З чого розпочинається впровадження точного землеробства, як відбувається зонування та картографування властивостей ґрунту, та які сучасні методики застовуються для його діагностики? Про це йшлося на cемінарі-практикумі з використання інноваційних технологій обстеження ґрунту, що відбувся у межах навчального проекту AgriStart Національного університету біоресурсів та природокористування України за ініціативою компанії AgriLab на Київщині.
Точне землеробство базується на спостереженнях відповідно до внутрішньо-грунтових змін конкретних полів, сприяє ефективному управлінню бізнесу, забезпечує найкращі показники окупності витрат та збереження ресурсів. Ось найбільш корисні висновки щодо рентабельності цих рішень.
Показники економії та прибутковості
За свідченням спеціалістів компаній, що працюють на вітчизняному ринку відповідних послуг в агробізнесі, елементи точного землеробства, що впроваджуються в агробізнес, сприяють оптимізації обробітку ґрунту залежно від його щільності та глибини. Врахування змінних норм висіву насіння економить 3–9% насіння та підвищує рівень урожайності на 12% з поля у порівнянні з використанням однієї норми висіву. Це досягається завдяки підвищенню норми висіву на більш продуктивних і зниженню її на менш продуктивних ділянках поля.
Елементи точного землеробство оптимізують густоту стояння рослин у полі, залежно від: властивостей родючості ґрунту; запасів продуктивної вологи; рельєфу поля (висота, крутизна й експозиція схилу). Технологія дозволяє використовувати міндобрива з урахуванням оптимального співвідношення поживних елементів відповідно до потреб культури на конкретній неоднорідній ділянці поля. Завдяки диференційованому удобренню економиться до 40% добрив та збільшується урожайність сільгоспкультур на 3–20%. При цьому відбувається контроль якісних і кількісних показників удобрення ґрунту, не вносяться надлишково добрива і унеможливлюються їх непродуктивні втрати. Загалом аналіз ґрунту підвищує ефективність використання ресурсів на 30 і більше відсотків.
Практичний досвід господарства
Родзинкою події став виїзд на поля, де господарює компанія «Біотех ЛТД». Її очолює доктор сільськогосподарських наук, професор Анатолій Бикін. Там учасники заходу детально ознайомились із тим, як застосовуються автоматизовані пробовідбірники ґрунту з GPS-прив’язкою, сенсорне обладнання для вимірювання твердості ґрунту. Анатолій Бикін відповів на наші запитання:
- Ви впроваджуєте сучасні наукові, випробувані в інших країнах, однак, як на мене, ще мало поширені у вітчизняній практиці елементи точного землеробства. Як вони впливають на господарювання фермера на землі?
— У нашому господарстві застосовуються сучасні технології з агрохімічного аналізу ґрунту та сільськогосподарських культур. Ці наукові методи покликані оптимізувати прийняття управлінських рішень, які потім виливатимуться у стабільний урожай та досягнення такої його якості, що відрізнятиме нас від конкурентів, а врешті-решт забезпечить прибуток, отримання якого є природною метою фермерського господарства. Сьогодні вони реально зменшують витрати на виробництво тих же добрив та пестицидів, збільшуючи ефективність цих операцій.
- Що спонукало вас піти шляхом новітніх технологій?
— Варто розуміти, що нові технології переживають певні етапи впровадження в Україні загалом і на нашому підприємстві зокрема. Природа фермерства така, що коли ми сіємо майбутній урожай, то хочеться його збирати, а коли збираємо, то хочеться сіяти.
- Чому?
— Тому що ти бачиш певні недоведені питання виробництва сільськогосподарської продукції, власні недоліки та прорахунки в роботі, яких хотілося б уникнути наступного року. Так відбувається щоразу, циклічно, як по спіралі, що повторюється. Крім того, зрозуміло, що кожного року собівартість продукції, хотіли би ми цього чи ні, зростає.
- За рахунок чого?
— В українських реаліях, як би там не було, значна частина ресурсів залежна від іноземної валюти, курс якої відносно гривні, як відомо, не сталий. Отже, можемо вижити, якщо стабілізуємо вартість продукції завдяки збільшенню врожаю, забезпечивши належну його якість. З цих позицій говоримо про такі витратні частини у собівартості врожаю, як спрямування коштів на добрива, посівний матеріал, оренду землі та на використання технічних засобів. Якщо вдасться ефективно поєднати всі ці частини, то, я не скажу, що гарантований підприємницький успіх, утім формуються передумови для отримання стабільного прибутку.
- Ви за спеціальністю агрохімік, а тому цікаво дізнатися, яка питома вага в усіх цих витратах припадає на удобрення ґрунту?
— Я можу сказати так: у нашому господарстві, як і в інших, на один гектар кількість грошей, використовуваних на добрива, коливається у діапазоні від 4 до 16 тис. грн/ га. Якщо ж земельна ділянка розміром, скажімо, у тисячу гектар, то нескладно визначити, який обсяг фінансів використовується тільки на внесення добрив у ґрунт.
- Інакше кажучи, знаючи потенціал земельної ділянки та потреби певної культури рослин у поживних речовинах, неважко розрахувати, скільки та яких добрив треба внести для досягнення запланованого рівня урожайності. Таким чином, елементи технологій точного землеробства допомагають діагностувати проблеми виробництва та сприяють розробці оптимальних рішень.
— Правильно, але не все так просто й однозначно, як здається на перший погляд. У цей процес втручається неоднорідність грунтів на полях: одна земельна ділянка може мати високий потенціал, інша — менший. Постає завдання: як правильно розпорядитися ресурсами, бо ж не про «середню температуру по палаті», як інколи вважають, варто говорити, а конкретно, з урахуванням характеристик певних ділянок поля. Саме із цих позицій є доволі цікавими технології, які вже пропонуються агрохімічними лабораторіями, що також розробляються в Національному університеті біоресурсів та природокористування.
- Питання екології, застосування новітніх технологій агрохімічного аналізу ґрунту та рослин. Який вплив мають ці методи господарювання на довкілля за вашими, як науковця та практика, оцінками?
— Якщо взяти реалії сьогодення, то, як говорив мені колись колега з Німеччини, «Анатолію, у вас не органічне, а романтичне землеробство».
- Що він мав на увазі?
— З одного боку, ми хочемо мати великий вал сільськогосподарської продукції та продавати її на експорт, а з іншого, — отримувати бездоганної якості продукцію. Без внесення добрив у ґрунт збирати запланований урожай із необхідними якісними характеристиками неможливо. Природа самої рослини полягає у тому, що вона бере поживні речовини з ґрунту, який не завжди може мати такий потенціал, котрий відповідав би запланованій кількості врожаю. Тому добрива вносяться у грунт як додаткові джерела цих речовин.
- Так, у чому ж суть вашої, так би мовити, екологічної політики ведення аграрного бізнесу?
— Ми знаємо властивості та механізми дії добрив, як вони впливають на ґрунт, які процеси відбуваються. Я за фахом агрохімік-ґрунтознавець. Як лікарі дають клятву Гіппократа, так і ми не вороги довкіллю. Можемо оптимізувати норми, строки, форми, способи внесення добрив таким чином, аби рослина використала максимум речовин із них на побудову врожаю, а мінімальна кількість невикористаної частини добрив залишилась у ґрунті, щоб найменшим був їхній негативний вплив на біологічний, фізичний, фізико-хімічний та інші процеси, які є основою життя довкілля.
- Які саме, для прикладу, технології ви застосовуєте для цього?
— Удобрення ґрунту ведемо за певною схемою. У нас є спеціальне технічне обладнання, яке дозволяє по певних зонах вносити добрива на потрібну глибину грунту за один прохід агрегату. Маючи точну інформацію щодо потенціалу поля, уникаємо зайвих витрат на непродуктивні ділянки та забезпечуємо запланований приріст урожаю. При цьому знімається багато питань, які, зрозуміло, пов’язані з нашим впливом на довкілля.
- Якими ви бачите тенденції та перспективи розвитку ринку сільськогосподарського рослинництва в Україні у зв’язку із впровадженням у вітчизняну практику фермерів технологій агрохімічного аналізу ґрунтів і рослин та з огляду на співпрацю з зарубіжними партнерами, а також наукові дослідження науковців?
— Застосовуючи надалі сучасні аграрні технології в Україні, важливо не висмикувати їх із загального процесу, бо ж насправді не можна відірвати поле від ландшафту. Скажімо, якщо поруч із земельною ділянкою, про яку фермер дбає, тече річка, що засмічується, бо нею ніхто не опікується, то який сенс у провадженні сільськогосподарських інновацій?
- Інакше кажучи, новітні наукові технології точного землеробства єднають людину з природою.
— Так. Якщо не будемо розглядати саме так свої відносини з довкіллям, то жодні врожаї нічого не варті.
Олександр КРИВЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
