Цілий сезон ми чекали результатів цікавого і принципового експерименту, який наш часопис висвітлював на всіх етапах. І от нарешті настав час підбиття підсумків спільного проекту двох компаній — виробника насіння — компанії «Сингента» та дистриб’ютора — компанії «ТОРГОВИЙ ДІМ «НАСІННЯ», в рамках якого в інноваційному демоцентрі «iField» досліджувалось: чи є різниця в потенціалі насіння всесвітнього бренду «Сингента» імпортного та українського виробництва.
Ірина САДОВА, спеціально для "АС"
Принциповий експеримент
Ідея якось органічно народилася, буквально на злобу дня, у партнерів з компанії «ТОРГОВИЙ ДІМ «НАСІННЯ» та компанії «Сингента». Адже виробників товарної продукції останніми роками кілька разів відкидало у різні крайнощі. Вони врешті потребують чітко доведеного висновку про те, на насіння якого виробника робити ставку, щоби гарантовано убезпечити себе від ризиків.
«Маю достатній виробничий досвід роботи в одному із агрохолдингів. Проблема різниці в якості імпортного та вітчизняного виробництва, вибору між ними, завжди гостро поставала перед нами при плануванні закупівель, — визнає Віталій Андрющенко, нині заступник комерційного директора з питань агротехнологій компанії «ТОРГОВИЙ ДІМ «НАСІННЯ». — Останніми роками виробники сільськогосподарської продукції на хвилі інтенсифікації виробництва відчули на собі появу зловживань щодо якості ресурсів, необхідних для виробничого процесу, і на насінні зокрема. Тому вимушені були формувати та чітко притримуватися процедур контролю вхідної якості всіх ресурсів. Адже при відсутності такого контролю стає неможливим вимагати відшкодування збитків через неякісність.
Навіть стосовно світових грандів діє суворий принцип: «Довіряй, але перевіряй». Тому, щоби зняти будь-які сумніви та суперечності, ми запропонували лідерам ринку насіннєвого матеріалу провести експеримент на ділянках демоцентру «iField», який розташований у Вінницькій області на землекористуванні власного агропроекту ТОВ «Арчі». Ми як постачальники хочемо знати, з якими продуктами наші клієнти отримують найбільшу ефективність. На ділянках демоцентру «iField» вони можуть отримати фахову консультацію та пересвідчитися на власні очі в отриманих результатах у будь-який момент. Першими охоче відгукнулися на нашу пропозицію щодо порівняльного експерименту спеціалісти компанії «Сингента».
Тут вже, що називається, професіонал знайшов професіонала. Менеджер по роботі з ключовими клієнтами компанії «Сингента» Юрій Сорока підтверджує: «Компанія «ТОРГОВИЙ ДІМ «НАСІННЯ» — наш давній перевірений партнер. А їхнє господарство «Арчі» — визнаний інноватор, дуже впливовий у своєму регіоні. З нього беруть приклад. Усі знають, що «Арчі» працює за принципами оптимальності, а не крайнощів, користується найкращими препаратами і спрямоване на результат. Тому ми сміливо розпочали проект саме з цим авторитетним партнером, адже знали: чистоти експерименту буде дотримано ідеально».
Безпосередньо на ділянках
Упродовж всього сезону на кожному з ключових етапів ми фіксували проміжні результати проекту. Спочатку разом із менеджерами компанії «Сингента» їздили за насінням двох гібридів кукурудзи.
На сертифікованому складі компанії «Сингента» відібрали чотири посівні одиниці для дослідного посіву: по дві одиниці середньоранніх гібридів кукурудзи Джитаго ФАО 210 і Канзас ФАО 290 імпортного виробництва і стільки ж насіння, вирощеного на українській землі. Доставили їх у господарство. До речі, насіння пройшло доробку на заводі партнера компанії «Сингента» — «Маїсадур Семанс» в Україні. На цьому підприємстві встановлене обладнання останнього покоління, яке є навіть новішим порівняно із аналогічними заводами Європи.
ТОВ «Арчі» вже 5-й рік поспіль закладає демоділянки на площі від 5 до 30 га. Нинішнього року ці посіви найбільші. Керуючий ділянками в ТОВ «Арчі», агроном Ігор Ямковий не без гордості розповів, що демонстраційний центр, за активної участі інших партнерів, забезпечено набором особливої техніки під дослідницькі роботи: «І спеціальний обприскувач є, і сівалки, і нового трактора придбали, і спеціалізованого комбайна. Хочемо і можемо бути в курсі найсучасніших технологій. Радо ділимося спостереженнями та результатами з колегами, сусідами, у яких таких можливостей немає».
Труднощі не заставили себе чекати. Поле, де попередником були цукрові буряки, видало проблеми зі шкідниками, особливо дротяником та личинками багатоїдних підгризаючих совок. І тут, свідчать спеціалісти, чітко було видно гібриди, якісно протруєні інсектицидними протруйниками. Цей фактор нинішнього року був особливо помітним на всіх демополях. Компанія «Сингента» в черговий раз довела ефективність системного протруйника Круїзер®.
Ігор Ямковий під час однієї з наших проміжних зустрічей зазначив, що очікує на фазу викидання волоті кукурудзою, от тоді прискіпливо дивитиметься на вирівняність. «За усіма параметрами, як би я не прискіпувався, різниці між рослинами з імпортного та українського насіння протягом усіх періодів розвитку не помітив, — підсумовує зрештою Ігор. — На моїх очах — величезне різноманіття дослідницького матеріалу. З українського насіння отримали такі ж дружні та рівномірні сходи. Логічно, що воно мусить бути адаптованим до умов, у яких, власне, було продуковане. Інша річ, що нинішнього сезону на всі посіви найбільше вплинула посуха, по всіх боляче вдарила. Відповідно і кінцевий урожай отримали значно менший, аніж звикли збирати щороку. Думаю, для досконалості експерименту варто подібні досліди повторити принаймні упродовж кількох років — тоді можемо закріпити результат та із впевненістю встановити істину».
Розвінчаний міф
Кандидата сільськогосподарських наук, доцента Ігоря Ковальчука фермери нинішнього сезону могли бачити на багатьох дослідних полях під час численних днів поля та Агроцентрів у різних регіонах країни. Менеджер з маркетингу, зосереджений на розвитку напряму насіння кукурудзи в компанії «Сингента», представляв особливості поведінки гібридів «Сингента» у різних умовах, а отож має широчезний багаж спостережень. Представляв він і в «Арчі» гібриди НК Канзас та НК Джитаго, актуальні для цієї зони.
Та, перш за все, розвінчував міф про різницю в якості імпортного та вирощеного в Україні насіння. «Усе насіння, яке використовується на території України, сертифікується згідно з міжнародними стандартами. А також відповідає стандартам компанії «Сингента», котрі, до речі, на 2% завищені порівняно із міжнародними стандартами, щоб уникнути граничної якості насіння. Маю на увазі насіння гетерозисних гібридів F1. Для виробництва українського насіння із Франції завозяться батьківські форми — материнська та батьківська. Тут насіння висівається і під наглядом спеціалістів, селекціонерів вирощується. Варто трохи заглибитися у генетику, щоби розуміти: коли відбулося запилення материнської та батьківської форм, утворився зародок і формується епідерміс — з цього моменту починається закладання урожайної здатності насіння, а також її адаптивний потенціал до місцевих умов вирощування. Отже, якщо батьківські форми ідентичні для імпортного та місцевого насіння, генетика у такого насіння не різниться. Розвиток насіння відбувається на тій території, де його продають. Завдяки цьому пристосування насіння до місцевих умов підвищується, адже в процесі росту гібрид проходить етап адаптації».
Експериментатори ретельно фіксували вигляд ділянок, де в сусідстві вирощувалися гібриди імпортного та українського виробництва. Ігор Ковальчук показує качани кожної з них, демонструє відмінні якості зерна. Українське насіння анітрохи не поступилося імпортному.
Експерименти стануть масштабнішими
Віталій Андрющенко говорить, що масштабні досліди в демоцентрі «iField» триватимуть і навіть розширюватимуться. Так, лише кукурудзу досліджували на понад 250 ділянках. І у цій роботі немає жодних дрібниць або неважливих деталей. Зокрема, дуже ретельно підбирали сівалку, яку спеціально доопрацьовано електронним механізмом керування, що дає можливість стежити за чітко встановленими параметрами висівання. Особливо важливий такий контроль для унеможливлення змішування насіння різних гібридів. «Вже з наступного сезону сіятимемо не в ручному, а в автоматичному режимі, — розповідає про плани Віталій Андрющенко. — І дослідних ділянок стане більше — співставлятимемо набагато більшу кількість різноманітних факторів.
Так, отримані результати (див. табл. — ред.), зокрема напрямку порівняння країн виробництва Україна-Імпорт, показали, якщо повністю врахувати всі деталі, що відібрані зразки із партій саме тих років та країн виробництва, саме в цьому році, переконливо довели свою тотожність потенціалів урожайності. Не було різниці ані на стартових етапах розвитку, ані при оцінці результатів збирання.
Порівняльна урожайність гібридів кукурудзи
українського та імпортного виробництва
Так, гібрид НК Джитаго в обох варіантах — українського та імпортного виробництва — мав показники урожайності відповідно 88,15 ц/га і 88,11 ц/га. Гібрид НК Канзас відзначився показниками Україна-Імпорт 77,82 ц/га, і 77,80 ц/га відповідно. Якихось додаткових відхилень у інтенсивності ростових процесів чи динаміки вологовіддачі, чи нетиповості рослин, чи ураження хворобами, на наших ділянках також не було виявлено. Можна звичайно всі результати піддавати сумнівам, але на такі зауваження маю іще дещо — наш демоцентр «iField» є відкритим для всіх, і ці результати мали нагоду бачити всі інші учасники-партнери, яких є 17, тому змову такого масштабу відкидаю апріорі, адже невдача одного із лідерів завжди під мікроскопом, навіть за здорової конкуренції».
Заступник комерційного директора компанії «ТОРГОВИЙ ДІМ «НАСІННЯ» переконаний, що спільний проект із компанією «Сингента» триватиме і надалі. Деталі цієї програми якраз обговорювалися цими днями під час узгодження спільних планів на наступний рік.
Чому вигідніше українське
Спеціалісти твердять, що світові компанії змушені збільшувати виробництво свого насіння в Україні. З огляду, принаймні, на труднощі доставки, митні проблеми, ускладнену логістику. «У нас хіба що «гумконвой» з Росії беззастережно перетинає кордон», — гірко жартує Віталій Андрющенко. Нерідко насіння з-за кордону запізнюється або ж приходить буквально під самий посів. І тоді будь-які можливі претензії щодо якості вже запізно виставляти — строки посіву піджимають. Вже добре відомо: Європа — вона теж різна буває, і людським фактором щодо якості навіть там не варто нехтувати. А от партії, вирощені та дороблені в Україні, можна роздивитися заздалегідь і в разі якихось претензій ще встигнути, якщо є необхідність, провести заміну.
Багато хто сходиться на думці, що нинішні параметри якості насіння залежать не від того, де саме географічно воно виробляється, а у яких умовах вирощується і на скільки жорстко контролюється на всіх етапах. «От у цьому ми і бачимо майбутнє виробництва насіння в Україні, — переконаний Віталій Андрющенко. — Адже коли всі процеси відбуваються в Україні, на очах у всіх нас, то господарства, котрі планують закуповувати таке насіння, можуть поїхати і уважно роздивитися, як саме, у яких умовах вирощується їх насіння. Недарма кажуть, порядок та доброго господаря видно із порога, тому достатньо заїхати на територію, проїхати в поля та зрозуміти, чи здатний такий виробник дотриматись суворих насінницьких стандартів. Та й не така вже велика у нас країна — репутація кожного відома».
«Сьогодні спостерігаємо в умовах профіциту певних видів ресурсів, що настає така собі «ера покупця», — зазначає Віталій, — коли замовник, споживач, хоче мати широкий вибір і готовий платити за відповідну якість, але натомість вимагає твердої впевненості без жодних вагань, що його витрати обов’язково окупляться на всі 100 відсотків. Все це свідчить про досягнення вже абсолютно нового рівня життя і цінностей!».
Тому, вважає учасник проекту, спільну програму із компанією «Сингента» варто розширювати. Разом із дослідницькими посівами показувати потенційним клієнтам-агровиробникам ще й господарства, де вирощується насіння. Було б чудово, якби кожен виробник маркував власну продукцію не лише своїм брендом, а й зазначав регіон та адресу потужностей, де вироблено, тоді господарства отримували б майже іменні партії насіння. Чим не додаткова гарантія якості? Зрозуміло, що із цим пов’язано проведення величезної роботи, але позиціонування якості саме власного, українського виробництва поки що потребує певних зусиль. От тоді виробник матиме в рази більше впевненості у тому, що убезпечив себе від максимуму можливих ризиків, витрачаючись на дуже вартісне, але якісне насіння, із якого все й починається!
