Ефективність чистих парів у Степу України

Ефективність чистих парів у Степу України

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 17 квітня 2018 15:46

Пар є надійним засобом боротьби з посухою, ефективним агротехнічним заходом підвищення родючості ґрунту та найбільш зручним полем для застосування добрив, поглиблення орного шару, боротьби з бур’янами тощо.

При цьому чистий пар залишається найбільш уразливим полем сівозміни, де надзвичайно важко призупинити ерозію ґрунту, унормувати техногенні навантаження, урівноважити баланс поживних речовин і обіг енергії.

У парах проходить накопичення доступного для рослин азоту, ефективно відбувається боротьба з бур’янами і падалицею, шкідниками і хворобами, усувається ґрунтовтома. Післядія пару на урожай сільськогосподарських культур простежується декілька років.

Чисті пари виконують свою агротехнічну роль лише при правильній системі обробітку ґрунту та їх застосуванні, залежно від конкретних ґрунтово-метеорологічних та виробничих умов (системи скороченого обробітку ґрунту та інше).

Існують різні види чистого пару, серед яких найбільш поширеними в степовій зоні є чорний та ранній. Основна відмінність між ними полягає у строках проведення основного обробітку ґрунту, а саме чорного пару — восени, а раннього — навесні. Перший забезпечує вищий урожай пшениці озимої, ефективніший у сівозмінах на рівнинах. Різниця в урожаї пшениці озимої на користь чорного пару в дослідах досягала 3–5 ц/га. А другий раціональний у місцях сильного прояву ерозійних процесів, особливо на схилах у ґрунтозахисних сівозмінах. Мульчувальний шар у ранньому пару більш ефективний, коли його частково загортають у ґрунт, перемішуючи з верхнім шаром. У цьому випадку мульча швидше розкладається, поверхня ґрунту стає шорсткою, що робить її більш стійкою проти ерозії.

Ґрунтозахисну вологонакопичувальну та агроекономічну ефективність різних парів вивчали впродовж 2005–2015 років у стаціонарних польових дослідах Інституту сільського господарства степової зони НААН України (нині Інститут зернових культур НААН України, м. Дніпро) на рівнині (чорнозем звичайний важкосуглинковий, вміст гумусу 4,2%). Листостеблову масу попередника (соняшник, ячмінь ярий, кукурудза) подрібнювали і рівномірно розподіляли полем під час збирання урожаю. Схема основного обробітку ґрунту під пари була такою: 1. Полицева оранка плугом ПО-3–35 на 25–27 см (контроль); 2. Дискування БГР-4,2 «Солоха» на 10–12 см; 3. Чизелювання Chisel Plow на глибину 14–16 см; 4. Плоскорізне розпушування ґрунту агрегатом КР-4,5, або КШН-5,6 «Резидент» на глибину 12–14 см у ранньому пару. Згідно з ґрунтовою діагностикою посіви пшениці озимої підживлювали аміачною селітрою розкидним способом на початку фази трубкування дозою N30–60.

Протиерозійну стійкість парів, їх забур’яненість, водний і поживний режими ґрунту визначали за загальноприйнятими в землеробстві методами, розрахунки економічної ефективності проводили за рекомендаціями ННЦ «Інститут аграрної економіки».

Відомо, що протидефляційна стійкість ґрунту визначається, головним чином, вмістом фракцій розміром понад 1 мм і кількістю післяжнивних решток на поверхні поля. У наших дослідах грудкуватість верхнього (0–5 см) шару ґрунту восени, незалежно від попередників пару, більшою виявилась на оранці (61,0–62,9%), меншою — на необроблених фонах (50,6–55,0%). У першому випадку це обумовлено виносом на поверхню нижніх оструктурених шарів ґрунту, у другому — розпорошенням його влітку та восени технічними засобами за відсутності обороту скиби.

Впродовж зими під впливом протилежно спрямованих процесів замерзання-відтаювання, зволоження-висушування ґрунтові агрегати руйнуються до ерозійнонебезпечних розмірів, грудкуватість чорноземів знижується до 40–45%, внаслідок чого вони можуть піддаватись дефляції, особливо на відкритих рівних місцях і вітроударних схилах.

Згідно з розрахунками на оранці, де кількість після­жнивних решток навесні не перевищує 10 шт./м², грунт знаходився або в помірно стійкому стані, коли руйнування його починається при швидкості вітру на висоті флюгера понад 23 м/с, або був нестійким до ерозії, коли втрати дрібнозему досягали критичних величин (більше 120 г/м²). На ділянках без обробітку за наявності 565–630 шт./м² умовної стерні дефльованість ґрунту на соняшниковому фоні не перевищувала 5 г/м², а пар після ячменю був повністю захищений від видування (табл. 1).

 

Показники протидефляційної стійкості ґрунту навесні в чистому пару залежно від способів його обробітку

22 365 47

 

Ранній пар — це найбільш радикальний захід боротьби з водною ерозією навесні, зважаючи, що стік талої води тут не викликає значних розмивів ґрунту. Цьому сприяє підвищення його щільності, захищеність снігом і післяжнивними рештками. Потік води розпадається на малі струмки і втрачає швидкість переважно за рахунок механічного гальмування. За високої кольматуючої здатності агрофону змив ґрунту за межі поля дорівнював 1,5–4,3 т/га, що в 4–12 разів менше, ніж на оранці (18,6 т/га).

Протидія раннього пару ерозії літніх злив зростає за наявності на поверхні ґрунту понад 2,5 т/га рослинного субстрату, перенесенні строків основного обробітку на час масового відростання бур’янів (травень), проведенні його безполицевими знаряддями за глибини розпушення 12–16 см з метою збереження мульчувального шару і створення грудкуватої будови верхнього шару ріллі. Так, при штучному дощуванні інтенсивністю 3,5 мм/хв. (кінець червня, схил крутістю 2,5˚) на ділянках полицевого зябу з рекомендованою для зони технологією догляду за паром стік починався через 3,2 хв. при подачі 11,2 мм води, тоді як на ранньому пару з веснообробітком — через 7,6 хв. і подачі 26,6 мм опадів. Водопроникність ґрунту і каламутність стоку тут становили 1,08 мм/хв. і 25 г/л проти, відповідно, 0,65 мм/хв. і 39 г/л на контролі.

У дослідах на рівнині перехід від чорного пару до раннього на тлі мульчування поверхні ґрунту післяжнивними рештками попередника покращує структуру чорнозему звичайного, зокрема, знижує розпорошеність шару 0–10 см, який безпосередньо підлягає антропогенному тиску, до безпечної позначки 5,4–5,6%. Навпаки, вміст агрономічно цінних агрегатів розміром 10–0,25 мм в орному шарі ґрунту тут зростав по відношенню до оранки і досягав у кінці парування 89–90%. Рівень цих показників дає підстави стверджувати, що при позитивному балансі біогенних сполук, наявності достатньої кількості енергетичного матеріалу і відсутності ерозії відтворення структури ґрунту в ранніх парах відбувається у режимі саморегуляції, притаманному природним аналогам перелогу чи цілини.

Характерною ознакою будови ґрунту на ділянках раннього пару на час сівби пшениці озимої слід вважати ущільненість піднасіннєвого прошарку 10–30 см (1,27–1,32 г/см³ проти 1,24 г/см³ у контрольних варіантах). Більшою мірою це помітно на пару після соняшнику, особливо у посушливі роки, коли об’ємна маса ґрунту перевищувала гранично допустимі параметри на 0,05–0,07 г/см³. Аналогічна закономірність спостерігалась і при вивченні твердості ґрунту. З чотирьох років досліджень з веснообробітку вона була вищою за умовний оптимум (10 кг/см²) у трьох випадках і на глибині 15 см зростала у порівнянні з оранкою в середньому на 3,7 кг/см², або 27,6%.

Втім, певне зростання тут величини щільності й опору ґрунту жодного разу не призводило до пригнічення рослин на ранніх етапах органогенезу. Можливі негативи цього явища нівелювались, на наш погляд, за рахунок оптимізації структурного стану і вологості ґрунту.

 

Роль чорного пару у боротьбі з бур’янами

Важливу роль у боротьбі з бур’янами відіграє чорний пар. У паровому полі створюються оптимальні умови для проростання насіння бур’янів, яке знаходиться у ґрунті протягом багатьох років у стані спокою і становить велику потенційну небезпеку. Остаточно позбутися насіння у ґрунті та сходів у посівах культурних рослин практично неможливо, однак чорний пар є надійним і ефективним фактором у боротьбі із забур’яненістю не тільки пшениці озимої, а й сівозміни в цілому.

Проведеними дослідженнями в стаціонарних дослідах встановлено, що способи та системи основного обробітку ґрунту чистого пару суттєво впливали на його забур’яненість. Так, при обліку бур’янів навесні перед першою культивацією чистого пару виявлено значні відмінності у видовому співвідношенні по варіантах досліду. При цьому слід звернути увагу на зростання кількості багаторічних коренепаросткових бур’янів, зокрема осоту рожевого (Cirsium arvense L.) до 1,3–1,6 шт./м² на необроблених з осені фонах (ранній пар). Стосовно берізки польової (Convolvulus arvensis L.) найбільш забур’яненими виявились ділянки, які підлягали безполицевому розпушуванню навесні (ранній пар) — 1,7–1,8 та чизельному обробітку восени — 1,1–1,6 шт./м².

Підвищення забур’яненості, зокрема у варіантах раннього пару і чизелювання, пояснюється умовами післязбирального періоду, коли за теплої погоди і достатнього зволоження осот рожевий (Cirsium arvense L.) і берізка польова (Convolvulus arvensis L.) посилено росли і розвивались аж до настання холодів, формуючи додаткові пагони та накопичували пластичні речовини в них. Непорушені пагони багаторічників навесні активно відростають, утворюють густу сітку паростків та засмічують варіанти раннього пару і чизелювання. За полицевого обробітку, проведеного восени, пагони багаторічників підрізалися корпусами плуга, виверталися на поверхню та в більшості випадків гинули взимку, не відростаючи у весняний період.

Загалом проростання бур’янів на паровому полі залежить від їх біологічних особливостей, пошарового розміщення насіння за різних способів використання й обробітку ріллі, кількості пожнивних решток і ступеня проективного покриття рослинними субстратами поверхні ґрунту, наявності опадів у певні строки і їх характеру. Основна маса життєздатного насіння бур’янів розміщена у верхній частині орного шару навіть на багаторазово обробленому паровому полі, а в його нижній частині насіння перебуває у стані спокою і не проростає, тому успішно боротися з бур’янами можливо тільки при проведенні своєчасних культивацій після появи їх сходів у результаті природної провокації проростання (опади, оптимальний температурний режим) та досягнення висоти 5–10 см. Так, на пару після ячменю знищено в 1,3–2,1 разів більше бур’янів, ніж на пару після соняшнику, при цьому по оранці — 120–154 шт./ м², чизелюванні — 136–281, мілкому безполицевому розпушуванні (ранній пар) — 237–431 шт./ м². Показово, що максимальна щільність сходів різних видів бур’янів по чорному пару зареєстрована в червні-липні — 33,9–55,0%, на ранньому соняшниковому — в червні (33,8%), ранньому стерньовому — в травні (40,5%).

Чітке дотримання технологічного регламенту при догляді за парами в стаціонарних дослідах дало змогу отримати дружні, своєчасні сходи і сформувати практично в усі роки досліджень оптично щільний агрофітоценоз пшениці озимої з високою конкурентоспроможністю по відношенню до бур’янів, наявності яких у посівах озимини впродовж майже всього періоду вегетації не відмічалось. Вони з’явились лише в фазі наливу і достигання зерна за підсихання листків та посиленого притоку сонячної енергії до поверхні ґрунту.

 

Олександр ЦИЛЮРИКдоктор с.-г. наук
Дніпровський державний аграрно-економічний університет

1

 20 жовтня 2018
Протягом січня-вересня поточного року Україна експортувала 73 тонни сушених овочів на суму 552 тис. доларів.
Протягом січня-вересня поточного року Україна експортувала 73 тонни сушених овочів на суму 552 тис. доларів.
20 жовтня 2018
 20 жовтня 2018
На Волині завершується будівництво корівника, проектною потужністю на 280 голів, галереї, молочного блоку і лагуни.
На Волині завершується будівництво корівника, проектною потужністю на 280 голів, галереї, молочного блоку і лагуни.
20 жовтня 2018
 20 жовтня 2018
Досвід іноземних фахівців вивчатимуть науковці Тернопільщини.
Досвід іноземних фахівців вивчатимуть науковці Тернопільщини.
20 жовтня 2018
 19 жовтня 2018
Держпродспоживслужба та міжнародні організації завершили перевіряти продовольчі точки.
Держпродспоживслужба та міжнародні організації завершили перевіряти продовольчі точки.
19 жовтня 2018
 19 жовтня 2018
Верховна Рада та уряд готують проект головного кошторису країни до другого читання.
Верховна Рада та уряд готують проект головного кошторису країни до другого читання.
19 жовтня 2018

Please publish modules in offcanvas position.