Політ джмеля бізнес-класу

Політ джмеля бізнес-класу

/ Актуальні статті / П'ятниця, 26 січня 2018 16:21

Як без великих витрат збільшити врожаї на третину і більше? Деякі українські господарства вже використовують для цього біологічне запилювання — живих джмелів. Причому на ягідниках і баштанах, у парниках чи теплицях це особливо економічно вигідно. Вчені й практики фундації «Жива країна» — прибічники біологізації сільського господарства — пропонують послуги земляних джмелів усім агровиробникам.

Що може дати новий поштовх розвитку українському агробізнесу? Джмелі. Під час виставки Fresh Business Expo 2017 перед фермерами й громадськістю виступили представники агродослідницької фундації «Жива країна». Вони розповіли, як суттєво збільшити врожаї на ягідних, садових та баштанних культурах, у парниках і теплицях при використанні ­джмелів-запилювачів.

01 02 368 369 60 1Про користь запилювання аграрії знають з діда-прадіда. Сьогодні на диких комах сподівання невеликі — їх майже знищено через хімізацію аграрної сфери, промисловості й побуту. При потребі селяни звертаються до бджолярів, і ті виносять свої вулики у поля й сади. І от з’явилася альтернатива: штучно вирощені джмелі.

Джмелями як запилювачами сільськогосподарських культур науковці впритул зацікавилися приблизно 30 років тому. Перші сучасні джмелині ферми з’явилися у 1987–1988 роках у Бельгії і Нідерландах. Нині у світі комерційним розведенням та експортом ­джмелів займаються також в Ізраїлі, США, Канаді, Новій Зеландії. Тобто це ніша для агробізнесу порівняно нова, навіть молодша, до прикладу, ніж технології масового мобільного зв’язку.

У нас в державі джмелями предметно почала займатися із 2015 року фундація «Жива країна». Науковці разом із партнерами-аграріями провели ряд експериментів щодо вивчення впливу джмелів на врожайність сільськогосподарських культур, насамперед ягідних. Результати виявилися вельми перспективними.

Наприклад, джмелі збільшили врожаї черешні на 30% (а у випадку заморозків — до 500%), на 26% яблук, 43% — суниці, 27% — малини, 14,5% — лохини, 30% — гарбуза. Запилення ­джмелями також відчутно збільшує врожаї соняшнику, груші, сливи, гарбузів. Економічний ефект, перевірений науковцями, для фермерів відчутний.

У всьому світі джмелі визнані одними з найефективніших запилювачів також томатів, огірків, перців, сливи, абрикосів, чорниці, динь, брусниці, аґрусу, кабачків та баклажанів. А на ранньоквітучих садах після запилення квіти менше бояться заморозків. Плоди, що отримуються потім, — масивніші й привабливіші на вигляд, ніж запилені дикими комахами й метеликами… Наступного року джмелярі фундації «Жива країна» також збираються випустити своїх джмелів на такі культури, як шипшина, чорна смородина, персики, груші, льон, конюшина.

Багато українських господарств вже оцінили переваги біологічного запилення і використовують джмелів як на відкритому, так на закритому ґрунті. У парниках чи теплицях це особливо вигідно. Наприклад, користуються джмелями більшість виробників тепличних помідорів. Бо там альтернативи немає: квітка томату рослини не накопичує нектар, отже, для бджоли не цікава.

Як це працює? Бджолоферма (ентомологічний завод) знаходиться у селі Музичі Київської області. Фермер замовляє вулики завчасно, щоб встановити їх за 3–7 днів до початку цвітіння (у відкритому ґрунті) або ж із моменту розкриття квіток у теплиці. Для нормального запилення культур на свіжому повітрі слід розміщувати від 3 до 12 вуликів на 1 га. У теплицях, звісно, менше. Після запилення вулики утилізуються — джмелі не живуть довго, як бджоли. Це, так би мовити, комахи разового цільового використання.

Бджола — примхлива істота, джмелі більш технологічні і менш вибагливі, ніж їхні родички-медоноси. Вони не дають меду, не зимують. Джмелі більші за бджіл, можуть займатися запилюванням навіть вночі. Дальність польоту у них до 5 км, однак якщо поруч є квітки, то вони летять саме до них, а не шукають інших. Джмелі — «патріоти»: не розлітаються у пошуках нектару далеко від вулика, лишаються у теплиці навіть тоді, коли її відкривають для провітрювання. Бо вони прив’язані до території, куди їх вивозять, і це технологічна перевага.

01 02 368 369 61 1

У теплицях, надто в плівкових, узимку й навесні температура може різко падати (відповідно до температури на вулиці). Так-от: у порівнянні з бджолою джмелі менш чутливі до примх погоди. Вони починають роботу за температури повітря +6–7 °C, бджола — при + 12 °C. Коли на вулиці йде дощ або лягає туман — джміль летить на «діло», тоді як бджола ховається у вулику. Джміль літає при вітрі силою до 70 км/год., бджола не витримує більше 30 км/год.

Є й інші переваги. Значна вага тіла й унікальний механізм махання крильцями дозволяє джмелю сильніше трясти рослину, забезпечуючи більш просторове й якісне запилення. Довгий хоботок дозволяє запилювати ті квітки, які недоступні бджолам. До того ж джмелі менш агресивні, ніж їхні медоносні родички, тому можуть широко використовуватися навіть на присадибних ділянках.

То що ж таке «Жива країна»? Спілка науковців, менеджерів і аграріїв, що об’єдналися з метою впровадження екологічних методів ведення сільського господарства. Вони активно співпрацюють із найстарішим в Україні закладом у галузі промислової ентомології та біологізації землеробства — інженерно-технологічним інститутом «Біотехніка» НААН України. В основі діяльності джмелярської спільноти — відповідальне ставлення до землі й довкілля. А повсюдне ігнорування біологічних законів, щорічне посилення хімічних обробок, підвищення площ орних земель — на їхню думку, для суспільства є загрозливим. Джмелярі прагнуть показати, що екологічний підхід до аграрного виробництва може бути не лише морально обґрунтованим, а й економічно дуже вигідним.

 

Коментарі

 

01 02 368 369 60 2Микола СТРИЖАКвіце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України

— Технологія не аж така щоб нова: джмелів використовували, пам’ятаю, ще в СРСР. Зараз їх почали розводити у промисловий спосіб, бо бджоли й комахи через агрохімію гинуть, а запилювати ж культурні рослини треба. Купляють джмелів, як я знаю, насамперед власники теплиць — ті, хто вирощує помідори. Щодо огірків — то тепличники намагаються вирощувати такі гібриди, що не мають потреби в запиленні.

 

 

01 02 368 369 61 2Богдан МАЗНИЦЬКИЙвиконавчий директор фундації «Жива країна»

— Ми опановували два роки промислову ентомологію. Тепер маємо завод джмелів — у нас повний цикл їх вирощування. Розводимо їх, джмелі у нас паруються, закладають сім’ї. Годуємо натуральним пилком, який збираємо у травні-червні. Їх більшає. Вирощені в лабораторних умовах джмелі абсолютно здорові й готові до праці. Вулик фанерний, легкий. Далі постачаємо їх фермерським господарствам. Вони допомагають збільшувати врожаї — насамперед ягідних, баштанних культур, фруктів і овочів.

Джмелі вирощуються півроку, тому замовляти їх варто заздалегідь. Профіль нашого клієнта — фермер, який обробляє від 1–2 до 500 га. Окремо виділяємо парники й теплиці, власники яких теж зацікавленні в запиленні тих культур, які вирощуються під склом і плівкою. Запилення джмелями — це спосіб збільшення урожаю й покращення його якості — при відмові від хімічного обробітку рослин. Ми хочемо, щоб продукція аграріїв була екологічною, здоровою і комерційно успішною.

01 02 368 369 61 3Юлія РЯБЦЕВАканд. біолог. наук, науковий керівник фундації «Жива країна»

— На джмелів-запилювачів науковці звернули увагу приблизно 30 років тому. Вони забезпечують прибавку врожаю, залежно від культури, на 20–45%, і до того ж поліпшують якість продукції: зокрема, збільшується вага плодів і ягід. Тому цих комах почали застосовувати системно як у відкритому ґрунті, так і в теплицях. Ми проводили експерименти з окремих культур й отримали переконливі результати. Наприклад, 2016 року разом із нашими партнерами — підприємством «Українська ягода» і кооперативом «Київський» — отримали завдяки джмелям достовірне збільшення урожайності малини на 19–28,8%, залежно від сорту ягоди. Провели також цього року експеримент із фірмою «Мелітопольська черешня»: встановили на 1 га 12 вуликів із джмелиними сім’ями. Одержали прибавку врожаю на тій ділянці 29,93%. Із підприємством «Поділля» отримали збільшення врожайності олійного гарбуза на 119%. А з аграріями фірми «Відродження» експериментували на яблуках і отримали зростання врожаю на 26%. Також при запилюванні зменшуються втрати врожаїв від весняних заморозків. Дуже поширене їх використання як запилювачів тепличних культур. Вони ефективні при вирощуванні томатів, огірків, перцю. Наші земляні джмелі — масивні, волохаті, вони краще за бджіл переносять пилок у потрібний момент. Відносно бджіл працюють ефективніше приблизно на 15%.

 

Ігор ПЕТРЕНКО, Григорій МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

 26 травня 2018
Сільськогосподарські угіддя степового півдня дають самі мізерні врожаї, а найвигідніше займатися фермерством на Прикарпатті.
Сільськогосподарські угіддя степового півдня дають самі мізерні врожаї, а найвигідніше займатися фермерством на Прикарпатті.
26 травня 2018
 26 травня 2018
В окупованому Криму обміліло Белогорськоє водосховище в результаті посух на півострові.
В окупованому Криму обміліло Белогорськоє водосховище в результаті посух на півострові.
26 травня 2018
 26 травня 2018
Таке рішення опублікував Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Так, двоє українців звернулися з позовом, стверджуючи, що мораторій на продаж землі порушує їх право власності. І ЄСПЛ з таким твердженням погодився.
Таке рішення опублікував Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Так, двоє українців звернулися з позовом, стверджуючи, що мораторій на продаж землі порушує їх право власності. І ЄСПЛ з таким твердженням погодився.
26 травня 2018
 26 травня 2018
Україна посідає восьме місце в рейтингу світових експортерів курятини, передає УНН з посиланням на World's Top Exporters.
Україна посідає восьме місце в рейтингу світових експортерів курятини, передає УНН з посиланням на World's Top Exporters.
26 травня 2018
 25 травня 2018
Серед можливих інвесторів СЕС може стати Європейський банк реконструкції та розвитку.
Серед можливих інвесторів СЕС може стати Європейський банк реконструкції та розвитку.
25 травня 2018
 25 травня 2018
При цьому на підприємствах молока стали виробляти більше.
При цьому на підприємствах молока стали виробляти більше.
25 травня 2018

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.