Особливий біб

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 28 лютого 2011 12:24

Валер'ян ПОЗНЯК, спеціально для «АС»

Соя є справжнім шедевром природи, адже її білок за своїм складом дуже близький до білка тваринного походження і доволі часто спроможний замінити його.

Початковий вибір
Правильний вибір сорту - одна з вирішальних умов одержання максимального врожаю. У кожному господарстві доцільно вирощувати два-три сорти, що різняться тривалістю вегетаційного періоду, стійкістю проти хвороб, шкідників і несприятливих факторів середовища (знижені температури, посухи тощо).
 
Одним із найдоступніших сільгоспвиробникам прийомів зниження негативного впливу чинників зовнішнього середовища, що лімітують рівень урожайності сої, є підбір сортів, пластичність яких найбільшою мірою відповідає конкретній зоні вирощування.
 

Також читайте: Соя без конкурентів

 


 
Для стабільного виробництва насіння сої у зрошуваних умовах Півдня України, що характеризуються великою мінливістю погоди, розмаїттям грунтово-кліматичних зон, доцільно обрати три-чотири різні за скоростиглістю сорти, зокрема як високоінтенсивні з вузькою нормою реакції для вирощування на кращих агрофонах, так і сорти з широкою нормою реакції, значною адаптивністю до посушливих умов і досить високим нижнім рівнем урожайності на гірших агрофонах.

Особливості культури
Соя - культура мусонного клімату, має підвищені вимоги до забезпечення вологою і теплом. Потреба сої в теплі зростає від проростання насіння до сходів, а потім до цвітіння і формування насіння, під час дозрівання вимоги до температури дещо зменшуються.
 
Насіння починає проростати за температури 8-10оС, проте сходи з'являються через 20-30 днів, при 14-16оС - через 7-8 днів, а при 20-22оС - через 4-5 днів.
 
Підвищення середньодобової температури на початку вегетації до 24-25оС призводить до деякого зниження ростових процесів, а температура 35-37оС негативно позначається на ріст, розвиток і утворення бульбочок. Оптимальна температура в період вегетаційного росту - 18-22оС, для формування репродуктивних органів - 22-24оС, цвітіння - 25-27оС, формування бобів - 20-22оС і дозрівання - 18-20оС.
 
Рослини досить легко переносять весняні приморозки до -2,5оС; осінні до -3оС не мають негативного впливу на врожай насіння; приморозки -4,0-4,5оС призводять до сильного промерзання листків, знищення квіток і бобів.
 

Також читайте: Галузь-рекордсменка

 


 
Соя на формування урожаю використовує значно більше води, ніж зернові колосові культури. Коефіцієнт транспірації коливається від 400 до 1000 мм. Оптимальна вологість ґрунту в період вегетації повинна бути не нижче 70-80%, а на момент дозрівання - 60% від найменшої вологоємності.
 
Впродовж вегетації потреба у волозі неоднакова. Від сходів до цвітіння – вона менша. Найінтенсивніше водоспоживання відбувається у фазу цвітіння і формування бобів. За цей період соя споживає 6-70% сумарного використання води за вегетацію. Соя негативно реагує на повітряну посуху, особливо в період цвітіння й утворення бобів. За дуже низької вологості на рослинах не утворюються нові і відбувається скидання вже сформованих бобів.
 
Вимоги до ґрунтів відносно низькі. Сою можна вирощувати на всіх типах ґрунтів за умови, що вони не кислі і добре керовані. Культура не переносить тривалого затоплення (більше 3-х днів), засолення і кислотності нижче рН 5,5.

Світова увага
Нині сої приділяють багато уваги, позаяк вона покращує родючість землі, якість кормів та призводить до здешевлення продуктів харчування, які мають профілактичний характер.
 
У світі існують тенденції до зростання цін на продукти харчування та значний дефіцит продовольчої сировини. А це спричинено основним чинником: підвищенням рівня життя в Індії та Китаї. Дуже багато зерна, зокрема кукурудзи, переробляють на біопаливо. Наприклад, Америка задекларувала, що не буде експортувати кукурудзу взагалі і використовуватиме її на отримання біоетанолу, що спричинило хвилю протестів у Мексиці. Чимало країн світу змушені шукати альтернативну сировину для компенсації недостачі цих продуктів, а соя - ідеальний замінник.
 

Також читайте: Соя без бур'янів

 


 
Соя українцям потрібна не менше, ніж кукурудза чи картопля. Адже споживання м’яса як основного джерела білка невпинно зменшується. Причина полягає не лише у скороченні обсягів виробництва. В Україні поголів’я худоби зменшилося у 2-2,5 разу порівняно з радянськими роками. Скоротилися посівні площі під продукти харчування на користь олієвмісних, які в подальшому перероблятимуться на біопаливо.
 
У багатьох країнах, зокрема в Америці, Канаді, Японії, Китаї, Індії дефіцит тваринного білка компенсується соєвим. Америка виробляє 70 млн т сої (з них 29 млн т експортує), Китай - 15-17 млн т, Аргентина - 47 млн т, Бразилія - 61 млн т.
 
Україна торік виробила майже 1 млн т сої, але показники можуть бути нижчими через зменшення площ під цією культурою. Наприклад, під вирощування ріпаку використовується понад 1,6 млн га орних земель, і прикро те, що переробляємо лише мізерну частку на паливо, а решта експортується. Українські поля заполонили культури, які використовуються у виробництві біопалива.
 
За посівними площами і валовими зборами зерна соя є основною зерновою бобовою культурою світу. Таке велике поширення пояснюється універсальністю її використання як важливої продовольчої, технічної і кормової культури. Зумовлено це винятково сприятливим поєднанням у насінні органічних і мінеральних речовин.

Унікальне насіння
За хімічним складом насіння сої є унікальним. Воно містить у середньому 39% (33-52%) білків, 20% (14-5%) напіввисихаючої олії, 24% вуглеводів, 5% зольних елементів (з переважним вмістом калію, фосфору і кальцію), а також потрібні для організму людини і тварин різні ферменти, вітаміни (А, В, С, D, Е) та інші важливі органічні й неорганічні речовини.
 
Висока цінність сої визначається насамперед великим вмістом повноцінного білка, який за амінокислотним складом наближається до білків тваринного походження і добре засвоюється людиною і тваринами.
 
Має значення також те, що основний протеїн сої - гліцидин здатний при закисанні згортатися, що дає змогу виготовляти з насіння і бобів велику кількість різноманітних продуктів харчування. Причому медициною встановлено, що в продуктах харчування із сої є антисклеротичні речовини, що особливо важливо для людей старшого і похилого віку.
 
З насіння сої виготовляють соуси, молоко, сир, котлети, кондитерські вироби, ковбаси, харчове борошно, сурогати кави тощо. В їжу використовують також незрілі боби у вареному й консервованому вигляді.
 
Соя - важлива технічна культура. Вона займає перше місце у світовому виробництві харчової рослинної олії, яку використовують у їжу і яка є сировиною для виробництва вищих сортів столового маргарину, лецитину. Соєва олія широко застосовується також у миловарній та лакофарбовій промисловості. Із білків сої виробляють пластмаси, клей та інші вироби.
 
 
Як кормову культуру сою використовують на зелений корм, сінаж, для виробництва трав'яного борошна, на силос (у сумішах з кукурудзою), монокорм. Поживність соєвих кормів досить висока. Наприклад, у 100 кг її зеленої маси міститься 21 корм. од. та 3,5 кг перетравного протеїну; в 100 кг кукурудзяно-соєвого силосу - відповідно 26 і 2,9 кг.
 
Цінними концентрованими кормами є соєва макуха із вмістом до 47% і шрот, який містить понад 45% білка. За амінокислотним складом вони не поступаються м'ясному й рибному борошну. Задовільним кормом (для овець, кіз) є полова й солома сої.

Особлива роль фіксатора
До найбільш важливих біологічних процесів, що мають глобальну післядію для біосфери, відносять фотосинтез і азотфіксацію. Від фіксації молекулярного азоту, яку здійснюють обмежене число мікорорганізмів, залежить існування життя на Землі в тій же пропорції, у якій воно залежить від фотосинтезу як джерела енергії. Якби азот, який виноситься із грунту, постійно туди не повертався, життя на планеті повільно припинилося б. Соя збагачує ґрунт азотом, тому, як і решта бобових, є цінним попередником для різних сільськогосподарських культур.
 
Важливою особливістю її є здатність до ендосимбіозу з азотфіксуючими суббактеріями - ризобіями. Завдяки азотфіксації, яка відбувається у сформованих у симбіозі з ризобіями бульбочками, соя може, значною мірою, або навіть повністю задовольняти свою потребу в азоті (симбіотрофне живлення азотом). Це знижує залежність рослини від наявності азотних сполук у грунті і дозволяє вирощувати її при відсутності або при мінімальному використанні дорогих й екологічно небезпечних азотних добрив. В той же час бобові культури мають звичайну для інших рослин властивість до поглинання з грунту й асиміляції мінеральних і органічних сполук азоту.
 
Одним із важливих зовнішніх факторів, які здійснюють вплив на утворення і розвиток кореневих бульбочок сої і їх азотфіксуючу активність, є мінеральний азот. Його високий вміст у грунті затримує появу бульбочок і знижує інтенсивність азотфіксації. Незначний вміст азоту може здійснювати стимулюючу дію. Середні і високі дози зв'язаного азоту зменшують ефективність функціонування симбіотичної системи і не завжди сприяють росту врожаю, а в деяких випадках ведуть до його зниження. Дія невисоких стартових доз азотних добрив на урожай сої також залежить від її сорту, штамів у Rhizobium, умов вирощування.
 
Соя характеризується відносно повільними темпами накопичення сухої речовини та азоту на ранній стадіях онтогенезу і високою інтенсивністю цих процесів у період плодоутворення. Мінеральний азот для сої відіграє суттєву роль у період вегетативного росту. Починаючи з цвітіння, джерелом азотного живлення стає азотфіксація. Її високі темпи на початку репродуктивної фази підтримуються за рахунок посилення активності одиниці маси бульбочок, а пізніше - за рахунок збільшення маси. В період від початку плодоутворення до наливання зерна в рослини сої поступило 55-60% від загальної кількості азоту, фіксованого за вегетацію. Тому ріст бобів і наливання зерна здійснювались, головним чином, шляхом прямого використання фіксованого азоту, а не за рахунок реутилізації раніше накопиченого азоту й зниження його вмісту у вегетативних органах.
 
 
Враховуючи ці дослідження можна зробити висновок, що зважаючи на високу енергоємність процесу симбіотичної азотфіксації, величезну потребу генеративних органів в елементах живлення і конкуренцію їх з бульбочками за фотосинтезами, соя має властивість підтримувати активне функціонування фіксуючої азот симбіотичної системи навіть у період активного плодоутворення.
 
На основі аналізу мінеральних даних можна зробити висновок, що при ранньому утворенні бульбочок і високоефективному симбіозі соя формує підвищений урожай в основному за рахунок симбіотичного азоту. Кількість азоту, що необхідна для підтримання росту рослин до включення у процес азотфіксації, невелика і може бути забезпеченою грунтовими запасами. Не виключена роль стартових доз азотних добрив, особливо на бідних грунтах, для страхування рослин від можливого дефіциту цього елементу на випадок затримки появи бульбочкових і повільного їх розвитку за несприятливих умов.

В останні роки в селекції бульбочкових бактерій, які використовуються для інокуляції сої, ведеться пошук не тільки високоактивних і конкурентоспроможних штамів, але і штамів з високою відносно ефективністю азотфіксації, які мають властивість до рециклювання молекулярного водню у бульбочках. Це забезпечує рослини мінімалізацію енергетичних витрат на одиницю фіксованого азоту.

svidome

 25 червня 2022
У Білоцерківському національному аграрному університеті (БНАУ) відкрили навчально-наукову лабораторію технології культивування та дослідження якості продукції гідробіонтів.
У Білоцерківському національному аграрному університеті (БНАУ) відкрили навчально-наукову лабораторію технології культивування та дослідження якості продукції гідробіонтів.
25 червня 2022
 24 червня 2022
На початку липня в Україні планується скасування ліцензій на експорт пшениці.
На початку липня в Україні планується скасування ліцензій на експорт пшениці.
24 червня 2022
 24 червня 2022
Аграрії Одеської та Миколаївської областей розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яке, станом на 24 червня, проведено на площі 42,2 тис. га.
Аграрії Одеської та Миколаївської областей розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яке, станом на 24 червня, проведено на площі 42,2 тис. га.
24 червня 2022
 24 червня 2022
В новому сезоні врожай ячменю в Україні зменшиться до 5-7 млн тонн внаслідок скорочення площ сівби та втрат врожаю на півдні та сході, відповідно експорт знизиться до 2-3 млн тонн у порівнянні з 5,8 млн тонн у минулому сезоні та 4,2 млн тонн у попередньому.
В новому сезоні врожай ячменю в Україні зменшиться до 5-7 млн тонн внаслідок скорочення площ сівби та втрат врожаю на півдні та сході, відповідно експорт знизиться до 2-3 млн тонн у порівнянні з 5,8 млн тонн у минулому сезоні та 4,2 млн тонн у попередньому.
24 червня 2022
 24 червня 2022
росія використовує до десятка російських та сирійських кораблів для вивезення краденого зерна з тимчасово захоплених територій Херсонської та Запорізької області та вже вивезла понад 500 тис. тонн цього зерна.
росія використовує до десятка російських та сирійських кораблів для вивезення краденого зерна з тимчасово захоплених територій Херсонської та Запорізької області та вже вивезла понад 500 тис. тонн цього зерна.
24 червня 2022
 23 червня 2022
Згідно з оперативними даними, обсяг експорту соняшнику з України в травні сягнув багаторічного місячного максимуму, склавши 352 тис. тонн, що втричі більше показника квітня і на 89% перевищує експорт у звітному місяці.
Згідно з оперативними даними, обсяг експорту соняшнику з України в травні сягнув багаторічного місячного максимуму, склавши 352 тис. тонн, що втричі більше показника квітня і на 89% перевищує експорт у звітному місяці.
23 червня 2022

Please publish modules in offcanvas position.