Агрономія Сьогодні

Ігор СТОРЧОУСканд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН
Сівозміна — це основний профілактичний захід, що дає змогу суттєво обмежити шкідливість або й повністю нейтралізувати численну групу потенційних, переважно спеціалізованих шкідників, хвороб і бур’янів. Її провідним принципом є розмежування у часі й просторі біологічно споріднених культур шляхом поєднання в ланках рослин різних родин, а тому нехтувати її значимістю, зокрема й в обмеженні чисельності сегетальної рослинності, не далекоглядно.
Юрій НОСЕНКОканд. с.-г. наук
Розвиток методів біотехнології й молекулярної генетики призвів до розробки підходів, що дозволяють цілеспрямовано змінювати геном живих організмів. Модифікація геному традиційних сільськогосподарських культур надає їм стійкість до пестицидів, шкідників, хвороб, сприяючи значному збільшенню врожайності. Так, введення у геноми сої культурної (Glicine maxima) гена стійкості до гліфосату з Agrobacterium tumefaciens дозволяє одержати гліфосаттолерантну сою, стійку до цього гербіциду. Генетично модифікована соя (ГМС) має високу врожайність, яка за хімічним складом не відрізняється від натуральної і дозволена до використання в багатьох країнах світу. Однак останнім часом все частіше стали з’являтися повідомлення про негативний вплив ГМС на організм тварин і людини: це й ослаблення імунної системи організму, алергійні реакції аж до смертельного результату, і онкологічні захворювання.
Леонід ФАДЄЄВканд. техн. наук, доцент,
розробник щадної пофракційної технології
Соняшник має виняткове значення для України, зокрема, для агробізнесу. Ось коротко історія цієї культури. Батьківщиною його є Північна Америка, одомашнення соняшнику північноамериканськими індіанцями археологи відносять до 3000 року до н. е. У багатьох індіанських культурах соняшник був символом божества Сонця. Та й після того, як 500 років тому іспанські завойовники завезли соняшник у Європу і в 1510 році висадили в Мадридському ботанічному саду, назва цієї «квітки, що повертається за сонцем», на всіх європейських мовах відображає цю особливість. 
В. І. СІЧКАРголовний науковий співробітник
Селекційно-генетичного інституту — Національного центру
насіннєзнавства та сортовивчення, 
доктор біол. наук, професор, 
член Спілки виробників і споживачів бобових України
Надмірне насичення в Україні сівозмін такими високо­енергетичними культурами, як соняшник і ріпак призвело до значного зниження вмісту в ґрунтах органічної речовини, що, своєю чергою, негативно впливає на водоутримну здатність ґрунтів. Агрономам давно відомо, що наявність великої кількості гумусу в ґрунті дозволяє адсорбувати і зберігати багато вологи, утримувати на своїй поверхні елементи живлення та різного роду мікроорганізми. Таким чином, ґрунт є органічно-мінеральною системою, яка здатна до швидких змін своїх компонентів. Падіння кількості органічної маси суттєво впливає на співвідношення корисної та патогенної мікрофлори в бік збільшення останньої. Тому зараз у ґрунтах особливо багато накопичується таких фітопатогенів, як Fusarium, Alternaria, Mucor, Aspergillus тощо.
Валентина ЛАНОВЕНКОспеціально для "АС"
Органічним виробництвом в Україні зайнято всього 1% земель — менше 400 тис. га, а експорт такої продукції становить близько 100 млн €. Україна має всі передумови для успішного ведення сільського господарства. Крім сприятливих кліматичних умов, в Україні сконцентровано близько 25% світового запасу чорноземів (44% території нашої країни).
Сергій АВРАМЕНКОканд. с.-г. наук,
провідний науковий співробітник, докторант,
Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України
Перспективним напрямом у галузі рослинництва є використання мікродобрив та регуляторів росту в технології вирощування сільськогосподарських культур.
Іван МАРКОВпрофесор
НУБіП України
Значних недоборів і втрат урожаю пшениці на території України завдають паразитарні хвороби, серед яких значним поширенням відзначаються сажкові та іржасті захворювання, кореневі гнилі, борошниста роса, септоріози листя і колоса, піренофороз, фузаріоз колоса, альтернаріоз (чорний зародок), тифульозна і склероціальна гнилі, оливкова плісень (почорніння колоса), снігова плісень, ріжки, чорний плямистий та базальний бактеріози, вірусні і фітоплазмові хвороби. Перелічені захворювання є дуже небезпечними для пшениці озимої і потребують постійного контролю та захисту рослин.
Сергій СТАНКЕВИЧканд. с.-г. наук, старший викладач
Харківського НАУ ім. В. В. Докучаєва
Ігор БРОУНканд. с.-г. наук
В історичному аспекті до середини XIX ст. людство захищало сільськогосподарські культури без застосування синтетичних препаратів. Лише в минулому столітті хімічні препарати стали широко входити в практику захисту рослин. Сьогодні у світі пестициди часто використовуються необґрунтовано на мільйонах гектарів. Після тривалої ейфорії від їх застосування людство останніми роками почало усвідомлювати негативні наслідки їхнього використання, зокрема, згубну дію на корисні мікроорганізми ґрунту, води, повітря, а також флору, фауну, і, звичайно ж, на людину.
Іван МАРКОВпрофесор
НУБіП України
Морква — дворічна рослина, яка належить до родини селерових (зонтичних), має високий вміст вітамінів, каротину. В перший рік вегетації рослини моркви не дуже уражуються хворобами. Лише в окремих зонах бувають сильні спалахи борошнистої роси на листках (головним чином на півдні або в жарке сухе літо) або ризоктоніозу (повстяна гниль) на коренеплодах.
Юрій НОСЕНКОканд. с.-г. наук
спеціально для "АС"
Часник (Allium sativum L.) — дворічна трав’яниста рослина родини цибулинних. Батьківщиною його вважають Середню Азію, де він з’явився ще 5000 років тому і поширився у Єгипет, Західну і Центральну Європу. У Древній Греції і Римі відігравав певну роль у жертвоприношеннях. Піфагор назвав часник королем усіх приправ. Греки й римляни давали його своїм воїнам перед походом у бій.

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.