agro business 160 160

Як отримати продовольче зерно

Як отримати продовольче зерно

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 18 квітня 2018 14:51

Актуальна проблема багатьох виробників зерна пшениці — велика частка фуражу з низьким вмістом протеїну. Насамперед господарям треба вирішити, чи дійсно вони готові вирощувати у своєму господарстві зерно високої якості?

Останніми роками питанню якості озимої пшениці приділяється мало уваги. У багатьох господарствах у ґрунт не вносять повні дози мінеральних добрив, недостатньо ефективна боротьба з бур’янами, шкідниками та хворобами, посіви пшениці розміщені по не найкращих попередниках. У зв’язку з цим ми й досі недоотримуємо продовольче зерно. А у нас (Південь України) найбільш сприятливі грунтово-кліматичні умови для вирощування якісного товарного зерна сильної пшениці з високим вмістом білка та клейковини, якщо правильно застосовувати добрива і технологію вирощування сортів озимої пшениці. Тут високородючі грунти (чорноземи і каштанові), підвищена температура повітря у літні місяці, посушливий клімат із помірною або недостатньою кількістю опадів, інтенсивна сонячна інсоляція у період дозрівання хлібів.

Головна причина — екстенсивна технологія вирощування озимої пшениці. Ми не будемо зупинятися докладно на всіх технологічних процесах вирощування якісного зерна пшениці, оскільки в кожному господарстві свої умови, та й кожен рік має свої особливості — все це потребує від землеробів творчого підходу до проведення польових робіт.

Зупинимося на основних. Так, одним із головних чинників отримання якісного зерна пшениці озимої є сівба високопродуктивних сортів, генетично стійких до основних шкідливих об’єктів. Адже давно відомо, що втрата врожаю і погіршення якості зерна пшениці визначається групою особливо небезпечних шкідливих об’єктів, перелік яких перевищує 40 видів. Серед них найважливіше значення мають фітопатогенні гриби, а також клоп шкідлива черепашка. Слід зазначити, що зараз практично в кожному успішному господарстві вирощується не менше 3–7 сортів пшениці озимої, а в деяких навіть більше, що відрізняються за продуктивністю, стійкістю до хвороб і за технологічними якостями зерна, максимально відповідають агрокліматичним умовам зони вирощування, рівню землеробства, технічним і економічним можливостям господарства. Сортозаміни дозволяють виробникам обрати сорти, стійкі до фузаріозу, інших хвороб, а це є фундаментом для виробництва високоякісного зерна. Висівати необхідно насіння тільки високих репродукцій, адже найбільшу віддачу сорти дають у перші роки вирощування, оскільки мають максимальний генетичний потенціал.

У нових економічних умовах набір видів сівозмін у більшості господарств, що усунули тваринницьку галузь, звузився. Ставка зроблена на зернопарові та зернопросапні сівозміни або ж взагалі монокультуру пшениці. За узагальненими даними Миколаївської ДСГДС, за ефективністю дії на якість зерна озимої пшениці всі попередники можна розташувати в такій спадній послідовності: пар, багаторічні бобові трави, зайняті пари, непарові попередники. Серед непарових попередників до гірших відносяться сорго, просо, соняшник, кукурудза на зерно. Кращі умови водного режиму грунту у посівах пшениці озимої протягом усієї вегетації складаються по чорному пару, що особливо важливо в початкові фази розвитку рослин. Вища вологість грунту по чорному пару забезпечує кращий розвиток рослин з осені, більше їх збереження при перезимівлі та, як наслідок, вищі врожайність і якість зерна.

 

zerno 26

 

Основна причина зниження продуктивності і якості зерна озимої пшениці по непарових попередниках — дефіцит вологи і поживних речовин у верхньому, часто пересушеному шарі ґрунту. Кращими з непарових попередників є горох і злакобобові сумішки, що обумовлено їх скоростиглістю, дещо більшим запасом вологи у верхньому шарі грунту після них і накопиченням легкозасвоюваних форм поживних речовин, особливо азоту. На півдні України як непарові попередники нерідко використовують кукурудзу на силос і зерно, пшеницю озиму. Причому ефективність цих культур різко підвищується при ретельному догляді за їх посівами і своєчасному збиранні врожаю.

Однак необхідно відзначити, що в стерні пшениці озимої накопичуються такі шкідники, як хлібний турун, озима совка, злакові мухи тощо. Тому необхідно ретельно і своєчасно вести боротьбу з цими шкідниками. При посіві сильної пшениці після зернових колосових і соняшнику важко отримати високоякісне зерно навіть у сприятливі роки, через збіднення ґрунту нітратним азотом та іншими формами рухомих поживних речовин. Ось ми дійшли і до другої основної причини погіршення якості зерна — недостатньої забезпеченості рослин поживними речовинами, і передусім азотом, який у наших чорноземах знаходиться у першому мінімумі. Винятком є посіви, розміщені по пару або попередниках, що залишають значну кількість багатих азотом рослинних залишків (трави літньої оранки, зернобобові з залишенням на поле рослинної маси).

Сучасні сорти пшениці озимої вимогливі до родючості ґрунту. Так, на формування 1 т зерна і відповідної кількості соломи парова пшениця виносить з ґрунту 35 кг азоту, 10 кг фосфору і 27 кг калію, після непарових попередників — відповідно, 33, 11 і 26 кг. Тому без застосування добрив отримати високий урожай із доброю якістю зерна неможливо. Тривалий зимовий період, різка зміна відлиг зниженням температури призводять до виснаження рослин пшениці озимої і, як наслідок, низької енергії їх відростання після відновлення вегетації. У цей період рослини відчувають гостру нестачу азоту і добре реагують на його внесення, оскільки він як найрухоміший елемент живлення частково засвоюється рослинами з осені, а частина його ще не доступна внаслідок браку достатньої кількості тепла для активного проходження мікробіологічних процесів у цей період. Якщо ж вони приречені на азотне голодування у період органогенезу — процесу утворення органів, коренева система в них розвивається слабо, і вони закладають менше колоскових горбків. Унаслідок цього, якщо навіть у наступні фази розвитку рослин для них створюються сприятливі умови, врожай буває порівняно низьким. Тому весняне азотне підживлення в усіх господарствах є одним з обов’язкових прийомів вирощування пшениці.

 

pshenica 3

 

Якщо на час настання строку підживлення відсутні дані агрохімічного аналізу ґрунту, то доза азоту визначається залежно від попередника. Після кращих попередників (чистий чи зайнятий пар, багаторічні трави, горох) підживлення озимої пшениці проводять аміачною селітрою у дозі 1 ц/га, після гірших попередників (стерньові, кукурудза на силос) доза аміачної селітри збільшується до 1,5 ц/га.

За першого підживлення аміачною селітрою поверхневим способом по мерзло-талому грунті доза азоту повинна становити 30–45 кг/га. Підживлені навесні рослини пшениці після перезимівлі швидко поправляються, добре ростуть і продуктивніше використовують запаси грунтової вологи. Колос у таких рослин буває довшим, а зерно крупнішим, порівняно з непідживленими рослинами.

Друге (прикореневе підживлення) необхідно проводити перед виходом рослин у трубку за допомогою зернових сівалок типу СЗ-3,6 або СЗ-5,4. За цього способу мінеральні добрива дисковими сошниками загортаються у вологий шар грунту, крім того, вони добре розпушують, мульчують верхній шар грунту, створюючи сприятливі умови для процесів нітрифікації, росту і розвитку рослин, а також знищують сходи бур’янів. Це найважливіше підживлення, адже саме в цей період відбувається закладка генеративних органів, але доза азоту тут не повинна перевищувати 30 кг/га діючої речовини. Такі підживлення сприяють підвищенню урожайності зерна на 3–4 ц/га, але майже не позначаються на його якості.

Один із найбільш ефективних засобів підвищення білка у зерні — пізнє позакореневе підживлення. У сприятливі роки зерно пшениці із вмістом білка вище 14% можна отримати при вмісті азоту у верхніх листках у фазі колосіння 4,3–4,5%, а в середньопосушливі роки — 3,6–3,8%.

Тому, починаючи з фази колосіння до молочної стиглості зерна, виконують третє підживлення із розрахунку на 1 га N10–20 (залежно від результатів тканинної діагностики). Цей прийом сприяє збільшенню клейковини на 3–7% і значному покращенню її якості, вмісту білка — на 0,9–1,2%, він також позитивно впливає на крупність та натуру зерна. В принципі, для цієї мети за вологої погоди можна використовувати аміачну селітру, але її застосування призводить до опіків рослин. Краще для цих цілей підходить сечовина, яку розкидають у сухому вигляді, за посушливої погоди — розчиняють в 200–250 л/га води. У водних розчинах сечовина дає нейтральну реакцію, не викликаючи корозію металів і опіків рослин, навіть при застосуванні висококонцентрованих розчинів. Підживлення озимини таким розчином слід проводити до 9–10 годин ранку або після 17–18 годин дня. Цей прийом доцільно поєднувати з одночасною обробкою посівів озимої пшениці проти клопа шкідливої черепашки, без боротьби з цим шкідником отримати зерно сильних пшениць неможливо. Інші азотні добрива призводять до опіків листків та колосків озимої пшениці, внаслідок чого урожай культури знижується.

 

dobriva 2

 

Чим раніше настає весна, тим вища формується урожайність зерна озимої пшениці. Як бачимо, поточна весна пізня, а при пізньому відновлені весняної вегетації пшениця накопичує недостатню масу, має меншу висоту, а, отже, формує менший урожай зерна. У цьому випадку доза азоту у друге підживлення повинна бути на 10–20% більше (30–60 кг/га). Але пізня весна — це також означає, що буде спостерігатися швидке наростання температур та погіршиться вологозабезпеченість посівів. Уже на квітень, за прогнозом, будуть надходити опади 75% від норми і менше. Тут постає питання: чи проводити друге підживлення? Якщо у шарі ґрунту 10–20 см є волога у кількості 50–80% від НВ мм, то варто проводити

Дози азоту повинні становити теж не менш ніж 30–60 кг/га і корегуватися попередньо внесеними дозами у рано весняне підживлення та загалом станом посівів озимих культур, тоді краще третє підживлення проводити у фазі колосіння, а не наливу зерна — коли вже починає формуватися якість зерна.

Мікродобрива є більш ефективними за доброї забезпеченості рослин основними елементами живлення — азотом, фосфором і калієм. У той же час застосування необхідних мікроелементів значно підвищує дію азотних, фосфорних і калійних добрив. При внесенні мікроелементів рослини краще використовують поживні елементи з ґрунту і мінеральних добрив. На сьогодні пропонується досить широкий спектр мікродобрив, які у своєму складі, окрім мікроелементів, містять різні біологічно активні речовини, стимулятори, ферменти. Ці препарати застосовують у вигляді робочих розчинів, які готують у день використання. Дози їх внесення на тонну насіння досить малі, тому важливо, аби препарати були рівномірно розчинені у робочому розчині. Доцільно цю операцію поєднувати з протруюванням насіння. Досліди Миколаївської ДСГДС показують доцільність використання мікродобрив у складі композиції для протруєння насіння. Так, приріст урожайності озимих зернових культур при цьому становить 3–6 ц/га (або 8–16%), що обумовлено підвищенням польової схожості, енергії проростання та рівномірності сходів.

Так що, шановні виробники, якщо маєте добрі сорти, якісне насіння, забезпечуєте своєчасне підживлення, кваліфікований захист рослин — успіх прийде. Але прийде, звичайно, перш за все туди, де трудяться добрі фахівці, які душею вболівають за свою справу.

 

Лариса АНДРІЙЧЕНКОканд. с.-г. наук
Миколаївська ДСДС ІЗЗ НААН України

 

 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.