Захист квітучого ріпаку від шкідників із Біскайя®

Захист квітучого ріпаку від шкідників із Біскайя®

/ Актуальні статті / Вівторок, 06 березня 2018 11:45

Цвітіння — найважливіший період у житті кожної рослини. Особливо важливий він для тих сільськогосподарських культур, урожай яких є насінням, тобто результатом запилення квіток. Ріпак, як ярий, так і озимий — культура, яка на 70% є самозапильною. Це означає, що за запилення решти 30% квіток відповідають комахи-запилювачі, основними з яких є бджоли.

Протягом майже 10 років, відколи ріпак став повноправною культурою українських сівозмін, сільськогосподарські виробники з року в рік переконуються, що на тих полях, біля яких були розташовані пасіки, врожайність ріпаку на 5-10% вища за ті, «куди бджоли не долітали». Звичайно, прибавка від запилення бджолами не становить 30%, як можна було б очікувати, адже природа недозапилення компенсує більш крупним насінням, але 5-10%, або 2-4 ц/га додаткового врожаю — це досить приємний результат, за для якого практично не треба нічого додатково робити — працьовита комаха все зробить сама! При цьому для якісного запилення потрібна приблизно одна сім’я на 1 га.

Тому, здавалося б, питання вирішене — потрібно якомога більше залучати до співпраці бджолярів, для яких це питання також є важливим — медозбір з одного гектара ріпаку може становити 80-120 кг! Але є інший бік такої співпраці — саме під час цвітіння ріпаку відбувається активний період шкодочинності цілого ряду шкідників:

Ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus) — дуже добре відомий шкідник, який шкодить на нерозкритих бутонах ріпаку — прогризає їх, живиться пилком і відкладає у бутони яйця. Хибною є думка, що ця комаха не є шкідливою, коли цвітіння вже розпочалося — є навіть припущення, що квіткоїд допомагає запилювати ріпак. Але якщо уважно придивитись на його поведінку власними очима, ви зможете переконатись, що навіть за наявності відкритих квіток ріпаку він таки шкодить на нерозкритих бутонах і продовжує відкладати в них яйця. Ті, своєю чергою, не зацвітають і не зав’язують стручки.

Ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus)

04 371 68

Насіннєвий прихованохоботник (Ceuthorhunchus assimilis) — період цвітіння у ріпаку дуже розтягнутий у часі, і через 4-5 днів після його початку вже починають з’являтись молоді стручки, які пошкоджує цей шкідник, відкладаючи у них яйце. Личинка пошкоджує насіння у стручках, і вони потім при дозріванні розтріскуються та осипаються.

Насіннєвий прихованохоботник (Ceuthorhunchus assimilis)

04 371 69 1

Ріпаковий стручковий комарик, або галиця (Dasiuneura brassicae) також основну шкоду приносить саме на молодих стручках — відкладає яйця в отвори, зроблені насіннєвим прихованохоботником. За деякими даними він здатен навіть без додаткової допомоги відкладати яйця у молоді стручки — десятки мілких личинок виїдають внутрішню паренхіму стручка, і вони під час наливу згинаються, жовтіють, розтріскуються під час дозрівання.

Ріпаковий стручковий комарик, або галиця (Dasiuneura brassicae)

04 371 69 2

Окрім вищезазначених шкідників, під час цвітіння також активно може розвиватись капустяна попелиця, ріпаковий пильщик, капустяний білан, але розвиток їх спостерігається не в масовому
характері.

Таким чином, на жовтому полі ріпаку одночасно присутні як корисні запилювачі, так і небезпечні шкідники цієї культури. І якщо не боротись зі шкідниками саме в цей час, то користь від додаткового запилення не буде відчутна на фоні колосальних втрат. А боротьба звичайними інсектицидами неодмінно призведе до ураження бджіл. При цьому не вивозити на поле пасіку і жертвувати корисною дією цих працьоватих комах також є нераціональним з боку економіки культури.

Наразі на ринку є цілий ряд засобів захисту рослин, які дозволяють боротись зі шкідниками ріпаку під час цвітіння, не шкодячи бджолам. Але механізм такої безпечності є різним — одні препарати рекомендується вносити, коли бджіл на полі немає, при цьому завдяки репелентним властивостям, вони в це поле більше не летять, і, відповідно, не запилюють квіток. Інші діючі речовини є безпечними для бджіл, але ефективність їх обмежена лише квіткоїдом і контактною дією проти нього (деякі піретроїди) без тривалого захисного періоду. Ще деякі є умовно безпечними для бджіл, володіють широким спектром дії проти шкідників, але знижують фуражну активність запилювачів.

Біскайя® — унікальний інсектицид від компанії Байєр, відомий з 2008 року в Україні і Європі в цілому. Він є безпечним для бджіл та не знижує їх фуражну активність.

Формуляція Біскайя® за запатентованою Байєр O-TEQ-технологією дозволяє ефективно донести діючу речовину препарату до рослини ріпаку через восковий наліт. Це забезпечує контактно-системну дію з довготривалим захисним періодом.

Ефективна проти комплексу гризучих та сисних шкідників, які спостерігаються у період цвітіння-наливу насіння.

Не втрачає своєї безпечності для бджіл у сумішах із фунгіцидами від Байєр. Гарно зарекомендувала себе ефективна суміш із фунгіцидом Пропульс® для збільшення урожайності і боротьби з хворобами.

Діюча речовина Біскайя®, яка винайдена і виробляється компанією Байєр, є чистим продуктом, завдяки чому виключаються випадки ураження бджіл через кумулятивний ефект можливих домішок.

Поєднання в одному продукті всіх цих характеристик вже 10 років поспіль робить Біскайя® бестселером на ріпаку, який дозволяє захистити врожай від шкідників і зберегти працьовиту комаху. Звичайно, поряд із безпечністю Біскайя® слід неуклінно дотримуватися вимог чинного законодавства у сфері застосування засобів захисту рослин на квітучих культурах.

1

 13 грудня 2018
1 млрд грн виділено на Фонд регіонального розвитку на програми з розвитку сільських територій
1 млрд грн виділено на Фонд регіонального розвитку на програми з розвитку сільських територій
13 грудня 2018
 13 грудня 2018
З початку поточного сезону в Україні вироблено 1,6 млн тонн цукру
З початку поточного сезону в Україні вироблено 1,6 млн тонн цукру
13 грудня 2018
 13 грудня 2018
В Україні зростає попит на банани та цитрусові
В Україні зростає попит на банани та цитрусові
13 грудня 2018
 12 грудня 2018
Іімпортні операції дозволили вітчизняним підприємствам підсилити генетичний потенціал батьківського стада.
Іімпортні операції дозволили вітчизняним підприємствам підсилити генетичний потенціал батьківського стада.
12 грудня 2018
 12 грудня 2018
Ряд сільгосптоваровиробників зіткнулись із проблемою при отриманні дотації за програмою компенсації 25% вартості придбаної сільгосптехніки. 
Ряд сільгосптоваровиробників зіткнулись із проблемою при отриманні дотації за програмою компенсації 25% вартості придбаної сільгосптехніки. 
12 грудня 2018
 12 грудня 2018
Сторони обговорили питання зняття обмежень з України стосовно високопатогенного грипу птиці
Сторони обговорили питання зняття обмежень з України стосовно високопатогенного грипу птиці
12 грудня 2018

Please publish modules in offcanvas position.