
Найкраща температура для росту й розвитку сої під час проростання — приблизно 10 °С, для кукурудзи — 8 °С). Крім того, соя краще росте на ґрунтах із хорошою структурою й швидким прогріванням завдяки особливій формі епігеічного проростання (за епігеічного проростання гіпокотиль значно росте в довжину, висмикує сім’ядолю з насіннєвої оболонки й виносить їх над поверхнею землі). Передусім на важких і замулених ґрунтах під основний обробіток бажано внести 500–800 кг/га змішаного або негашеного вапна. Вапнування підвищує активність інокулянту, нітрифікаційних і бульбочкових бактерій, відтак посилюється рухомість азоту, збільшується також кількість рухомих сполук фосфору, калію та молібдену. Оптимальним для активності бульбочкових бактерій є рівень рН 6,0–7,0, до того ж за такого рівня найкращою є доступність рослинам фосфору і молібдену. Молібден як один із найважливіших мікроелементів для бобових гірше доступний насамперед за низького рівня рН.
На ґрунтах із недостатньо оптимальним забезпеченням поживними речовинами, задля отримання стабільних урожаїв потрібно планове внесення добрив. Фосфор — носій енергії в рослині, тому він бере участь у всіх важливих процесах обміну речовин і дуже важливий для фіксації N2. Достатня доступність Р (фосфорних добрив) підвищує кількість і розмір бульбочок, ефективність фіксації N2, а з нею, звісно, й урожайність і вміст протеїну.
Фото 1. Вибір правильних сортів сої є головним елементом у технології вирощування культури
Ґрунтообробіток
Рекомендоване вчасне вирівнювання після оранки або розпушеного культиватором ґрунту, щойно він достатньо просохне, для запобігання небажаного випаровування вологи (саме в посушливих регіонах) і для вирівнювання посівного ложа (головна передумова для збирання врожаю без втрат). Угіддя з промерзлими або морозостійкими сидератами також слід вчасно загорнути перед сівбою, щоб забезпечити належне прогрівання ґрунту. Обробіток цих ґрунтопокривних культур є компромісом між максимальним захистом від ерозії на схилах за допомогою мінімального обробітку ґрунту та достатньо глибокого обробітку для належного прогрівання ґрунту. Цим самим стимулюється до проростання насіння бур’янів, і якщо так — залежно від погодних умов навесні — буде достатньо часу, щоб провести 1–2 легких обробітки штригельною бороною (метод, подібний до органічного виробництва), щоб знищити пророслі бур’яни. Їх вдається прибрати завдяки підготовці посівного ложа, тож ступінь забур’яненості культури зменшується. Водночас розпушений верхній шар ґрунту прогрівається швидше за вологі шари, що лежать глибше. Безпосередньо під час висіву за можливості працюють на встановленій глибині закладання (3–4 см), щоб зберегти капілярність і досягти рівномірних сходів культури. Ґрунтообробіток і закладання насіння на одній і тій самій глибині сприяють розвитку рівномірних посівів і водночас рівномірному достиганню. І найважливіше — добре розпушене, вирівняне посівне ложе підвищує ефективність досходових гербіцидів.
Висів і час сівби
Через високі вимоги паростків до температури насіння сої в жодному разі не рекомендовано висівати зарано або за несприятливих погодних умов. Сівба в достатньо прогріте посівне ложе стимулює швидкі, однорідні сходи на полі, швидкий ранній розвиток, щоб рослини могли достатньо конкурувати з бур’янами та раніше почали цвітіння. За таких обставин інокуляція діє краще, ніж за тривалого перебування насіння в холодній землі. За вологої й холодної погоди після висіву насіння сої потерпає значно більше за кукурудзу й утворює нерівномірні, слабкі сходи, які дещо сильніше страждатимуть від можливої подальшої посухи.
ТОЧНИЙ ВИСІВ
Переваги:
• точна глибина розміщення насіння в рядку;
• краще провітрювання посівів — швидше просушування, менше хвороб;
• можлива менша норма висіву (5–10%) завдяки кращому гілкуванню (тільки для сортів, які добре гілкуються);
• більш рівномірна поява сходів на полі, особливо за складних умов (посуха, замулення…);
• ліпша придатність до мінімального обробітку ґрунту завдяки сферичним дискам із загостреною різальною крайкою та вирізним дискам типу «ромашка» для кращого подрібнення пожнивних решток;
• можливе локальне внесення фосфорних добрив;
• хороші можливості для механічної боротьби з бур’янами — проведення міжрядних обробітків.
Недоліки:
• повільніше змикання рядків із меншим затіненням міжрядь — проблеми з бур’янами (пізніше забур’яненість може бути більшою);
• пізніше змикання рядків — більше проблем з ерозією;
• висихання між рядками — можливе саме тоді, коли у фазу наливання зерна рослині бракує вологи;
• менша відстань у рядках від насінини до насінини, наприклад, за ширини міжрядь 45 см і 60 нас./м² відстань у рядку 3,7 см;
• можливе внесення меншої кількості інокулянтів за умови використання пневматичних сівалок точного висіву.
Вибір сорту й густота посіву
Температура і кількість опадів є найвирішальнішими чинниками формування врожаю. Завжди обирайте відповідну до вашого регіону групу стиглості. У посушливі роки краще надати перевагу більш ранньостиглим сортам, щоб вони могли без проблем пройти період наливання. Достатні суми температур є основною передумовою отримання високої врожайності та вчасного достигання.
Скористайтеся результатами селекційного прогресу від ультраранньої та середньостиглої груп, щоб оптимально використати потенціал урожайності сортів (залежно від групи стиглості, густоти посіву та посівної техніки):
• Група 0000 (ширина міжряддя 12,5–15 см): сорти AМБЕЛЛА, AДЕССА, норма висіву — 650–700 тис. схожих насінин/га;
• Група 000+ (ширина міжряддя 15–35 см): сорти AБЕЛІНА, АЛЄКСА, норма висіву — 550–600 тис. схожих насінин/га;
• Група 000 (ширина міжряддя 15–35 см): AУРЕЛІНА, ЛІССАБОН, ВІОЛА, норма висіву — 500–600 тис. схожих насінин/га;
• Група 000– (ширина міжряддя 15–35 см): СІГАЛІЯ, норма висіву — 550–600 тис. схожих насінин/га; (ширина міжряддя 25–70 см): КОРДОБА, АМАДЕА, норма висіву — 400–450 схожих насінин (складні умови) 450–500 тис. схожих насінин/га)(оптимальні умови);
• Група 00+ (ширина міжряддя 25–45 см): БЕТТІНА, норма висіву — 450–500 тис. схожих насінин/га; (ширина міжряддя 25–70 см): СГ КЕА, норма висіву — 400–450 тис. схожих насінин/га;
• Група 00– (ширина міжряддя 25–70 см): AЛТОНА, AЛБЕНГА, норма висіву — 400–450 тис. схожих насінин/га.
Техніка висіву
Загалом високої та стабільної врожайності сої можна досягти як за рядкового, так і за точного висіву. Переваги й недоліки кожної з технік залежать радше від умов господарства, ґрунтів і погодних умов.
СУЦІЛЬНИЙ ВИСІВ
Переваги:
• можна використовувати техніку для вирощування для зернових колосових — скорочення витрат, висока продуктивність без додаткових інвестицій;
• швидке закриття поверхні ґрунту — менше ерозії;
• знижується випаровування вологи в міжрядді;
• менше проблем із бур’янами завдяки швидкому змиканню рядків;
• оптимальне використання світла, води та поживних речовин.
Недоліки:
• розподілення насінин всередині рядка не завжди оптимальне, іноді утворюються загущені посіви;
• за сухої погоди на момент сівби з прикочуванням у рядку контакт насінини з ґрунтом не такий оптимальний, як за точного висіву;
• регулювання глибини диска сошника, а відтак і закладання насіння більш нерівномірне, відповідно, це впливає на однорідність сходів;
• немає можливості для міжрядного обробітку — механічна боротьба з бур’янами можлива тільки штригельною бороною.
Регулювання забур’яненості
Правильна механічна або хімічна боротьба з бур’янами є невіддільним атрибутом успішного вирощування сої. Загальні умови, як-от ступінь забур’яненості, погода, стадія розвитку тощо, мають суттєвий вплив і здебільшого одноразової обробки недостатньо. За відповідних обставин слід неодмінно не проґавити період внесення досходових гербіцидів.
Насамперед важливий правильний вибір ґрунтового гербіциду. Головне — захистити посіви від лободи. Препарат має бути не токсичним для сої, особливо під час дощів. Такі продукти допоможуть стримати проростання хвоща польового, пасльонових тощо.
Страховий гербіцид для сої має бути толерантним до культури, мати широкий спектр дії та забезпечувати тривалий ефект.
Через розвинення резистентності у деяких бур’янів останніми роками необхідно ретельно дотримуватися рекомендацій від офіційних консультантів і фірм-виробників засобів захисту рослин. Механічні заходи також можуть бути додані в загальноприйняту стратегію, щоб зробити можливим надійний контроль бур’янів, з якими важко боротися, і запобігти розвитку резистентності. Додаткове руйнування кірки сприяє зниженню забур’яненості, інтенсивнішому провітрюванню та прогріванню ґрунту, а разом із тим і кращій ефективності інокуляції.
Висновки
Насправді вирощувати сою дуже вигідно, але тільки за правильного підходу, розробки ефективної системи удобрення, а також у разі дотримання всіх вимог сучасної технології цієї культури. А головним є вибір правильного посівного матеріалу.
Альберт МЮЛЬНЕР, провідний агроконсультант,
фермер-практик, SAATBAU LINZ eGen
