«Ми не знаємо, що таке криза. Просто працюємо й отримуємо результати», — якось так просто сформулював виробник із Харківщини Євген Гайдаш типовий настрій аграріїв, які збираються на Агроцентри компанії «Сингента». І їх, таких ділових оптимістів, чимало.
Адже осінні сесії у шести польових «Майстернях аграрія» відвідало по 300 і більше учасників.
І це попри гарячі сезонні роботи. Кажуть: ну то й що, коли є ризики — від них отримуєш драйв, який саме й люблять ті, хто обрав сільське господарювання. А як правильно поміж ризиків впевнено виживати, отут якраз «Сингента» підкаже. Що головне — дасть можливість вибору.
Ірина САДОВА, спеціально для "АС"
Зірки шукайте в Агроцентрах
Скажу вам, мені пощастило поспостерігати упродовж місяця за роботою Агроцентрів «Сингента» у зовсім різних регіонах. Так-от, таких колоритних і яскравих професіоналів, сконцентрованих на одній території, ви навряд чи часто зустрінете ще деінде. Зібрати дрібних і середніх фермерів, а також представників крупних господарств, агрохолдингів — усіх разом — компанії «Сингента» якимось дивним чином вдається. А, може, й не дивним. Бо логічно, що на інноваційні пропозиції, перевірені часом та практикою, відгукуються саме сміливі, стійкі й оригінальні господарі. Не дарма до них завжди приїздить ще й багато дистриб’юторів — бери й спілкуйся напряму із кращими потенційними клієнтами.
Отакі однодумці упродовж серпня-вересня концентрувалися як на вже перевірених часом Черкаській «АгроРосі» біля Корсунь-Шевченківського, Полтавському полігоні ФГ «Грига», у «Степовій» в Синельниковому на Дніпропетровщині, в «Оболонь Агро» в Чемерівцях на Хмельниччині, так і на зовсім нових спільних дослідницьких полях «Сингенти» та господарства «Оазис» біля Первомайська Миколаївської області й «БалІнвест» Балаклійського району Харківщини. Для зручності компанія організувала місця для спілкування своїх партнерів буквально у кожному регіоні України. Усі ж хочуть перевірити продукти і технології безпосередньо на своїй місцевості, у своїй зоні. Часто не довіряють навіть показникам сусіда — на своїх ділянках спостерігають.
Цікаво
«А ви знаєте, як наші гібриди отримують свої імена»? — заінтригував нас Дмитро Нерода, портфоліо-менеджер з олійних культур у країнах СНД компанії «Сингента». Виявляється, на перших етапах дослідів та експериментальних вирощувань гібриди мають лише умовні цифрові позначення. Але коли його переваги вже доведено, і нове насіння готове вийти на ринок, починається таїнство найменування.
Не так давно нові гібриди «Сингента» отримують на початку префікс СИ. Це щоб вже ніхто не сплутав, що вони справді із СИнгентівської сім’ї.
Без комплексів
«Сингента» просто наблизилася до клієнтів — продемонструвала повні лінійки своїх гібридів кукурудзи та соняшнику у різних кліматичних зонах країни. Як правило, при цьому не вимагали особливого агрофону, мовляв, нехай гібриди показують, на що здатні, за скромненьких типових умов певного регіону. Поряд зі старими ветеранами висіяли і зовсім свіжих новачків, котрі ледь застрибнули до реєстрів і вже готові до продажів.
Одним із завдань організатори ставили перед собою поборотися із хронічною українською меншовартістю. Більшість гібридів показували як в імпортному, так і у вітчизняному варіантах. Локальне виробництво насіння компанії «Сингента» по факту не відрізняється від закордонного. І на полях візуально рослини виглядали гідно, і цифри з бункерів комбайна підтвердили тенденцію: одні й ті самі батьківські лінії, отримуючи ознаки зони, де вирощуються, цілком природно, будуть краще пристосовані до її особливостей. Є надія, що старі стереотипи поступово долаються.
Дощ як випробування на вірність
За жодним прогнозом дощу того дня у Синельниковому не мало бути. Але він йшов чи не з ночі й зупинятися не збирався. Перечекати зливу в маленькій церкві біля агрокорпорації «Степова» було марно (а, може, саме тут і вимолили довгоочікувану вологу?). «Я б не здивувався, якби побачив у полі лише наших співробітників, — зізнався керівник Південно-східного бізнес-регіону компанії «Сингента» Сергій Бут, все ще витрушуючи наскрізь змоклого плаща. — Але відчув гіпер-позитивний шок, коли зрозумів, скільки партнерів, а точніше — справжніх вірних друзів нашої компанії знехтували негодою і приїхали разом попрацювати, може, й не у дуже комфортних умовах». Зрештою і цю ситуацію обернули у позитив: мали можливість докладніше поспілкуватися в діалогах, а не у лекціях.
Вовчок — клонована напасть
Основним головним болем регіону Запорізької, Кіровоградської та Дніпропетровської областей однозначно останніми роками став вовчок, здатний не просто вплинути на урожай, якість насіння, а часом взагалі винищити до 100% посівів. Найстрашніше, що вовчок не просто займає нові площі, але й здатний на непередбачливі мутації. Особливо ж загрозливий у посушливих районах. Історія розвитку напасті свідчить: якщо після появи у ХІХ ст. інфекція продукувала нові раси через півстоліття, то з 1990 року — чи не щоп’ять років. Не факт, що не пришвидшиться ще. Паразит розмножується різними способами: перехресним і самозапиленням, а також нестатевим шляхом, простіше кажучи, може утворювати клони, які схильні до мутацій.
Особливо ураження вовчком б’є по переробній галузі, яка ризикує недоотримати якісної сировини, а звідси і суттєві загрози стратегічному для України ринку соняшниковї олії. «Сингента» підставляє своє плече саме у цій зоні ризику і виводить, зокрема, групу нових гібридів, стійких до нових рас вовчка — Естрада, Босфора, Трансол, СИ Кадікс, СИ Купава, СИ Ласкала, Трансол, СИ Кадікс, НК Коломбі.
Але менеджер компанії «Сингента» Геннадій Малина не обмежився характеристиками нових гібридів. Натомість наголосив, що окремими заходами вовчок не здолати, діяти треба тільки комплексно. Контроль вовчка досить складний і не має універсальних рішень. Тому «Сингента» пропонує три професійні рівні захисту соняшнику. Створення нових стійких гібридів — це лише перший, генетичний рівень ефективного контролю. Наступний стосується хімічного захисту і передбачає застосування гербіциду Каптора® у системі CLEARFIELD®. Крім того, треба зосередитись на особливостях технології вирощування та суворо дотримуватися карантинних заходів. І дрібниць при цьому немає на жодному рівні. Скажімо, сівозміна без застосування культур-пасток (кукурудзи та сорго) не призводить до зниження запасу вовчка. Впливає на життєдіяльність паразиту відповідний обробіток грунту: залишене на поверхні пласта насіння вовчка гине під дією зовнішніх факторів, не контактує із кореневою системою культури.
На часі протруйники
Як завжди багато запитань, уточнень і дискусій там, де влаштовує тренінги відома науковець і практик компанії «Сингента» Світлана Чоні. Надзвичайно актуальними стали її поради щодо вибору оптимального протруйника, захисту зернових в осінній період. «Вислів «коли сівалка залишає поле, 80% урожаю вже закладено» усе частіше підтверджується, — говорить менеджер, — особливо у наш час, коли на погодні прогнози сподівань немає аж ніяких».
Принагідно консультант радить не перевищувати норми висіву, не загущувати, особливо озимі зернові. Адже загущення зернових культур у зоні недостатнього зволоження призводить до того, що вони не уповні реалізують свій потенціал. Нинішній рівень технологій дозволяє програмувати урожай з розрахунку: 1 насінина — 1 рослина. До речі, «Сингента» наступного року виводить на ринок два нових гібриди озимого ячменю, потенціал яких набагато вище існуючих до тепер сортів. Компнія пропонує ринку інноваційне рішення не тільки самих гібридів ячменю, а й технологію його виробництва під загальним брендом Hyvido®.
У класі Світлани Чоні часто ламаються стереотипи. Цього разу вона пропонує забути застаріле твердження про те, що захист культури просто допомагає зберегти урожай. «Насправді правильним захистом ми вже допомагаємо рослині максимально реалізуватися. Не тільки забираємо хвороби, боремося з бур’янами, а розкриваємо потенціал. Легко зрозуміти, що вчасний, точний захист позитивно впливає і на рівень рентабельності», — переконана менеджер. Вибір препарату для обробки насіння — перш за все, інвестиція у реалізацію переваг сорту. І на це треба орієнтуватися.
Коли, чим і на якій фазі боротися? Тут вже, як-то кажуть, індивідуальний підхід. Скажімо, намагатися побороти злакових мух у період масового льоту, хоча вони тоді, власне, і не їдять пшеницю, чи все-таки забрати личинку, застосувавши протруйник? Певно, що максимальний ефект отримаємо через протруйник. Дротяника ефективніше знищувати на просапних культурах. Якщо готуємо поле під пшеницю, а є проблема дротяника, то треба попрацювати на соняшнику, бо зручніше діяти фумігаційно, скажімо, препаратом Форс®. На пшениці поки що таких препаратів нема.
Сподівання на те, що кореневі гнилі можна буде здолати навесні системним препаратом, дуже слабкі. Адже, з огляду на фізіологію рослини, продукт змушений буде пройти від листя, суттєво розчинившись, тому не подужає кореневі гнилі. А от протруювання легко вирішить і цю проблему.
Цікаво, що 30% зернових у Європі обробляються флудиоксонілом, діючою речовиною препарату Максим® компанії «Сингента». Родина Максимів — справжній світовий стандарт, ці препарати зареєстровані у 58 країнах.
У кожному Агроцентрі прозвучали поради стосовно того, які препарати з порфоліо компанії «Сингента» застосовувати доцільніше. «Комплексний захист, — говорить Світлана Чоні, — це, звичайно, Селест® Макс. Інсектицидна складова мусить бути, адже на ранні посіви завжди очікує загроза шкідників».
Але що робити тим, кому такий препарат не по кишені? Або тим, хто живе на граничних із бойовими діями територіях (так і кажуть: «Не впевнені, хто цей урожай збиратиме…»)? Для таких ситуацій «Сингента» пропонує звернути увагу на бюджетний протруйник Сертікор® 050 FS. Особливо, коли йдеться про середні та пізні посіви. Незамінимий Сертікор® 050 FS на ячмені, позбавляючи його від основних загроз.
Коли попередники — зернові, зернобобові, пари, сорго, у ранні і середні строки посіву — менеджер радить протруювати насіння Максим® Стар. Для максимальної ефективності проти фузаріозу та на насіннєвих ділянках варто застосувати потужніший Максим® Форте.
Консультанти компанії «Сингента» обговорювали нюанси застосування протруйників різних класів у кожній зоні, де збиралися Агроцентри. Врахували не тільки нюанси культур, але й бюджети господарств. Зараз портфель компанії дозволяє зробити вибір і на такому рівні.
Впевнений соняшник в усіх сегментах
Ділянки усіх агроценрів демонструють повний набір соняшників компанії «Сингента» — 30 відомих і зовсім нових гібридів. Дмитро Нерода, портфоліо-менеджер з олійних культур у країнах СНД компанії «Сингента» розповідає, як довго і важко кожен із них долає шлях до агараріїв, відточуючи необхідні характеристики: «Часом дуже гарні гібриди маскуються під таких собі скромників на ділянках, а після збирання на вагах змушують ахнути, показуючи високі результати».
Звісно, найперше акцентується увага на генетично стійких до нових рас вовчка гібридах універсального напряму, котрі плануються для усіх зон вирощування в Україні. Йдеться про гібриди ще не знайомі ринку — Естрада, СИ Купава, СИ Ласкала, СИ Кадікс. Це справжні блокбастери. У них, крім стабільного рівня урожайності вже добре знаних класичних гібридів, додається перевага — стійкість до нових рас вовчка. «Для Приазов’я, півдня країни показуємо специфічні гібриди, орієнтовані на посуху. Це Босфора і Трансол, — зауважує Дмитро Нерода. — Вони теж стійкі до нових рас вовчка. І вже почали продаватися. Новинка наступного року — Суміко — перший HTS-гібрид, який оптимізований до гербіциду Експрес® компанії «Дюпон», у цьому сегменті ми не були присутні раніше. Додали і сегмент високоолеїнових соняшників для виробничої системи CLEARFIELD®. Один із них — Коломбі — для посушливих умов, а СИ Експерто — універсальний. Минулого року наші партнери дуже просили поставити гібриди високоолеїнових соняшників, але ми не встигли завести насіння для комерційних посівів. Тепер вже маємо, готові приймати замовлення. Почуваємось впевнено, адже маємо і нові гібриди, і нові сегменти. Відповідальність, звісно, теж є. Аякже, якщо кожне третє поле в Україні засіяне нашим соняшником»!
Лінійки гібридів «Сингенти» на різних Агроцентрах у деталях представляли технічні менеджери компанії Геннадій Малина та Ігор Ковальчук. Докладно відповідали на цікавість аграраріїв, разом роздивлялися ступінь зрілості гібридів, шукали чорну точку на кукурудзі. Бувало, що й влаштовували дискусії просто на ділянках — такий він задиристий народ, фермери!
Любов моя, кукурудза
Господарники продовжують нарікати на падіння цін на кукурудзу. Хоча більшість все одно визнає: нікуди, звісно, не подінемось, бо все-таки кукурудза — одна з небагатьох може підтримувати монокультуру більше 10 років, та й попит на неї буде завжди. Навіть за складних умов вирощування ця культура залишається вигідною справою. А тим паче гібриди «Сингента» показали себе гідно у кризових умовах. У цьому переконалися учасники всіх осінніх Агроцентрів.
З відмінностями поведінки гібридів у різних областях докладно знайомив технічний менеджер з маркетингу (напрям кукурудзи) Ігор Ковальчук, представляючи практичну всю лінійку гібридів «Сингента». Саме у нього фермери цікавилися найменшими особливостями кожного гібриду, заходячи всередину ділянок, прискіпливо ламаючи качани і пробуючи зерно на зуб. Воно й зрозуміло: Ігор — селекціонер з великим стажем, визнає, закоханий саме в кукурудзу (обрав компанію «Сингента» саме за можливість широко досліджувати цю чудову культуру). Тож радий був дискутувати і вдаватися у деталі та навіть влаштовувати дискусії. Скажімо, в Агроцентрі «Оболонь» поряд із ним на демоділянках виступав і ділився досвідом фермер Володимир Івасюк з Буковини, котрий переконаний у необхідності десикації. Фахівці більше радять добирати гібрид з оптимальним ФАО, але думка практика теж має право на існування.
Як правило, говорить Ігор Ковальчук, на розвиток посівів значно впливає агрофон, тому й починав свої огляди з характеристик конкретних полів. Більшість з експериментальних ділянок принципово мали досить скромне живлення. У «Степовій» воно було майже відсутнє, в «Оазисі» бракувало азоту, в «Оболоні» — фосфору. Попри це усі переконалися, що навіть за таких скромних умов і критичних кліматичних обставин гібриди «Сингента» вистояли і дали пристойні показники.
Важко було із широкої лінійки обрати улюбленця. Проте досвід показав: цьогоріч у багатьох виграли середньоранні гібриди, котрі встигли проскочити основні початкові фази розвитку і вже були готові вистояти проти згубної спеки та посухи. Менеджер, зокрема, представляв одного з яскравих представників скоростиглих гібридів — НК Джитаго ФАО 210. Він і виглядає гарно, і пробачає більшість агрономічних огріхів тих господарств, у котрих немає можливості застосувати інтенсивні технології.
Для багатьох став цікавим і добре зарекомендував себе гібрид НК Канзас ФАО 290, особливістю якого є, крім стійкості до кореневих гнилей і високої урожайності, ще й швидка віддача вологи. Зрозуміло, що цю якість гібридів люблять виробники, котрі за будь-що намагаються знизити витрати на досушування зерна.
Цікавинкою для учасників була і схильність гібридів «Сингента» формувати ще й другий господарсько-придатний качан. А от на випадок, коли є необхідність швидко звільнити поле для попередника і застосувати інтенсивну технологію, радився гібрид НК Фалькон ФАО 220, який уповні забезпечує окупність витрат на себе і вже заслужив хороший імідж у виробників.
Гібрид Делітоп ФАО 220 зі своєю високою посухостійкістю добре реалізував себе навіть у критичних умовах. Насіння гарного кольору — хороший вибір для виробництва круп. «Більшість гібридів «Сингента» володіють унікальною генетичною особливістю, яка за критичних умов росту і розвитку дає змогу рослинам мобілізувати свої сили перш за все на репродуктивну функцію, тобто на формування максимальної урожайності», — пояснює Ігор Ковальчук.
Разом розглядаємо і погладжуємо качани оригінального гібриду НК Термо ФАО 330. Лишень у нього качан на дотик із цікавою шершавинкою, наче тертка. Таку має генетичну особливість. Він інтенсивний, на високому агрофоні показує себе найкраще, часто здатний до утворення другого качана, особливо за гарного живлення. Проте й за низького агрофону дає гідний урожай. До того ж, придатний до ранніх посівів, нормально переносячи весняні заморозки. «Недарма ж у нього така «температурна» назва», — жартує експерт.
«БалІнвест» додав впевненості
Ще влітку директор компанії «БалІнвест» Балаклейського району Харківщини Павло Мартинов ніяковів перед журналістами і просто казав, що любить експериментувати, тому й почав співробітництво з компанією «Сингента». А тепер це набагато впевненіша у собі людина з конкретними здобутками і переконаннями. «Душею заспокоївся, — підтверджує пан Павло. — Бо своїми очима бачив роботу препаратів, знаю, що обирати». Разом зі співробітниками компанії «Сингента» відважилися на ризик — дослідне поле засіяли після озимої пшениці. Нікуди не подінешся, пішла жужелиця. «Дивився, як вона зайшла на перший рядок, але там і погинула, — ділиться Мартинов. — Протруйник компанії «Сингента» Селест® Макс спрацював відмінно. І всюди на товарних посівах також. Раніше працював іншими і мав клопіт. А тут все очевидно». Господарство зібрало пшеницю по 51 ц на круг, ріпак — по 35. Посіяли озимий ріпак НК Технік, чекали дощів. Демополя кукурудзи і соняшнику — чисті, з гарними видами на урожай. На добривах не економили, кредитами допоміг партнерський МегаБанк. Переконалися: хто занадто ужався на захисті й підгодівлі — все позначилося на врожаї. «Ми свій вибір зробили, — сказав Мартинов колегам, — беремо Селест® Макс на півтори тисячі гектарів. Агроцентр із компанією «Сингента» закладатимемо і наступного року. Запрошую»!
І дрібний фермер, і агрохолдинг
Уважно обдивляються кожен гібрид із лінійки «Сингента» представники невеликих ферм-сусідів. Кажуть, мають по 50-60, хтось до 100 га землі. Поділилися секретом: звикли спостерігати за розвитком «БалІнвесту». Колись і тут бавилися генериками, економили. А потім взялися за надійні, якісні продукти — так то ж одразу результат пішов! Дрібні сусіди таку ж тактику обрали. Протруйниками дуже цікавляться від компанії «Сингента». Гібриди урожайні брали, НК Бріо, наприклад. Сіють соняшник, пшеницю, ячмінь. Кажуть, почуваються нормально. Дружать між собою, нещодавно скинулися по 15 тис. — мульчувач новий купили, сівакою одною вправляються, хіба що обприскувач у кожного свій. «Отут в Агроцентрі «Сингента» почуваємось рівними і серед представників агрохолдингів, — діляться спостереженнями. — Господарства повинні бути різні, ринок все вирівняє. Тільки б стабільності ще додати».
Євген Гайдаш, директор з виробництва польової компанії «Агролатінвест» холдингу Золотий світанок (Агро)» працює з компанією «Сингента» з 2007 року. Препарати використовує, насіння соняшнику, кукурудзи. «Роки застосування надійних продуктів дають стійкість до хвороб і шкідників, — говорить Євген Гайдаш. — У нас все чітко прораховується бізнес-планом, аналізуються підсумки — випадкового нічого не потрапить. На кукурудзу беремо гібриди Делітоп, Канзас, Аробаз, із соняшників — НК Бріо, НК Конді, Опера ПР, високоолеїновий НК Ферті. Цифри на соняшнику і кукурудзі нас зараз цілком влаштовують. Ось приїхали тут ще подивитися нові гібриди — заінтриговані».
У господарстві категорично нічого не врізали з необхідного живлення і захисту. Інакше не зможуть програмувати гідний урожай. У компанії «Сингента» вчаться професійності. І собі цього року додали у штат ще трьох агрономів. «Ми не розуміємо, що таке криза — просто працюємо й отримуємо результат», — такий висновок професіонала.
Головний агроном ПСП «Світоч» Троїцького району Луганської області Володимир Володимиров приїхав шукати нові гібриди, які були б стійкіші до посухи і перших морозів. Спостерігають, що ситуація із посушливістю гіршає, це вже тенденція. На 1200 га орієнтуються переважно на соняшник і кукурудзу. Добре знають на практиці гібриди кукурудзи Делітоп та Аробаз. Приїхали подивитися новинки СИ Купава та СИ Ласкала. Цього року сіяли Естрада, задоволені. Добре знайомі з дією гербіциду Каптора®, на кукурудзу стабільно застосовують гербіцид Пріма™. «Порадимося зараз і про нові препарати, — говорить агроном. — З нинішніми цінами ризикувати врожаєм, недооцінювати захист не маємо права».
Прийшли нові люди. І це помітно
«Дуже помітно, що в агробізнес приходять зовсім нові люди, — ділиться спостереженнями менеджер відділу з роботи з ключовими клієнтами Сергій Садовий (компанія «Сингента»). — Вони усвідомлено хочуть отримувати ефект не на один рік, а на майбутнє. Максимально ефект щороку і стабільно. І тому разом з ними вираховуємо ефективну економіку. За такого підходу урожаї окуповують навіть великі витрати». Менеджер розповідає, як важко було відводити місцевих господарників від колишньої, так званої донецької системи, котра орієнтувалася хіба що на швидкі гроші. Господарі активніше придивляються до кращих зразків світової генетики. Є попит на високоолеїнові гібриди соняшнику, розпитують про новий Суміко, стійкий до Express®-технології. Біля дослідних ділянок разом обговорюють оптимальну густоту стояння рослин. Розпитують про рекомендований грунтообробіток. «Знову повторюємо, що якість поля залежатиме від його входу в зиму, — наголошує Сергій Садовий. — Основні внесення мають відбутися восени. Робимо грунтозаглиблення, намагаємось максимально зберегти вологу. Не забуваємо про азот, щоб його бактерії не качали з грунту. Націлюємо не на економію, а саме на оптимізацію всіх процесів». Головне — оптимум, тоді отримуєте максимум, резюмує менеджер.
Представник дистриб’юторської компанії «ЛНЗ» Андрій Лисенко підтверджує, що ринок поставив надто велику планку щодо співвідносності ціна-якість, і тому грамотні господарники дбають про урожай та ефективність. «Завдяки партнерству з компанією «Сингента» маємо широчезний вибір і насіння, і засобів захисту для будь-яких умов, — говорить Андрій. — І звертаються різні за розмірами господарства. Зараз протруйники купують, трохи пізніше — насіння. Невеличкі фермери на свої маленькі наділи беруть як мінімум по 2 гібриди». Дистриб’ютор переконаний: господар, який хоче розвиватися, не буде стояти на місці, постійно цікавитиметься новинками: «Усі рахують не просто гроші, а прибуток. І коли отримують стабільний результат, то й витрачаються сміливо, бо впевнені в урожаї».
Досвід+інновації
Досвіду господарства «Оазис» з Первомайського району Миколаївщини можна по-доброму позаздрити. Чіткість і організованість усіх процесів, які господарі радо показують усім бажаючим, часто викликають захопленість. Тут є добротний господарський двір, де облаштовані власні цехи доробки насіння, виробництва пелет та інше обладнання, переважно підготовлене своїми ж місцевими умільцями. А в полі, де Агроцентр «Сингента», — величезні заготовки соломи, яку тут називають «відповіддю Путіну», бо спокійно обходяться власним альтернативним паливом. «Оазис» активно просуває свій насінницький профіль, має власний підхід до економічних результатів. Зрозуміло, партнерство таких фахових авторитетів завжди збирає багато охочих подивитися на їх спільні експерименти і досягнення. Зібралося іх чимало і на осінню сесію.
Збирайте і не панікуйте — є надійні фінансові рішення
На усіх Агроцентрах осінньої сесії фахівці нагадували про основні фінансові рішення, які пропонує компанія ось уже кілька років поспіль і постійно оновлює. Менеджери з розвитку бізнесу Роман Хрипко та Антон Короленко, залежно від регіону, не просто розповідали про вигідність цікавих фінансових інструментів, але й наводили приклади користування ними в областях, знайомих безпосереднім учасникам кожного Агроцентру.
У Первомайський «Оазис» та «АгроРось» під Корсунь-Шевченківським приїздила і керівник групи з розвитку бізнесу компанії «Сингента» Хелен Феірлемб.
«Вже минув час, коли фермер вирощує продукцію, збирає її, а потім мусить панікувати, бо розгублений перед збутом, — звертається до агровиробників Хелен. — Фермери в Америці та Європі давно використовують багато різних інструментів, щоб надійно захистити себе. «Сингента» теж забезпечує вас такими програмами». Фінансові рішення компанії «Сингента» надійно убезпечують від ринкових ризиків, зокрема, коливання цін. Ті, хто спробував, продовжують активно ними користуватися. Навіть останнє нововведення — аграрні розписки, пілотний проект яких випробовувався на Полтавщині — впевнено розповсюджується і на інші області — Харківську, Вінницьку, Черкаську. Спеціалісти впевнені, ще трохи часу, і вони стануть такими ж звичними, як, скажімо, векселі. «Усі деталі фінансових програм завжди можна уточнити на сайті компанії «Сингента», — нагадала Хелен Феірлемб.
«Будете успішними ви, вигідно реалізувавши свій урожай, тоді і нам краще, бо зможете купляти й надалі наші продукти», — просто пояснює суть взаємної підтримки Роман Хрипко. Програми фокусуються на кількох напрямках. По-перше, захищають ціни від падіння. Це відома і апробована ось уже 5 років програма «Підтримка Плюс», актуальна взимку і навесні. За кожну тонну реалізованої компанії «Сингента» чи її дистриб’ютору продукції партнер отримує додаткову знижку (на пшеницю та ячмінь + 200 грн на тонну, ріпак +300) на придбання товарів чи погашення заборгованості. Маєш на руках ваучер, не печешся про зміну цін та курсу.
Другий традиційний напрям — страхування агроризиків, зокрема, на вирощуванні ріпаку. Він працює вже 3-й рік і мав підтвердження. Люди вчасно й уповні отримують виплати, «Сингента» забезпечує надійними контрактами. Серед маси ризиків потроху гарантовано убезпечує хоча б від деяких.
Починаємо день з новин на біржі
Своїм на Агроцентрах став і провідний фінансовий аналітик компанії «Агрітель» Юрій Рубан. Саме завдяки його оцінкам ситуації на ринках господарники можуть робити правильні висновки про те, як же вибудовувати власну торгову стратегію, коли і як краще продавати свою продукцію та за якими цінами. Разом обговорюють, від чого залежать ціни на різні культури, і які тенденції в їх поведінці очікувати.
«Деякі господарі мають власну, оригінальну логіку розрахунку цін, — розповідає Юрій Рубан. – Але усіх однозначно цікавить: зберігати вирощене чи поспішити продати. Коли ціни тримаються низькими вже другий рік поспіль, усі мусять вникати в ситуацію на ринку, боротися за кожні 10-15 доларів, бо іноді доводиться балансувати на рівні рентабельності. Ще 3 роки тому такої гостроти не відчувалося». Юрій каже, що є розуміння у всіх: не будеш розробляти торгову стратегію — можеш прогоріти в грошах навіть із високим врожаєм. Холдинги для цього забезпечили себе аналітичними службами, але й дрібніші господарства, фермери не шкодують грошей на аналітичні джерела, навчання, консультації. «Часто звертаються до нас в агентство, — говорить аналітик. — Реєструються, щоб отримувати щоденний інформаційний мінімум, купують аналітику. Деякі вже з півслова розуміють нову інформацію з бірж, портів, самі роблять висновки». Твердження, що ранок сучасного фермера починається інформацією з Чиказькї біржі вже давно не сприймається перебільшенням.
«У нас склався цікавий союз, такий собі гібрид «Сингенти» та «Агрітель», — посміхається аграрному визначенню Юрій Рубан. — Його фішка — у втіленні аналітики у практику. Маємо спільну мету. Завдяки фінансовим рішенням «Сингента» має можливість контрактувати партії продукції, фіксувати кращу ціну, а ми підказуємо на основі аналітики, як це вигідніше зробити, щоб усі партнери залишилися задоволеними».
А ви кажете: занизьке ФАО!
У директора ТОВ «АгроРось» Петра Євича вистачає запашних короваїв, аби вже одинадцятий сезон поспіль щиро зустрічати спільних із компанією «Сингента» гостей у спільному Агроцентрі на Черкащині. Чим не стійка традиція? Сусіди і колеги їдуть почути менеджерів компанії «Сингента», роздивитися, що ж там у них з Євичем виросло цьогоріч на ділянках.
«Молотимо соняшник по 34-37 ц, маловато, але що ж поробиш, не для нього цей рік, посуха. Стабільними показують себе НК Конді, НК Рокі, НК Бріо». «АгроРось» висіває всю лінійку і в Агроцентрі, і на товарних полях. Резерви бачать у кращому обробітку грунту і, можливо, пошуку нових фунгіцидних комбінацій. «Стресів забагато, різниця температур, нічні холоди змушують переглядати систему захисту», — визнає господар.
Петро Євич схильний до різноманіття і ніколи не робить ставку на якійсь певні культури чи сорти: «Рік на рік не приходиться. Потрібні ширші лінійки. От зараз, наприклад, вискочила гарно кукурудза з низьким ФАО, яку в нашій зоні ніхто не цінує. Треба мати, як мінімум, 3-4 гібриди з різним ФАО. А про сівозміну взагалі мовчу — це як азбука». Господарство сіє озиму та яру пшеницю, ярий та озимий ріпак, кукурудзу, соняшник, люцерну, цукрові буряки ще й сорго від компанії «Сингента».
«Дуже задоволені партнерством із «Сингентою», — не приховує Петро Євич. — Ця компанія допомагає нам працювати на високому рівні, радить свої новинки, які тільки з’являються у світі, допомагають з комбінаціями із живленням грунту. Плануємо разом облаштувати ділянки із поливом».
Без сої Грига неможливий…
Під Полтаву до фермера Володимира Григи їдуть не тільки на кукурудзи та соняшники (до того ж, високоолеїнові) дивитися. А ще й поспостерігати за його фігурним мистецтвом вирощувати сою за особливою власною стратегією. Жарти у колоритного господаря — економічні: «У мене свій рахунок урожайності: не тонни на гектар, а гривні на гектар». Не приховує, урожай зняв менший, аніж сподівався («У нас тут клімат десь як між Єгиптом і Сомалі — 55 днів дощу не було, +38 в тіні і +51 на сонці», — гірко підсміюється). Тим не менш свої ранні сорти сої продав раніше за інших і виручав по 9 200 грн/т. Звідси і вирахував особисту врожайність — 26 тис. грн/га. Хвалені і високоврожайні пізні, каже, дають тільки по 16 тис. грн/га. У кожного своя лічба.
Захист компанії «Сингента» застосовував на сої: від бур’янів чистив Гезагардом®, брав і Дуал Голд®, з хворобами боровся Амістар® Екстра. Клієнти, для яких Грига вирощує насіння, теж задоволені і навіть часом отримують більші за нього врожаї. Дивується, але гордиться.
У день відкриття осіннього Агроцентру змолотили соняшник Трістан, отримали по 35 ц/га. Чесно зізналися, що за посухи такого врожаю й не сподівалися. На Тутті та НК Конді мають ще кращі види. Соняшники Грига висіває тільки компанії «Сингента», переконаний, що найближчі 5 років її ніхто за успішністю цієї культури не наздожене.
Кожне поле — окремий організм
Навколо регіональних менеджерів компанії «Сингента» завжди ціле коло охочих порадитися. В Олександра Касьяна, наприклад, величезний досвід і наукової, і консультаційної роботи, тому спеціаліста одразу обступають представники господарств Сумщини і сусідніх областей. Знають його правило: агроном, як лікар, до кожного поля має ставитися, як до окремого організму.
Нинішнього сезону, аналізує Олександр Якович, терміни збирання зернових змістилися на 10-12 днів. Відповідно, з одного боку, підвищилася урожайність, але з другого — не завжди вистачало мінеральних добрив, аби отримати високий клас пшениці. Помітна особливість, звичайно, і спека у серпні. Швидше достигали кукурудза і соняшник: для врожаю не дуже, але на енергоносіях та дисикації економія.
У такі роки гарний господар на один гібрид не ставить, а орієнтується на 3-4, залежно від ФАО і обробітку грунту. Фахівці радять застосовувати гібриди у таких пропорціях: 20% — ранні, а решту — порівну з ФАО більшим 200-250 та з ФАО більшим за 300. Різноплановсіть лінійки «Сингента» дозволяє обрати у кожній групі свого улюбленця.
А от системи застосування препаратів захисту напряму залежать від стану полів. Якщо господарство інтенсивне, обробки проводить регулярно, не має осоту, берізки, пиріїв — за таких умов достатньо внести грунтовий гербіцид Примекстра® Голд і бути спокійним: бур’яни навіть не встигнуть дорости до стадії, коли виносять поживні речовини. А от коли бур’яни є — то без страхових гербіцидів не обійтися, починаючи від Мілагро®, Елюміс® (незамінного на ватник сірійський, якого багато у цих місцях), Каллісто®, Пріма™ у сумішах. «Універсального тут не порадиш, — наголошує Олександр Касьян, — треба дивитися на організм кожного поля. Розібратися з цими особливостями ми як консультанти і допомагаємо агрономам з огляду на карту забур’яненості».
Найважчий за 10 років
Директор Північного бізнес-регіону Олександр Воропін зізнається колегам: у нього це був у компанії 10-й і водночас найважчий сезон — і за перепадами курсу валюти, і за погодними умовами. Але завдяки команді позиції вдалося не просто не втратити, але й наростити. «От і на Агроцентр знову приїхало набагато більше господарників, аніж навіть ми запрошували, — радіє Олександр Воропін. — Багато хто молотить сою, почали збирати соняшник, а зустрітися з нами знайшли час. Це дорогого вартує, дякуємо»!
Менеджери «Сингента» не розділяють клієнтів за розмірами господарств — мають один підхід вибору гібридів і технології захисту. Спостерегли: фермери зі 100-500 га землі дуже гнучко працюють — саме такий господар швидше переконується у нових технологіях. А потім ланцюгова реакція доносить новинки і сусідам.
І ще, на жаль, характерне спостереження: у багатьох господарствах проявляється негативна післядія дешевих препаратів, внесених у 2010-2011 роках. Намагаються виправити ситуацію, але тепер це зробити непросто, потрібні роки. Підкреслюють, що оригінал і генерик справді мають часто однакові діючі речовини, але ж різну ступінь очистки. «Саме побічні продукти накопичуються у ваших грунтах, концентрують шкідливу токсичність», — говорять менеджери компанії «Сингента» і готуються до нових польових консиліумів.
Обирати краплю, а не розпилювач
«Ми майже завжди рекомендуємо зменшити норму внесення, а вам залишається лише порахувати економію на гектар», — спостеріг менеджер з якості внесення ЗЗР Олег Людвіновський таку типову тенденцію після спостережень за системою обприскування у господарствах. Фахівці компанії «Сингента» можуть перевірити зношуваність обприскувача, дати рекомендації щодо оптимальної швидкості руху і норм. Завдання спільне — не вносити препарати навмання, не розтринькувати коштовні продукти. Час внесення теж впливає, відомо ж, що фунгіциди ефективніше застосувати не по факту хвороби, а для профілактики. Є свої особливості температурного режиму, часу доби, наявності роси тощо. Не відкалібрували обладнання — маєте проблеми нерівномірності внесення, через що і фітотоксичність з’являється, і ефективнсть може знизитися чи не вдвічі.
Завелика крапля замість листка стікає у безвість — це так, лише один приклад. А скільки тих крапель витрачено намарно? Заради наочного експерименту в Агроцентрі «Грига» навіть вивели обприскувач «Берту», досить поширений у тамтешніх місцях. Разом у роботі порахували втрати. «Ніби очевидні речі, — примовляли фермери, — а отак щодень і не зважаєш. Тут же подивилися ніби збоку, тепер уважніше будемо». Варто ж просто правильно сформулювати завдання для самих себе: не вибирати розпилювач, а обирати краплю, яку він продукує.
«Сингента» також нагадала, що рекомендує не змішувати більше двох препаратів в одній баковій суміші, і як, власне, краще готувати робочі розчини, змішувати препарати не тільки на базі, але й просто у полі.
Західняки теж претендують на соняшники
Закінчували осінні сесії компанії «Сингента» господарства Західної України на агроцентрі «Оболонь» у Чемерівцях на Хмельниччині. З того, що допікала спека і до 140 днів не було дощу, вже й журитися перестали. Побачили: професіоналізм і практика все одно призводять до нормального врожаю. Підсумкам збирання кукурудзи і соняшнику й присвятили свою зустріч. Доки цікавилися новими фінансовими рішеннями і оглядали лінійки гібридів «Сингента», комбайн скосив основні ділянки демополя. Тож під кінець нагодилися перші підсумки урожайності.
«Економічні умови ніби штовхають зараз агровиробників до монокультур, але навряд чи треба зациклюватися на чомусь одному, — розмірковував директор Західного бізнес-регіону компанії «Сингента» Валерій Голиняк. — Для нас традиційними залишаються озима пшениця, соя, кукурудза. Але водночас будуть збільшуватися посіви соняшнику. Дарма, що ця культура вважалася успішною лише для центральних і східних областей. «Сингента» от на прикладах доводить, що за зміни температур можемо претендувати і ми на гідні соняшники з урожайністю від 2,5 до 4,5 т/га».
Ніхто не списує з рахунків і кукурудзу, на яку завжди є збут. Зрозуміло, чому двома героями Агроцентру є саме кукурудза і соняшник.
На «Оболоні» в особливій повазі залишається і ячмінь. Навіть закордонні експерти довели, що ця зона Хмельницької та частини Тернопільської області є найвдячнішою для цієї культури. Принагідно представник солодового заводу «Оболонь» Анатолій Загородній запросив товаровиробників здавати свої кращі ячмені для виробництва українського пива.
Отримуйте результати
Агроцентр «Оболонь» вирізнявся експериментом із порівняння обробітку грунту. Дослідні ділянки були розділені навпіл: на одній частині застосовувалася звичайна оранка, а на другій — поглиблювання по ріллі чизельними плугами. Навіть візуальні спостереження показали, що рослини краще виглядають на площах, де зручніше діставатися продуктивної вологи. У кукурудзи і качан кращий, і корінь більш розвинутий.
Урожай відповідно збирався окремо. Прогнози підтвердилися і в остаточних даних збирання, які представив усім учасникам Агроцентру технічний експерт компанії «Сингента» Станіслав Горпинюк. Молодий агроном упродовж всього сезону вів спостереження, тож впевнено пояснював і нюанси внесення добрив, і систему захисту. Довів, що насіння, вирощене в Україні, зовсім не відрізняється від завезеного з-за кордону (експеримент передбачав і такі деталі). Разом робили висновки про оптимальні гібриди для їхнього регіону.
Коментарі
Петро МАТВІЙ, СФГ «Лемко», Криничанський р-н Дніпропетровська обл.
— Я читав, що українець Сергій Овчинський свого часу з Карлом Марксом сперечався (і той потім таки погодився) про те, що додана вартість — це не стільки дельта ланцюжка товар-гроші-товар, а те, що оце в землю сієш 1 насінину, а виростає 100. Недарма сказано: сторицею Бог дає. То хіба не варто на цій землі працювати?! Не тільки сам господарюю на 250 га, але й син повернувся після того, як отримав червоний диплом електронника. Однокурсники в банки пішли, а він — на комбайн елітний, і сіє, і збирає. Усвідомив, що реальні, надійні гроші тільки на землі можна заробити. Бачить перспективу. Цього року я спромігся придбати новий джип, син собі теж нове авто у кредит взяв.
Дуже подобається, як завжди «Сингента» свої заходи організовує. Посадив у нову машину дружину, разом приїхали — хай і вона послухає, подивиться на найпрогресивніше.
Ми завжди у партнери тільки кращих обираємо. Давним-давно із «Сингентою» працюю, тому що новітніх технологій хочу. Вона ж — номер один з хімії. Якість безумовну дає. Їх гербіцидом Пріма™ обробляю пшеницю, кукурудзу. Протруйником Максим Стар® насіння протруюю, скільки пам’ятаю. Оце слухав про Селест® Макс, подумаю, порахую.
Від кукурудзи я відмовився, бо економіка повернула на пшеницю та соняшник. Як каже мій друг-поляк: нема калькуляції. Про ріпак думаю. Особливо цей рік показав, що у нашій зоні кукурудза ризикована. Із соняшників подобається НК Бріо — треба буде взяти. Дуже цікаво було спілкуватися із фахівцями «Сингенти» в полі. А особливо багато чого корисного взяв із розповіді Світлани Чоні про протруйники — просто супер!
Василь КОЗИНИЙ, головний агроном ТОВ «Авіас-2000», Дніпропетровська обл.
— Їхали дізнатися докладніше про захист зернових, протруйники. Насправді багато інформації. Ще нас дуже цікавить професійна лабораторія
«Сингенти», плануємо дати їм на перевірку соняшник для контролю. Використовуємо кілька років протруйник Сертікор®. Доки його не застосовували, було багато головні, а тепер позбулися, добре працює препарат. У нас загалом 14 тис. га в обробітку. Захист «Сингенти» застосовуємо, наприклад, на зернових. На кукурудзі працюємо гербіцидом Мілагро®.
Абдурагім НАВРУЗАЛІЄВ, голова ФГ «Еліпс-Н», Доманівський р-н Миколаївської обл.
— Приїхав подивитися урожайність культур в Агроцентрі, як вони пережили посуху. Відповідно собі підберу на наступний рік. Насіння «Сингенти» беру вже шостий рік. Більше цікавлюся соняшником, кукурудзу не сіяв, передбачав посуху. Постійно за новинками стежу. Найбільше зараз мені подобається Опера ПР, бо у нас ґрунти дуже неякісні, а він пристосовується, пластичний, невибагливий до добрив, а дає врожайність 30 ц/га. Не підводить мене. На своїх 500 га вирощуємо льон, сою, ячмінь, пшеницю, нут, горох — усього потрошки. На цей рік озимий ячмінь будемо брати теж у «Сингенти».
Сергій ШАПОВАЛ, агроном ФГ «Аннушка», Первомайський р-н
— Я їздив практично на всі семінари, і кожен раз щось приносиш нове. Давно беру насіння і препарати «Сингенти». Зараз цікавлюся пізніми культурами. Хочу побачити, що краще сіяти. Такі професійні зібрання — це класна інтелектуальна й емоційна розрядка на 4-5 годин .
Олексій КАЛЮЖНИЙ, головний агроном товариства «Дукла», Полтавський р-н
— Цього складного року непогано показали себе гібриди «Сингента» НК Леморо, НК Люціус, Делітоп. У нас 40% усіх посівів — кукурудза. Соняшники беремо класичні перевірені НК Бріо, НК Конді. Аналізуємо, «Сингента» показує себе найоптимальнішою.
Економіку зараз найкраще дає соняшник. Гібриди компаії «Сингента» показали не менше 3 т урожайності, а у кращі роки можна взяти і 4-5 т/га. Для захисту застосовуємо, зокрема, Примекстра®, Гезагард®, Фюзілад Форте®. У них взагалі маса інструментів захисту є, приємно працювати, бо якість достойна і завжди маєш впевненість. Знаю, бо вже 8 років з ними працюю. Зокрема, підказують, як економно працювати обприскувачем, щоби гроші зайві не витрачати на дорогі препарати, а розподіляти рівномірно на поверхні рослини, грунту. У них є свої гарантії на різні робочі органи, а також програми, за якими в додаток до гербіцидів даруються робочі органи, форсунки. Це найкращі прийоми для реальної економії.
Володимир ВЕРБА, головний агроном ПСП «Орач», Полтавський р-н
— Ніколи не зациклююся на одному захисті, постійно експериментую з групами полів. Універсальність препаратів не визнаю. Дивлюся на дію за різних температур, у різні періоди розвитку тощо. У «Сингенти» беремо фунгіцид Амістар® Екстра, протруйник Максим® Форте, гербіцид Пріма™, інсектицид Енжіо® та інші. Стежу уважно, щоб одна формула на одному полі не викликала звикання до продукту, тому навіть ті продукти, що мені дуже подобалися, змінюю. Завжди їжджу на Агроцентри, щоби дізнатися про новинки.
У «Сингенти» можна підібрати щось гідне на заміну.
Анатолій КИБКА, генеральний директор компанії «Докучаєвські чорноземи»
— Дай Боже, щоб у нас кризи були тільки у природі, а не в голові, в душі. Хороша земля буде родити тільки для хороших людей. От і з фахівцями «Сингенти» у нас вже тривалі добрі, навіть дружні відносини. 7 років беремо їхні гібриди на випробування — чітко для тих зон, де потім плануємо їх висівати. Результатами ділимося і з «Сингентою», і з сусідами. Соняшники цієї компанії усі ці роки завжди були кращими. Є стабільний НК Бріо, високоінтенсивний НК Конді, є НК Долбі, НК Армоні. Починаємо переходити на високоолеїновий НК Ферті. Пробуємо все. Працюємо над новими технологіями.
На кукурудзу дуже впливає серпнева посуха. Якщо до цього часу не будемо отримувати сформованої кукурудзи, то матимемо серйозні проблеми. Ранні сингентівські гібриди у цьому плані виправдовують себе. Маємо Делітоп, НК Джитаго. Із середньостиглих 2 основних: досить поширений НК Термо і НК Люціус.
Анатолій ЗАГОРОДНІЙ,
помічник директора
солодового заводу ПАТ «Оболонь»
|
агроном ТОВ «Оболонь Агро»
— Ми співпрацюємо з компанією «Сингента» з 2008 року, щорічно організовуємо Агроцентр на початку літа, а ось уже вчетверте зібралися подивитися кукурудзу і соняшник восени. Основна культура для нас — ячмінь пивоварний озимий і ярий. У «Сингенти» беремо насіння більшості культур — кукурудзи, соняшнику, ріпаку. Самим цікаво побачити результати Агроцентру, аби взяти насіння на товарні посіви. Разом із «Сингентою» обираємо системи захисту. Скажімо, на зернових добре зарекомендував себе Ланцелот™ 450WG, ефективно забирає падалицю соняшнику. На кукурудзі гарно попрацював Діален Супер®. Використовуємо протруйники Максим®. На ячменях дуже добре діє гербіцид Аксіал®. Ми одні з перших випробували його, 5 років застосовуємо і демонструємо іншим результати. Гібриди компанії «Сингента» усі витримали у нас спеку, хоча, зрозуміло, що будуть втрати через погоду.
