agro business 160 160

Удобрити фінансово

/ Агромаркетинг / Вівторок, 03 квітня 2012 14:16

alt

Інвестиційний клімат в українському аграрному виробництві залежить від багатьох факторів, які є визначальними і рушійними у плані залучення іноземних капіталовкладень. Перш за все, до уваги треба брати процеси, які відбуваються у світі. А це - постійне зростання населення, підвищений попит з боку біопаливної промисловості (ні для кого не секрет, що виробництво у США націлене не на споживання, а на переробку на біопаливо), об’єктивне покращення структури харчування, зростання середнього класу тощо. Крім того, законодавчі процеси на державному рівні, а точніше, їх нестабільність по-різному впливають на надходження інвестицій у сільське господарство. І все-таки, скільки цього року може заробити аграрний сектор України? Цим питанням перейнялися учасники круглого столу, організованого нещодавно консалтинговим агентством «УкрАгроКонсалт».
 
altСергій Феофілов, генеральний директор «УкрАгроКонсалт»:
«Загалом передумовами капіталовкладення є можливість довгострокових інвестицій (придбання землі чи оренда на тривалий час, наприклад на 99 років, як в Африці), нерозкритий потенціал аграрного сектору, дешеві ресурси (земля, робоча сила), тенденція до падіння ролі сімейних ферм та концентрація на великих підприємствах. Крім того, частка сільського господарства у світовому ВВП знижується, а це своєрідний сигнал для інвесторів призупинити вкладати кошти.
Безупинне зростання витрат аграрного виробництва також спонукає серйозно задуматися і переглянути статті витрат. Торік, скажімо, для забезпечення урожаю у 50 млн т потрібно було $12 млрд. Це прямі витрати. Для того щоб забезпечити використання цього зерна, треба інвестиції в обладнання, логістику. А це ще додаткові кошти. Загальна цифра - $1 млрд.
Якщо ми порівняємо витрати по двох популярних культурах - кукурудзі та соняшнику за шість років, то побачимо, що вони виросли у двічі-тричі. Найбільше припадає на добрива.
В такому разі які ж джерела фінансування? На мій погляд, це - особисті кошти (виручка від продажу продукції), іноземні інвестиції, бюджет, проте останні показники достатньо обмежені, позаяк у будь-який момент економіка може «звалитися»; товарні кредити на постачання матеріально-технічних ресурсів, які досить часто переходять у партнерські схеми; міжнародні донори - цілий ряд міжнародних організацій, серед яких МФК, ЄБРР. Зросла роль приватних інвесторів через IPO, євробонди, синдиковані позики тощо.
Щодо банківського кредитування, то випадкові гравці з банківського сектору не пройшли перевірку кризою і зійшли з ринку. Але все-таки банківський сектор вкрай обережний стосовно фінансування аграрного сектору.

altЖан-Жак Ерве, радник президента правління банку CreditAgricole:
«Важливим фактором для банкірів наразі є формування й управління собівартістю: скільки, наприклад, коштує виробництво 1 т молока. Ціною на відміну від собівартості важко керувати. Також звертається пильна увага і фінансову структуру господарства: якщо агроформування не має капіталізації - для банку це чималий ризик. Окрім того, дуже важливо, чи може компанія управляти усім процесом виробництва від початку до кінця самостійно (виробити, реалізувати). Оскільки маржа послуг трейдерів надто велика, відповідно сільгоспвиробники повинні мати свої елеватори чи укладені контракти з іншими компаніями на зберігання. Ну, і звичайно, довіра - це ключовий фактор для банку, який і визначає: фінансувати фермера чи ні. Нам дуже важливо розуміти, як клієнт розвивається, позаяк банк розвивається разом з ним».

altВадим Кадрян, радник IFC з питань інвестицій в агро бізнесі:
«Саме доступ до фінансування (а точніше, поки що його відсутність), на думку великих українських агрохолдингів, є причинами, які гальмують розвиток галузі в цілому. До основних джерел фінансування відносяться власні кошти й інвестиції, які певною мірою обмежені; сезонні коливання цін, недосконалість регуляторної політики, високі транспортні витрати, слабкий юридичний захист виробників урожаю при збиранні тощо. Якщо говорити про основні джерела фінансування українських компаній, то їх можна поділити на дві корзини: довготривалі продукти (гривневі й валютні облігації) та інвестиції в акціонерний капітал (фонди прямих інвестицій, вихід на IPO, залучення потенційних інвесторів). IFC зі свого боку забезпечує на українському ринку фінансування аграрного сектору та консультативну підтримку. Зокрема, діють програми коротко- і довготривалого кредитування, інвестиції в аукціон капіталу, програма фінансування через банки невеликих сільгоспвиробників та фермерів».

altБорис Хом’як, директор зі стратегічного планування «УкраАгроКонсалт»:
«Що стосується виходу на IPO, то це процедура досить непроста, і до неї господарствам, які мають намір до залучення інвестицій саме таким шляхом, повинні готуватися заздалегідь ретельно. Вийти на фондовий ринок так само складно, як на МФК (Міжнародна фінансова корпорація або ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку). Якщо хочете залучити якійсь додаткові кошти, особливо із Заходу, де нормально функціонує фондовий ринок, готуйтеся до того, що це може відбутися через 2 роки. Пам’ятайте: гроші так просто не сипляться», - застерігає експерт.
Це велика кропітка робота - підготувати звичайну українську фірму. З чого ж починати? Варто зауважити, що інвестори входять у компанію максимум на 7 років, а тому потрібно представити план і стратегію розвитку на цей період. На три роки подати повну фінансову звітність. Необхідна структура управління. Важливо, щоб у компанії був не один власник, який відповідав би за усі сфери діяльності. Дуже ризиковано самому вирішувати усі питання, а тому треба наділяти повноваженнями людей, які з вами працюють. Окрім того, юридична структура повинна бути прозорою. Для цього необхідно користуватися послугами незалежних юристів, аудиторів, які працюють на ринку, з фірмами, які можуть надати стратегічну підтримку. Але при цьому ви повинні пам’ятати, що окрім залучених коштів вам доведеться віддати частину своєї власності: або контрольний, або міноритарний пакет.
Загалом серед компаній, які вийшли на фондові ринки, 28% - сільськогосподарського напряму. Вони «зібрали» 4 млрд доларів, з них $1,4 млрд через фондовий ринок, $2,5 млрд - різні види позик. Відтак, чи бачимо, що фондовий ринок ніколи не представляв і не представлятиме основне джерело фінансування і великих, і малих підприємств».

altВіталій Львов, віце-президент Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України:
«Одним із факторів залучення інвестицій багато хто вважає відкриття ринку сільськогосподарських угідь, пояснюючи тим, що дасть можливість аграріям отримувати кредити під заставу землі. Проте, як на мене, ситуація кардинально на краще не зміниться. Візьмемо для прикладу Румунію, Болгарію, де земля на 80-90% куплена іноземцями (згідно з законом, який дозволив це робити). Чи призвело це до появи нових інвестицій? Ні! Тому це один з міфів, який пропагують ті структури, яким це вигідно. Проте аж ніяк це не на користь українським виробникам».

altОлександр Ковалів, завідувач відділу Інституту агроекології і природокористування:
«Питання ринку сільськогосподарських угідь протягом останнього часу жваво обговорюється не лише між депутатами, а й в аграрному середовищі. Чимало дискусій ведеться стосовно того, хто ж купуватиме, а відповідно володітиме землею. Зрозумійте, сусід у сусіда не купить, бо він немає грошей, бо такий же бідний. Державні органи наразі не можуть придбати землю, а що вже говорити про майбутнє, коли її вартість має збільшитися в 1,7 разу! Місцеві органи самоврядування також не зможуть, позаяк у законі чітко прописано, що вони мають право купувати в межах населеного пункту, а за межами - органи виконавчої влади. А всі ми знаємо, що в межах населеного пункту переважно земель сільгосппризначення немає. Відповідно купуватимуть «громадяни України» - олігархи, яким треба гроші отоварити. То про який ринок землі можна говорити, про яку капіталізацію? Тому я розумію інвесторів, які побоюються у таке незвідане середовище вкладати кошти».

 

 28 березня 2024
Перші аукціони з оренди державних земель в Україні можуть бути оголошені вже влітку цього року.
Перші аукціони з оренди державних земель в Україні можуть бути оголошені вже влітку цього року.
28 березня 2024
 28 березня 2024
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
28 березня 2024
 28 березня 2024
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних результатів. Ця стаття присвячена різним технологіям та інноваціям від BEDNAR.
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних ...
28 березня 2024
 28 березня 2024
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
28 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.