Погодні фактори і соя

Погодні фактори і соя

/ Агрономія Сьогодні / Четвер, 19 квітня 2018 15:48

Агротехнологічні фактори суттєво впливають на урожайність сої. Варто враховувати всі складові технології вирощування культури.

У товаровиробників України найефективнішим важелем інтенсифікації агровиробництва залишається сорт, а також зростає і значення якості насіння, яке визначає значною мірою рівень урожайності та якість продукції. Важливо, що в біологічній пам’яті насінини, що визначає її агрономічні якості, основну роль відіграють три типи біологічної інформації: генетична, фізіологічна умова вирощування та фізіологічні умови зберігання насіння. Слід відмітити, що при стрімкому зростанні посівних площ сої рівень її урожайності залишається майже незмінним і становить у середньому по Україні 1,40 т/га. Цей показник не відповідає сучасним вимогам. Світовий рівень селекції і технологій вирощування сої мав би позитивно позначитись і на олійному господарстві нашої країни.

Зростання в останні роки чисельності аномальних погодних явищ висуває вимоги, які важко поєднати в одному сорті. У зв’язку з чим одним з основних завдань, яке стоїть нині перед селекціонерами та технологами, є виведення і впровадження у виробництво сортів з високим адаптивним потенціалом та рівнем продуктивності.

 

Температурна складова

В умовах зони проведення досліджень основними лімітуючими факторами є кількість опадів та температурний режим у період вегетації сільськогосподарських культур, і олійних у тому числі. За роки досліджень нашими науковцями погодні умови в період вегетації рослин були досить контрастними, що дало змогу повною мірою оцінити сорти та гібриди олійних культур (рис. 1).

 

Рис. 1. Відхилення середньодобової температури повітря від оптимальних значень, 2004–2013 рр.

23 366 36

У середньому за роки досліджень (2004–20013 рр.) відхилення з середньодобової температури становить +1,3 °C. При цьому існує значна різниця за місяцями і роками. Так, відмічається значне потепління періоду серпень-листопад, на 0,9–3,1 °C, більш прохолодні, на 0,2 °C, квітень і червень. Березень тепліший на 0,9 °C, а травень — на 0,5 °C.

Значно більші розбіжності відмічено по роках досліджень. Так, серпень-вересень були теплішими в порівнянні з багаторічними показниками на 0,4–7,4 °C. Дуже велика строкатість за температурним показником відмічається у весняно-літній період. Так, березень був прохолоднішим оптимальних значень 6 років із 10 (2005 р. — на 2,0; 2006 р. — на 0,2; 2009 р. — на 1,5; 2011 р. — на 1,2; 2012 — на 1,7; та 2013 р. — на 0,3 °C).

Найбільш важливим для ярих культур, у тому числі й олійних мають погодні умови квітня. Середньодобові температури цього місяця 4 роки були нижчими за багаторічні показники на 0,7–7,9 °C, 1 рік були в межах оптимуму і 5 перевищували його на 0,7–3,8 °C.

Травень був більш прохолодним 4 роки і значно теплішим 6, у середньому +0,9 °C. Аналогічна ситуація і по інших місяцях. Окрім температури повітря, надзвичайно велике значення для росту і розвитку рослин та своєчасного проходження фаз і, як результат, формування продуктивності має кількість опадів.

 

Розподіл опадів

Так, у середньому за роки досліджень сума опадів, у порівнянні з багаторічними значеннями, зросла на 34,4 мм. Відмічена сильна строкатість у їх надходженні залежно від року та місяців. Найбільший брак вологи відмічався у 2012 р. — 163,5 мм; 2009 р. — 67,7 мм та 2010 р. — 48,5 мм, а надлишок — відповідно, у 2011 р. — 251,3 мм; 2004 р. — 142,9 мм; 2005 р. — 137,2 мм та у 2013 р. — 72,7 мм.

Квітень був із недостатнім зволоженням практично в усі роки досліджень, зниження кількості опадів, у порівнянні з багаторічними показниками, від 9,8 до 34,4 мм. У той же час 2008 та 2011 рр. (два з десяти) в квітні були більш вологими — на 40,2 та 18,4 мм відповідно. Крім того, п’ять років із десяти (2005, 2009, 2010 2012 та 2013 рр.) були менш зволожені і в травні. Тобто за останні роки все частіше спостерігається недостатня кількість опадів у посівний та післяпосівний періоди як для озимих, так і для ярих олійних культур.

Окрім розрахунків відхилень, були розраховані лінійні регресії із середньодобових температур за період весняно-літньої вегетації. Розрахунки свідчать про постійне і стабільне підвищення середньодобових температур з усіх місяців. При цьому воно незначне у квітні і різко підвищується в літні місяці, особливо в серпні. Виходячи з аналізу середньодобових температур за 10 років та лінійних регресій, можна зробити висновок про постійне зростання цього показника і на перспективу.

Також дуже велике значення мають опади весняно-літнього періоду. Передусім це квітень і травень. Так, за період досліджень у квітні 8 років із 10 були з недостатнім зволоженням, це 2004 р. — 25,7 мм, 2005 р. — 16,1, 2006 р. — 11,5, 2007 р. — 17,7, 2009 р. — 3,2, 2010 р. — 23,2, 2012 р. — 1,1 та 2013 р — 6,9 мм при середньобагаторічній нормі в 35,5 мм. Травень був більш вологим, і лише 4 роки відмічалася недостатня зволоженість: це 2005 р. — 37,2 мм, 2010 р. — 33,2 мм, 2012 р. — 27,2 мм та 2013 р — 34,2 мм при оптимальних показниках 43,7 мм.

За результатами регресійного аналізу квітень — стабільно недостатньо зволожений у = 0,5345+26,687, а в травні відмічається тенденція до різкого і постійного зниження кількості опадів у = 3,7464+70,298. Червень та липень характеризуються дощами зливового характеру та можливістю випаданню граду, що негативно впливають на рівень урожайності олійних культур. Згідно з рівняннями та графіками регресії, ці місяці мають тенденцію до зниження кількості опадів рівняння, відповідно, у= 1,4518+86,371 та ­у= 1,9827+84,796.

Окрім кількості опадів, важливе значення має їх розподіл по місяцях. У середньому за роки досліджень (2004–2013 рр.) 4 місяці були із меншою кількістю опадів порівняно з багаторічними значеннями: вересень — 7,2% при нормі 8,1%, листопад — 6,8% проти 8,2%; грудень — 6,6% проти 8,2% та квітень — 4,2% проти 6,7%. 4 місяці випадало значно більше опадів, ніж багаторічні значення: у жовтні — на 1,3%; лютому — на 0,7%; березні — на 2,7% і червні — на 1,8%. В інші місяці розподіл опадів був близький до оптимуму (рис. 2).

 

Рис. 2. Розподіл кількості опадів по місяцях у порівнянні з багаторічними значеннями, %, 2004–2013 рр.

23 366 37

Велика нерівномірність розподілу опадів відмічена по роках досліджень.

Так, за десятиліття досліджень серпень 4 роки був надмірно зволоженим — 2004, 2006, 2012 та 2013 рр., та 5 із недостатньою кількістю — 2007–2011 рр. Дещо інший розподіл у вересні — дефіцит вологи відмічено у 2004, 2006, 2009, 2010, 2012 та 2013 рр.: від 0,4 до 7,5 мм, та 3 роки з надлишковим зволоженням — від 11,0 до 15,6% річної норми при оптимумі у 8,2%, це 2007, 2008 та 2011 рр.

У жовтні надлишкова кількість вологи була в 2004, 2006, 2008, 2011 та 2013 рр. — від 9,1 до 18,9% річної норми, при оптимумі у 7,4% та 5 років зволоження було недостатнім — від 3,8 до 6,2%.

Весняно-літній період також характеризувався нестабільністю зволоження по роках. Так, березень 6 років із 10 був надмірно зволоженим від 8,2 до 17,5% та три недостатньо вологим: від 0,7 до 4,4% річної кількості опадів при оптимумі в 5,4%. За період проведення досліджень більш сухими були квітень та травень — відповідно, 8 та 5 років, а з надмірним зволоженням 1 і 2 роки. Відповідно, у червні та липні вологі й сухі роки мали співвідношення 3/4 та 4/4. Слід відмітити, що саме в ці місяці випадає найбільше непродуктивних опадів у вигляді граду та злив.

 

Строки сівби

За даними результатів досліджень найбільший вплив на рівень продуктивності олійних культур і особливо сої мають погодні умови вегетаційного періоду. Частково нівелювати несприятливий вплив агрокліматичних факторів на урожайність можливо за допомогою таких агротехнологічних факторів, як строк сівби і підбір сортів, найбільш адаптованих до умов зони вирощування.

Так, за період 2006–2010 рр. при вивченні строків сівби сортів сої Аннушка, Романтика та Скеля встановлено, що найбільший вплив на рівень урожайності мали погодні умови року вирощування — 67,42%, значення фону вирощування– 15,57%, частка впливу строку сівби була в межах 9,58%, а сорту — 7,43% (рис. 3).

 

Рис. 3. Вплив факторів на урожайність сортів сої залежно від строків сівби за 2006–2010 рр.

23 366 38 1

За період 2011–2013 рр. частка впливу погодних умов року вирощування знизилася до 50,53%, а частка впливу сорту зросла до 27,98%, тобто сорти були більш пластичними по відношенню до погодно-кліматичних умов. Також знизилися частки впливу фону живлення та строку сівби, відповідно, до 14,92 та 6,57% (рис. 4).

 

Рис. 4. Вплив факторів на урожайність сортів сої залежно від строків сівби за 2011–2013 рр.

23 366 38 2

За період 2004–2013 рр. визначався вплив факторів (рік, фон мінерального живлення) на урожайність сортів Романтика, Аметист та Скеля (рис. 5).

 

Рис. 5. Вплив факторів на урожайність сортів сої за 2004–2013 рр.

23 366 38 3

У цьому досліді вплив фактору «Рік» був максимальний і становив 87,99% з середньою урожайністю від 1,28 т/га у 2010 р. до 2,72 т/га у ­2011-му, вплив інших факторів був незначний і сягав 8,81% для факторів «фон живлення» та 3,20% для «Сорт».

Для сортів Аннушка, Корадо, Діона, Легенда та Ворскла за період 2008–2013 рр. вплив фактору «Рік» становив 35,74% з рівнем урожайності від 1,54 т/га у 2013 р. до 2,11 т/га у 2011 р. Частка впливу фактору «Сорт» була максимальною — 50,44%, урожайність від 1,22 т/га у сорту Легенда до 2,03 т/га у сорту Корадо. Вплив фактору «Фон живлення» сягав 13,82% (рис. 6).

 

Рис. 6. Вплив факторів на урожайність сортів сої за 2008–2013 рр.

23 366 38 4

Для сортів Медея, Мрія та Устя за період 2005–2010 рр. вплив фактора «Рік» становив 77,70% з розмахом урожайності від 1,32 т/га у 2006 р. до 2,22 т/га у 2005 р. Вклад «Фону живлення» сягав 15,45% із розмахом від 1,71 до 1,89 т/га, а вплив «Сорту» — лише 6,85% (рис. 7).

 

Рис. 7. Вплив факторів на урожайність сортів сої за 2005–2010 рр.

23 366 38 5

Аналогічна закономірність впливу факторів спостерігалася і за період 2007–2010 рр. Вплив фактора «Рік» сягав 79,09% із розмахом від 1,10 т/га у 2010 р. до 2,37 т/га у 2009 р., вплив фактора «Фон живлення» — 15,03%, з розмахом рівня урожайності від 1,73 до 1,97 т/га та вплив «Сорту» сягав 5,88% (рис. 8). Тобто вплив сорту протягом багатьох років залишається незначним.

 

Рис. 8. Вплив факторів на урожайність сортів сої за 2007–2010 рр.

23 366 38 6

У період з 2006 по 2010 рр. вивчали вплив на урожайність різних за групами стиглості сортів (Аннушка, Романтика та Скеля) сої 5 строків посіву.

В середньому, за результатами досліджень, вищий рівень продуктивності культури було отримано за раннього (22.04) строку сівби — 1,82 т/га, а найгірші показники — за пізнього (21.05) посіву, де урожайність була в межах 1,67 т/га. У розрізі сортів кращі результати за більшості строків, окрім пізніх, було отримано при вирощуванні сорту Романтика, який забезпечив 1,84–1,87 т/га насіння. За пізніх строків — третій (06.05), четвертий (14.05) та п’ятий (21.05) вищий рівні продуктивності було одержано при культивуванні сорту Аннушка — 1,72–1,85 т/га.

 

Внесення добрив під час сівби

Спостерігається певна сортова реакція на фон мінерального живлення залежно від строку сівби. Так, на фоні без добрив (контроль) по всіх строках сівби, окрім останнього, вищу урожайність отримано в сорті Романтика 1,70–1,77 т/га, а за посіву сої 21.05 — в Аннушки — 1,58 т/га.

Аналогічна ситуація і при застосуванні в основне удобрення 30 т/га гною та N30P30K30 на фоні гною — за перших трьох строків вищу продуктивність формував сорт Романтика від 1,82 до 1,91 т/га, на першому та від 1,94 до 2,01 т/га на другому фоні. За четвертого та п’ятого строків сівби на фоні гною вищу продуктивність забезпечив сорт Аннушка — 1,82 та 1,76 т/га. На фоні гній + N30P30K30 за четвертого строку вища урожайність отримана у сорту Аннушка — 1,78 т/га, а за п’ятого — у Скеля — 1,83 т/га.

При вирощуванні сої на фоні N60P60K60 та оранки вищу урожайність з усіх строків посіву одержано при вирощуванні сорту Аннушка — від 1,79 до 1,93 т/га. При застосуванні під сою мінеральних добрив у дозі N60P60K60 та чизельного обробітку грунту, за першого строку сівби вищу урожайність зібрано при вирощуванні сортів сої Аннушка і Романтика — 1,87 та 1,88 т/га, за інших чотирьох — сорту Аннушка — рівень продуктивності від 1,72 до 1,93 т/га.

Аналізуючи результати досліджень впливу строків сівби на урожайність сортів сої по роках досліджень (2006–2010 рр.), необхідно відмітити наступне: на фоні без добрив у 2006 р. практично по всіх строках кращі результати отримано по сорту Романтика — від 1,23 до 1,48 т/га, крім того, за четвертого та п’ятого строків досить високу продуктивність формували сорти Аннушка та Скеля по 1,34 т/га.

Сорт Аннушка кращі результати забезпечив у 2007 та 2010 роках; Романтика — у 2006, 2008 та 2009 рр., із сорту Скеля результати, близькі до максимальних, отримані в 2009 році.

При застосуванні під культуру 30 т/га гною спостерігається диференціація сортів по реакції на строк сівби. Так, за першого строку сорт Аннушка кращі результати забезпечив у 2006 та 2007, Романтика — з 2008 по 2010 рр. за другого — 2007 та 2010 рр. і 2006 та 2008 рр., а в 2009 — сорт Скеля. Схожа ситуація і при вирощуванні сої на фоні гною із додатковим внесенням  N30P30K30— у 2009 р. по всіх строках вищу продуктивність було отримано у сорту Скеля — від 2,44 до 2,53 т/га, сорт Аннушка беззаперечним лідером був у 2007 р., у 2006 р., залежно від строку, вищі показники забезпечували Аннушка і Романтика.

На фоні N60P60K60 та оранки в більшості років досліджень кращі результати одержано при вирощуванні сортів Аннушка, а Романтика — лише у 2009 р. При застосуванні під сою чизельного обробітку грунту досить високі результати забезпечував сорт Скеля у 2007 р. за четвертого та п’ятого строків посіву, у 2008 — за 4, у 2009 р. — за всіх строків; сорт Романтика — у 2006 р. при 3 терміні, у 2008 та 2009 рр. — за першого. За всіх інших строків посіву в усі роки досліджень вищі результати отримано при вирощуванні сорту Аннушка.

В період 2011–2013 рр. продовжували вивчення строків сівби сортів сої на рівень їх продуктивності. Вивчали три строки 1, 2 та 3 декади травня. В середньому по фонах мінерального живлення вищий рівень урожайності отримано при вирощуванні сорту Романтика, який становив відповідно до строків 1,97; 2,15 та 2,14 т/га, близькі до нього показники забезпечив (1,91; 2,04 та 2,14 т/ га) сорт Скеля. Аналогічна закономірність спостерігається і з фонів мінерального живлення.

 

Микола ЦЕХМЕЙСТРУКканд. с.-г. наук
Віктор ЩЕЛЯКІН,

Віктор КОСТРОМІТІНдоктор с.-г. наук, професор
Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН

 14 серпня 2018
Площі горіхових садів зростають щороку. Лише у 2017-му – на 18%.
Площі горіхових садів зростають щороку. Лише у 2017-му – на 18%.
14 серпня 2018
 14 серпня 2018
На PotatoEurope, яка проходитиме 12-13 вересня поблизу Ганновера, компанія GRIMME вперше на міжнародній виставці представить два нових самохідних комбайни.
На PotatoEurope, яка проходитиме 12-13 вересня поблизу Ганновера, компанія GRIMME вперше на міжнародній виставці представить два нових самохідних комбайни.
14 серпня 2018
 14 серпня 2018
Разом вони імпортували близько 70% вітчизняної зернової.
Разом вони імпортували близько 70% вітчизняної зернової.
14 серпня 2018
 14 серпня 2018
Днями набуде чинності закон щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств.
Днями набуде чинності закон щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств.
14 серпня 2018
 14 серпня 2018
Перепоною до експорту нині є рівень цін, які пропонують у КНР.
Перепоною до експорту нині є рівень цін, які пропонують у КНР.
14 серпня 2018
 14 серпня 2018
Минулого тижня на продаж за кордон відправили на 45% менше збіжжя супроти попереднього тижня.
Минулого тижня на продаж за кордон відправили на 45% менше збіжжя супроти попереднього тижня.
14 серпня 2018

Найближча подія

16 серп. 2018
10:00AM - 07:00PM
АгросемФест

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.