Гібриди кукурудзи

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 23 лютого 2011 17:00

Микола Габовський, канд. с.-г. наук, Білоцерківський національний аграрний університет

В останні роки в Україні спостерігається збільшення виробництва кукурудзи на зерно. Так, за даними Державного комітету статистики України, торік зібрано значно кращий урожай кукурудзи на зерно -- 11,9 млн т (на 13,7% більше), ніж у 2009 році, що зумовлено розширенням площ посівів цих культур майже на 27%. 

 

alt
    За оцінками експертів Українського клубу аграрного бізнесу, минулого року прибутковість виробництва кукурудзи на зерно в середньому по галузі рослинництва становила понад 30%, зайнявши перше місце по рентабельності серед інших зернових: пшениці, ячменю і жита. Висока прибутковість культури обумовлена зростанням її ціни більш ніж на 50% в порівнянні з попереднім роком, що змогло перекрити втрати врожайності зерна в ході жаркого літа. Нинішня кон'юнктура ринку кукурудзи є вельми привабливою для виробників і може стати вирішальним чинником збільшення виробництва цьогоріч. Ціна на кукурудзу на світових ринках продовжує зростати, що є хорошим стимулом для розширення посівних площ під нею у новому сезоні.
    Аналіз кліматичних умов за останнє десятиріччя показав, що практично кожен другий рік в Україні спостерігалася значна посуха, в результаті чого врожайність зерна гібридів кукурудзи знижується практично вдвічі. Показники середньої урожайності зерна вказують на те, що найбільш повно свої потенційні можливості гібриди кукурудзи в Україні можуть реалізувати тільки при зрошені або в більш сприятливих за зволоженням регіонах (Лісостеп і Полісся).
    Проте у зв’язку з тим, що площі зрошуваних земель скоротилися за останні 20 років у 6,5 разу, вирощування кукурудзи не має визначального впливу на об’єми її виробництва. На Поліссі основними факторами, що лімітують розвиток кукурудзи, є прохолодна погода навесні і восени та недостатня сума ефективних температур, що теж призводить до зниження урожаю. Для виробництва гібридів кукурудзи більш сприятливі умови формуються у північному Степу та центральному Лісостепу. 
     Важливим резервом підвищення продуктивності кукурудзи і стабільного нарощування обсягів виробництва зерна є широке впровадження у виробництво нових гібридів різних груп стиглості, які відзначаються високим потенціалом урожайності. З-поміж новостворених біотипів кукурудзи існують форми інтенсивного типу, більш вимогливі до умов зовнішнього середовища і рівня агротехніки, а також гібриди, які виявляють слабку реакцію на зміну прийомів вирощування.
     Асортимент гібридів кукурудзи розрізняється за походженням, тривалістю вегетаційного періоду, габітусом рослин, стійкістю до затінення, загущення, хвороб, жари, посухи та адаптивністю до умов вирощування і рівня агротехніки. На 2010 рік до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, внесено 480 гібридів кукурудзи, з яких 220 (45,8%) -- української селекції і 260 (54,1%) -- іноземні заявники. Тільки за останній рік Реєстр сортів рослин поповнився 43 новими гібридами. Тобто зростання попиту на кукурудзу відповідно призводить до підвищення пропозиції на зерновому ринку. Переважно за рахунок досить інтенсивної рекламної кампанії та маркетингових дій проводиться впровадження гібридів закордонної селекції, які не завжди можуть забезпечити високий рівень продуктивності в різних грунтово-кліматичних зонах України. Тому виробникам зерна необхідно вибрати найбільш оптимальні гібриди, що забезпечують високу та стабільну продуктивність, особливо в стресових умовах, які склалися торік.
    У сучасному виробництві гібриди кукурудзи виступають як самостійний фактор регуляції виробничих витрат, у зв’язку з чим доцільно дотримуватись оптимального співвідношення гібридів різних груп стиглості, яке забезпечує стабільність виробництва продукції, послідовність збирального конвеєра та оптимізацію витрат на післязбиральну доробку вологого зерна. В цьому ракурсі добір гібридів та оптимізація їх структури з точки зору рентабельності виробництва мають безумовні переваги.
    Донедавна існувала система пропорційного співвідношення гібридів стосовно основних кліматичних зон України. Проте створювалась вона на основі емпіричних спостережень, виробничої практики і можливостей забезпечення галузі насінням гібридів відповідних груп стиглості без належного агробіологічного й економічного обґрунтування. На території України в регіонах з обмеженими тепловими ресурсами (Полісся, північний та центральний Лісостеп) переваги мають ранньостиглі гібриди, в зоні достатнього теплозабезпечення (південний Лісостеп, Степ) -- середньоранні та середньостиглі. В структурі гібридного складу пропонується вирощувати 55% скоростиглих форм і 45% більш пізньостиглих. Таке співвідношення є орієнтовним і може змінюватись залежно від спеціалізації господарств, їх маркетингової спрямованості та економічної ситуації.
В останні роки зростання ареалу кукурудзи спостерігається у північних регіонах за рахунок досить успішної селекції скоростиглих гібридів, а також потепління клімату. Це пов’язано з можливістю скоростиглих генотипів частково уникати стресу літніх місяців за рахунок прискореного розвитку і більш раннього накопичення сухої речовини та швидкої втрати вологи зерном.
    Проте не завжди скоростиглість гібриду співпадає із його посухостійкістю, жаростійкістю та темпами витрачання вологи зерна. До того ж слід враховувати, що скоростиглість має зворотний напрямок кореляції з продуктивністю, тому при виборі гібрида важливо не перейти межу економічної доцільності вирощування кукурудзи. 
    Середньостиглі і середньопізні гібриди здатні забезпечити вищу продуктивність і в степовій зоні, під них відведено майже 40% загальної площі посівів кукурудзи, тому визначальним фактором їх стабільності в умовах значної зміни погодних умов є не тільки стійкість до посухи, але й позитивна реакція на сприятливі умови. Проте в центральних, і особливо північних районах вони досить часто не визрівають і потребують штучного досушування. Середньопізні гібриди належать до найбільш інтенсивного типу, і вимагають більше ресурсів для реалізації свого потенціалу, що часто зумовлює меншу їх врожайність порівняно з середньостиглими і навіть середньоранніми. Попит на такі форми стрімко падає внаслідок скорочення посівних площ під кукурудзою на півдні. Проте ці гібриди можуть бути перспективними при реалізації програми виробництва біопалива.
    Високі валові збори з мінімальними затратами можна одержати, якщо в господарстві вирощувати декілька гібридів з різною тривалістю вегетаційного періоду, пристосованих до умов господарства та інших факторів. При цьому виникає можливість зниження напруженості під час догляду та збирання кукурудзи. За будь-яких обставин при формуванні гібридного складу посівів необхідно вивчити характеристику гібридів та одержати консультацію регіональних представників відповідних компаній.
Одним із елементів стабільності гібридів вважається їх генетична структура. З ускладненням формули гібрида підвищується буферність генотипу при погіршенні умов вирощування. У сучасному виробництві використовують прості міжлінійні гібриди, трилінійні та подвійні міжлінійні гібриди та їх модифіковані форми. 
    Найбільш популярні -- трилінійні гібриди, які мають рентабельне насінництво та є придатними до механізованого збирання на зерно. До причин поширення трилінійних гібридів відносять вдале поєднання потенціалу продуктивності та собівартості насіння; цей тип найбільш вигідний варіант одержання ранньостиглих та середньоранніх гібридів, які у Реєстрі сортів рослин України займають 64%. 
Проте трилінійні гібриди стали поступатися простим та простим модифікованим гібридам. Так, за останні роки кількість зареєстрованих простих гібридів перевищує 40%, при цьому їх збільшення відбувається в основному за рахунок гібридів закордонної селекції. Прості гібриди -- найбільш оптимальний варіант для насінництва та виробництва, але їх насіння коштує дорого й отримати його в посушливі роки досить складно. При цьому прості гібриди за продуктивністю перевищують трилінійні в сприятливі для росту й розвитку роки, але за несприятливих умов вони значно знижують урожайність і втрачають перевагу над гібридами з більш складною структурою.
    Також слід звернути увагу на проблему правильного вибору гібрида за напрямом використання. У деяких регіонах України сіють кукурудзу на зерно в основному гібридами зерносилосного та силосного типу. Частка виключно зернового напряму у Криму, Кіровоградській, Житомирській, Дніпропетровській, Луганській, Чернігівській областях становить 30%, а в інших не перевищує 30-40%.
За даними вчених Інституту зернового господарства, провідної наукової установи держави з зернових культур, в умовах північного Степу за 2006-2009 роки урожайність вітчизняних ранньостиглих гібридів становила 4,2-6,3 т/га, середньоранні -- 4,5-6,6 т/га, середньостиглі -- 4,6-7,1 т/га, середньопізні -- 4,8-7,6 т/га. При цьому залежно від року біологічна закономірність щодо підвищення урожайності зі збільшенням тривалості вегетаційного періоду може порушуватись. Так, якщо у більш сприятливих 2006 і 2008 роках така тенденція зберігалась, то в умовах 2007 і 2009 перевагу за врожайністю зерна мали середньоранні гібриди.
    У Кіровоградському ІАПВ в середньому за 2006-2008 роки серед гібридів української селекції більш урожайною була ранньостигла група -- 68,7 ц/га при 62,2 ц/га у гібридів середньоранньої групи і 64,8 та 54,8 ц/га у середньостиглій та середньопізній групах відповідно.
Подібна закономірність спостерігалася і в умовах Білоцерківського НАУ (Лісостеп України), де в 2009-2010 роках досліджувались 15 гібридів селекції ІЗГ НААН. Урожайність ранньостиглих гібридів становила 7,3 т/га, середньоранніх -- 8,1 т/га, середньостиглих -- 8,3 т/га, при цьому урожайність останньої групи була високою лише в 2009 році, а торік вона значно зменшилась (на 15-26% відносно попереднього року) та мала продуктивність зернової маси меншу порівняно з більш скоростиглими формами. Також підтверджуються висновки інших науковців, що вітчизняні гібриди різних груп стиглості в сприятливі роки за врожайністю зерна не поступаються іноземним, а в стресові -- навіть мають перевагу.
Таким чином, вибір гібриду має вирішальне значення у формуванні врожайності кукурудзи.

svidome

 25 червня 2022
У Білоцерківському національному аграрному університеті (БНАУ) відкрили навчально-наукову лабораторію технології культивування та дослідження якості продукції гідробіонтів.
У Білоцерківському національному аграрному університеті (БНАУ) відкрили навчально-наукову лабораторію технології культивування та дослідження якості продукції гідробіонтів.
25 червня 2022
 24 червня 2022
На початку липня в Україні планується скасування ліцензій на експорт пшениці.
На початку липня в Україні планується скасування ліцензій на експорт пшениці.
24 червня 2022
 24 червня 2022
Аграрії Одеської та Миколаївської областей розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яке, станом на 24 червня, проведено на площі 42,2 тис. га.
Аграрії Одеської та Миколаївської областей розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яке, станом на 24 червня, проведено на площі 42,2 тис. га.
24 червня 2022
 24 червня 2022
В новому сезоні врожай ячменю в Україні зменшиться до 5-7 млн тонн внаслідок скорочення площ сівби та втрат врожаю на півдні та сході, відповідно експорт знизиться до 2-3 млн тонн у порівнянні з 5,8 млн тонн у минулому сезоні та 4,2 млн тонн у попередньому.
В новому сезоні врожай ячменю в Україні зменшиться до 5-7 млн тонн внаслідок скорочення площ сівби та втрат врожаю на півдні та сході, відповідно експорт знизиться до 2-3 млн тонн у порівнянні з 5,8 млн тонн у минулому сезоні та 4,2 млн тонн у попередньому.
24 червня 2022
 24 червня 2022
росія використовує до десятка російських та сирійських кораблів для вивезення краденого зерна з тимчасово захоплених територій Херсонської та Запорізької області та вже вивезла понад 500 тис. тонн цього зерна.
росія використовує до десятка російських та сирійських кораблів для вивезення краденого зерна з тимчасово захоплених територій Херсонської та Запорізької області та вже вивезла понад 500 тис. тонн цього зерна.
24 червня 2022
 23 червня 2022
Згідно з оперативними даними, обсяг експорту соняшнику з України в травні сягнув багаторічного місячного максимуму, склавши 352 тис. тонн, що втричі більше показника квітня і на 89% перевищує експорт у звітному місяці.
Згідно з оперативними даними, обсяг експорту соняшнику з України в травні сягнув багаторічного місячного максимуму, склавши 352 тис. тонн, що втричі більше показника квітня і на 89% перевищує експорт у звітному місяці.
23 червня 2022

Please publish modules in offcanvas position.