Секрети успішного агробізнесу

Секрети успішного агробізнесу

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 27 квітня 2018 15:40

Для якісного і прибуткового вирощування озимих зернових та інших культур не треба вкладати мільйони, а необхідно просто використовувати набуті знання й розробки наукових установ.

Одним із важливих аспектів у цьому відношенні є раціональне поєднання площ під сільськогосподарськими культурами. Зокрема, це стосується оптимальної структури посівних площ та підбору попередників для них. Це безкоштовний захід, який не тільки дозволить підвищити врожайність, але й покращити та стабілізувати родючість ґрунту, фітосанітарний стан полів, а значить, у середньому на 30–40% менше буде використовуватись пестицидів та мінеральних добрив. Особливо це стосується фермерських господарств, де структура використання ріллі не відповідає науково обґрунтованим агрономічним рекомендаціям, розораність сільгоспугідь має найвищий рівень, а використання добрив — найнижче відносно господарств інших категорій.

Аналіз статистичних даних показує, що фактична питома вага посівної площі в структурі орних земель господарств степової зони України не відповідає вимогам науково обґрунтованих систем сучасного землеробства як за останні п’ять років, так і за попередній період. Лише дві групи культур — зернові і технічні становлять основу посівних площ. Зовсім невелика частина представлена кормовими, овоче-баштанними культурами і картоплею, які мають тенденцію до скорочення. Основна причина такого стану вбачається у порушенні рекомендованого проценту посівних площ соняшнику у бік завищення, а також збільшення питомої ваги озимих зернових культур у структурі зернових культур до 70–72%.

Виходячи з біологічного, екологічного, а надто й економічного обґрунтування, таку структуру землекористування неможливо вважати раціональною. Адже надлишкове насичення сівозмін зерновими культурами та соняшником призводить до погіршення фітосанітарного стану посівів, родючості ґрунтів та їх втоми, і як результат, до зниження ефективності всього рослинництва. За оцінками ФАО, тільки внаслідок «ґрунтовтоми», що охоплює сьогодні 1250 млн га сільськогосподарських угідь, втрата світового врожаю сягає 25%. Науково обґрунтований підбір сільськогосподарських культур і їх найбільш ефективне чергування є гарантією відтворення родючості ґрунту, поліпшення фітосанітарного стану, і, в кінцевому підсумку, отримання високих урожаїв з необхідною якістю.

У структурі посівних площ південного Степу України первинне значення мають озимі зернові культури, оскільки виробництво зерна у цьому регіоні завжди було і буде фундаментом стійкості сільського господарства. За узагальненими показниками доцільно під зернові культури відводити не більше 60% посівної площі, в тому числі під озимі зернові культури до 40–50%.

Зверніть увагу, що озима пшениця — це найбільш вибаглива культура серед озимих до попередників та родючості ґрунту. Найбільш пластичні до попередників жито та тритикале, ячмінь у цьому відношенні займає проміжне місце. Тобто найбільш гарантованими попередниками для озимої пшениці є чисті та зайняті пари. За даними наших досліджень, доцільно хоча б половину посівів пшениці озимої, що запланована у господарстві, розміщувати по чистих і зайнятих парах. Зокрема, питома вага їх у центральних і західних районах Степу повинна становити 19–20%, у південних і східних районах — 22–25%. Це дасть змогу вирішувати проблему гарантованого виробництва продовольчого зерна.

 

pshenica 3

 

Частина чистих парів може бути замінена сидеральними або посівами, необхідність введення яких обумовлюється значним дефіцитом органічних добрив та негативним балансом гумусу. Його щорічні втрати становлять 0,7–1,0 т/га. Особливо ефективні сидеральні посіви в північних районах південного регіону, а також в умовах зрошення.

У кожному господарстві рекомендується вирощувати не один, а декілька сортів. Перевага системи сортів полягає у тому, що, маючи відмінності за напрямом використання, тривалістю вегетаційного періоду, рівнем вимог до родючості ґрунту, генетичним контролем стійкості до впливу несприятливих факторів, вона забезпечить найбільш раціональне використання родючості ґрунтів, біологічного потенціалу сорту і факторів середовища.

У структурі посівів озимої пшениці як продовольчої культури потрібно віддати перевагу високоврожайним сортам, що відрізняються підвищеною якістю зерна — Щедрість одеська, Мудрість одеська, Звитяга, Зиск, Нива одеська, Гарантія одеська, Журавка одеська, Росинка, Конка, Бургунка.

У зв’язку з істотним розширенням посівних площ зернових колосових, а також скороченням площ зайнятих парів, гороху, багаторічних трав, систематичним запізненням зі збиранням кукурудзи на силос, значні площі озимих через обставини, що склалися, розміщуються по стерні. На наш погляд, необхідно максимально відійти від стерньових попередників: їм притаманний і серйозний недолік — досить складний фітосанітарний стан, бо залишки стерні і соломи є резерваторами збудників хвороб та шкідників. При певних умовах видовий склад мікрофлори змінюється у бік патогенної, викликаючи пліснявіння насіння.

Соломисті рештки в процесі розпаду виділяють токсичні речовини — фітотоксини, які пригнічують ростові процеси в рослинах наступних культур. За достатньої вологості ґрунту інтенсивно збільшується біо­маса мікрофлори ґрунту, яка живиться післязбиральними рештками. Для свого живлення мікрофлора використовує рухомі форми азоту з ґрунту, зумовлюючи азотне голодування рослин озимих культур. Фітосанітарний стан ускладнює падалиця злакових попередників, яка є проміжною ланкою при передачі хвороб і живленні шкідників. Недобір зерна по стерні у посівах зернових може доходити до 40% і більше. При цьому необхідно пам’ятати, що допустимі нормативи періодичності вирощування зернових культур на одному і тому самому полі становлять: для озимих жита і ячменю, ячменю ярого, вівса, гречки — не менше ніж через один рік; для пшениці озимої — не менше ніж через два роки.

 

sonyashnik 2

 

Серед технічних культур питома вага соняшнику на Півдні України залишається на неприпустимо високому рівні. Така надмірна насиченість соняшником є однією з причин різкого падіння урожайності як самої культури соняшнику, так і продуктивності сівозміни в цілому. Поточного року спостерігалися дуже низькі запаси вологи для одержання нормального врожаю соняшнику. Нагадаю, що питома вага соняшнику в структурі ріллі не повинна перевищувати 10–15%. Підвищити економічну ефективність використання ріллі, максимально наситивши свої сівозміни соняшником, неможливо. Вже після першої ротації сівозміни ви отримаєте удвічі, утричі менші врожаї соняшнику, і врожайність інших культур буде невисокою внаслідок низької родючості ґрунту, зменшення у ньому запасів доступної вологи, фітосанітарного стану полів. Відбувається дуже стрімке погіршення екологічного стану земель і це загрожує тим, що вже через 15–20 років ефективне ведення агробізнесу у господарстві стане неможливим.

Отже, особливу увагу слід приділити формуванню структури посівних площ у групі технічних культур як найбільш рентабельних і ліквідних у сучасних умовах господарювання. При цьому слід також врахувати, що посіви ріпаку озимого можуть загинути. Враховуючи відсутність достатнього досвіду при вирощуванні ріпаку, а також високі його вимоги до умов перезимівлі при відсутності зимостійких сортів доцільною межею розширення його площ у структурі посівів є 10%. Можливі втрати посівних площ цієї культури в процесі зимівлі можна компенсувати за рахунок ріпаку ярого, що не порушує прийнятого чергування культур у сівозміні і стабільності структури посівних площ. Найкращі умови для вирощування озимого ріпаку — північні райони Степу, де вища вологозабезпеченість та наявність снігового покрову.

Тому ми пропонуємо зменшити площі соняшнику за рахунок збільшення, наприклад, посівів ячменю, кукурудзи. Ці культури забезпечують високий вихід зерна з одиниці площі, крім того, ячмінь як ранньостигла культура прискорює терміни збирання і забезпечує ранній зяб. На чорноземних ґрунтах урожай посівів ячменю без внесення добрив, за сприятливих погодних умов, коливається у межах 20–25 ц/га. Приріст урожайності ячменю від внесення під нього 30–45 кг/га азоту може досягати 10–12, а в окремі роки і 15–20 ц/га. Можна також розширити посіви таких олійних культур, як ріпак, гірчиця, льон олійний, розторопша. По таких попередниках допустимо сіяти озимі. Тобто альтернатива соняшнику є, можна підібрати культури залежно від природних і соціально-економічних умов вашого господарства.

У південних та південно-східних районах слід більше приділити уваги розширенню найбільш посухостійкої культури — сорго, яка здатна щорічно давати по 40–50 ц/га зерна. Наука і практика накопичила достатній досвід вирощування озимого ячменю після збирання пізніх культур. Так, за нашими даними, попередники кукурудза і сорго забезпечують повноцінний урожай озимого ячменю, який лише на 10–15% поступається урожайності після гороху.

 

sorgo 2

 

Ярі зернові культури — ячмінь, яра пшениця, овес, що мають як продовольче значення, так і кормове, доцільно розміщати на 10–15% ріллі. Вони добре використовують осінньо-зимові запаси вологи й опади в першій половині вегетаційного періоду. Однак при вирішенні питання щодо оптимізації структури посівних площ на 2018 рік, потрібно враховувати, що в регіоні практично щорічно у весняний і на початку літнього періоду спостерігається інтенсивне наростання температури повітря, втрата вологи з кореневмісного шару грунту на фоні дефіциту агрономічно ефективних опадів. Це негативно позначається на зростанні, розвитку, формуванню врожаю культур із коротким періодом вегетації. Крім того, протягом трьох літніх місяців — червня-серпня випадає майже 40% річної суми опадів. Ефективне їх використання ранніми культурами дуже низьке. Тому продуктивне використання опадів цього періоду можливе за умов, коли в структурі посівних площ належне місце відведене під пізні ярі культури — сорго, просо, а в північних районах — кукурудзу, які краще можуть використати можливі опади другої половини літа.

У нашій зоні високорентабельними є овочеві і баштанні культури. Тому площу їх посіву доцільно розширити та розмістити на добре підготовлених з осені полях. На зрошуваних землях необхідно розширити посіви сої до 25%, яка є однією з найбільш прибуткових культур. Вона потребує мало добрив і пестицидів, збагачує ґрунт біо­логічним азотом, може бути добрим попередником пшениці (ранні сорти). При виконанні всіх вимог технології вона здатна формувати врожайність 30 ц/га і більше. Ця культура спроможна забезпечити рентабельність на рівні 100%.

Удосконалення структури посівів кормових культур необхідно проводити в напрямі розширення площ багаторічних трав (люцерна, еспарцет), які не лише стабілізують виробництво кормів, а й є важливим засобом збереження родючості ґрунтів та добрими попередниками озимих. Посіви всіх дрібнонасіннєвих культур необхідно розмістити на оброблених з осені полях, а під пізні культури, як виняток, можна використати поля із весняним обробітком ґрунту.

Звичайно, що в кожному конкретному господарстві складаються свої специфічні особливості, тому нав’язування рекомендованих усереднених показників щодо питомої ваги тієї чи іншої культури у структурі ріллі, без урахування конкретних умов призводить до негативних наслідків. Однак ні для кого не секрет, що 90% господарств степової зони мають зерновий напрям спеціалізації. Тому для одержання щорічного максимального збору зерна й успішного подолання несприятливих погодних умов у посушливих районах Степу України доцільно маневрувати співвідношенням посівних площ, різних груп культур — озимих, ранніх і пізніх ярих, при стабільному розмірі загальної зернової й інших груп у структурі посівних площ.

 

Лариса АНДРІЙЧЕНКОканд. с.-г. наук
Миколаївська ДСДС ІЗЗ НААН України

1

 20 жовтня 2018
Протягом січня-вересня поточного року Україна експортувала 73 тонни сушених овочів на суму 552 тис. доларів.
Протягом січня-вересня поточного року Україна експортувала 73 тонни сушених овочів на суму 552 тис. доларів.
20 жовтня 2018
 20 жовтня 2018
На Волині завершується будівництво корівника, проектною потужністю на 280 голів, галереї, молочного блоку і лагуни.
На Волині завершується будівництво корівника, проектною потужністю на 280 голів, галереї, молочного блоку і лагуни.
20 жовтня 2018
 20 жовтня 2018
Досвід іноземних фахівців вивчатимуть науковці Тернопільщини.
Досвід іноземних фахівців вивчатимуть науковці Тернопільщини.
20 жовтня 2018
 19 жовтня 2018
Держпродспоживслужба та міжнародні організації завершили перевіряти продовольчі точки.
Держпродспоживслужба та міжнародні організації завершили перевіряти продовольчі точки.
19 жовтня 2018
 19 жовтня 2018
Верховна Рада та уряд готують проект головного кошторису країни до другого читання.
Верховна Рада та уряд готують проект головного кошторису країни до другого читання.
19 жовтня 2018

Please publish modules in offcanvas position.