Гармонійний вплив

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 28 лютого 2011 12:59
Євгеній Цвіркун, вчений агроном компанії «ЯРОС» 
Дуже прикро спостерігати за втратами врожаю від несприятливих погодних умов… Чому господар несете ці втрати? Чому всі технології мають обов’язковий множник -- погоду? В тому, що у вас вимерзла озимина, винна не погода, а ви, оскільки не підготували її належним чином. Колись моряк північного флоту сказав мені, що моряки на півночі не мерзнуть, позаяк добре вдягаються. Саме так потрібно чинити і з озиминою. Якщо вам цікаво як це зробити, тоді читайте далі.

 

Аналізуючи розвиток землеробства та рослинництва в світі, дивуюсь його шляхам. Першим дослідом у землеробстві були спроби механічного обробітку грунту, що в подальшому трансформувалось в оранку землі. Хоча, якщо спробувати зрозуміти прадавнього землероба, цей захід йому був необхідний тільки для того, щоб забезпечити конкурентність потрібного йому виду рослини. Він досягав цього шляхом спалювання рослин, що росли, та механічного усунення їх насіння на більшу глибину, що призводило до знищення родючого шару і змушувало його через 5-7 років змінювати ділянку на нову, а до цієї повертатися через 15-20 років. Знадобилося кілька тисячоліть світового досвіду, аби знайти у собі мужність визнати не тільки неефективність, а й шкідливість цього способу.
Розвиток цивілізації, збільшення та концентрація населення на певних територіях унеможливлювало нескінченну зміну ділянок, відтак, людство стало вибирати кращих представників виду, а згодом здійснювало їх повноцінну селекцію. Але до початку XХ століття сама селекція, в умовах постійного використання ділянок, перестала принципово вирішувати проблему забезпечення людства продукцією рослинництва.
З розвитком природничих наук було зроблено акцент на мінеральному живленні, створено технологію гідропоніки. Але відразу спеціалісти зазначили, що продукція рослинництва, отримана у такий спосіб, значно відрізняється не в кращий бік як за якістю, так і за собівартістю від продукції рослин, вирощених на ґрунті. Слід також зазначити, що протягом останніх десятиліть балансовий метод розрахунку добрив на задану врожайність, навіть з урахуванням мінерального забезпечення повного виносу поживних речовин, не гарантує отримання запланованого врожаю. Ми достеменно знаємо про вміст та хімічні форми тільки діючих речовин, яких у мінеральних добривах максимум 60%, а що собою являють решта 40% і який вплив вони мають на ґрунт та живі організми, -- невідомо.
Протягом останнього століття активно стали звинувачувати у низькій врожайності культур такі чинники, як бур’яни, хвороби та шкідники, мотивуючи це тим, що селекційно створені культури менш пристосовані до природних конкурентних умов. У принципі з цим можна погодиться, але, як свідчить досвід, за півстоліття розвитку та вдосконалення засобів захисту рослин ми дійшли до того, що в природі впродовж 5-10 років з’являються види бур’янів, збудників хвороб та шкідників, які мають стійкість до дії існуючих засобів захисту. Відтак, потрібно створювати нові, більш складні. Але чим може закінчитися така неконтрольована селекція диких організмів -- невідомо, позаяк під час розробки цих препаратів вивчається їх вплив на культуру та вони вважаються успішними при 90% ефективності. Постає питання: а що ж трапляється з розвитком 10% шкодочинних організмів, які вже мають резистентність до препаратів і дають потомство?
У результаті безпорадності у вирішенні цієї проблеми людство починає створювати генно-модифіковані організми культурних рослин, що можуть витримувати найбільш сильні штучно створені засоби захисту, які ще більше руйнують природні екосистеми та змушують мутувати дикі організми. Чим закінчиться такий розвиток землеробства і рослинництва для людства і для всієї планети можна тільки здогадуватися. З урахуванням темпів розвитку цивілізації не виключено, що через 50-100 років 30-кілометрова Чорнобильська зона відчуження стане найбільшим природним екологічним заповідником.
Такі відносини людства та природи мені нагадують відносини дитини і матері, коли дитя замість того, щоб вчитися материнському досвіду, починає сильніше давити їй на груди, вередувати, вимагати годування з ложечки, хоча вже в змозі сама їсти. Так і людство, вивчаючи окремі елементи, не хоче задумуватись над суттю явищ в цілому і така поведінка призведе до того, що природа, як і мати дитину, поставить людство в жорсткі умови, тобто дасть по руках, щоб не робила боляче, перестане потакати примхам і залишить на одинці з її проблемами, які людство або вирішить, або загубить себе, бо у матінки-природи Людина не є чимось особливим, а є одним із багатьох дітей, нехай на сьогодні і найрозумнішим.
Потрібно пам’ятати історію з динозаврами, які панували на цій планеті, а після глобального космічного катаклізму зникли. На заміну їм прийшли ссавці, які при царстві динозаврів були розміром як сучасні щурі. Все це я наводжу для того, щоб зрозумілою була необхідність переосмислення сучасних методів виробництва продукції рослинництва. Якщо цього не робити, то людство повторить історію динозаврів, тільки не через космічні катаклізми, а внаслідок своєї непродуманої, безвідповідальної діяльності.
Для переосмислення пріоритетів розвитку землеробства та рослинництва необхідно замислитись, в першу чергу, над тим, що об’єктом виробництва є союз ґрунту та рослини. Обидва об’єкти є живими, органічними продуктами еволюції протягом багатьох сотень мільйонів років (для порівняння -- історія людської цивілізації налічує 10-12 тисяч років), за час якої вони пережили такі зміни клімату та катаклізми, що нинішнє «глобальне потепління» це просто дитячі жарти.
Також потрібно враховувати, що в природі вся життєдіяльність відбувається у ланках середовище-організм-атмосфера-кліматичні умови, і якщо ми на сьогодні ще якось враховуємо кліматичні умови (акліматизація, інтродукція), то середовище (ґрунт) і атмосферу ми розглядаємо як щось окреме від рослини, тобто замість пізнавати та через пізнання впливати на всю ланку ми беремо окремі елементи (живлення, селекція, ГМО, захист рослин, агротехніка) і починаємо розбалансовувати всю систему, яка і так нестабільна у зв’язку з тим, що людина хоче мати на одному полі один вид вищих рослин, що само собою суперечить природним умовам існування біоценозів. Через цю розбалансованість системи ми і не можемо отримати нормальний фізіологічний розвиток рослин, і як наслідок -- запланований нами врожай.
Хочеться нагадати про один із філософських законів, а саме про перехід кількості в якість. Тобто зараз необхідно проаналізувати перспективи такого дискретного, за напрямами, розвитку сільськогосподарських наук і розглянути можливість їх синхронного, гармонійного розвитку навколо ланки середовище-організм-атмосфера-кліматичні умови. Про її ефективність свідчить той факт, що 1 га тундри дає у рік 100-150 т біомаси (це в умовах вічної мерзлоти і дуже короткого літа), а 1 га лісу в Житомирській області -- 400-500 т, і це без внесення добрив, а ми в польових умовах із внесенням добрив не можемо досягти рівня продуктивності тундри та ще й погіршуємо родючість ґрунтів. Що робити?
Насамперед необхідно звернути увагу на ґрунт, позаяк він є у цій ланці найбільш постійним елементом. Сам по собі ґрунт завдяки мікрофлорі, своїй структурі та фізико-хімічним особливостям є тим акумулятором і перетворювачем мінеральних і органічних речовин, які є в ланці середовище-організм-атмосфера-кліматичні умови, що дає змогу рослині почати рости, трансформувати продукти її життєдіяльності та накопичувати в собі органічні рештки, а також ґрунт регулює водно-повітряний режим поля, інсоляцію та створює разом із рослиною мікроклімат у приземному шарі атмосфери.
Останнім часом набувають популярність ЕМ-технології (ЕМ -- ефективні мікроорганізми), в яких використовуються культури ґрунтових мікроорганізмів. Але слід звернути увагу на нестабільність результатів цієї технології, оскільки в ЕМ препаратах використовуються не всі види мікроорганізмів, що беруть участь у процесі живлення, а тільки так звані «ефективні», без урахування їх співвідношення у природному середовищі, позаяк на сьогодні дуже проблематичним є саме проведення повного мікробіологічного аналізу через велику кількість (більш ніж двісті видів) мікроорганізмів і встановлення їх природного співвідношення у ґрунті.
Враховуючи величезний еволюційний шлях середовище-організм-атмосфера-кліматичні умови, ми повинні визнати, що камертоном у цьому оркестрі є грунт. Ґрунт, як великий статист історії життя у цьому місці, як елемент, що гармонізує саме співіснування всіх живих організмів і має зворотний хімічний, фізичний і енергетичний зв’язок з ними -- є тим чинником, котрий забезпечує повну реалізацію генетичних потенціалів цього співтовариства.
Що ж робити? Перш за все, потрібно збагнути, аби отримати той результат, якого досі не мав, -- необхідно діяти так, як ніколи. Розкажу яким чином діємо ми -- компанія ЯРОС.
Наша компанія, займаючись розробкою біологічних продуктів, вивела продукт, який дає змогу активізувати та гармонізувати ланку ґрунт-рослинна, завдяки цьому без застосування мінеральних добрив отримувати більшу продуктивність культур із більш високою якістю продукції.
Як це виглядає, покажу на прикладі озимої пшениці посіву осінь 2010 року в кількох господарствах Харківської області. Тобто, все, про що кажу, можна побачити на власні очі, оскільки пшеничка на полі!
Перше господарство -- попередник кукурудза, посів 14 вересня 2010 року, обробка «ЯРОСом» -- 7 жовтня 2010 року.
Друге господарство -- попередник соняшник, посів 20 вересня 2010 року, обробка «ЯРОСом» -- 17 жовтня 2010 року.
Третє господарство -- попередник соняшник, посів 29 вересня 2010 року, обробка «ЯРОСом» -- 23 жовтня 2010 року.
На всіх ділянках був проведений поверхневий обробіток грунту.
«ЯРОС» застосовувався таким чином:
-   обробка насіння із розрахунку 400 мл/т;
-   обробка посівів по сходах з розрахунку 7 л/га.
Ми відібрали проби грунту на аналіз до посіву та перед входом у зиму для визначення наявності поживних елементів і гідролітичної кислотності (див. табл. 1 та 2).
 
Таблиця 1.
 
 
Перше господарство
 
 
 
NPK
 
14.09.2010
16.11.2010
16.11.2010
N - NO3
0,47
0,28
0,20
N - NH4
1,72
1,57
1,13
легкогідролізований азот
14,43
10,9
11,90
Р2О5
12,65
10,92
13,40
К2О
17,85
8,88
10,00
Гідролітична кислотність, мг.екв./100г
0,7
1,28
1,99

 

 

Як бачимо, запаси нітратного та аміачного азоту на ділянці, обробленій «ЯРОСом», значно вищі, ніж на ділянці з NPK. Наявність легкогідролізованого азоту на обох площах практично однакова і відповідає середньому рівню забезпеченості. Забезпеченість Р2О5 на цих ділянках також відповідає середньому рівню. Забезпеченість К2О в обох випадках низька. Але ця ситуація викликана тим, що на момент відбору зразків на території господарства щодня випадала значна кількість опадів протягом десяти днів, а позаяк калій дуже рухливий елемент, то він вимився у нижні горизонти, а ми відбирали зразки з шару 0-30 см.
Особливу увагу хочеться звернути на зміну гідролітичної кислотності. До внесення «ЯРОСу» та NPK кислотність відповідала сильно лужній реакції. Перед входом у зиму на обох ділянках кислотність змінилась до середньо лужної. Цікаво, що, на відміну від мінеральних добрив, «ЯРОС» має нейтральну реакцію.
 
Таблиця 2.
 
 
Середнє
Друге господарство
Третє господарство
 
14.09.10
16.11.10
14.09.10
16.11.10
14.09.10
16.11.10
N - NO3
0,37
0,15
0,29
0,13
0,45
0,15
N - NH4
1,46
1,50
1,45
1,35
1,47
1,62
легкогідролізований азот
11,62
10,00
11,75
9,15
11,50
10,85
Р2О5
12,70
10,00
16,60
10,50
8,80
9,50
К2О
10,00
5,43
9,50
4,50
10,50
6,35
Гідролітична кислотність, мг. екв./100г
1,39
3,20
0,67
2,76
2,10
3,63

За результатами аналізу по другому та третьому господарствах (див. табл. 2) забезпеченість грунту елементами живлення має такі ж тенденції, як і в першому, хоча соняшник є гіршим попередником, ніж кукурудза. Також відмічається зміна рівня гідролітичної кислотності з лужної до оптимальної для розвитку рослини.

Доцільно зауважити, що на всіх ділянках, оброблених «ЯРОСом», ми спостерігаємо збалансовану середню забезпеченість грунту всіма елементами живлення. Це дає змогу рослині навесні максимально реалізувати свій генетичний потенціал урожайності шляхом закладки більшої кількості колосків.
Також важливим чинником є зміна гідролітичної кислотності, що створює оптимальні умови для розвитку кореневої системи і всієї рослини загалом. До того ж застосування «ЯРОСу» ефективно впливає на забезпеченість грунту елементами живлення навіть на різних попередниках.
Також для відзначення впливу «ЯРОСу» безпосередньо на рослини ми провели 16 листопада 2010 року порівняння фізіологічного стану озимої пшениці на суміжних ділянках, оброблених «ЯРОСом», та на фоні NPK (Фото 1-6).
Як видно з фотографій, на всіх ділянках озима пшениця знаходиться у фазі кущіння, але на ділянках, оброблених «ЯРОСом», рослини мають більш розвинену кореневу систему та значно потужніші стебла при меншій висоті, ніж стебла на фоні NPK. Ці спостереження свідчать про те, що озима пшениця, оброблена «ЯРОСом», більше підготовлена до зимівлі, ніж на фоні NPK, адже перезимівля рослин залежить від розвитку кореневої системи, розвитку вузла кущіння та запасів пластичних речовин у клітинах.
Внесення NPK сприяло інтенсивному росту листової поверхні, яке знижує накопичення пластичних речовин у клітинах та сприяє видовженості стебла, що, особливо в малосніжні зими, спричинює значне зниження морозо- та зимостійкості посівів озимої пшениці.
Очевидно, що обробка площ «ЯРОСом» забезпечила достатній рівень елементів живлення у грунті для повноцінного росту та розвитку рослин в осінній період. А забезпеченість легкодоступними формами азоту (нітратного та аміачного), які на ділянках з «ЯРОСом» вищі на 25-30%, ніж на площі з внесенням NPK, дає рослині можливість реалізації генетичного потенціалу при весняному відновленні вегетації у фазі кінець кущіння-початок входу в трубку і усуває необхідність ранньовесняного підживлення. Також слід відмітити позитивний вплив на гідролітичну кислотність грунту, яка на оброблених площах вирівнюється до оптимальних для рослини показників.
Таким чином, на площах, оброблених «ЯРОСом», рослини озимої пшениці мають більш підготовлений для стресового зимового періоду фізіологічний стан, розвинену кореневу систему, товщі стебла та більшу концентрацію пластичних речовин у клітинах. Тобто можна констатувати безпосередній гармонійно-регулятивний вплив «ЯРОСу» на рослину відповідно до умов та сезону.
От ще кілька прикладів гармонійно-регулятивного впливу «ЯРОСу» в Київській області (Фото 7-12), рослини відбирались 14 грудня 2010 року.
У цьому господарстві «ЯРОС» застосовувався на посівах озимої пшениці (сівба 21-24 вересня 2010 року, обробка «ЯРОСом» -- 18 листопада 2010 року) (Фото 9-10), озимого ріпаку (сівба 20 серпня 2010 року, обробка «ЯРОСом» -- 20 листопада 2010 року (Фото 11-12) та озимого ячменю (сівба 21-24 вересня 2010 року, обробка «ЯРОСом» -- 16 листопада 2010 року (Фото 7-8).
Беручи до уваги кліматичні особливості осені 2010 року, коли досить тепла погода тривала до 1 грудня, але в третій декаді жовтня спостерігалося тижневе зниження температур до морозів, а потім підвищення до +15?С, озимі культури значно переростали, а деякі навіть проходили стадію яровизації, але, як помітно з ілюстрацій, попри пізню обробку посівів «ЯРОСом», його вплив на рослини досить виражений.
На озимій пшениці відмічаються аналогічні тенденції, що і на озимій пшениці в Харківській області, де обробка проводилась майже на місяць раніше.
На озимому ріпаку спостерігається значно більш розвинена та облистяна розетка при однаковій, такій само як і на ділянці без добрив, висоті, що значно підвищує його зимостійкість.
Особливо цікаве спостереження можна відмітити на озимому ячмені. Як видно на фотографії, культура без добрив вже пройшла яровизацію і у неї почалась фаза виходу в трубку, а на ячменю, обробленому «ЯРОСом», чітко виражена фаза кущіння.
Особливо хочеться звернути увагу на розвиток кореневої системи. На ячмені, обробленому «ЯРОСом», вона значно більша і розвиненіша, ніж на ячмені без добрив, хоча стебла та листки на ньому значно менші. Отже, озимий ячмінь, оброблений «ЯРОСом», входить у зиму в стані більш підготовленому до стресових ситуацій, ніж без добрив.
Технологія компанії «ЯРОС» дає реальну змогу поліпшити фізіологічний стан озимих культур перед входом у зиму та забезпечити необхідну для формування високого врожаю кількість поживних речовин у грунті без застосування мінеральних добрив.

svidome

 25 червня 2022
У Білоцерківському національному аграрному університеті (БНАУ) відкрили навчально-наукову лабораторію технології культивування та дослідження якості продукції гідробіонтів.
У Білоцерківському національному аграрному університеті (БНАУ) відкрили навчально-наукову лабораторію технології культивування та дослідження якості продукції гідробіонтів.
25 червня 2022
 24 червня 2022
На початку липня в Україні планується скасування ліцензій на експорт пшениці.
На початку липня в Україні планується скасування ліцензій на експорт пшениці.
24 червня 2022
 24 червня 2022
Аграрії Одеської та Миколаївської областей розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яке, станом на 24 червня, проведено на площі 42,2 тис. га.
Аграрії Одеської та Миколаївської областей розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яке, станом на 24 червня, проведено на площі 42,2 тис. га.
24 червня 2022
 24 червня 2022
В новому сезоні врожай ячменю в Україні зменшиться до 5-7 млн тонн внаслідок скорочення площ сівби та втрат врожаю на півдні та сході, відповідно експорт знизиться до 2-3 млн тонн у порівнянні з 5,8 млн тонн у минулому сезоні та 4,2 млн тонн у попередньому.
В новому сезоні врожай ячменю в Україні зменшиться до 5-7 млн тонн внаслідок скорочення площ сівби та втрат врожаю на півдні та сході, відповідно експорт знизиться до 2-3 млн тонн у порівнянні з 5,8 млн тонн у минулому сезоні та 4,2 млн тонн у попередньому.
24 червня 2022
 24 червня 2022
росія використовує до десятка російських та сирійських кораблів для вивезення краденого зерна з тимчасово захоплених територій Херсонської та Запорізької області та вже вивезла понад 500 тис. тонн цього зерна.
росія використовує до десятка російських та сирійських кораблів для вивезення краденого зерна з тимчасово захоплених територій Херсонської та Запорізької області та вже вивезла понад 500 тис. тонн цього зерна.
24 червня 2022
 23 червня 2022
Згідно з оперативними даними, обсяг експорту соняшнику з України в травні сягнув багаторічного місячного максимуму, склавши 352 тис. тонн, що втричі більше показника квітня і на 89% перевищує експорт у звітному місяці.
Згідно з оперативними даними, обсяг експорту соняшнику з України в травні сягнув багаторічного місячного максимуму, склавши 352 тис. тонн, що втричі більше показника квітня і на 89% перевищує експорт у звітному місяці.
23 червня 2022

Please publish modules in offcanvas position.