Національний виклик: наука, бізнес і держава гуртуються заради відновлення родючості ґрунтів

Національний виклик: наука, бізнес і держава гуртуються заради відновлення родючості ґрунтів

/ Актуальні статті / Вівторок, 28 грудня 2021 10:58

Зупинити деградацію ґрунту наразі є стратегічним питанням. ІІ Міжнародна конференція «Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості», яка 9 грудня 2021 року відбулася в Києві, зібрала науковців, бізнес і представників державної влади для відкритого діалогу та напрацювання пропозицій шляхом об’єднання зусиль

Цей представницький міжнародний захід, присвячений до Всесвітнього дня ґрунтів, зосередився на питанні фундаментального національного значення. Конференцію ініціювала компанія БТУ-ЦЕНТР у партнерстві з ГС «Органічна Україна», МХП, Global 100% Re і МІМ. Своїми напрацюваннями поділилися усі ґрунтоохоронні наукові установи, найбільші агропідприємства — «Кернел», «МХП», «Укрлендфармінг», «Контінентал Фармерз Груп», представники державних органів і неурядових програм, які пліч-о-пліч турбуються про здоров’я українських ґрунтів. До заходу долучилось понад 300 учасників із різних країн: України, Швейцарії, Німеччини, Естонії, Білорусі, Латвії, Польщі, Молдови, Казахстану, велася активна дискусія у чатах і лунало багато запитань до спікерів.

 

Ключ до майбутнього

Організатори конференції наголошували, що родючий ґрунт — це ключ до продовольчої безпеки держави. Також він значно впливає на склад атмосфери, підземних і наземних вод і біологічне різноманіття, адже понад 40% живих організмів пов’язані протягом свого життя з ґрунтами. Але, за оцінками ФАО, 20% сільськогосподарських земель України вже зазнали суттєвої деградації, а решта — під загрозою. Дегуміфікація, зниження вмісту поживних елементів, фізична деградація, ерозія, пестицидні забруднення — все це призвело до того, що за останні 130 років українські землі втратили 30% гумусу.

4

 

Тристороннє партнерство

Тому мета II Міжнародної конференції «Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості» вкрай актуальна — стабілізувати партнерство між державою, бізнесом і науковою спільнотою для здійснення важливих стратегічних кроків щодо відродження родючості ґрунтів. Модератор конференції Ольга Трофімцева (президент Української національної технологічної платформи «Агропродовольча платформа», в. о. міністра аграрної політики 2019 року) наголосила: «Це унікальний для України формат, коли ми з теми збереження та відновлення родючості ґрунтів збираємо представників держави, науки й безпосередньо агробізнесу».

 

Три кити сталого розвитку

У своєму вітальному слові Ірина Тихомирова, яка очолює бізнес-школу МІМ, де відбувалася конференція, говорила про важливість діалогу між бізнесом, владою, наукою, громадськістю. «Коли йдеться про сталий розвиток, ми завжди кажемо, що він базується на трьох китах, на трьох „P”, а саме: people, profit та planet — економіка, люди та природа. І тому, коли ми кажемо про економіку, людей і природу, то ми не можемо це розглядати окремо, відокремлювати одне від одного, — наголосила Ірина Тихомирова. — Про те, що ми будемо говорити зараз, ми якраз і будемо говорити, як економіка, як енергетика, як люди, всі разом можуть впливати на сталий розвиток».

2

 

Спільні завдання

Так, український ґрунт — це основний засіб виробництва в країні. Водночас Олександр Домбровський (голова правління ГС Global 100% RE Ukraine, заступник голови правління МХП) наголосив, що тема збереження ґрунтів не просто національний, а глобальний виклик. Він має два взаємозалежні виміри: як нам нагодувати світ та зберегти планету? За даними GEF, 25% усієї земної поверхні світу — це деградовані ґрунти. Щорічно планета втрачає 24 млрд тонн родючої землі, через що потерпають 3,2 млрд людей. Якщо цей тренд триватиме, то до 2050 року 95% земної поверхні будуть становити деградовані ґрунти.

Рівень розораності українських ґрунтів сягає 53% — і є один із найвищих у світі. Українська земля, її здоров’я також потребують комплексного підходу. Ні бізнес, ні держава без серйозної глибокої науки нічого не зможуть зробити в питанні відродження та збереження потенціалу родючості українських чорноземів, тому що проблема дуже глибока й багатогранна. Тільки разом можна вийти на потрібні рішення для сільського господарства, практичні інструменти для реального сектору економіки. Така думка стала лейтмотивом першої секції «Деградація ґрунтів: наукові обґрунтування та прогнози».

 

Інновації БТУ-ЦЕНТР

«Традиція такої платформи, яку ми започаткували рік тому, дуже важлива, — зазначив Владислав Болоховський (голова комітету з відродження родючості ґрунтів ГС «Органічна Україна», канд. с.-г. наук, генеральний директор групи компаній БТУ-ЦЕНТР). — Наша компанія 22 роки займається виробництвом і біотехнологічними рішеннями для різних галузей. Останні 15 років у фокусі уваги компанії — АПК, ми розробили близько 67 препаратів для сільського господарства».

Представники провідних агрохолдингів зазначали, що БТУ-ЦЕНТР є однією з найкращих високоінноваційних і високотехнологічних компаній не лише на пострадянському просторі, а й на теренах Європейського Союзу. Біологічні засоби живлення та захисту рослин й оздоровлення ґрунтів здобули широке визнання аграріїв: 4 млн га/рік обробляється продуктами БТУ-ЦЕНТР, він входить у 25% найбільших виробників біопрепаратів у світі. Компанія актуалізує тему біологізованого землеробства серед аграрної спільноти, має у своєму активі більше як 50 науково-дослідних проєктів, пов’язаних із відродженням родючості ґрунтів, розвиває технології для точного землеробства.

 

1

Виступає Владислав Болоховський, голова комітету з відродження родючості ґрунтів
ГС «Органічна Україна», канд. с.-г. наук, генеральний директор групи компаній БТУ-ЦЕНТР

 

Стратегічний комітет із відродження

«Дуже важливо об’єднуватися й створювати партнерства для розв’язання таких глобальних питань, як деградація ґрунту, — констатує Владислав Болоховський. — Саме тому два роки тому було створено Стратегічний комітет із відродження родючості ґрунтів, який має на меті сформувати свідоме ставлення до ґрунтів як до цінного і незамінного ресурсу, сприяти раціональному використанню властивостей ґрунтів, упроваджувати різні системи обробітку, застосовувати органічні добрива та препарати у правильній кількості». Також діяльність Стратегічного комітету передбачає долучення до створення й удосконалення програм, спрямованих на збереження ґрунтів; ініціювання на державному рівні створення програм підтримання заходів, спрямованих на організацію процесів відродження ґрунтів, формування лояльної політики у цій сфері.

 

Голос агровиробників

Широкий галузевий і суспільний інтерес до проблематики збереження ґрунтів має під собою всі підстави. Тетяна Хоменко (комерційний директор групи компаній БТУ-ЦЕНТР) навела результати масштабного опитування агровиробників. Згідно з ним, уже 51% господарств в Україні спостерігають процеси деградації на своїх ґрунтах. Найбільше зменшення родючості ґрунту аграрії спостерігають за традиційної технології вирощування рослин, а найменше — за ресурсоощадних технологій. Щодо заходів, які найбільше сприяють оздоровленню ґрунту, агровиробники відзначили науково обґрунтовану сівозміну, систему обробітку та внесення мікробних препаратів. Що характерно: серед біологічних засобів захисту та живлення рослин аграрії найчастіше обирають українського виробника, адже ці продукти вимогливіші до умов транспортування. А щодо побажань до влади, то найбільше аграрії для поліпшення свого господарювання потребують відшкодування витрат на засоби, які покращують родючість.

 

Результати опитування аграріїв щодо грунтової аналітики та технологічних операцій в полях

11

22

 

У фокусі науки

Ґрунт — це жива та складна система. І в умовах інтенсивного агровиробництва процеси живлення рослин суттєво впливають на його стан. Це особливо важливо в часи погодно-кліматичних пертурбацій. Микола Мирошниченко (заступник директора з наукової роботи Інституту ґрунтознавства та агрохімії, почесний голова Українського ґрунтового партнерства) зосередив увагу на керуванні живленням рослин саме в умовах кліматичних змін. Відомий науковець зробив ключові узагальнення щодо цього й ознайомив із рекомендаціями, як забезпечити належну окупність мінеральних добрив і мінімізувати негативний вплив на біоценоз навіть за сучасних умов.

А Світлана Романова (учений секретар Інституту охорони ґрунтів України) презентувала обстеження земель сільськогосподарського призначення в розрізі основних показників: уміст гумусу, фосфору, калію і кислот. За її словами, твердити, що в нас найбільша розораність ґрунтів — це ще нічого не сказати, загальний екологічний стан в Україні агроландшафтів є катастрофічним. То ж на невідкладній повістці денній — збалансування співвідношення орних земель та еколого-стабілізуючих угідь і впровадження науково обґрунтованих сівозмін, протиерозійних заходів обробітку ґрунту, сучасних ґрунтозахисних технологій.

Олександр Журавель (в. о. координатора проєкту ФАО/ГЕФ в Україні) представив проєкт «Інтегроване управління природними ресурсами деградованих земель лісостепової та степової зони України». А Оксана Тонха (декан агробіологічного факультету Національного університету біоресурсів та природокористування України, д-рка с.-г. наук, професорка) розповіла про сучасні методи керування родючістю ґрунтів в Україні, зокрема, за розробленою НУБіПі системою біологізації землеробства і використання нетоварної частки врожаю в технологіях.

 

Оптимізація живлення від Kernel

У секції «Практичні кроки: сучасні технології й історії успіху від агробізнесу» учасники конференції ознайомилися з успішним досвідом застосування екологічно доцільних технологій й підходів. Михайло Журба (заступник керівника науково-дослідного відділу, керівник мікробіологічного напряму, компанія Kernel) представив доповідь про шляхи оптимізації азотного живлення культур внаслідок регулювання мікробіологічної активності ґрунтів. Фахівець зазначив, що екологічно доцільні технології внесення азотних добрив передбачають застосування біопрепаратів, деструкторів стерні БТУ-ЦЕНТР для мінералізації рослинних решток і використання в технології інгібіторів нітрифікації.

3

 

Органічний гектар від «МХП»

Своєю чергою, Андрій Кравчук (фахівець із розвитку інновацій компанії «МХП») розповів про те, як у компанії покращують родючість і зменшують деградацію ґрунтів завдяки використанню органічних добрив і сумішей. Курячий послід, гній ВРХ зброджується в біогазових реакторах разом із кукурудзяним силосом і соломою. Унесення цього органічного добрива забезпечує позитивний мікро- й макроелементний баланс у ґрунті. Також досить цікавим щодо родючості та збереженню ґрунтів для наступних поколінь є проєкт «Органічний гектар», який компанія «МХП» реалізувала кілька років тому. У рамках цього проєкту місцеві фермери, які не мають своєї власної органіки, але відповідально ставляться до своєї землі, отримують можливість обміняти солому (це близько 4 т соломи з 1 га) на внесення під ключ рідкого органічного добрива

У 2021-му рекордному для АПК році озима пшениця та ячмінь показали 20–25% збільшення врожайності за застосування цих рідких органічних добрив, а кукурудза на зерно збільшила врожайність до 50%, також зросла врожайність соняшнику.

«Ми намагаємося показати, як насправді треба ставитися до ґрунтів, щоб отримувати в комбінації з хорошою економічною складовою і тривалий ефект сталого сільгоспвиробництва», — наголосив Андрій Кравчук.

 

Дієві підходи

Про практичні кроки до покращення фізико-хімічних властивостей ґрунту розповів Олександр Дерев’янченко (начальник відділу агрономічної експертизи компанії Continental Farmers Group). Зокрема, серед біологічних заходів практикується застосування деструкторів стерні, ґрунтового біодобрива Граундфікс® із фосформобілізаційною дією, біофунгіциду Склероцид®. А Володимир Фантух (керівник департаменту розвитку й інновацій групи компаній «Укрлендфармінг») назвав шляхи збереження родючості ґрунтів в умовах інтенсифікації землеробства. Так, ішлося про оптимізацію застосування фосфорних добрив, відновлення органічної частини ґрунту, зокрема за допомогою препаратів Екостерн® і Склероцид®, біоприлипача Липосам®, інокулянтів та мікоризних продуктів БТУ-ЦЕНТР.

 

Проєкти спільного успіху

Ольга Будник (виконавчий директор Центру «Ейдос») зупинилася на такому важливому питанні, як зацікавити місцеву владу у важливості реалізації стратегій сталого розвитку та збереження родючості ґрунтів і поділилися досвідом роботи з громадами. Актуальність аналізу ґрунту для малих і середніх виробників плодоовочевої продукції предметно розкрив у своїй презентації Дмитро Кравцов (спеціаліст із раціонального природокористування UHBDP). Своєю чергою, Володимир Нехай (консультант проєкту IFC) розповів про помітні результати, які має надати агровиробникам проєкт МФК «Розвиток фінансування кліматично-оптимізованого сільського господарства».

 

Органічний гарант

Олена Корогод (Березовська), президент «Органічна Україна», акцентувала на розвитку органічного виробництва в Україні як шляху до збереження родючості ґрунтів. Загалом, на думку фахівців, програма сталого розвитку України до 2030 року має містити нову комплексну екологічну політику з метою збереження довкілля й, зокрема, українських ґрунтів. Турбота про їх належний стан і відновлення родючості — це питання національного масштабу та державної ваги. І органічно, що саме держава має стати справжнім гарантом збереження української землі.

svidome

 26 січня 2022
Сьогодні, 26 січня, Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт №6070-1, метою якого є врегулювання організації роботи пов’язаної з реєстрацією тракторів, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки тощо.
Сьогодні, 26 січня, Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт №6070-1, метою якого є врегулювання організації роботи пов’язаної з реєстрацією тракторів, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки тощо.
26 січня 2022
 26 січня 2022
«Прозорро.Продажі» розробили та запустили окремий відкритий модуль аналітики з ключовими показниками щодо проведення в Україні земельних аукціонів.
«Прозорро.Продажі» розробили та запустили окремий відкритий модуль аналітики з ключовими показниками щодо проведення в Україні земельних аукціонів.
26 січня 2022
 26 січня 2022
У постанові Кабінету Міністрів України №40 від 19 січня 2022 року затверджено нові умови для заходу іноземних суден у річкові порти України.
У постанові Кабінету Міністрів України №40 від 19 січня 2022 року затверджено нові умови для заходу іноземних суден у річкові порти України.
26 січня 2022
 26 січня 2022
Озимі культури в Україні протягом другої декади січня перебували в стані зимового спокою.
Озимі культури в Україні протягом другої декади січня перебували в стані зимового спокою.
26 січня 2022
 26 січня 2022
Минулого тижня ф’ючерси на пальмову олію на біржі в Малайзії виросли на 7,3% до рекордних 5322 рінггитів/т або $1271 за т слідом за цінами на нафту. Проте головним драйвером зростання стала новина про обмеження експорту сирої пальмової олії з Індонезії, яка є її найбільшим світовим виробником та експортером, реалізуючи щороку майже 50 млн т.
Минулого тижня ф’ючерси на пальмову олію на біржі в Малайзії виросли на 7,3% до рекордних 5322 рінггитів/т або $1271 за т слідом за цінами на нафту. Проте головним драйвером зростання стала новина про обмеження експорту сирої пальмової олії з Індонезії, яка є її найбільшим світовим виробником та експортером, реалізуючи щороку майже 50 млн т.
26 січня 2022
 26 січня 2022
На продовольчому ринку України спостерігається стійка тенденція до зростання цін практично на всі продукти харчування, яка спостерігатиметься й надалі.
На продовольчому ринку України спостерігається стійка тенденція до зростання цін практично на всі продукти харчування, яка спостерігатиметься й надалі.
26 січня 2022
До відкриття ринку землі лишилося ЧИТАТИ

Please publish modules in offcanvas position.