Доволі складним для аграріїв було завершення 2015 року. Відсутність опадів у осінній період та незначні запаси продуктивної вологи внесли значні корективи у хід осінньої посівної кампанії та отримання сходів озимих зернових і ріпаку. Лише з випадінням дощів у кінці листопада та грудні ситуація на полях дещо поліпшилася, хоча вона продовжує залишатися критичною.
П.В. МАТЕРИНСЬКИЙ, канд. с.-г. наук
С.М. ЧОЛОВСЬКИЙ, канд. с.-г. наук
Попереду зима, відновлення вегетації навесні і не відомо, яку частку посівів озимих зернових вдасться зберегти від випадіння, адже значна їх частина пішла в зиму в ослабленому стані у фазі «шила» — трьох листочків. Тому вже сьогодні аграрії перебувають у пошуку альтернативної культури, якою будуть заміщені посіви озимих зернових культур у разі їх загибелі взимку.
Все частіше і частіше звучать прогнози про зростання у 2016 році площ під соняшник, сою, кукурудзу. Однак не слід забувати, що ці культури навряд чи забезпечать нам оптимальних попередників під урожай 2017 року та будуть сприяти раціональному використанню техніки та трудових ресурсів. А це недобір врожаю, зниження рентабельності виробництва, конкурентоспроможності продукції і, що не менш важливо, порушення налагодженого, відпрацьованого виробничого циклу. Також необхідно звернути увагу, що у випадку пересіву озимої пшениці пропашними культурами (соняшник, кукурудза) необхідно приймати до уваги запаси продуктивної вологи, у т.ч. глибинної, на момент сівби. Ці культури потребують для формування повноцінного врожаю більшої кількості вологи порівняно із зерновими колосовими культурами. За такої ситуації аграріям доцільно звернути увагу на ярі зернові колосові культури, зокрема ярий ячмінь.
Щороку на теренах України виробляється близько 7-10 млн т зерна ячменю. За обсягами виробництва ця культура поступається лише озимій пшениці і кукурудзі. Цільовим сегментом реалізації зерна ячменю є використання на продовольчі і фуражні цілі, а також виробництво солоду для пивоваріння. Однак ключовими факторами, що обмежують подальше розширення посівних площ та зростання валових зборів зерна ячменю, є низький рівень рентабельності виробництва. Це обумовлено реалізаційною ціною на збіжжя та рівнем урожайності. Не секрет, що маючи в своєму розпорядженні сорти озимого та ярого ячменю з потенціалом урожайності зерна 70-90 ц/га і більше, українські аграрії в середньому по країні збирають до 35 ц/га. Зрозуміло, що за такого рівня урожайності говорити про ефективне ведення господарювання не доводиться. При цьому причину виникнення такої ситуації зазвичай шукають в обмеженому ресурсному потенціалі та погодних умовах, тоді як причина криється значно глибше, зокрема, у підходах до формування продуктивності посівів.
Якщо проаналізувати технології вирощування ярого ячменю у господарствах різних форм власності, можна помітити, що підходи до його вирощування в своїй більшості є аналогічними до вирощування пшениці. А це докорінно неправильно. Спробуємо пояснити відмінність на доволі простому прикладі: порівняємо потенційну продуктивність колоса озимої пшениці і дворядного ярого ячменю. Колос пшениці складається з 18-22, іноді 24, дво-п’яти квіткових колосків, кожен з яких потенційно може сформувати 2-3, а за ідеальних умов — 4 зернівки (теоретично може бути 5 зернівок). Отже, потенційно з одного колоса озимої пшениці можемо отримати 36-88 зерен, що при масі 1000 насінин 45 г (щупле зерно) рівнозначно 1,6-4,0 г збіжжя з кожного продуктивного пагона.
Повернемося до будови дворядного колоса ярого ячменю. Зазвичай він складається із 18-25 одноквіткових колосків, що здатні сформувати лише одну зернівку, а отже, 18-25 зерен у колосі. Це при масі 1000 насінин 45 г відповідає 0,8-1,1 г зерна з одного продуктивного стебла/пагона. Теоретично, виходячи з вище наведених розрахунків, для досягнення урожайності озимої пшениці на рівні 80 ц/га потрібно мати на період збирання 200-500 продуктивних на кв. м, тоді як для ярого ячменю, щоб досягти аналогічних показників, густота продуктивного стеблостою має бути 730-1000 шт./м². Це говорить про те, що навіть зріджені посіви озимої пшениці здатні сформувати доволі високий рівень урожайності за рахунок індивідуальної продуктивності рослин (колоса), тоді як при вирощуванні ячменю навіть за максимальної продуктивності колоса потрібно чималу увагу приділяти формуванню оптимальної густоти продуктивного стеблостою. Аналогічної думки притримуються і європейські науковці (табл. 1).
Таблиця 1. Поради щодо підходів формування продуктивності посівів
зернових культур згідно з рекомендаціями
Асоціації виробників зерна Великобританії (HGCA)
Наступна позиція, якій необхідно приділяти особливу увагу, — це формування натури зерна, його виповненості. При вирощуванні ярого ячменю більшість сільськогосподарських підприємств перш за все ставить на меті отримати зерно, що може бути реалізоване на пивоварні цілі, і лише у разі невдачі воно використовується на корм худобі. Саме намагаючись отримати зерно ячменю, придатне для пивоваріння з низьким вмістом білка (менше 10%) і високим виходом солоду (більше 80%), товаровиробники допускаються наступної, найбільш розповсюдженої помилки — це використання низьких та середніх норм азотних добрив, що і обумовлює невисоку урожайність цієї культури.
Головним аргументом такого підходу є те, що азот мінеральних добрив використовується для синтезу білків, а отже, є причиною його підвищеного вмісту в зерні. Однак це твердження є правильним лише частково. Високий вміст білка у зерні ярого ячменю ми отримуємо в результаті різкого скорочення тривалості наливу зерна, зокрема, періоду молочної стиглості.
Причин може бути декілька: як погодні умови, так і ураження рослин хворобами тощо. Наслідком є зниження продуктивності фотосинтезу, менша кількість синтезованих вуглеводів, які в подальшому нагромаджуються у зернівці у вигляді крохмальних зерен ендосперму. Тобто, іншими словами, ми отримуємо щупле або невеликих розмірів зерно, де зростає частка зародку та покривних тканин (тут головним чином сконцентровані білки) по відношенню до ендосперму, що і є причиною високого вмісту білка. Крім того, таке зерно має нижчу енергію проростання, а отже, і нижчий вихід солоду. Саме виходячи з цих міркувань, якщо ми хочемо мати рентабельне виробництво пивоварного ячменю, потрібно вносити середні та підвищені норми азотних добрив у збалансованому співвідношенні з фосфорними і калійними до або під час сівби, використовувати ефективний захист від бур’янів, хвороб і шкідників, що дозволить максимально подовживши тривалість вегетаційного періоду і функціонування фотосинтетичного апарату. За таких умов ми отримаємо високий рівень урожайності і виповнене, крупне зерно (маса 1000 зерен більше 45 г) з низьким вмістом білка, яке буде придатне для виробництва солоду.
Найбільшої шкоди фотосинтетичній продуктивності посівів ячменю завдають сітчаста, смугаста і темно-бура плямистості, ринхоспоріоз, борошниста роса, кореневі гнилі тощо. Недобір врожаю у результаті ураження хворобами в середньому становить 20-30%, однак за епіфітотійного поширення може сягати 50-60% і більше. Ефективна система захисту в сучасних умовах господарювання стає більш важливим елементом технології вирощування ячменю ніж навіть система удобрення. Адже від фізіологічного стану рослин напряму залежить засвоєння ними елементів живлення, вологи і перетворення їх у процесі фотосинтезу у запасні речовини зернівки, тобто урожай. Також потрібно пам’ятати, що пивоварні якості зерна ярого ячменю залежать від фотосинтетичної продуктивності колоса, прапорцевого і підпрапорцевого, третього листків, адже вони головним чином відповідають за налив зерна, його виповненість (натуру) протягом періоду цвітіння-воскова стиглість (рис. 1). А от рівень урожайності визначає функціонування всього листо-стебельного апарату як на початку вегетації — закладка продуктивних пагонів, так і на завершення — озерненість колоса, маса 1000 зерен. Зменшення площі фотосинтетичної поверхні в результаті ураження хворобами досить часто є причиною редукування продуктивних пагонів, абортивності колосків у колосі, квіток у колосках та формування щуплого зерна. Тому лише комплексний підхід до системи захисту посівів ячменю від сівби до біологічної стиглості є запорукою успіху.
Рис. 1. Частка окремих частин рослини у забезпеченні
надходження асимілянтів до зернівки ячменю
Ключовим елементом ефективної системи захисту ячменю є раннє виявлення та ідентифікація хвороб. Адже обумовлені ними втрати залежать від багатьох факторів, наприклад: терміну ураження та інтенсивності розвитку патогена, погодних умов чи толерантності сорту до збудника тощо. Не слід забувати і те, що основним джерелом інфекції грибних хвороб є післяжнивні рештки, однак такі хвороби, як сітчаста, лінійна, темно-бура плямистості та ринхоспоріоз можуть поширюватися і з насіннєвим матеріалом, що є причиною ураження рослин ячменю у ранні фази росту і розвитку. Тому потреба у фунгіцидному захисті листової поверхні може виникати вже на початку кущення і тривати аж до повної стиглості.
Дотепер з грибними хворобами, які пошкоджують листкову поверхню ячменю, боролися виключно обприскуванням посівів фунгіцидами. У зв’язку з цим аграріям доводилося постійно проводити моніторинг фітопатологічного стану посівів і за появи перших симптомів ураження хворобами проводити обробку. Однак швидкість реагування на проблему значною мірою залежить від технічного стану обприскувача, наявності фунгіцидів, а також погодних умов. З появою на ринку фунгіциду Систіва® робота аграріїв значно спрощується. Систіва® — перший фунгіцид, який ефективно і протягом тривалого періоду (від проростання до появи прапорцевого листка), контролює найбільш шкодочинні хвороби ячменю. Однак, на відміну від традиційних фунгіцидів, він наноситься на насіння під час передпосівної підготовки. Таким чином, застосувавши Систіва® перед посівом, можна уникнути проведення першої фунгіцидної обробки, яка зазвичай припадає на період кущення-початок виходу рослин в трубку (ВВСН 25-32). Як наслідок, маємо економію паливо-мастильних матеріалів, зменшується навантаження на техніку, раціональніше використовуються матеріальні і трудові ресурси у піковий період весняних польових робіт.
Довготривалий фунгіцидний ефект препарату забезпечує нова діюча речовина з групи SDHI (інгібітори сукцинатдегідрогенази) — Ксеміум® (флуксопіроксад). Завдяки яскраво вираженим ліпофільним та гідрофільним властивостям вона легко проникає через клітинні оболонки, розчиняється у клітинному соку і переміщується по ксилемі, забезпечуючи ефективний захист кореневої системи, сформованої надземної частини рослини, а також нових приростів. Відмінні системні властивості забезпечують ефективний контроль сітчастої і смугастої плямистостей, ринхоспоріозу, видів іржі та ін. Для прикладу, використання Систіва® у посівах ярого ячменю у 2015 році в умовах Агроцентрів компанії BASF, розташовані у Київській і Хмельницькій областях, забезпечило ефективний контроль сітчастої плямистості на рівні 81-95% до фази початок воскової стиглості зерна. Ступінь розвитку хвороб протягом цього періоду на контролі в середньому становив 38% (рис. 2).
Рис. 2. Контроль сітчастої плямистості (Drechslera teres) в посівах ярого ячменю
Також слід звернути увагу на те, що в посушливих умовах 2015 року контроль сітчастої плямистості при використанні Систіва® за норми 1,0 л/т і вище був на рівні двократного внесення по вегетації фунгіциду Абакус®, 1.25 л/га: перше — у фазі початку виходу рослин в трубку (ВВСН 31-32), друге — по прапорцевому листку (ВВСН 37-39). З економічної точки зору найбільш привабливою є система захисту ярого ячменю, яка включає передпосівну обробку насіння Систіва®, 0,75 л/т + Іншур® Перформ, 0,5 л/т (проти сажкових хвороб) у поєднанні з внесенням фунгіциду Абакус®, 1,25 л/га у фазі прапорцевого листка (ВВСН 37-39). Такий підхід гарантує відмінний контроль плямистостей листя ячменю протягом всього періоду, і головне, реалізацію потенційної продуктивності сортів ячменю (рис. 3,4).
Рис. 3. Вплив Систіва® на урожайність ярого ячменю в умовах
Київської і Хмельницької обл., 2015 р.
(в середньому за результатами двох дослідів)
Рис. 4. Вигляд посівів ярого ячменю на період початку
воскової стиглості в умовах Київської області, 2015 рік
Ще однією перевагою фунгіциду Систіва® є те, що поряд з контролем плямистостей листя ми отримуємо ефективний захист від кореневих гнилей — хвороб, які є причиною значного зрідження посівів, а отже, недобору врожаю. Зазвичай контроль кореневих гнилей поряд з сажковими хворобами є пріоритетним завданням фунгіцидних протруйників. Однак вони можуть гарантувати захист кореневої системи у кращому випадку лише до початку виходу рослин у трубку. Завдяки високій фунгіцидній активності, системності та пролонгованій дії Систіва® у посівах ячменю забезпечує контроль кореневих гнилей до виколошування (рис. 5).
Рис. 5. Ефективність контролю гельмінтоспоріозної
кореневої гнилі фунгіцидом-протруйником Систіва®
у посівах ярого ячменю
(Росія, 2013-2014 рр., кількість дослідів n=4)
Систіва® демонструє не лише відмінні фунгіцидні властивості. Вона є представником групи продуктів, які виробляються під брендом AgCelence®. Яскравими представниками цієї групи є фунгіциди, які вже завоювали довіру споживачів: Абакус®, Піктор®, Ретенго® та ін. Тобто, використовуючи Систіва®, сільськогосподарські товаровиробники отримують більше, ніж звичайний захист від хвороб, адже діюча речовина цього фунгіциду Ксеміум® здатна стимулювати фізіологічні процеси у рослині. Це підвищує польову схожість насіння, стійкість рослин до стресових умов, покращує фотосинтетичну діяльність, активізує засвоєння азоту, що дозволяє збільшити рівень урожайності і покращити його якість.
У ході реєстраційних досліджень на базі Інституту захисту рослин НААН в умовах Хмельницької області використання Систіва® дозволило підвищити польову схожість посівів озимого ячменю майже на 7%. Якщо врахувати, що норма висіву становила 4 млн схожих насінин/га, то це додаткових 280 тис. рослин/га (рис. 6) або потенційно 3-7 ц/га зерна, залежно від умов вирощування.
Рис. 6. Влив Систіва® на польову схожість озимого ячменю
сорту Харківський 29
(Інститут захисту рослин НААН, Хмельницька обл. 2012 р.)
Аналогічні результати були отримані в умовах Агроцентру компанії BASF у Київській області в 2015 році при вирощуванні ярого ячменю. За умов прохолодної весни та дефіциту вологи у посівному шарі застосування Систіва® сприяло збільшенню кількості рослин до 654-679,5 шт. на 10 метрах погонних рядка проти 574,8 шт./10 м.п. на контролі (рис. 7).
Рис. 7. Вплив Систіва® на густоту рослин ярого ячменю,
Київська обл. 2015 р.
У перерахунку на гектар густота рослин збільшилась на 540-700 тис. рослин/га. Це у поєднанні з ефективним захистом посівів від хвороб забезпечило приріст врожаю 10,8-15,3 ц/га. Це є підтвердженням положення, яке було наведене на початку статті, що урожайність ячменю здебільшого залежить від густоти рослин і продуктивного стеблостою, ніж індивідуальної продуктивності колоса.
Високу ефективність систем захисту від хвороб, де внесення фунгіцидів у період кущення-початок виходу в трубку було заміщено передпосівною обробкою насіння препаратом Систіва®, підтверджено у численних виробничих дослідах (рис. 8).
Рис. 8. Ефективність фунгіцидних систем захисту ярого ячменю, 2015 р.
Слід зазначити, що за ефективністю контролю поширення хвороб всі системи захисту були орієнтовно на одному рівні. Однак посіви, де була присутня Систіва®, мали краще розвинуту кореневу систему, закладали більшу кількість продуктивних пагонів, що дозволило отримати на 5-15% вищу урожайність у порівнянні з традиційними інтенсивними системами захисту.
Отже, протягом 2015 року українські аграрії на власному досвіді мали можливість переконатися, що Систіва® — це інноваційний продукт для захисту посівів ячменю, який забезпечує:
- ефективний захист посівів від сівби до прапорцевого листка проти широкого спектру хвороб (сітчастої і смугастої плямистостей, ринхоспоріозу, борошнистої роси, кореневих гнилей, снігової плісняви тощо), незалежно від погодних умов;
- стійкість рослин проти стресових умов (посуха, заморозки, морози) та стимулювання їх росту і розвитку;
- активізацію процесів фотосинтезу і засвоєння азоту;
- раціональне використання техніки і трудових ресурсів;
- підвищення урожайності та його якості.
Використовуйте Систіва®! Будьте на гребені успіху!
Щедрих Вам урожаїв!
