Тобто 100 шт./м2 самих тільки сходів бур'янів загальною сирою масою 100 г/м2 (1,0 т/га) уже призводять до втрат поживних речовин близько 5 кг/га азоту, 2 кг/га фосфору і 8 кг/га калію.
Після відновлення весняної вегетації озимих культур бур'яни теж активно вегетують, накопичують біомасу і в момент, коли настануть сприятливі умови для застосування гербіцидів, їхня біомаса може сягати 400 г/м2 (4 т/га). Вона забирає із ґрунту вже 20 кг/га азоту, 8 кг/га фосфору і 32 кг/га калію, відповідну кількість інших макро- й мікроелементів, води. Звичайно, ці поживні речовини в підсумку залишаться на полі, але вони будуть недоступні культурним рослинам протягом вегетації. При теперішній вартості добрив втрата такої кількості поживних речовин еквівалентна втратам майже 100 кг/га нітроамофоски, що коштує близько 800 грн/га. В нинішніх обставинах кожен кілограм поживних речовин надто дорогий, щоб годувати «дармоїдів», а вартість добрив, зерна, гербіцидів, показники порогів шкодочинності бур'янів набирають зовсім інших значень.
За даними І. В. Веселовського та інших (1988), втрати урожайності зерна за наявності бур'янів 1 шт./м2 будуть такі (кг/га): берізка польова — 25, гірчак шорсткий — 17, гірчиця польова — 14, дескурайнія Софії — 23, лобода біла — 27, метлюг польовий — 19, осот рожевий — 68, жабрій звичайний — 17, підмаренник чіпкий — 24, ромашка непахуча — 17, фіалка польова — 17, щириця звичайна — 34. Дослідники А. А. Асмус, М. І. Подсєвалов і В. І. Михлєєв (2005) підтвердили, що за наявності 10 шт./м2 підмаренника чіпкого в екстенсивному посіві пшениці урожайність зерна пшениці зменшується на 200 кг/га, а в інтенсивному посіві втрати урожаю ще більші. За даними В. Вихованця (2013), за наявності 10 шт./м2 однорічних бур'янів урожай зерна пшениці знижується на 8-11 %, а якщо бур'янів 30-40 шт./м2, втрати сягають уже 30-33 %. Тобто при врожайності 5 т/га невидимі втрати зерна становитимуть 500-1500 кг/га.
Водночас гектарна вартість гербіцидів Ланцелот™, Пріма™ і Дербі™ при сучасному паритеті цін відповідає вартості відповідно 37, 39 і 43 кг зерна. За наявності, наприклад, лише 2 шт./м2 підмаренника чіпкого або 3 шт./м2 фіалки польової втрати врожаю зерна становитимуть близько 50 кг/га. Тобто застосування гербіциду Дербі™ повністю окупається збереженим урожаєм зерна, тоді як раніше поріг шкодочинності підмаренника становив 4 шт./м2, а фіалки — 12(!) шт./м2. Отже, в сучасних умовах окупність витрат на гербіцид набагато — щонайменше вдвічі — вища, ніж це було раніше.
За даними Укргідрометцентру, протягом трьох осінніх місяців в Україні спостерігався тривалий недобір опадів. Особливо несприятливий дефіцит опадів був у вересні, внаслідок чого на момент оптимальних термінів сівби озимих майже 60 % посівних площ охоплювала жорстока ґрунтова посуха. Традиційно близько 80 % площ озимих зернових культур в Україні засівають у вересні. Однак погодні умови вересня 2014 року погано сприяли отриманню дружніх сходів озимини, тому сівбу перенесли на жовтень і майже половину площ було засіяно саме у жовтні.
Рис. 1. Стан посівів зернових культур перед припиненням вегетації восени 2014 року
Умови теплозабезпечення теж сформувалися не надто сприятливі: вересень видався теплий, із середньою температурою на 1-2°С вище за норму, проте у третій декаді жовтня відбулося різке похолодання, мінімальні температури впали до –5...14°С (зафіксовані 25 жовтня і 3 листопада), подекуди в областях утворився перший сніговий покрив, на посівах припинилися активні ростові процеси. Період зниження температури тривав близько двох тижнів. Листопад так само видався холоднішим, ніж звичайно, на 1-2°С, а в третій його декаді встановився зимовий режим погоди.
Внаслідок похолодання вегетація озимих припинилася на 2-3 тижні раніше за середньобагаторічні терміни, які зазвичай припадають на третю декаду листопада, близько до Дня робітника сільського господарства.
Отже, стан посівів озимих культур дуже різний. За даними Укргідрометцентру, у доброму і відмінному стані перебуває 44 % посівів (у 2013-му таких було 57 %), у задовільному — 40 % (у 2013-му — 35 %), а на 16 % засіяних площ посіви слаборозвинені, у фазах утворення сходів і 3-го листка (у 2013-му — 4 %). На великій частині площ рослини утворили замало вузлових корінців або ж не утворили їх зовсім, подекуди сходи взагалі не з'явилися. Найбільше таких посівів у Миколаївській, Одеській і Кіровоградській областях.
Це відповідно вплинуло на фітосанітарний стан посівів. Умови для розвитку бур'янів були так само несприятливі, як і для культурних рослин, але бур'яни, як відомо, краще до них пристосовані, і тому продовжують шкодити.
На підставі даних про погодні умови в осінній період та про стан посівів прогноз ситуації із забур'яненістю озимих зернових культур на сезон 2015 року такий:
- послаблення конкуренції проти бур'янів з боку культурних рослин на зріджених та ослаблених посівах;
- перевага ярих бур'янів в агроценозах, особливо на зріджених посівах зернових.
Видовий склад бур'янів і їх кількість на озимому полі дуже залежать від термінів сівби, попередників, стану посівів зернових культур. Є науково доведені закономірності: ранні посіви після ранніх попередників забур'янюються інтенсивніше восени і на них переважають озимі та зимуючі бур'яни, які зимують разом із культурою, пізні посіви після пізніх попередників забур'янюються переважно ярими бур'янами навесні (табл. 1).
Таблиця 1. Вплив термінів сівби на забур'яненість посівів озимої пшениці,
шт./м2 бур'янів (В. Н. Черкашин, 2012)
Отже, при ранніх термінах сівби озимих культур кількість бур'янів майже у 2-2,5 разів більша порівняно з пізніми термінами сівби, посіви інтенсивніше забур'янюються озимими та зимуючими видами в осінній період.
Поширення багаторічних бур'янів більше залежить від загальної системи землеробства в господарстві, ніж від попередників чи термінів сівби на конкретних полях. Передусім це види осотів, берізка польова, молочай лозяний, хвощ польовий, види щавлю, хвилівник звичайний, чина бульбиста й інші.
Ефективний захист проти бур'янів має бути інтегрованим і складатися з обґрунтованої сівозміни, якісного обробітку ґрунту, підготовки насіння, оптимальних термінів сівби, застосування гербіцидів.
Використання гербіцидів — найактивніший і найефективніший захід для захисту проти бур'янів. Серед величезного асортименту гербіцидів для зернових культур справді ефективних небагато. За останні десятиліття з'явилися резистентні види бур'янів, уже майже 30 років як виникли форми, стійкі до гербіцидів 2,4–Д, МЦПА, а в останні десять років дедалі більше видів стають стійкими і до найпоширеніших сульфонілсечовин.
Серед проблемних і важко контрольованих однорічних дводольних бур'янів треба виділити такі види, як фіалка польова, підмаренник чіпкий, куколиця біла, горобейник польовий, сокирки польові, рутка лікарська, глуха кропива (види), волошка синя, гірчак (види), лобода біла, курай руський. Їхню стійкість зумовлюють морфологічні (опушення, восковий наліт) і фізіологічні механізми.
Серед найефективніших гербіцидів гідне місце займають Пріма™, Дербі™ і Ланцелот™ (табл. 2). Кожен з них — універсальний двокомпонентний готовий продукт для озимих і ярих зернових культур. Їхній склад унеможливлює виникнення резистентності у бур'янів, водночас у кожного свої переваги й особливості.
Таблиця 2. Характеристика гербіцидів
На посівах після застосування гербіциду Ланцелот™ рослинні рештки слід залишити на полі та провести обробіток ґрунту для швидкого їх розкладання.
Планування сівозміни:
- через 1 місяць (у разі потреби пересівання): зернові, кукурудза, сорго;
- восени цього самого року: озимі зернові, озимий ріпак, злакові трави;
- навесні наступного року: ярі зернові, ярий ріпак, кукурудза, сорго;
- щонайменше через 11 місяців після застосування препарату та опадів не менше ніж 300 мм за цей період: соняшник, картопля, люцерна, цибуля, капуста, цукрові буряки, льон;
- через 14 місяців після застосування, крім згаданих вище культур: сочевиця, нут, соя, кормові боби, горох, морква.
На підставі наших спостережень, численних дослідів і практичного досвіду можна виділити три основні типи забур'яненості озимих зернових культур, залежно від попередників. Відповідно до видового складу бур'янів і умов, що склалися, рекомендуємо вибирати найефективніший продукт для конкретної ситуації (табл. 3).
Таблиця 3. Видовий склад однорічних дводольних бур'янів в озимих культурах,
залежно від попередників та рекомендації вибору гербіцидів
У разі наявності таких багаторічних бур'янів, як осоти і хвощ польовий, найкращим рішенням буде Ланцелот™. Якщо на посівах є перерослі рослини лободи білої (більше 2-х листків), яка буде одним із головних видів на зріджених посівах озимих та ярому ячмені, оптимально застосовувати гербіцид Пріма™ 0,4–0,6 л/га або бакову суміш Дербі™ 0,05–0,07 л/га + Естерон™ 0,3 л/га. Додавання сурфактантів покращує ефективність гербіцидів, особливо проти лободи й інших бур'янів із восковим шаром або опушенням на листках.
Вибираючи терміни обприскування, варто дотримуватися простих рекомендацій.
- Гербіцид слід застосовувати якомога раніше, щоб не допускати переростання бур'янів і надмірного відчуження ними поживних речовин і води.
- Не можна проводити обприскування, коли рослини в стані стресу під час похолодання або спеки.
- Треба вибирати рекомендовану допустиму фазу культури для застосування гербіцидів.
Новий сезон, який починається, дуже непростий, але щороку складаються різні умови і виникають різні труднощі, які ми переживаємо і перемагаємо разом. Нехай надалі погодні, економічні й політичні умови сприятимуть нам усім, а наші знання, вміння, професіоналізм і загартованість допоможуть виростити добрий урожай та отримати задоволення від нашої праці на рідній землі.
