У сучасних умовах господарювання в Україні визначальними факторами формування сівозмін є попит ринку на окремі види продукції з відповідними якісними показниками та економічна доцільність їх вирощування. Так, у зв’язку з різким скороченням виробництва продукції тваринництва в останні 20–25 років відбувалось неконтрольоване скорочення посівних площ кормових культур (із 29–35% до 4–6%). А постійне зростання попиту на насіння соняшнику як в Україні, так і на світовому ринку призвело до небезпечного, з екологічної точки зору, розширення площ, зайнятих олійною культурою.
За цей період його посівні площі збільшилися із 10–12% до 34–37% (в окремих господарствах південних районів Степу до 50%). Внаслідок стабільно високих цін на насіння цієї культури саме вирощування соняшнику дозволяє забезпечувати рентабельність будь-якого аграрного підприємства і вирішувати невідкладні проблеми виживання в умовах ринкової економіки. Але при цьому не враховуються віддалені наслідки такого явища, зокрема, різке погіршення фітосанітарного стану ґрунту і вологозабезпеченості посівів кількох наступних культур, що обумовлює зниження їх урожайності.
Майже в усіх господарствах степової зони відбулася невиправдана відмова від застосування чистого пару, який у Степу є єдиним попередником пшениці озимої, що гарантує отримання високого врожаю зерна незалежно від погодних умов осені. Все це негативно впливає на структуру сівозмін та обумовлює необхідність розміщення пшениці озимої після несприятливих попередників (стерньові, соняшник), що призводить до значних втрат врожаю, погіршення екологічного стану ґрунту тощо.
Продуктивність польових культур значною мірою залежить від порядку їх розміщення у динамічній сівозміні. Максимально високий урожай можна отримати по кращих попередниках.
Таблиця 1. Наукові рекомендації з розміщення сільськогосподарських культур по попередниках у зоні Степу та Лісостепу України
При проектуванні схем динамічних сівозмін слід уникати чергування попередників, близьких між собою за біологією. Не рекомендується розміщувати колосові зернові після колосових, бобові після бобових. Крім того, особливу увагу необхідно приділяти дотриманню періодів повернення культур на попереднє місце вирощування (табл. 1, 2). З наведених таблиць видно, що ідеальних динамічних сівозмін не буває і бути не може. Польові культури не завжди вдається розміщувати по найкращих попередниках, адже часто виникає необхідність у їх розміщенні по добрих, допустимих, умовно допустимих та навіть недопустимих попередниках.
Так, добрий попередник стабільно забезпечує високу урожайність наступної культури порівняно з іншими попередниками. Допустимий — гарантує стабільні врожаї наступної культури, а за екстремальних умов зумовлює різке зниження її продуктивності. Умовно допустимий — попередник, після якого умови для вирощування наступної культури помітно погіршуються. І на кінець недопустимий — попередник, після якого створюються вкрай несприятливі умови водно-фізичного, поживного, фітосанітарного стану ґрунту для наступної культури.
Інтенсивна технологія краще реалізовує потенційні можливості попередника, ніж звичайна. Іншими словами, інтенсивні технології дещо знижують роль попередників, оскільки негативні наслідки повторного розміщення культури нейтралізувалися за допомогою хімічних засобів захисту рослин від шкідливих організмів. Проте така інтенсифікація за рахунок монокультурного вирощування є надзвичайно високовитратною. Тому товаровиробникам необхідно намагатися розміщувати найбільш важливі польові культури по кращих та добрих попередниках з метою не тільки підвищення урожайності, а й економії матеріальних ресурсів.
Слід зауважити, що, окрім динамічних мобільних сівозмін, товаровиробникам доцільно ширше запроваджувати сівозміни з короткою ротацією.
За законом плодозміни сівозміна має бути насиченою на 50% зерновими колосовими, на 25 — бобовими (кормовими) і зернобобовими, на 25% просапними культурами. У випадку занадто спрощених сівозмін (до 2–3 полів) в структуру посіву слід максимально залучати проміжні, сидеральні культури для послаблення явища алелопатичної ґрунтовтоми, періодично вводити парові поля або поля під залуження, застосовувати підвищені дози мінеральних, органічних добрив, а в разі потреби і пестицидів.
Структура короткоротаційних сівозмін повинна визначатися спеціалізацією господарства, а остання, своєю чергою, — зональними ґрунтово-кліматичними умовами та конʼюнктурою ринку.
При введенні короткоротаційних сівозмін значення сівозмінного чинника настільки зростає, що за агротехнічною ефективністю він не поступається, а за економічною навіть перебільшує такі заходи, як оновлення сортів, зміна технологій обробітку ґрунту.
Таблиця 2. Наукові рекомендації з розміщення сільськогосподарських культур по попередниках у зоні Полісся України
Якщо господарство вирощує широкий набір культур, то розміщувати їх необхідно в багатопільних сівозмінах. Коли ж планується зосередити роботу на 2–3–4 культурах, то тут мають бути короткоротаційні 4–5-пільні сівозміни плодозмінного типу.
У сучасних умовах за зростання попиту на зернову та олійну продукцію прикладом оптимальної короткоротаційної сівозміни може бути, зокрема, чотирипільна з таким чергуванням культур:
- багаторічні бобові трави, зернобобові чи кормові культури;
- пшениця озима;
- соняшник, зернобобові, кукурудза та інші, окрім зернових стерньових культур;
- ячмінь ярий, пшениця яра, однорічні трави, однорічні трави з підсівом багаторічних трав.
Так, у першому полі бобові культури нагромаджують азот у ґрунті та покращують його структуру за рахунок розвиненої кореневої системи, а також повертають у ґрунт значну кількість органічних речовин. Всі бобові культури є найкращими попередниками для пшениці озимої — однієї з основних зернових та продовольчих культур, яка в міру своїх біологічних особливостей створює оптично щільні посіви та пригнічує бур’яни, а також повертає значну кількість органіки в ґрунт у вигляді соломи.
Після пшениці найдоцільніше висівати соняшник, кукурудзу чи зернобобові, які є економічно вигідними та затребуваними культурами.
В четвертому полі сівозміни, особливо у варіанті після найгіршого попередника соняшнику і при відсутності чистого пару, найдоцільніше розміщувати зернові культури з підсівом однорічних трав. Солому або зелену масу краще використовувати на корм ВРХ чи застосовувати у вигляді сидератів, або органічного удобрення.
Отже, вищенаведена короткоротаційна, універсальна динамічна сівозміна в сучасних умовах дозволяє підтримувати бездефіцитний баланс гумусу без використання гною, забезпечувати боротьбу з хворобами та шкідниками без значного використання пестицидів, суттєво зменшити норми мінеральних добрив і одержувати екологічно чисту високоякісну продукцію за мінімальних витрат матеріальних ресурсів.
Олександр ЦИЛЮРИК, доктор с.-г. наук
Дніпровський державний аграрно-економічний університет
Лідія ДЕСЯТНИК, канд. с.-г. наук
Державна установа Інститут зернових культур НААН України
