-
Пане Алієв, що в принципі цікаво азербайджанському бізнесу в аграрній сфері України? І чим українців може зацікавити аграрний Азербайджан?
— Це дуже широкий спектр. Азербайджану може бути цікава продукція сільгоспвиробників України, передусім борошно й вироби з неї, цукор, олія, масло, м’ясні вироби й молочні продукти. Імпорт з України з багатьох позицій демонструє стійку динаміку до зростання. З іншого боку, можливий експорт з Азербайджану певних продуктів в Україну. Вина, тютюн, чай, цитрусові, гранат, гранатові соки й багато чого іншого можуть потенційно зацікавити українського виробника. В Азербайджані є низка великих господарств, скажімо, з виробництва граната, які зацікавлені в співробітництві з виробниками концентратів і соків, і в той же час ці господарства перебувають в активному пошуку партнерів і покупців. Крім іншого, є землевласники як в Україні, так і в Азербайджані, які з різних причин — від нестачі інвестицій до відсутності ринків збуту — не обробляють свої землі у повному обсязі. Ми припускаємо їхню участь з метою обговорення спільних інвестиційних і коопераційних проектів. Україна може бути цікава також як постачальник сільгосптехніки, добрив, тепличних і меліоративних систем.
-
Чому азербайджанський бізнес не помітний на міжнародних аграрних виставках, ярмарках, Днях поля, які нині часто проходять в Україні? Ці заходи відкриті для всіх. Ми постійно бачимо там білорусів, поляків, німців, голландців, турків та ін. Де ж азербайджанці?
— Причини можуть бути різні. Основна, як нам здається, — це відсутність достатньої інформації і поки ще скептичне ставлення азербайджанського ринку відносно ефективності таких заходів. Не менш важливим чинником є також дефіцит кадрів з маркетингу, продажів і розвитку бізнесу. Найчастіше компаніям і господарствам, крім найбільших, немає кого відправити на міжнародні заходи — через відсутність професійного персоналу.
-
Якою є концепція І Україно-Азербайджанського форуму сільського господарства й харчової промисловості?
— Основне посилання Форуму: «якнайменше офіціозу й побільше бізнесу». Тому ми вирішили обмежити офіційну частину до мінімуму й приділятимемо більше часу на зустрічі представників компаній-учасниць. Саме тому всі учасники отримують у пакеті документів запитальник у їхній сфері інтересів. Вони охоплюють не тільки аспекти зовнішньої торгівлі, але й широкий спектр інших можливостей, включаючи інвестиції, локалізацію виробництв, логістичну складову й багато чого іншого. Це, своєю чергою, допоможе таргетувати ділові контакти на Форумі. Скажімо, якщо є український виробник масла чи соняшникової олії, що позначив собі за мету увійти на ринок Азербайджану, то ми заздалегідь підбираємо для нього трейдерів, дистриб’юторів, виробників харчової промисловості, зацікавлених у такому імпорті з України. Таким чином, гості Форуму приїжджають у Баку не просто на Форум, а на ряд ділових зустрічей із заздалегідь визначеними потенційними партнерами.
-
Бізнес, торгівля не можливі без надійної логістики. Якщо ми подивимося на карту, то побачимо, що між Азербайджаном та Україною розташовані країни, через які переміщення товарів із політичних причин ускладнені. Чи можна перебороти ці перешкоди?
— Так, наявність складних україно-російських відносин накладає значний відбиток і створює труднощі для розвитку зовнішньої торгівлі. Однак, як показує статистика, за останній рік імпорт харчової і сільськогосподарської продукції з України тільки зростає. При цьому поставки живої худоби виросли учетверо, м’яса й м’ясних продуктів — утричі. Зростання імпорту цукру й кондитерських виробів становить 2,5 разу. Також спостерігається позитивна динаміка в імпорті борошна, макаронних і хлібобулочних виробів — десь на рівні 300%.
Записав Ігор Петренко