Як покращити стан посівів озимої пшениці у весняний період 2017 року?

/ Актуальні статті / Вівторок, 28 лютого 2017 10:03
Використання регуляторів росту для розкущення посівів та наукові основи ефективного фунгіцидного захисту.

 

П.В. МАТЕРИНСЬКИЙканд. с.-г. наук
С.М. ЧОЛОВСЬКИЙканд. с.-г. наук

На полях ще сніг, а щоденні турботи за майбутній урожай не полишають українських аграріїв ні на секунду. Відбувається закупівля насіння, добрив, засобів захисту, триває поточне обслуговування і ремонт сільськогосподарської техніки, а головне — планомірний моніторинг перезимівлі озимих зернових. Із тривогою та невпевненістю доводиться споглядати аграріям у майбутнє. Здається, не тільки політичні й економічні перипетії випробовують їх на міцність та професіоналізм, а й матінка-природа — на вміння працювати в нестандартних, нетипових умовах.

Ще свіжими у пам’яті є складні умови перебігу посівної кампанії та осінньої вегетації озимих зернових урожаю 2017 року. Адже на час настання оптимальних строків сівби озимої пшениці (для більшості регіонів — середина вересня) понад 50% посівних площ була охоплена ґрунтовою посухою, яка була спричинена відсутністю опадів протягом серпня-вересня. Найбільше через нетипові погодні умови постраждали Вінницька, Житомирська, Київська, Хмельницька, Тернопільська, Черкаська, Кіровоградська області, де сума опадів за ці місяці не перевищила 15-45% від середньобагаторічного показника. Це спонукало аграріїв змістити строки сівби озимих на більш пізній період. Дещо в кращій ситуації опинилися південно-західні, південні і західні області, де випадіння дощів у середині вересня перервало посушливий період і сприяло формуванню оптимальних умов для сівби озимих зернових культур. Ще менше оптимізму додав і температурний режим протягом жовтня-листопада. Пониження середньодобової температури до +5…+8°С і нижче у цей період значно уповільнило проростання, появу сходів та розвиток озимих зернових. В результаті значна частина посівів зустріла початок зими в слаборозвинутому стані.

Найкритичніша ситуація спостерігається у Тернопільській, Житомирській, Київській, Кіровоградській, Вінницькій та Черкаській областях, де значна частина посівів знаходиться у фазі «шильця»-перший листок. В південних та східних областях посіви досягли фази початку кущіння, однак закладки необхідних для формування повноцінного врожаю 3-4 добре розвинутих продуктивних пагонів тут не має (рис. 1, оцінювалось наявність та густота сходів). Через те значні надії аграрії плекають на весняне кущіння, яке буде залежати не лише від погодних умов, а й агротехнічних заходів для його стимулювання та їх своєчасного проведення.
 
Рис. 1. Стан посівів озимих зернових культур станом на початок грудня 2016 року
(джерело: АПК-Інформ, Вип. 51 (1040), від 19 грудня 2016 р.)
Традиційно для стимулювання кущіння сільськогосподарські товаровиробники використовують підвищені норми азотних добрив, передусім у нітратній формі. Останнім часом цей агротехнічний захід доповнюють внесенням регуляторів росту ретардантного типу. При цьому перевагу віддають дешевому і водночас ефективному морфорегулятору Хлормекват-хлорид. Однак ефективність цього продукту значною мірою залежить від стабільності температурного режиму (поступове наростання середньодобової температури від +8°С і вище) та інтенсивності сонячної інсоляції (внесення у сонячну погоду). При значних площах посіву озимих зернових культур дотриматися таких вимог вкрай складно. Для нівелювання залежності від погодних умов оптимальним вибором є Медакс® Топ від компанії BASF. Це препарат із потужним рістрегулювальним ефектом, який завдяки поєднанню діючих речовин прогексадіону кальцію і мепікватхлориду забезпечує відмінний результат в умовах нестабільного температурного режиму та не залежить від інтенсивності сонячної інсоляції.
 
Рис. 2. Вплив регулятора росту Медакс® Топ на продуктивне кущіння та
розвиток кореневої системи (Київська обл., 2015 р.)
 

За механізмом дії прогексадіон кальцію і мепікватхлорид подібні до хлормекват-хлориду та трінексапак-етилу блокують виробництво гіберелінів у молодих тканинах рослин, однак це відбувається на різних етапах цього процесу. Це і є основою синергізму цих діючих речовин. При цьому прогексадіону кальцію притаманне миттєве поглинання рослинними клітинами, а мепікватхлорид надходить поступово, що і забезпечує пролонгований та стабільний рістрегулюючий ефект. Таким чином, використання Медакс® Топ дозволяє змістити гормональний баланс рослини у бік продукування ауксинів і цитокінінів. Результатом є уповільнення наростання біомаси головного пагона і стимулювання розвитку кореневої системи, вузла кущіння та закладка додаткових бокових пагонів. При цьому ми не маємо жодного негативного впливу на диференціацію тканин та закладку елементів колоса.
 

Довідка
Ауксини (грец. Auxein — збільшуватися, рости) — сполуки переважно індольної природи: індолооцтової кислоти та її похідні, які стимулюють ріст клітин та їх поділ. Синтез ауксинів найбільш активно відбувається в апікальній меристемі пагонів, молодому листі, плодах, що розвиваються. Найбільша кількість цього фітогормону міститься у молодих бруньках та листі, квітках, насінні.

Цитокініни отримали свою назву через здатність стимулювати цитокінез (клітинний поділ). Вони в присутності ауксинів стимулюють реплікацію ДНК та індукують поділ клітин, активують ріст сім’ядолей дводольних рослин тощо. Синтезуються цитокініни головним чином у коренях та пасивно транспортуються ксилемою до надземних органів. Найбагатші на цитокініни насіння та плоди, що розвиваються, меристематичні тканини, особливо апікальні меристеми коренів.

Гібереліни (від назви патогенного гриба-аскоміцета Gibberella fujikuroi, в якому вони були вперше виявлені) — це тетрациклічні дитерпенові кислоти. Синтезуються вони в молодих тканинах рослин, які інтенсивно ростуть. У меншій кількості гібереліни утворюються у листках, які ще не закінчили ріст. Гібереліни призводять до видовження стебла рослин, збільшення кількості міжвузлів, індукції цвітіння, регулюють стать, стимулюють процеси проростання насіння.
 

 
Оптимальним часом для застосування регуляторів росту ретардантного типу з метою стимулювання закладки додаткових бокових пагонів у озимих зернових культур є фаза початку кущіння (ВВСН 21-25). Проте, як показує практика, їх не менш ефективно можна використовувати і в фазі 3-ох листочків (ВВСН 13) Такий підхід є альтернативою для великих підприємств, де через значні площі посіву провести обробку в оптимальні строки досить складно. При цьому обов’язково потрібно звертати увагу на фізіологічний стан рослин. Вони повинні активно вегетувати і не перебувати в стресі через коливання температури, відсутність опадів, нестачу елементів живлення та ураження хворобами.
 
Таблиця 1. Характеристика регуляторів росту
 

За правильного і своєчасного використання морфорегуляторів ми отримуємо кращу закладку додаткових пагонів, при цьому головний і бічні пагони є більш вирівняними за розвитком та продуктивністю колоса, сильніше розвивається і коренева система (рис. 3). Це в подальшому забезпечує вищий рівень урожайності.
 
Рис. 3. Вплив регулятора росту Медакс® Топ на урожайність
озимої пшениці в умовах Київської обл., 2015 рік
 

Проведенні дослідження в умовах Київської області підтвердили, що застосування Медакс® Топ у посівах озимої пшениці у період три листочки-початок кущіння дозволяє додатково отримати 5-8 ц/га зерна. Однак досягти таких показників без збалансованого мінерального живлення та повноцінного хімічного захисту рослин від шкодочинних об’єктів неможливо.

Зокрема, чимало уваги потрібно приділити ефективному захисту посівів від хвороб. Повноцінне функціонування фотосинтетичної поверхні листового апарату є запорукою продукування та надходження достатньої кількості пластичних речовин для побудови та нарощування біомаси рослин, зокрема для формування оптимальної густоти продуктивного стеблостою.
 
Таблиця 2. Рекомендації щодо використання Медакс® Топ з
метою стимулювання кущіння в ослаблених та зріджених
посівах озимої пшениці
 
 
Однак густота продуктивних пагонів — це не єдина причина, через яку ефективний фунгіцидний захист у період кущіння-початок виходу в трубку (T0-T1) набуває першочергового значення. У цей проміжок часу також формується базис майбутньої індивідуальної продуктивності рослин: закладається колосковий стрижень і кількість колосків у колосі. Зменшення площі листової поверхні через інфікування сніговою пліснявою, борошнистою росою, септоріозом листя, жовтою іржею, піренофорозом (жовтою плямистістю) та іншими хворобами, які активно прогресують на ослаблених після перезимівлі посівах, є однією з ключових причин формування невеличкого, малопродуктивного колоса, абортивності колосків у ньому і недобору значної кількості врожаю зерна. Для прикладу, зменшення довжини колоскового стрижня в озимої пшениці на один сегмент або абортація одного п’ятиквіткового колоска в колосі обумовлює недоотримання 7-10 ц зерна з кожного гектара посіву. Це є ключовим аргументом, щоб подбати про ефективний фунгіцидний захист посівів озимої пшениці протягом ІІ-ІV етапів органогенезу.

У попередніх двох абзацах декілька разів вжито вислів «ефективний фунгіцидний захист». Що ж це таке, і за якими критеріями його можна оцінити? Ефективним використання фунгіцидів можна назвати тоді, коли його застосування дозволило запобігти або локалізувати поширення хвороб та захистити листову поверхню посівів або колос до наступного внесення чи збирання врожаю. В нашому випадку — це контроль хвороб від фази кущіння (ВВСН 23-29) до прапорцевого листка (ВВСН 37-39), коли зазвичай проводиться наступна фунгіцидна обробка посівів (Т2). Щоб цього досягти, потрібно правильно обрати фунгіцид.

Досить часто, коли мова заходить про вибір фунгіциду, аграрії орієнтуються на два критерії: спектр контрольованих хвороб і ціна, хоча їх має бути значно більше (рис. 4).
 
Рис. 4. Фактори, які необхідно враховувати при виборі фунгіциду
 
 
Зокрема, обов’язково необхідно враховувати стійкість сорту до ураження хворобами, а також погодні умови, адже від цього залежатиме, з яким спектром і ступенем поширення хвороб доведеться мати справу, а також тривалість захисного періоду, яку має забезпечити фунгіцид. Стосовно стійкості сорту інформацію можна отримати в Оригінатора, а от щоб спрогнозувати орієнтовну тривалість захисного періоду — потрібно врахувати фізіологічні особливості озимої пшениці та прогноз погоди на найближчий період часу. На тривалості захисного періоду зупинимося більш детально.

Останнім часом для захисту посівів озимої пшениці від хвороб у період кущіння-початок виходу в трубку аграрії обирають фунгіциди дешевого цінового сегменту з періодом захисної дії до 14 днів, аргументуючи свій вибір відсутністю тиску хвороб у цей період протягом останніх двох років. При цьому більшість вважає, що цього цілком достатньо, щоб повноцінно захистити посіви до наступного внесення по прапорцевому листку, а іноді і пізніше. Чи дійсно це так? Щоб об’єктивно дати відповідь на це питання, потрібно пригадати послідовність протікання вегетації зернових торік, і дати відверту відповідь на запитання: «Чи не доводилося вам після внесення фунгіцидів по прапорцевому листку спостерігати появу на поверхні листків плям незрозумілого походження»? Їх важко було візуально ідентифікувати як прояви хвороби через відсутність спороношення, так і не можна було назвати фізіологічною реакцією сорту на погодні умови. В більшості випадків вердикт був одностайним — опіки від застосування фунгіцидів або багатокомпонентних бакових сумішей з ними. Іноді це так, однак досить рідко хто допускав можливість, що внесений фунгіцид по прапорцевому листку, «проявив» уражені хворобами ділянки листової пластинки, які не зміг захистити фунгіцид, внесений у період кущіння-початку виходу рослин в трубку. Щоб прокоментувати цю ситуацію, давайте розглянемо доволі простий приклад, взявши за основу досвід вирощування озимої пшениці у 2016 році.

Рання весна минулого року, нестабільний температурний режим із низькими позитивними середньодобовими температурами у березні-квітні стримував розвиток хвороб у посівах озимої пшениці. Перше внесення фунгіцидів було зміщене на період початку виходу рослин у трубку (ВВСН 30-32). Друге внесення припадало на прапорцевий листок-колосіння (ВВСН 37-52). Риторичним є запитання: «Скільки пройшло часу між цими двома внесеннями»? Думаємо, у кожного буде свій варіант відповіді, але повернемося до фізіології культур.

Для того щоб рослини озимої пшениці пройшли цикл розвитку від початку виходу в трубку (ВВСН 31) до фази прапорцевого листка (ВВСН 39), посіви мають отримати 500-600°С суми позитивних температур (вище 0°С). Враховуючи те, що торік середньодобова температура в різних регіонах України коливалася у межах 15-25°С, то зазначений вище захисний період мав тривати на рівні 20-40 днів (табл. 3). Отже, фунгіцид із періодом захисту до 14 днів не в змозі забезпечити повноцінний ефективний захист, не говорячи про захист трьох нових листків (прапорцевий, підпрапорцевий, третій), які формуються протягом цього часу.
 
Таблиця 3. Тривалість основних міжфазних періодів розвитку озимої пшениці
 

Думаємо, що серед читачів будуть і ті, хто апелюватиме: «Як таке можливо? Адже на момент другої фунгіцидної обробки в посівах не було виявлено жодної ознаки присутності хвороби». Це логічно, адже якщо врахувати інкубаційний період збудника (від інфікування-до спороношення), то у разі ураження посівів септоріозом листя, ознаки мали з’явитися через 21 день після припинення дії фунгіциду, а точніше інфікування (табл. 4). Тобто цілком ймовірно, що на момент внесення фунгіцидів по прапорцевому листку (Т2) масових ознак розвитку хвороби не спостерігалося. Міцелій гриба розвивався у середині листка латентно (без візуальних проявів). Тільки з внесенням фунгіциду ці приховані ознаки проявилися назовні. Фунгіцид, внесений у Т2, зупинив подальший розвиток збудника, однак шкода посівам вже нанесена.
 
Таблиця 4. Інкубаційний період і шкодочинність основних
хвороб листового апарату озимої пшениці
 

Отже, при виборі фунгіцидів потрібно звертати увагу не тільки на спектр контрольованих хвороб та ціну, а й враховувати тривалість захисного періоду. Також важливо врахувати стійкість сорту до хвороб. Це дозволить обрати оптимальний варіант захисту з позиції «ціна-якість».

Хочемо привернути увагу сільськогосподарських товаровиробників на використання у системі захисту озимої пшениці у період кущіння-початку виходу в трубку інноваційних фунгіцидів виробництва німецької хімічної компанії BASF — Капало® і Рекс® Плюс.
 
Таблиця 5. Коротка характеристика фунгіцидів Капало® і Рекс® Плюс
 
 
До складу фунгіцидів Капало® і Рекс®Плюс увійшли найбільш ефективні діючі речовини з хімічних груп: триазоли, морфоліни і бензофенони (табл. 5, рис. 5), синергізм яких забезпечує ефективний контроль головних хвороб пшениці, які прогресують у посівах під час весняної вегетації: септоріоз листя, борошниста роса, жовта іржа, піренофороз (жовта плямистість), ламкість стебел та інші. При цьому Рекс®Плюс гарантує ефективний захист посівів від хвороб протягом 30 днів, а Капало® — 40 днів, що є ключовою перевагою у порівнянні з конкурентними продуктами, які рекомендовані до застосування у період кущіння-виходу рослин у трубку (Т0-Т1).

Рис. 5. Порівняння ефективності контролю хвороб діючими речовинами фунгіцидів
(за даними незалежних організацій: Асоціації виробників зерна Великобританії (HGCA)
та Ради з розвитку сільського господарства і садівництва (Великобританія) (AHDB))
 
 
Висока ефективність та пролонгований період захисту фунгіцидів Капало® і Рекс® Плюс ґрунтуються не тільки на поєднанні високоефективних діючих речовин, а й на досконалій препаративній формі (формуляції). Компанія BASF під час створення продуктів чимало зусиль прикладає для того, щоб активні інгредієнти відмінно утримувалися на поверхні рослин під час внесення і досягали цільового об’єкта — збудника хвороб. Фунгіциди Капало® і Рекс® Плюс виробляються за інноваційною технологією Stick&Stay, яка передбачає заміщення води у складі фунгіцидів на органічні розчинники та ад’юванти: сурфактанти, пенетратори, спредери, стікери, екстендери та інші. Саме ці інгредієнти відповідають за формування краплі під час розпилення, донесення до поверхні рослин, закріплення та розтікання на ній, перерозподіл, проникнення у рослину тощо. Такий підхід дозволив у 2,5 разу збільшити площу покриття, захисту та поглинання при одній і тій самій нормі витрати робочого розчину фунгіциду і використанні одного і того ж обладнання (обприскувач, форсунки) (рис. 6).
 
Рис. 6. Вплив препаративної форми (формуляції) на
перерозподіл діючої речовини на поверхні листка
 

Введення до складу Рекс® Плюс і Капало® діючої речовини фенпропіморф, яка поряд із фунгіцидними властивостями, володіє високою мобільністю, системністю та здатністю протягувати в середину рослини інші активні інгредієнти, зокрема епоксиконазол, дозволило суттєво покращити системні властивості цих продуктів продуктів (рис. 7). Завдяки підвищенню концентрації діючих речовин у клітинному сокові Рекс® Плюс і Капало® забезпечує більш ефективний і пролонгований у порівнянні з конкурентними продуктами захист посівів пшениці від хвороб, до 30-40 днів.
 
Рис. 7. Поглинання і перерозподіл епоксиконазолу через 24
години після внесення (умови закритого ґрунту)
 

Збереження площі фотосинтетичної поверхні та більш тривалий період її функціонування обумовлює підвищення продуктивності посівів, збільшення урожайності зерна. Застосування Рекс® Плюс і Капало® дозволяє додатково зберегти 2-4 ц/га зерна у порівнянні з конкурентними продуктами, що підтверджує не тільки технологічні, а й економічні переваги цих продуктів (рис. 8).
 
Рис. 8. Вплив фунгіцидів на урожайність озимої пшениці
в умовах Київської і Хмельницької областей
Підсумовуючи все вище викладене, можна констатувати — Рекс® Плюс і Капало є новими стандартами у системі захисту озимої пшениці у період кущіння-початку виходу рослин у трубку. Вони дозволяють більш повно розкрити потенціал урожайності районованих сортів. При цьому Рекс Плюс доцільно застосовувати на стійкіших до інфікування хворобами сортах, а також у роки з пізнім відновленням вегетації, коли спостерігається інтенсивний розвиток посівів і зміна фаз росту і розвитку рослин. При цьому захисного періоду Рекс® Плюс на рівні 30 днів цілком достатньо для ефективного контролю хвороб до наступного внесення фунгіцидів. На сприйнятливих до ураження хворобами сортах, а також у роки з раннім відновленням вегетації і розтягнутим циклом розвитку озимої пшениці, коли існує високий ризик поширення хвороб, і розрив між фунгіцидними внесеннями перевищує 30-40 днів — доцільно використовувати фунгіцид Капало®. Такий підхід дозволить ефективно захистити посіви озимої пшениці, а понесені витрати сторицею окупляться приростом збереженого врожаю.

Капало®Рекс® Плюс і Медакс® Топ — Ваші надійні партнери на шляху до успіху.
Гарних Вам урожаїв!

svidome

 25 червня 2022
У Білоцерківському національному аграрному університеті (БНАУ) відкрили навчально-наукову лабораторію технології культивування та дослідження якості продукції гідробіонтів.
У Білоцерківському національному аграрному університеті (БНАУ) відкрили навчально-наукову лабораторію технології культивування та дослідження якості продукції гідробіонтів.
25 червня 2022
 24 червня 2022
На початку липня в Україні планується скасування ліцензій на експорт пшениці.
На початку липня в Україні планується скасування ліцензій на експорт пшениці.
24 червня 2022
 24 червня 2022
Аграрії Одеської та Миколаївської областей розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яке, станом на 24 червня, проведено на площі 42,2 тис. га.
Аграрії Одеської та Миколаївської областей розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яке, станом на 24 червня, проведено на площі 42,2 тис. га.
24 червня 2022
 24 червня 2022
В новому сезоні врожай ячменю в Україні зменшиться до 5-7 млн тонн внаслідок скорочення площ сівби та втрат врожаю на півдні та сході, відповідно експорт знизиться до 2-3 млн тонн у порівнянні з 5,8 млн тонн у минулому сезоні та 4,2 млн тонн у попередньому.
В новому сезоні врожай ячменю в Україні зменшиться до 5-7 млн тонн внаслідок скорочення площ сівби та втрат врожаю на півдні та сході, відповідно експорт знизиться до 2-3 млн тонн у порівнянні з 5,8 млн тонн у минулому сезоні та 4,2 млн тонн у попередньому.
24 червня 2022
 24 червня 2022
росія використовує до десятка російських та сирійських кораблів для вивезення краденого зерна з тимчасово захоплених територій Херсонської та Запорізької області та вже вивезла понад 500 тис. тонн цього зерна.
росія використовує до десятка російських та сирійських кораблів для вивезення краденого зерна з тимчасово захоплених територій Херсонської та Запорізької області та вже вивезла понад 500 тис. тонн цього зерна.
24 червня 2022
 23 червня 2022
Згідно з оперативними даними, обсяг експорту соняшнику з України в травні сягнув багаторічного місячного максимуму, склавши 352 тис. тонн, що втричі більше показника квітня і на 89% перевищує експорт у звітному місяці.
Згідно з оперативними даними, обсяг експорту соняшнику з України в травні сягнув багаторічного місячного максимуму, склавши 352 тис. тонн, що втричі більше показника квітня і на 89% перевищує експорт у звітному місяці.
23 червня 2022

Please publish modules in offcanvas position.