Агрономія Сьогодні

Травмованість при збиранні кукурудзи сильно залежить від вологості зерна. Наведений графік наочно це демонструє (рис. 1). Видно, що мінімум травмування припадає при збиранні кукурудзи, вологість якої перебуває у межах 15–18%. При великій вологості насіння деформується, а при низькій зерно тріскається і дробиться.
Отримання повноцінних сходів, оптимальний ріст і розвиток рослин ячменю ярого залежить від сприятливого поєднання гідротермічних і ґрунтових умов, індивідуальної реакції культури щодо факторів зовнішнього середовища, а також належного стану посівного шару навесні. Якнайкраще для вирощування ячменю підходять родючі суглинкові ґрунти з глибоким гумусовим горизонтом, без надмірного ущільнення, добре аеровані, з високою водовбирною здатністю. Значний вплив, як відомо, на стан орного та посівного шару ґрунту має основний обробіток ґрунту, який виконується різнотиповими знаряддями залежно від умов вирощування зернової культури.
Прогноз поширення і розвитку хвороб на ріпаку озимому і ярому є невід’ємною складовою інтегрованого захисту рослин. Відсутність прогнозування унеможливлює контроль і передбачення фітосанітарної ситуації посівів культури, своєчасного і ефективного застосовування засобів захисту. Без прогнозу неминучі епіфітотії багатьох небезпечних хвороб, суттєві втрати врожаю, перевитрати матеріально технічних засобів. Завдяки прогнозу вдається раціонально організовувати і своєчасно проводити профілактичні та винищувальні заходи, оптимізувати технології вирощування культури у відповідності до фактичних та прогнозованих ступенів розвитку хвороб, їх економічного значення; планувати обсяги виробництва, закупівлі фунгіцидів, удосконалювати їх асортимент, технології й регламенти їх використання; інформувати селекційні центри про появу в польових популяціях нових агресивних рас збудників хвороб.
Пшениця — найважливіша продовольча культура. Зерно пшениці ярої має високі хлібопекарські і круп’яні якості, містить більше білка, ніж зерно пшениці озимої — до 15–18% і 28–40% клейковини. Зерно пшениці твердої ярої використовують для виробництва кращих сортів макаронів, вермішелі, манної крупи. Пшениця яра має також кормове значення. Її використовують для виготовлення комбікормів, висівки — як концентрований корм, солому і полову — як грубі корми.
Однією з найцікавіших і найперспективніших рослин у кормовиробництві є козлятник східний (Galega L.). Це багаторічна культура, що є дуже важливою господарською і біологічною ознакою. При двох-трьох укосах на рік протягом 20–25 років він дає високі врожаї зеленої маси і насіння.
За умов високих цін на мінеральні добрива і скорочення обсягів внесення органічних добрив в аграрному виробництві значну увагу потрібно приділяти сучасним агроекологічним заходам раціонального використання рослинних решток — одного з важливих джерел збереження і відтворення родючості ґрунту.
Кукурудза — цінна сільськогосподарська культура сучасного світового землеробства. Це один із найурожайніших злаків, зерно якого використовують у різних галузях сільського господарства та промисловості. Серед усіх культурних рослин, що вирощуються у світі, кукурудза разом з іншими зерновими займає одну з провідних позицій. До того ж, слід зауважити, що за останні роки врожайність кукурудзи порівняно з іншими культурами в Україні сягнула найвищої позначки, а порівняно з початком 90-х вона зросла майже вдвічі. Провідна роль у цьому належить селекційному прогресу у розвитку та врожайності кукурудзи, який неухильно просуває цю культуру дедалі вище у рейтингу найуспішніших культур для вирощування.
Озима пшениця — основна зернова культура України. Підвищення урожайності та обсягів виробництва зерна за роками її вирощування є пріоритетним завданням аграрного комплексу. Попри значні досягнення вітчизняних науковців у галузі селекції та рослинництва вплив гідротермічних умов на зернову продуктивність озимини залишається надзвичайно вагомим.
Конкуренція за воду, світло, поживні речовини між культурами і бур’янами — це той фактор, який є визначальним для застосування заходів контролю останніх. Разом із тим, вченими досліджено ще один важливий аспект такої конкуренції: рослини відчувають сусідство один одного, а також мають властивість впливати один на одного без фізичного контакту. Властивість впливати без фізичного контакту може відчутно позначатися на рості та розвитку культури, а в кінцевому результаті і на її урожайності.
Проблема фосфорного живлення рослин полягає у тому, що валові запаси фосфору в більшості ґрунтів в основному чималі, однак на значній частині площ орних земель продуктивність зернових культур лімітується нестачею рухомих форм фосфору. Коефіцієнт використання фосфору із мінеральних добрив навіть при достатньому його внесенні становить лише 10–20%, тоді як азоту — до 50%, калію — до 70%.

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.