Агрономія Сьогодні

Найбільш поширеним фруктом в Україні є яблуко. Крім того, що яблуні не вимагають до себе підвищеної уваги, їх плоди мають високу поживну цінність, їх вживають у свіжому вигляді, переробляють на сік, варення, джеми і компоти, додають у випічку. Крім того, плоди цієї культури мають великий запас корисних компонентів, включаючи вітамін С і залізо.
Система обробітку ґрунту й удобрення сільськогосподарських культур на еродованих чорноземах Степу має свої особливості, пов’язані з проявом ерозії, неоднорідністю мікроклімату, порушенням балансу поживних речовин у сівозміні, суттєвим погіршенням водно-фізичних властивостей орного і подорного шарів ґрунту. Найбільш складно при цьому упередити стоково-міграційні процеси і забезпечити належне мінеральне живлення рослин на схилах крутизною понад 3º, особливо за наявності улоговин та значного водозбору, за відсутності мульчувальних екранів і переущільненні ріллі.
У зв’язку з різними природними умовами Україна займає лише 35 місце у Європі за рівнем лісистості. Попри досить невелику лісистість (15,9%) наша країна посідає 8 місце в Європі за площею лісів та 6-те за запасами деревини. При цьому половина лісів України — штучно створені, а відповідно й потребують посиленого догляду.
Властивість хвоща польового зберігати життєздатність довготривалий період завдяки органам розмноження (кореневища і бульбочки), які залягають глибоко у грунті, забезпечує йому потужний потенціал, що створює умови, через які цей бур’ян складно піддається контролю.
В нинішніх умовах землеробства з появою маловитратних мінімальних технологій значення чистого пару не зменшилось, він і надалі залишається одним із факторів поліпшення вологозабезпечення посівів пшениці озимої і наступних культур сівозміни.
Особливості передсадивної підготовки, системи утримання ґрунту, удобрення та хімічного захисту інтенсивних насаджень яблуні від парші.

Леонід ФАДЄЄВканд. техн. наук, доцент,

розробник щадної пофракційної технології
Сьогодні дефіцит білка в раціоні харчування людини, за оцінками різних фахівців, становить близько 50%. У багатьох країнах значна частка білка в раціоні харчування населення припадає на білок, який отримують із сої. Однак у зв’язку з тим, що соя виявилася виключно «зручним» об’єктом для генної модифікації, а в суспільстві з цього питання навколо науковими (частіше політичними) силами мусуються застереження на предмет можливих негативних наслідків для здоров’я людини, викликаних вживанням продуктів, отриманих із генетично модифікованих рослин, то все це негативно позначилося на ставленні споживачів до продуктів на основі соєвого білка.

Борис ВАРЕНИКзав. відділом селекції та насінництва

гібридного соняшнику Селекційно-генетичного інституту — НЦНС,

канд. с.-г. наук, ст. науковий співробітник, доцент

Одеського державного аграрного університету

Безпосередній внутрішньогосподарський контроль за якістю проведення всіх агротехнічних робіт, сортових і фітосанітарних прополок здійснюють агрономи-насінники господарств чи спеціально закріплені досвідчені спеціалісти. Вони організовують розподіл ділянки розмноження насіння ліній індивідуальні норми з розрахунку не більше 1 га на людину, закріплюють персонально за кожним робітником, дають роз’яснення з кожного технологічного прийому і контролюють якість та ретельність його здійснення. При цьому не залишають жодної не прополотої норми на другий день (у разі невиходу хоча б однієї з «нормовичок»), а прополюють її групою робітників чи усім колективом. Кожну прополку фіксують у журналі.

В. НЕСТЕРЕЦЬдоктор с.-г. наук
М. СОЛОДУШКОканд. с.-г. наук
С. ЯРОШЕНКОканд. с.-г. наук
ДУ Інститут зернових культур НААН України
Часто основними причинами, що зумовлюють зрідження й загибель посівів озимої пшениці, є комплекс несприятливих умов зимівлі, які спричиняють такі явища, як вимерзання, утворення льодової кірки, випирання, виникнення пилових бур тощо. При цьому дуже часто жоден із несприятливих факторів зимового періоду, дії яких зазнають рослини озимих культур, не проявляються окремо (рис. 1). Як правило, пошкодження і загибель рослин зумовлюються комплексом причин.
І. Л. МАРКОВпрофесор
НУБіП України
Потреба у вивченні фітопатогенного комплексу високоенергетичних культур, більшість з яких недавно інтродукована в Україні, постала у зв’язку з пошуком джерел альтернативної рослинної сировини для виробництва біопалива і широким виходом цих рослин у промислове виробництво. Фітомаса їх, як відомо, є достатньо вагомим ресурсом енергетичної сировини. Проте урожайність її може зменшуватися в результаті ураження рослин хворобами, які викликають суттєве зниження сухої маси.

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.