Часто на момент збирання врожаю рослини ріпаку мають різний рівень стиглості. У верхньому ярусі рослини насіння лише починає дозрівати або зовсім зелене, в середньому ярусі воно дозріле, а в нижньому — вже перезріле і висипається. Упродовж дозрівання насіння верхнього ярусу стручки нижнього ярусу з перезрілим насінням розтріскуються. Насіння верхнього ярусу висипаються. Якщо очікувати повного дозрівання насіння, втрати за несприятливих погодних умов можуть досягти 50% урожаю і більше. Від початку дозрівання насіння у верхньому ярусі до повного дозрівання їх у нижньому потрібно від 3 до 5 тижнів
У сучасних умовах рівень зональної спеціалізації стає все більше визначальним індикатором ефективності та грамотного використання біологічних особливостей культур і ґрунтово-кліматичних умов зон вирощування як додаткових конкурентних переваг
Озимий ріпак справедливо називають «першими грошима аграріїв». Урожай цієї технічної культури завжди охоче забирають покупці. Цьогоріч з огляду на відомі події озимий ріпак взагалі — це ледь не єдиний спосіб заробити живі гроші для фермера. Адже, попри всі негаразди з логістикою, насіння ріпаку й далі має високий попит.
Для озимого ріпаку правильний вибір строків сівби є основою для доброї перезимівлі рослин, формування й одержання високого врожаю
В осінній період дуже важливо забезпечити нормальний ріст і розвиток рослин ріпаку. Для цього насамперед потрібно провести захисні заходи проти забур’яненості посівів
За площами посіву та валовим збиранням ріпак посідає одне з провідних місць у сільському господарстві України. Протягом останніх років посівні площі під ріпаком становлять 1,0–1,3 млн гектарів, а валовий збір — у межах 2,6 млн тонн. Середня врожайність ріпаку — 2,3–2,8 т/га, хоча генетичний потенціал культури — 4,0–4,5 т/га. Однак реалізувати генетичний потенціал ріпаку доволі непросто через різні чинники — агротехніку вирощування, сортову належність, погодні умови, захист від шкідливих організмів.
З одного боку, озимий ріпак — далеко не найпримхливіша культура, тому гібриди з тими чи іншими характеристиками стійкості непогано витримують різні стресові чинники. Та з іншого боку, озимий ріпак висуває чіткі вимоги щодо структури ґрунту та його зволоження на початку вегетації, а також низки хімічних обробок і підживлень, особливо осінньої пори.
Завищені норми висіву ріпаку озимого сприяють витягуванню центрального пагона, що збільшує ризик вимерзання рослин або їх вилягання в процесі вегетації, створює ідеальні умови для розвитку хвороб, знижує їх продуктивність.
У процесі глобальних змін кліматичних чинників, напрацювань селекційно-генетичного потенціалу пропонованих сортів і гібридів і технологій їх вирощування на фоні зростання матеріально-технічного забезпечення агровиробників істотно змінилася загальна структура аграрного виробництва з орієнтацією й концентрацією вирощування ріпаку з 0,1 до 1,3 млн гектарів, соняшнику — з 1,3 до 6,4 млн, сої — з 0,2 до 1,8 млн, кукурудзи — з 1,1 до 4,5 млн гектарів.
На які характеристики гібридів слід звертати увагу, обираючи посівний матеріал цієї культури