Значення та використання
Завдяки своїм характеристикам ріпак є поширеною у світі олійною культурою. Його насіння містить олії 38-50%, 16-29% білка, 6-7% клітковини. Вирощують його здебільшого для отримання олії, яка використовується у харчуванні, годівлі тварин та промисловості. У харчуванні олія споживається у натуральному вигляді, є найкращою сировиною для виробництва бутербродного масла, маргаринів, майонезів, приправ, кондитерських жирів. У промисловості застосовують ріпак для виробництва екологічно чистого пального - біодизелю. Окрім цього, жирні кислоти ріпакової олії є невід’ємним інгредієнтом при виробництві мила, гуми, свічок, лаків, пластмас, що легко розкладаються у природному середовищі. Виробники синтетичних миючих засобів також застосовують ріпакову олію, зокрема в пральних порошках, розчинниках.
Ріпак - надзвичайно цінна кормова культура. При переробці 100 кг насіння, крім олії, одержують 55-57 кг макухи, яка містить 32-34% білка та 10-18% жиру. Загалом з одного гектару посівів ріпаку можна отримати до 10 ц олії, 5-6 ц білкового корму і 1 ц меду. До того ж, зелену масу культури використовують для годівлі тварин у ранньовесняний та пізньоосінній періоди. З соломи ріпаку (від 2 до 6 т/га) можна виготовляти папір, целюлозу, картон тощо. Такі технології успішно застосовуються у Великобританії, Угорщині, Іспанії, Португалії.
Ріпак є цінним попередником, особливо для зернових культур. Завдяки його вегетаційному періоду, що триває 10 місяців, рослини ріпаку захищають ґрунт від негативної дії сильних дощів і перегріву сонячними променями, а також від непродуктивного випаровування води з ґрунту. На відміну від соняшнику, він мало висушує ґрунт, покращує його агрофізичні властивості і фітосанітарний стан.
Вітчизняне виробництво та споживання
За площею посіву та валовим виробництвом олійних культур в Україні ріпак поступається лише соняшнику та сої. Торік валовий збір ріпаку становив майже 1,5 млн т, тоді як соняшнику - 6,8, сої - 1,7 млн т. Якщо вирощування соняшнику та сої стосовно до попереднього року збільшувалося, то ріпаку - навпаки зменшувалося.
Минулорічний урожай ріпаку поступався врожаю попереднього року на 404 тис. т, або 21%. Це сталося у зв’язку зі зменшенням площі зі 1014 тис. га у 2009 році до 863 тис. га у 2010-му та зниження урожайності відповідно з 18,5 до 17,0 ц/га. Проте обсяги виробництва мають незначний вплив на його цільове використання. Ця культура є експортно орієнтованою, тому частка його внутрішнього споживання є незначною. У 2010-2011 маркетинговому році (МР) було експортовано 1,4 млн т ріпаку та 235 т ріпакової олії.
Основними перевагами ріпаку в порівнянні з іншим сільськогосподарськими культурами є стабільний попит на нього, що відзначається високими закупівельними цінами. Якщо на початку 2010-2011 МР майже на всі види зерна спостерігалося значне зниження цін, то цього не відбулося з ріпаком. У серпні 2010 року середня вартість продовольчого ріпаку становила 3700 грн/т, технічного - 3600 грн/т. Упродовж нинішнього сезону ціни на ріпак не опускалися нижче 4500 грн/т. Тож при середніх витратах 4300-4500 грн на 1 га достатньо отримати врожай на рівні 10 ц/га, аби повністю окупити понесені витрати на його вирощування. При урожайності 17 ц/га рівень рентабельності ріпаку становить 70% і більше, що відносить його до найбільш прибуткових культур нинішнього сезону.
Світове виробництво
У світовому рейтингу виробництва олійних культур ріпак займає другу сходинку. За оцінками Міністерства сільського господарства США (USDA) із загального виробництва олійних культур у 2010-2011 МР (451 млн т) частка ріпаку становить 13%, тоді як соєвих бобів - 58%.
У 2011-2012 МР зберігатиметься тенденція до зменшення виробництва ріпаку. Обсяги очікується на рівні 58,8 млн т, що менше в порівнянні з минулорічним сезоном на півмільйона тонн. Зменшення виробництва відбудеться незважаючи на розширення площ під культурою. Площа вирощування ріпаку у світі має сталу тенденцію до зростання, та як наслідок, у новому сезоні буде більшою за всі попередні роки вирощування цієї культури. Вона становить 33,3 млн га, що на 0,7 млн га більше за минулорічну. При цьому урожайність знизиться на 3% до 1,8 т/га.
Найбільшим виробником ріпаку є Європейський Союз. У минулому маркетинговому році країни ЄС-27 виробили 20,7 млн т ріпаку, що становило понад третину світового врожаю. Проте у новому маркетинговому році очікується суттєве зменшення обсягів виробництва цієї олійної культури. Цьогорічний урожай прогнозується у межах 18,8 млн т, що менше минулорічного показника (20,7 млн т) на 9% та є найнижчим показником за останні чотири роки. Аналітики відзначають, що погіршення урожаю відбудеться через цьогорічну весняну посуху, а також тривалі літні зливи, що негативно вплинули на збиральну кампанію. Зокрема, в Німеччині урожай ріпаку може зменшитися на 25% до 4 млн т.
До провідних виробників ріпаку нового сезону належать Китай (з очікуваним рівнем виробництва 12,8 млн т), Канада (12,6 млн т) та Індія (7 млн т), які одночасно є найбільшими споживачами цього насіння та продуктів його переробки.
Світове споживання та торгівля
За даними USDA, світове споживання ріпаку вже другий сезон поспіль перевищуватиме його виробництво. Високий рівень споживання пов’язують зі зростанням чисельності населення у світі та відповідно підвищеним попитом на продовольство та енергоносії. У новому сезоні попит на таке насіння становитиме 60,5 млн т, що більше в порівнянні з минулим періодом на 1,3% та перевищує середньорічний показник за останні 10 років на 28%. Незважаючи на те, що обсяги споживання ріпаку скоротяться у порівнянні з минулорічними, світові кінцеві запаси будуть зменшуватися. Наприкінці поточного сезону вони прогнозуються у межах 3,7 млн т, що на 32% менше минулорічного.
Скорочення обсягів виробництва пожвавить світову торгівлю. Експорт ріпаку має досягти 10,8 млн т, що на 5,5% більше порівняно з торішнім маркетинговим роком. Найбільшим експортером цього насіння стане Канада, яка в новому сезоні може продати на зовнішніх ринках 6,7 млн т, що прирівнюється до 53% внутрішнього виробництва та 62% світової торгівлі.
Упродовж першої половини 2011 року на світових товарних біржах спостерігалося коливання цін на ріпак. Якщо у березні на Гамбурзькій біржі ціна з базисом поставки СІFстановила $663/т, у квітні зросла до $701/т, то у травні-червні стабілізувалася на рівні $670. В цілому середні світові ціни 2010-2011 МР були вищими у порівнянні з попереднім на 55%.
Перспективи нового врожаю
Експерти прогнозують зменшення виробництва ріпаку урожаю 2011 року в Україні. За даними Держкомстату України, площі посіву цієї культури становили 872 тис. га проти 907 тис. га під урожай 2010 року. Посилаючись на середньостатистичну різницю між площами посіву та збирання, у поточному році збирати врожай доведеться з площі 830 тис. га. Урожайність ріпаку буде нижчою за минулорічну та в середньому становитиме 16-17 ц/га, на що вплинули проливні дощі, які пошкодили площі готового до збирання урожаю. У результаті валовий збір ріпаку в поточному році становитиме 1,35 млн т, що на 120 тис. т, або 8% менше в порівнянні торішнім.
Прогнози щодо зменшення пропозиції внутрішнього ринку та світових запасів активізували закупівлі ріпаку. За інформацією операторів ринку, переробники купують це олійне насіння по 5050-5100 грн/т (СРТ-завод). У свою чергу, закупівельні ціни трейдерів є дещо вищими - 5100-5150 грн/т (СРТ-порт). Відтак, спостерігається загострення конкуренції, яка може з’явитися у найближчій перспективі.
До того ж, два сезони поспіль український ріпак практично не перероблявся на внутрішньому ринку. Підвищений попит переробників пов’язують із можливими змінами правил гри на внутрішньому ринку. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України пропонує введення експортного мита на деякі види сільськогосподарської продукції, серед яких є ріпак. Зокрема, експортне мито на соєві боби пропонується встановити у розмірі 8%, але не менш ніж 30 евро/т; насіння ріпаку - 11%, на рівні 53 евро/т; соняшникову олію - 10%, у межах 90 евро/т. Такі санкції можуть вплинути на зниження закупівельних цін, що буде на користь переробним підприємствам. Проте попри економічні перешкоди більшість вирощеного врожаю, як і у попередні роки, буде спрямовано на експорт. Так, у 2011-2012 МР для переробки та формування насіннєвого фонду планується використати 300-350 тис. т ріпаку. При цьому експортний потенціал оцінюється майже в 1 млн т.
Враховуючи сучасні тенденції світового ринку, вітчизняні аграрії зможуть отримати від реалізації насіння ріпаку 6,1 млрд грн доходу, з яких прибуток становитиме 2,5 млрд грн.
Переваги ріпаку
Економічні:
• високі закупівельні ціни;
• стабільний попит впродовж маркетингового року;
• сировина для високоякісної харчової олії і рослинних жирів;
• сировина для технічної олії широкого спектру застосування;
• сировина для біопалива (біодизель), технічних мастил;
• сировина для високобілкових кормів (шротів);
Агрономічні:
• позитивний вплив на екологічну ситуацію;
• поліпшення структури ґрунту і запобігання його ерозії;
• добрий попередник для інших культур;
• застосування технології вирощування зернових культур;
Фітосанітарні:
• висока здатність до пригнічення бур’янів;
• відсутність патогенів, специфічних для зернових.