Ріпак не кожному довіриш. Надто ніжний і примхливий
Господарства «Колос», що в смт Куликівка Чернігівської області, та Карла Маркса Путивльського району на Сумщині працюють у різних умовах, а от ріпаки мають нині однаково гарні. Пробуємо дізнатися, за рахунок чого.
Кожен, попри все, головною культурою називає пшеницю. При чому з принципово однаковим трактуванням: «Ми ж українці. Це наша традиція». Патріотизм, правда, підкріплений традиційною рентабельністю пшениці. Так само однаково впевнено говорять про стратегічну роль ріпаку, зокрема, з фінансової точки зору. Його збирають першим, аби отримати живі гроші на жнивну кампанію тієї ж пшениці, сої, кукурудзи, решти культур. Мороки багато, це факт, зате не клянчиш кредити, не виторговуєш відсотки.
Сергій Солод, головний агроном ПП «Карла Маркса-2» зізнається: коли йдеться про ріпак, контролює особисто кожну деталь, хоча має кваліфікованих помічників. Надто вибаглива до щонайменшого нюансу в технології рослина. «Весна починається з того, що обходжу (не об'їжджаю!) ріпакові поля вздовж і впоперек, за всіма діагоналями, щоб точно оцінити сходи і подальші дії. Тут важливо все в комплексі врахувати, досліджую з усіх параметрів. Цієї архіважливої процедури нікому не довіряю», — каже Сергій Миколайович. А от у агронома ФГ «Колос» Миколи Данилевського з Чернігівщини надійного асистента мобілізували до війська. Тепер молодий колега не спить на тривожному кордоні, а Данилевський днює-ночує у полі.
Надійними партнерами для обох господарств залишаються авторитетні і перевірені багатьма роками співробітництва консультанти компанії «Сингента», які, особливо гарячої пори, постійно поряд.
«Я надто наполегливий, — визнає Микола Данилевський. — Часто кличу представників солідних компаній-виробників. У нас же спільна відповідальність за результат. А його можна досягти тільки ювелірно, дотримуючись технологій, термінів, доз. Отут без сервісного супроводу фахівців аж ніяк».
«Люблю ризик. Але з надійними партнерами»
Регіональний менеджер компанії «Сингента» по Чернігівській області Сергій Здор захоплений бажанням Данилевського експериментувати: «Користується, скажімо, загально визнаним успішним гібридом кілька сезонів, має урожай спокійний, впевнений. І все одно просить щось новеньке. Знає, що ми постійно пропонуємо ще досконаліші продукти».
Разом їдемо дивитися на ріпакові поля, спеціально висіяні для порівняльного експерименту по різні боки однієї дороги в чернігівському селі з гарною назвою Салтикова Дівиця.
Ось сингентівський НК Технік на 177 га. Порівняно з іншими вищий на голову, потужніший — видно одразу. Виправдав себе як лідер за рівнем зимостійкості.
Його висівали після озимого жита. Озимі ріпаки зазвичай тут сіють саме після зернових культур — озимих ячменю, пшениці чи жита.
«Головне — отримати хороші сходи, — говорить агроном «Колоса». — Тоді можна з ними працювати і сподіватися на результат. А нема хороших сходів — вважай, все втрачено».
Поля тут попередньо ретельно готують. Жито збиралося комбайнами з подрібнювачами, солому після нього рівномірно розстелили по полю. По ній дали КАС по 100 л/га, аби солома краще спрацювала навесні.
«На іншому полі застосували глибоке дискування десь на 15–17 см, — ділиться експериментами Данилевський. — Результати після оранки і після глибокого дискування поки що не дуже різняться. Хоча все покаже обмолот».
Минулого року розпочату 16 серпня сівбу мусили відмінити через посуху. Витримати нормальну глибину було неможливо. Дощів чекали до 30 серпня, і лиш тоді взялися за ріпак. «Не було б і далі дощів — ріпак взагалі не сіяли», — заявляє агроном категорично. Кожен ризик має межу.
Вносили з осені по 100 кг нітроамофоски, на половині площ — по 100 л КАСа перед основним обробітком грунту. Там, де попередником був ячмінь, з КАСом зачекали до сходів. Працювали посівним комплексом Rubin. Після оранки і дискування закоткували, щоб вирівняти поле.
Під 5–6 листків погода дозволила восени застосувати фунгіцид Тілт® по 0,5 л/га. Цей продукт «Сингенти» господарство на ріпаку спробувало вперше. Раніше успішно працювали ним по зернових. На ріпаку провели дві обробки: з гербіцидом і потім із застосуванням бору, стимулятору росту Лідер і мікродобрива Силач олійний.
Досить суворий, як на перший погляд, Микола Данилевський стає помітно жвавішим серед жовтої хвилі свого ріпаку. Задоволений інтенсивністю цвітіння, формуванням стручків, відсутністю хвороб по стеблу і колосу. «Після дощів плануємо ще одну фунгіцидну обробку», — додає агроном. Висококліренсних обприскувачів у господарстві, на жаль, немає, тому звертатимуться до авіації, аби не пошкодити рослини.
Зазвичай господарство орієнтується на гібриди, стійкі до розтріскування. Але минулого року застосовували склеювач. Вважають, що під час десикації втрачають у масі тисячі зернин. А от склеювання дає можливість ріпакові нормально дозрівати і після проведення операції.
Вирощений ріпак «Колос», як правило, реалізує давньому партнеру — Ніжинському жиркомбінату, на складах якого і зберігає зібрану продукцію. З цінами, правда, торік трохи понервувалися. Проте надолужували на інших культурах.
«Тим і цікаве це господарство, — додає Сергій Здор, — що вирощує на майже 7 тис. г по 17–19 культур! У тому числі і кормових, адже мають власне тваринництво. Сівозміну легко витримують, виграють на окремих культурах, коли ціни на інші виявляються неочікувано провальними».
Минулого сезону, наприклад, порадувала гарна економіка по льону олійному. Також мінуси перекривали пшеницею, соняшником.
Вирощують по 4,5 тис. голів ВРХ і свиней, облаштували власний переробний цех та мережу торговельних точок натуральної м'ясної, ковбасної продукції. Забезпечили замкнутий цикл: поле-ферма-цех-магазин-гроші. Завдяки цьому від 300 до 500 мешканців навколишніх сіл мають роботу, місцевість обростає інфраструктурою.
Кажуть, усе завдяки тому, що власник «Колоса» — не віддалений столичний інвестор, а місцевий господар. Є можливості для швидких рішень, залежно від погоди, багатьох інших раптовостей. Ну, і є простір для творчості професійного агронома, який любить ризик. Тим паче співробітництво зі спеціалістами «Сингнети» новим експериментам сприяє.
От, скажімо, не забуває Микола Данилевський дорогою похвалитися гарним ярим ячменем. Любовно нахиляючись до густеньких пагонів, підтрунює: «Здавалося б, нема гіршого за соняшник попередника для ячменю, правда? А у нас тут саме соняшник був. Та якщо чітко і грамотно дотримуватися технології, то на виході отримаєш заплановане. Головне — дати землі все, що потрібно. Цьогоріч вчергове підтвердили, що і соняшнику можемо не боятися в попередниках». Один із секретів успіху в такому ризиковому експерименті — застосування гербіциду Пік™ компанії «Сингента». Він спрацював як грунтово, так і по сходах: соняшник пропадає, ячмінь виглядає чудово. Препарат високоефективно контролює падалиці, має широке вікно застосування.
І на закуску Данилевський дивує ще одним нестандартом. Тут, на півночі Чернігівської області (!), 27 березня висіяв соняшник на 220 га. Цей, нині гарний і чистий, соняшник спочатку змусив понервуватися, бо три тижні не сходив. Зате тепер радує.
«Що хочу довести? — заохочує нашу цікавість ризиковий агроном. — Що класична наука вже не має такого беззаперечного значення. Вона мусить бути живою, змінною. Здавалося б, я такими строками усі правила перекреслив. Але грунт гарно підготували, вологу втримали. Дослухався б я традицій щодо часу висівання, втратив би вологу, а у мене поле — справжнісінький пісок. Вдень жарко, вночі холодно — пустеля та й годі. Не побоявся, посіяв. Тепер от тішуся сходами». А по тому додав: «Ще й спробуємо на зиму соняшник сіяти. Знаю такий досвід, з нормальним урожаєм. Головний ключ у тому, щоб він не встиг до холодів зійти, про це подбаємо. І чекатимемо першим навесні».
Дорогою бачимо «колосовські» трактори на посіві кукурудзи на силос — 4 рядки кукурудзи, 4 — силосного сорго (селекції компанії «Сингента»). Комбікорми тут готують самі на власних лініях, так зручніше і дешевше.
«Тутешні господарі, хто спробував взятися за сорго, вже від нього не відмовляються», — зауважує Сергій Здор. — Варто до кукурудзи добавити сорго, і якість силосу збільшується у рази завдяки цукрам, які переброджують. Тварини отримують продукт зі смачним ще й хмільним присмаком. Розслаблена корова помітно збільшує віддачу молока. Вирощують таку культуру не на продаж, а саме ті господарства, що мають власне тваринництво. Завдяки високоврожайному гібриду цукрового силосного сорго (з китицею) SS 506 від компанії «Сингента» місцеві господарі отримують по 1400–1600 ц/га урожайності. Один із керівників навіть у себе в кабінеті виставив майже семиметровий пагін. Краса!»
За наукою — до «Сингенти»
Сумчанин Сергій Солод наводить приклад свого земляка та вчителя. Той влаштовував сеанси одночасної гри у шахи в перервах між відповідальними засіданнями правління. На кількох дошках «рубався» із головними спеціалістами, механізаторами. Частіше — перемагав. І після цього приймав ключові рішення. Ріпак потребує саме таких рішень.
«Нам дісталися проблемні землі перехідної зони від Полісся до Лісостепу. Мусимо постійно шукати середину між оптимальними рекомендаціями для різних зон. Прораховувати комбінації на кілька ходів вперед. Особливо ювелірно усе це треба зробити на ріпаку», — пояснює Сергій Миколайович.
Наприклад, всю підготовку грунту до ріпаку повинні втиснути лише у місяць: в липні зібрати озиму пшеницю, а точнісінько в серпні засіяти ріпак. Хотіли б і після ярої спробувати, але вона на 7–10 днів пізніше дозріває, вирішального тижня бракує. Міліметраж.
Шкодує, що раніше мало займалися ріпаком, хоча, на думку Солода, ця культура корисніша для землеробства, аніж соняшник. Зате складніша, тож потребує науки. «За наукою ми, зокрема, звертаємося і до спеціалістів «Сингенти», — визнає. — Головно для того, аби спрацювати на випередження. Бо гасити вже визрілу проблему — неправильно, це наче на пожежі. А ми не пожежники — ми агрономи».
Розповідаємо, що бачили дорогою ушкоджені ріпакові ділянки, з пустотами, чорними дірами. Що би порадив фахівець господарям? «Не факт, що варто пересіювати, — відповідає. — Уважно порахувати, чи достатньо вцілілого урожаю для нормального фінансового результату. Бо якщо пересіювати ярим, менш урожайним ріпаком, хтозна чи окупляться додаткові витрати і сили».
Зазвичай зима приносить багато ріпакових втрат. Нинішнього року чи не вперше жодного гектара не вимерзло. Тому головним критерієм, за яким добирають гібриди ріпаку, є їх морозостійкість. Господарство вже 3 роки активно користується перевіреним Нельсоном від компанії «Сингента» і освоюють новий НК Петрол. Загалом висівають до десятка різних гібридів, щоб оптимальніше використовувати техніку в різні періоди дозрівання культури.
«Я часто їжджу на семінари, покази, приглядаюся до сусідських полів. Поле сусіда — не чуже поле», — видає чергові перли Солод (хоч бери і записуй на пам'ять). — Почитати, послухати, понюхати, а тоді і собі висновок зробити. Спеціалістів «Сингенти» постійно «дістаю», щоб пояснили і порадили».
Частка препаратів «Сингенти» в осінньому внесенні на полях господарства — найбільша. Практично всі посіви планово обробляють гербіцидом Фюзілад Форте®. Вважають його на сьогодні одним із кращих у боротьбі зі злаковими бур'янами, а тим більше із падалицею озимої пшениці. «Коли пшениця проростає, її складніше вибити з поля, ніж пирій, — ділиться агроном Солод. — З багатьма препаратами працювали. Цей добрий тим, що ефективністю не поступається, але дуже м'який до культури. Я, може, й не одразу побачу результат, але готовий вичекати, тільки б діяти напевне. Цей гербіцид використовуємо і на сої. Особливого значення на озимому ріпаку ми надаємо осінньому застосуванню препарату Тілт®, який виступає як фунгіцид та ретардант».
Ювелірна робота
Регіональний менеджер «Сингенти» Олександр Кас'ян, котрий багато років консультує господарство, теж наголошує на необхідності по-ювелірному ставитися до ріпаку особливо на таких непевних грунтах.
«Насіннєвий потенціал ріпаку маленький, це ж не соняшник і не кукурудза, майже макове сім'ячко. І воно має схопити достатньо вологи на грунтах різного типу, де кожне поле не класичне, а з окремими особливостями. Коли ріпак зійшов, формується коренева система, за рахунок якої живе і розвивається уся рослина. Тоді всі бур'яни-конкуренти потрібно максимально зняти — широколисті, злакові, падалицю. Це дуже важливий момент. І підвести до того, щоб усі насінини були в одній стадії розвитку. Така особливість ріпаку. У радянські часи говорили, що справжній агроном той, хто вміє вирощувати буряки. Але ріпак технологічно важчий з точки зору агрономії, — говорить пан Кас'ян».
Суттєвим агроприйомом у ПП «Карла Маркса-2» називають внесення на ріпак фунгіцидів, які заставили б працювати саме корінь. Щоб коренева шийка потовщувалася, належно формувалися корінь і бокові корінці, які, власне, й беруть поживу із грунту. Відповідно стежать за точкою росту, котра має бути завжди нижчою за листочки. «Досягаємо цього — значить закладено фундамент, потенціал подальшого росту», — підсумовує Сергій Солод. І вважає категоричною помилкою, коли ріпак залишають перезимувати абияк, мовляв, навесні усього необхідного додам. Тоді у рослини вже просто не буде шансів.
«Зупинилися зараз на фунгіциді Тілт® від «Сингенти», — розповідає агроном. — Він добре працює як ретардант та фунгіцид, при чому дуже м'який до культурної рослини. Ріпак може не зійти однаково увесь, як би ми не старалися. Коли вносимо цей фунгіцид, треба залишити живим весь ріпак, не тільки той, що переріс, а й маленький. Якраз Тілт® і дозволяє це зробити: зупинити більший і не зачепити менший, урівноважити, тобто проявити максимальну ретардантну дію на всі рослин, незалежно від їх розвитку. Менш розвинені рослини ріпаку не пригнічуються, що дозволяє максимально вирівняти фази розвитку рослин. Ми спочатку випробували цей препарат, а тепер застосовуємо на всі площі. Ціною він теж, до речі, не кусається».
Сергій Миколайович перевіряє роботу фунгіциду навіть за кольором оброблених рослин: темно-зелений насичений колір свідчить про гарну роботу кореня, а от світліші відтінки вже говорять про порушення. Така от діагностична гамма.
Зауважує, що головне — точно визначити строк застосування препарату Тілт®. Від правильності такого вибору залежить і кількість внесень. Чудово, коли на одному полі термін внесення Фюзілад Форте® і Тілт® співпадають — тоді можна взагалі обійтися одним внесенням. Але часто їх все-таки доводиться розводити у часі. Фюзілад Форте® застосовувати одразу в падалицю злакових, а потім вже Тілт®. Тут, вважає Солод, його агрономічна шахівниця виходить на вищий рівень, бо працює на упередження. Застосовує фіксовану норму препарату — 0,5 л/га. Мовляв, дати більше — втратити гроші.
Осінь не обминає ще одну небезпеку — совку. Її важко контролювати, адже треба вибирати час, коли шкідник вночі вилазить і шкодить рослині. Саме тоді застосовують інсектицид компанії «Сингента» Нурел™ Д.
Сергій Солод, мабуть, може вести майстер-класи, наводячи драматичні приклади із власного досвіду. От хоча б повчальна історія про лучного метелика на сусідській люцерні безперечно заслуговує на увагу: «Позаминулої осені жахнувся, побачивши шалену навалу лучного метелика, яка миттєво окупувала люцерну сусіда-приватника поряд із нашим ріпаком. От-от мала «анексувати» і наше поле. Телефон мій враз почервонів, протягом години обприскувач був у полі, моментально внесли Карате® Зеон. Ще й потім обробили ділянку байдужого сусіда, інакше собі дорожче виходило. І хтось ще заперечуватиме, що сусідське поле — не чуже поле?!».
Питаємо про висновок: не треба сіяти люцерну біля ріпаку? «Навпаки! — посміхається Солод. — Сіяти і спостерігати, наче за лакмусовим папірцем: з'являється шкідник на люцерні — підготуй ріпак».
За оцінками спеціалістів, ріпак таки є не просто клопітною, а ще й найбільш ризикованою культурою. Втратити його можна буквально на всіх стадіях — від сходів і до збирання. Хто таки взявся за його культивування й отримує поважні результати, заслуговує на повагу як висококласний спеціаліст. А от за котрою системою працювати, яку стратегію обрати на драматичній ріпаковій шахівниці — це вже вибір гравців екстра-класу. Вони усі різні, але однаково не обходяться без досвідчених тренерів і консультантів компаній зі світовим іменем.
Коментарі
Олександр КАС'ЯН, регіональний менеджер компанії «Сингента» в Сумському регіоні, канд. с.-г. наук
- Менеджери господарства «Карла Маркса-2» — надзвичайно розважливі і вдумливі. Вони довго, аналізуючи все до дрібниць, приймають рішення. Але, обравши визначений метод, вже дотримуються його професійно, чітко.
Завжди рішення приймаємо залежно від конкретної ситуації. Скажімо, щоб побороти совку восени, оглядаємося на температуру. Коли середньодово тримається до 15 градусів, радимо препарат Карате® Зеон. Якщо 10 — то Нурел™ Д. Його застосовуємо сміливо і при 5–7 градусах. Звичайно, краще уночі. Утім, доречно працювати цим препаратом і на озимій пшениці — знищити шкідника на попереднику ефективніше. Часто наші партнери обирають продукти дорожчі, але ефективніші. Розумний агроном на складі обов'язково притримує різні резервні препарати десь на 30 % площ. Щоб оперативно застосувати їх восени чи вже навесні.
На весну плануємо підживлення ріпаку азотом. Для знищення ромашки, волошки рекомендуємо гербіциди Галера™ Супер, Лонтрел™ Гранд. Зрештою, можна порекомендувати їх і для осіннього внесення — рослина менше витягуватиметься і здоровішою увійде в зиму.
За період вирощування озимого ріпаку в цьому господарстві ми спільно з головним агрономом 5–7разів оглядаємо поля, дискутуємо, приймаємо рішення про застосування того чи іншого препарату на ключових стадіях розвитку рослин. У цьому я вбачаю основу співпраці «Сингенти» та господарства.
Сергій ЗДОР, регіональний менеджер компанії «Синтента» у Чернігівській області
- Свого часу «Сингента» у ФГ «Колос» за спеціальною програмою пивзаводу вводила свій препарат Амістар™ Екстра, який працював на укрупнення зерна у пивоварному ячмені. Але ж агроном, звісно, спробував цей продукт і на озимій пшениці. Продукт вноситься по прапорцевому листку і фактично на 2 тижні продовжує вегетацію. Урожайність збільшили, а значить — і прибутки теж. Звичайно, результат ще покращується, коли під час внесення фунгіциду використовуються ефективні розпилювачі на обприскувачах. Тут, як відомо, теж дрібниць не буває.
Правильний розпилювач для обприскувачів допомагає точно спрямувати краплі. На замовлення «Сингенти» набори таких розпилювачів виготовляються у Великобританії. Їх ми не продаємо, а надаємо у вигляді технічного сервісу у рамках програми «АгроГід» активним споживачам препарату Амістар™ Екстра. От маю нагоду передати їх і «Колосу».
