Ціна: ризики та страхування її за допомогою аграрних ф'ючерсних бірж?

/ Агромаркетинг / Вівторок, 05 червня 2012 16:50

alt

Фінансова діяльність сільськогосподарських підприємств залежить від багатьох факторів: рівня урожайності і валових витрат, кліматичних умов, політичного регулювання ринку тощо. Однак жоден аграрій не поставить під сумнів те твердження, що ціна є ключовим елементом, який визначає рентабельність його господарської діяльності.
 
Ціновий ризик
Можна виростити урожай, дотримуючись усіх агротехнічних норм, можна навіть застрахуватися від несприятливих погодних умов, але якщо врешті-решт ціни на вироблену продукцію не дозволять навіть окупити витрати на її виробництво, то це одним махом зводить нанівець всю працю і витрачені зусилля за рік. Так, американський автор книги «Фермерське виробництво: організація, управління, аналіз» М. Бекетт у визначенні кінцевого прибутку фермерського господарства виділяє ціну реалізації як один з основних факторів:

Графік 1: «Формула прибутку»
alt

Простий приклад цінового ризику. У 2011 році аграрій зібрав урожай соняшнику, середня ціна в жовтні становила 2800 грн/т. Що робити - продавати зараз чи зберігати, сплачуючи вартість зберігання й очікуючи зростання ціни?
Як наслідок, ціни піднялися, і в квітні 2012 року вже дорівнювали 4150 грн/т. Ті, хто продав урожай у цей період, отримали високий прибуток і виправдали ціну зберігання свого врожаю. Різниця між ціною у жовтні і травні сягала 1350 грн. Але хто знав, що ціна підніметься настільки, і що треба продавати саме в цей період, а не пізніше і не раніше.
Адже якщо пригадати три роки тому, у жовтні 2008 року ціна на соняшник була 1900 грн. За аналогією з 2011-2012 МР слід було б його зберігати знову-таки до сезонного піку в травні-червні. І ось аграрій витратився на зберігання свого врожаю, а вартість у цей період, після тривалого падіння, піднялася лише до 2000 грн. Різниця між жовтнем і травнем тепер становила 100 грн. Чи варто було зберігати? Набагато вигідніше було б продати в жовтні і відразу отримати гроші? І це без урахування інфляції.
Коливання цін на сільськогосподарську продукцію зумовлює нестабільність доходів для агровиробників - це і є ціновим ризиком у сільському господарстві.
Для того щоб застрахуватися від подібних ситуацій, знати яку культуру буде вигідно сіяти, а яку ні, планувати рентабельність свого господарства на рік вперед і знати, що воно точно не буде збитковим - для цього існують певні інструменти управління ціновим ризиком у сільському господарстві, які будуть висвітлені нижче.
Значимість цінового ризику також зростає у контексті лібералізації світової економіки й світової торгівлі, зниження державної цінової підтримки в рамках СОТ. Тепер національні ринки країн, що знаходяться у різних куточках світу, пов'язані між собою, як ніколи раніше. Чи багато виробників ріпаку в Україні замислюються над впливом урожаю ріпаку в Німеччині на їхній дохід, або виробники соняшнику - над впливом кліматичних умов в Аргентині (одного з найбільших виробників соняшнику в світі) на рентабельність їхніх господарств?
Цінова волатильність стала таким же звичним явищем на ринках аграрної продукції, як, скажімо, і на фінансових. І з цим необхідно рахуватися.

Наявні методи управління ціновими ризиками
У США та Євросоюзі завжди існували механізми підтримки сільгоспвиробників. Але найчастіше вони суперечили основним ринковим законам попиту і пропозиції, або застосовувалися відверто протекціоністські методи щодо інших країн-виробників. Тому в останні два десятиліття ми спостерігаємо курс на лібералізацію цінової політики в сільському господарстві в США, а особливо в країнах Євросоюзу.
altВідповідно управління ціновими ризиками в сільському господарстві наразі відбувається ліберальним англосаксонським шляхом. До 1990-х років Європейський Союз визначав цінову підтримку для своїх аграріїв на тому рівні, на якому вважав за потрібне. Фермерам не було про що хвилюватися: інтервенційна ціна (мінімальна закупівельна вартість гарантована ЄС) була значно вищою за світову. Це дозволяло відчувати себе впевненим у завтрашньому дні для всіх сільгосптоваровиробників. Водночас це створювало величезні диспропорції в економіці, і як наслідок - дотації лягали важким тягарем на європейський бюджет.
Крім того, для експорту надлишку продукції на світовий ринок доводилось доплачувати величезну різницю між світовою і європейською цінами - це були так звані експортні субсидії.
Всі розуміли, що далі так тривати не може. ЄС застосувала лібералізаційні методи в аграрному секторі в рамках СОТ. Була реформована «Загальна аграрна політика» (угоди, що регулюють європейський аграрний ринок). Мінімальні закупівельні ціни значно знизилися (до 101,31 євро за тонну зернових). Це спричинило сильну кореляцію європейського ринку зернових зі світовим ринком. Таким чином, ціна продажу зерна в країнах ЄС напряму залежала від світової кон’юнктури ринку.
Необхідні були інструменти, що дозволяють страхувати доходи фермерів. Так, у 1994 році була запущена ф'ючерсна торгівля на ріпак, а пізніше на пшеницю і кукурудзу на МАТІФ (French futures exchange). У США, до речі, перший ф'ючерсний контракт був укладений ще в 1886 році на Чиказькій товарній біржі (СВОТ). Зараз там укладають ф'ючерси на пшеницю, кукурудзу, сою, рис, овес, соєвий шрот, соєве масло.

Цінова волатильність пшениці після прийняття погодження реформи 2000 року
alt
 
Інструменти управління ризиком, які раніше вважалися прерогативою тільки фінансового сектору, почали активно використовуватися у сільському господарстві. Йдеться про ф'ючерси, опціони на ф'ючерси, свопи.
Вибір інструментів або їх комбінація дозволяють учасникам виробити ринкову стратегію, що дає можливість оптимізувати дохід підприємства, продаючи товари за вищою ціною.
 
Роль ф'ючерсного ринку
Ф'ючерсні ринки, переживши за часом та ефективністю всі інші механізми регулювання ціноутворення на аграрному ринку, відіграють головну роль в сучасній системі управління ризиком.
У Європі лідерські позиції у торгівлі товарними деривативами займає паризька біржа MATIF, яка входить у групу Nyse Liffe. На цій біржі торгуються такі види контрактів на сільгосппродукцію, як ріпак, кукурудза, борошномельна пшениця, пивоварний ячмінь, ріпакова олія.
altПереваги ф'ючерсного ринку перед фізичним полягають у тому, що всі контракти на ринку стандартизовані і відповідають встановленим заздалегідь строками поставки. Наприклад, обсяг контракту на борошномельну пшеницю на біржі MATIF становить 50 т. Показники якості повинні бути наступними: питома вага - 76 кг/л, вологість - 15%, пошкоджені зерна - 4%, пророслі зерна - 2%, відсоток домішок - 2%, місце поставки пшениці - порт Руан (Франція). Дата поставки або термін, коли покупець отримує товар, а продавець оплату, також визначені заздалегідь.
Така стандартизація гарантує високу ліквідність ринку, тобто легко находяться продавці і покупці на однакові контракти, обговорюється тільки ціна.
Укладаючи ф'ючерсний контракт, продавець зобов'язується поставити продукцію на певну дату поставки, а покупець зобов'язується прийняти поставку і заплатити за заздалегідь обумовленою ціною. Насправді дуже мала кількість контрактів реально «доходять» до поставки. В основному контракти закриваються до терміну виконання поставки зворотною операцією (якщо було здійснено продаж ф'ючерсу, то потім необхідно купити таку ж кількість контрактів). Це дозволяє враховувати інтереси ринкових спекулянтів, яким не потрібен фізичний товар, оскільки їх цікавить лише курсова різниця, а виробникам - страхувати свою ціну, не змінюючи напрацьованих каналів збуту продукції в кожному регіоні. У той же час можливість поставки продукції гарантує прив'язку цін на товар на готівковому ринку до ф'ючерсного ринку.
Оскільки доступ до ф'ючерсних котирувань дуже простий, цим забезпечується прозорість ринку. Ризик, пов'язаний із невиконанням зобов'язань сторонами, повністю відсутній: гарантом виконання контрактів виступає клірингова палата ф'ючерсного ринку, яка зобов'язує учасників торгів вносити гарантійні та маржеві внески, і тим самим страхує зобов'язання кожної зі сторін.
Ліквідність ринку забезпечується різноманітністю його учасників (це і спекулянти, й інвестфонди, й агропромислові підприємства, трейдерські компанії...). Завдяки їм покупець завжди знаходить продавця і навпаки.
Головне завдання, для якого була створена ф'ючерсна торгівля, - дозволити учасникам ринку (сільгоспвиробникам, переробним підприємствам, трейдерам) страхувати ціни.

Яким чином все відбувається?
Розглянемо це на конкретному прикладі французького господарства, що знаходиться у центрі Франції.
У квітні 2012 року фермер, проконсультувавшись щодо цінових тенденцій на майбутній урожай, вважає, що актуальна ціна на пшеницю, яку він збере через кілька місяців, забезпечить рентабельність його господарству. Ціна, котирувана на ф'ючерсному ринку, становила 205 євро/т з доставкою у порт Руан у листопаді 2012 р. Ціна у фермера на місці тоді буде 190 євро/т (базис - 15 євро/т). Таким чином, він приймає рішення зафіксувати поточну вартість пшениці.

Базис - це різниця між ціною наявного ринку і ф'ючерсною. Як правило, в ньому відображається вартість зберігання продукції, вартість транспортування до місця, зазначеного в контракті, різниця в якості між наявною продукцією та характеристиками за ф'ючерсним контрактом. У цьому випадку, базис становить 15 євро за тонну.
 
І ось фермер продає ф'ючерсний контракт, беручи на себе зобов'язання реалізувати пшеницю за цією ціною з доставкою у порт Руан. Цей контракт дійсний до 10 листопада 2012. Ціна продажу відома, а отже, і рентабельність господарства застрахована за багато місяців до збору врожаю. Якщо під час збирання урожаю ціни впали, і пшениця коштуватиме 155 євро/т, то фермер продасть свій урожай регіональному покупцю по цій низькій ціні. Але купивши листопадовий ф'ючерс пшениці за ціною 155 євро/т, фермер ліквідує свої зобов'язання продавця і отримує фінансову різницю (+50 євро/т) між ціною продажу і ціною покупки.
Як наслідок, не зважаючи на зниження ціни, він все одно отримує свої 190 євро за тонну пшениці.

Таблиця 1. Приклад хеджування у разі пониження цін
Що відбувається у зворотному напрямку ринку, коли ціна підвищилася замість того, щоб знизитися?
alt

Таблиця 2. Приклад хеджування у разі підвищення цін
alt

При підвищенні ринку до 230 євро/т ціна продажу на готівковому ринку в центральному регіоні Франції становитиме 215 євро/т за обліком базису. Операції на ф'ючерсному ринку призведуть до втрат 25 євро/т. Але враховуючи підвищення ціни, загальна кінцева ціна становитиме 190 євро/т, рівень якої був застрахований за допомогою ф'ючерсного ринку 5 місяців тому.
За допомогою операції хеджування (страхування) фермер гарантував ціну продажу пшениці за фіксованою ціною, відомою йому до збирання врожаю. Страхуючи ціни продажу, гарантується фінансова діяльність фермерського господарства і забезпечується стабільність його розвитку.
Теж саме стосується тваринництва та харчової промисловості. Останні, як основні споживачі сільськогосподарської сировини, потребують її чіткої ціни для планування господарської діяльності, оптимізації технологій виробництва і страхування кінцевого прибутку своєї продукції. Так, у Європі всі великі переробники олійних культур використовують ф'ючерсні ринки для гарантування закупівельної ціни на сировину. При чому географія цих ринків різноманітна: наприклад, це і контракти на соєві боби на Чиказькій біржі, або контракти на пальмову олію у Малайзії, основне - тверда ціна, яку вони собі можуть забезпечити.
В Україні не існує поки що вищезазначених інструментів страхування цін. Але робота в цьому напрямі проводиться дуже активно як із боку учасників ринку України, так і з боку уряду і представників світових відомих бірж (СМЕ Груп і NYSE Liffe). Ці біржі організовують конференції ознайомчого характеру, щоб підвищити інтерес якомога більшої кількості операторів ринку до такого механізму страхування цін.

Про консалтингову компанію ОDA
Для того, щоб відповісти на ключове запитання для фермера: «Коли продавати свою продукцію, щоб не прогадати? Як використовувати інструменти страхування цінового ризику? Де брати і як застосовувати ринкову інформацію?», і була створена консалтингова компанія ODA (Offre & Demande Agricole), яка на сьогодні є лідером у Європі на ринку консалтингових послуг в управлінні ціновими ризиками.
Інформація про ринок, можливість прогнозування цін - це величезна цінність у сучасних умовах високої цінової волатильності на аграрних ринках.
Метою нашої компанії є забезпечення необхідною інформацією щодо ринків та адаптація стратегій продажів, які дозволили б продавати врожай за оптимально високими цінами.
85% наших клієнтів - це сільськогосподарські виробники, які обробляють площі від 50 до 100 000 га. Також компанія консультує борошномельні та тваринницькі підприємства, виробників солоду, інвестиційні фонди, трейдерів та банківські установи.
Компанія «ОДА Україна» - це:
15 аналітиків ринку у Європі;
Представництва у Франції, Англії, Польщі та Україні;
Плануються відкриття філій у Румунії, Угорщині, Росії, Німеччині.
Контактна інформація в Україні: м. Одеса вул. Ніжинська 28, оф.4
Тел. +38 (048) 232 98 59,  +38 (067) 717 22 90
e-mail : Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Отримуйте щоденно безкоштовний аналіз аграрних ринків «ODA-Інфо», зареєструвавшись на сайті компанії
 22 лютого 2018
  2  
Така продукція продається за кордоном краще за молочку та мед.
 2 
Така продукція продається за кордоном краще за молочку та мед.
22 лютого 2018
 22 лютого 2018
  3  
Кабінет міністрів схвалив законопроект про фінансову підтримку державою ОТГ.
 3 
Кабінет міністрів схвалив законопроект про фінансову підтримку державою ОТГ.
22 лютого 2018
 22 лютого 2018
  7  
Разом з нею дещо поменшає і полів з ріпаком, натомість соняшника посіють більше.
 7 
Разом з нею дещо поменшає і полів з ріпаком, натомість соняшника посіють більше.
22 лютого 2018
 22 лютого 2018
  10  
Іранські підприємства збираються вирощувати на сільгоспугіддях зернові культури.
 10 
Іранські підприємства збираються вирощувати на сільгоспугіддях зернові культури.
22 лютого 2018
 22 лютого 2018
  9  
Інспектори Держпродспоживслужби попередили три десятки випадків завезень небезпечних об'єктів регулювання.
 9 
Інспектори Держпродспоживслужби попередили три десятки випадків завезень небезпечних об'єктів регулювання.
22 лютого 2018
 22 лютого 2018
  15  
Профільне міністерство погодилося надати знижки на портові збори для накатаних суден.
 15 
Профільне міністерство погодилося надати знижки на портові збори для накатаних суден.
22 лютого 2018

Найближча подія

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.