Контроль бур’янів у системі землеробства No-till

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 09 березня 2011 13:03

Микола КОСОЛАП, канд. с.-г. н., доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП

Олексій КРОТІНОВ, канд. с.-г. н., доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП
Проблема бур’янів є однією з найбільш злободенних із часу появи землеробства. Тому кожен хлібороб має добре усвідомити, що без вирішення питання захисту посівів від бур’янів жодна система землеробства не буде життєздатною.
 
Ефективна система контролю бур’янів
 
Основою розробки інтегрованої системи контролю бур’янів є використання найбільш важливих зі всієї кількості можливих заходів, які в тою чи іншою мірою будуть слугувати доповненням один одному. Серед пріоритетних можна виділити:
- механічні запобіжні (сівба насінням, очищеним від насіння бур’янів; збирання урожаю на низькому зрізі рослин; систематичне скошування бур’янів до їх цвітіння біля канав, зрошуваних каналів, узбіч доріг та на інших необроблюваних землях);
- біологічне пригнічення (здатність сільськогосподарських культур пригнічувати бур’яни. Висококонкурентними по відношенню до бур’янів є рослини озимих культур жита, пшениці, ячменю, тритікале, ріпаку. Середньоконкурентними -- рослини ярих культур ячменю, вівса, соняшнику, кукурудзи, люпину. Слабо конкурентними вважаються рослини ярої пшениці, зернобобових, льону);
- система управління рослинними рештками;
- науково обґрунтоване чергування культур у сівозміні;
- структура посівних площ (видова різноманітність культур);
- строки, способи сівби та норми висіву; система удобрення (оптимальні строки сівби культури, глибина загортання насіння, густота стеблостою культури, обґрунтоване і раціональне удобрення);
- технологія No-till;
- хімічні заходи боротьби з бур’янами (застосування гербіцидів суцільної і селективної дії);
- біологічні заходи боротьби.
 
Концептуальний підхід контролю бур’янів полягає у тому, що багаторічні є найбільш небезпечними, але їх можна повністю вивести з поля за кілька років. Однорічні бур’яни є менш небезпечними, але вони розмножуються насінням, тому системою заходів можна лише зменшити рівень їх присутності на полі, але неможливо повністю їх вивести з поля.
У системі контролю однорічних бур’янів акцент робиться на використанні заходів, які забезпечують досягнення трьох цілей, пов’язаних із динамікою популяцій бур’янів насіннєвого способу розмноження:
- зменшення кількості сходів бур’янів;
- збільшення природної загибелі насіння бур’янів;
- зменшення формування життєздатного насіння бур’янами.
При запровадженні системи No-till з використанням і повною довготривалою реалізацією підходу, який базується на знанні динаміки популяції бур’янів, можливе в подальшому зменшення застосування гербіцидів на 50%, в порівнянні з початковим.
Динаміка популяції усіх бур’янів визначається їх біологічними особливостями, екологічними вимогами та наявними ресурсами території. В однорічних бур’янів насіння є ключовим моментом динаміки популяції цих видів.
Основним показником довгострокової ефективності контролю однорічних бур’янів є динаміка ґрунтового банку насіння бур’янів. Тактична ефективність контролю популяції конкретного виду визначається зменшенням його чисельності в гербокритичний період -- показник уникнення біологічної шкоди, та стратегічна -- зменшенням формування життєздатного насіння.
 
Особливості хімічного контролю однорічних бур’янів
 
У системі землеробства No-till основним, але не єдиним заходом впливу на бур’яни є гербіциди. Стратегія застосування гербіцидів при No-till дещо інша, ніж за традиційної системи землеробства. Відмінність, у першу чергу, полягає в інакшому наборі заходів контролювання рівня присутності бур’янів у періоди, коли культури відсутні на полі. При запровадженні ефективної системи контролю забур’яненості посівів основу бур’янових угруповань як за традиційної, так і при системі землеробства No-till становлять однорічні бур’яни. Відсутність механічного обробітку ґрунту призводить до зміни не лише кількості, а й видового складу бур’янового угруповання. Встановлено, що бур’яни, які мають велике насіння, менш пристосовані до існування в агрофітоценозах при відсутності механічного обробітку ґрунту, а дрібнонасінні -- навпаки більш пристосовані. Таким чином, у першу чергу варто звертати увагу на бур’яни з дрібним насінням, для контролю яких необхідно використати як ґрунтові, так і післясходові гербіциди. У посівах ранніх ярих та озимих колосових культур у системах хімічного захисту використовуються лише післясходові гербіциди. Для кожного поля (культури) сівозміни необхідно розробити свою програму застосування гербіцидів, яка б не мала негативного впливу на наступну культуру.
Загальне правило -- культуру необхідно сіяти па чисте від бур’янів поле (зелені вегетуючі бур’яни відсутні).
Ранні ярі зернові культури досить добре захищаються навіть традиційними недорогими гербіцидами з діючою речовиною МСРА, бромоксиніл тощо. На тих полях, де в осінній період переважають дводольні бур’яни, варто восени провести обробіток гербіцидами групи 2,4-Д як найбільш дешевими і достатньо ефективними. Протизлакові препарати варто використовувати лише за наявності однодольних бур’янів. При змішаному типі забур’яненості краще застосувати загально винищувальні препарати з діючою речовиною гліфосат. Основна вимога -- не допустити формування післяжнивними бур’янами життєздатного насіння.
При сівбі пізніх ярих культур з тривалим весняним допосівним періодом варто провести знищення весняних сходів бур’янів. Для цього краще використати загально винищувальні препарати. Застосування ґрунтових гербіцидів у часі варто перенести на післяпосівний період. Зумовлено це тим, що наявні рослинні рештки в певній кількості затримують на своїй поверхні внесені гербіциди, що знижує надходження їх у грунт та загальну ефективність ґрунтових гербіцидів. Опади, які випадають після внесення гербіцидів, можуть лише частково це виправити.
Застосування гербіцидів з цієї групи в післяпосівний період, але до появи сходів культури, буде більш ефективним із двох причин:
- по-перше, сошники сівалки здійснюють певне розпушення ґрунту і загортання рослинних решток, що збільшує ступінь його відкритості . Це позитивно впливає на рівень ефективності ґрунтового гербіциду особливо в зоні рядка культури;
- по-друге, більш пізнє внесення ґрунтового гербіциду подовжує термін його дії. За цей час культура встигає досягнути значного розвитку і набути більшої стійкості та конкурентоспроможності до бур’янів.
Наприклад, на кукурудзі більш ефективним є застосування ґрунтового гербіциду Примекстра Голд ТЗ по сходах культури, особливо якщо його поєднати з післясходовим гербіцидом, наприклад Базисом або Майстром. У такому випадку можна зменшити норму внесення кожного препарату, отримати максимальну їх ефективність проти вегетуючих бур’янів і мати тривалий період захисної дії ґрунтового гербіциду. Чим грубіші рослинні рештки, тим більша кількість препарату потрапляє у ґрунт.
Програми використання гербіцидів можуть мати різну стратегію. В окремих випадках передбачається максимальне знищення бур’янів з ранньої весни, наприклад, шляхом дворазового внесення гербіцидів: ранньою весною -- 0,5 норми і перед сівбою -- 2/3 рекомендованої норми. Така система буде доцільною в умовах посушливої весни зі швидким наростанням температури, коли волога є основним лімітуючим фактором. Якщо волога весною може бути в надлишковій кількості і затримувати сівбу культури, то варто навпаки дати можливість розвиватися першим весняним сходам бур’янів і знищувати їх лише перед сівбою культури. У такому випадку ці бур’яни за час свого розвитку підсушують верхній посівний шар ґрунту. Кожна з цих програм має свої переваги і недоліки, основними з яких є збільшення або зменшення напруження у завантажений період сівби ранніх ярих культур і потребою внесення у цей час гербіцидів.
Внесення гербіцидів може бути обумовлено не лише наявністю бур’янів, а й проміжної (покривної) культури, яку потрібно знищити до сівби основної культури (на полі присутня швидкоростуча проміжна озима культура). Таким чином, система застосування гербіцидів не може бути стандартною, а повинна враховувати особливості кожного конкретного регіону або поля та наявного видового складу бур’янів. Орієнтація лише на використання гербіцидів не дасть високої ефективності і, крім того, може зумовити набуття бур’янами стійкості до певних гербіцидів, що застосовуються щорічно. Тому інтегрована система контролю бур’янів обов’язково повинна включати сукупність інших заходів, які взаємодоповнюють один одного.
 
(Підібрати фото забур’яненого осіннього поля зі сформованим насінням)
ФОТО 1. Післязбиральні бур’яни сформували насіння
 
 
Особливості хімічного контролю багаторічних бур’янів
 
Контроль багаторічних бур’янів у силу їх біологічних особливостей передбачає інший підхід, ніж контроль однорічних. Суть контролю багаторічних бур’янів полягає у розумінні закономірностей руху вуглеводів по рослині -- запасних поживних речовин, які визначають здатність цієї групи рослин перезимовувати і давати нові пагони.
У перший період вегетації при формуванні нових сходів, у рослинах переважає рух поживних речовин від органів їх накопичення до ростучих бруньок. Але коли пагони досягають певної фази розвитку, вуглеводи, що утворюються у листках, починають переміщуватися в органи накопичення поживних речовин. На цьому етапі переважає їх рух до кореневої системи. Наприклад, у пирію повзучого це спостерігається при висоті рослин 15-20 см, а в осотів -- після формування бутонів-початку цвітіння.
Знання закономірностей руху вуглеводів по рослині є основою для ефективного застосування системних гербіцидів проти цієї групи бур’янів. Використання препаратів повинно співпадати у часі з переміщенням вуглеводів від листкового апарату до кореневої системи. Якщо цього не станеться, то основна частина гербіциду залишиться на листковій поверхні і може знищити лише надземну частину, а підземна залишиться неушкодженою. Це призведе до появи нових сходів цих бур’янів. Найбільша ефективність системних гербіцидів проти багаторічних бур’янів спостерігається восени. В цей час у рослинах переважає виключно відтік поживних речовин із надземної частини до органів їх нагромадження. У весняний період відмічається одночасне переміщення вуглеводів від коренів до листків і навпаки.
Дослідженнями було встановлено, що в органах накопичення поживних речовин при осінньому застосуванні гербіциду гліфосат його кількість була в 4 рази більшою, ніж при весняному.
Необхідно враховувати і наступне, що навіть при оптимальному використанні препаратів у сукупності з іншими заходами, багаторічні бур’яни можна вивести з поля лише впродовж 3-4 років.
Якщо інтенсивна система захисту застосовується лише один рік, то початкова чисельність цього виду поновлюється вже через 2-3 роки. Пояснюється це біологічними особливостями виду, які полягають у різній здатності протистояти проникненню гербіцидів до бруньок, що знаходяться у різному життєвому стані. Активно ростучі бруньки поглинають гербіцид у 10 разів більше, ніж сплячі. Це призводить до того, що перші гинуть, а другі залишаються живими і здатні давати нові сходи. Вони починають активно розвиватися лише після загибелі перших.
У посушливих умовах, коли імовірність появи сходів багаторічних бур’янів у другий період вегетації низька, доцільно вносити гліфосат перед збиранням зернових культур, що дозволяє знищити вегетуючі багаторічні бур’яни. Гліфосат вносять за тиждень-два до збирання урожаю.
На початку вегетаційного сезону доцільно знищувати осоти в посівах зернових колосових культур препаратами з діючою речовиною 2,4-Д або МСРА тощо.
Словом, щоб досягнути успіху в контролі багаторічних бур’янів, потрібна довгострокова програма, в якій поєднані кілька методів контролю бур’янів.
 
Структура посівних площ і чергування культур
 
За науково обґрунтованого чергування культур у полях сівозміни можливо:
- змінити видовий склад бур’янового угруповання у посівах культури. Для кожної культури властивий певний набір проблемних видів однорічних бур’янів з ґрунтового комплексу відповідної території. Багаторічні бур’яни практично не прив’язані до культури і є характерною особливістю поля. Вони здатні засмічувати кожну культуру, яку висівають, згідно зі схемою сівозміни;
- зменшити загальний рівень присутності бур’янів у посівах. Кожна культура має свій рівень конкурентної здатності до бур’янів і створює різні можливості агротехнічного контролю їх присутності в посівах культури.
Обсяг агротехнічних можливостей контролю рівня присутності і репродуктивної здатності видів бур’янів пов’язаний із датою сівби конкретної культури та її збирання. Наприклад, насіння мишію зеленого дає сходи у середині травня, а цвіте і формує насіння -- у липні. Озима пшениця збирається у кінці червня-липні. Таким чином, в озимій пшениці можна контролювати не лише присутність, а й репродуктивну здатність пізнього ярого виду бур’яну. Подібна ситуація спостерігається і в посівах кукурудзи стосовно ранніх ярих бур’янів.
Таким чином, можемо контролювати репродуктивну здатність певних видів бур’янів у посівах конкретної культури протягом одного року. Якщо б термін зберігання життєздатності насіння цих видів був один рік, то, в принципі, можливо остаточно вирішити питання забур’яненості культур цим видом.
Добре відомо, що кількість життєздатного насіння в природних умовах у ґрунті щороку знижується. Основними статтями витрат насіння з ґрунтового банку є проростання, споживання їх птахами та різними представниками ґрунтової фауни, а також розклад мікроорганізмами.
Результатами наукових досліджень встановлено, що інтенсивність зменшення життєздатного насіння вища при його розташуванні на поверхні ґрунту, де фактори, що впливають на нього (волога, світло, тепло тощо) мають найбільшу амплітуду коливання. При загортанні ж насіння у ґрунт, воно здатне більш тривалий час зберігати свою життєздатність. Це пояснює те, чому при постійному механічному обробітку ґрунту спостерігається високий рівень потенційної засміченості. Одночасно це дає надію, що за тривалого ефективного контролю репродуктивної здатності видів бур’янів ми можемо значно зменшити актуальність проблеми забур’яненості при технології No-till. Наприклад, встановлено, що за перший рік після осипання життєздатним залишається 20% насіння бромусу житнього і мишію зеленого, а через 2 роки -- лише 5%. Це характерно для більшості однорічних бур’янів за технології No-till. Чергування культур із різними життєвими циклами дозволяє досягти природним шляхом зменшення потенційної засміченості грунту.
Дослідження сівозмінного фактору за технології No-till показали, що у разі відсутності механічного обробітку грунту для ефективного пригнічення бур’янів доцільно розробляти схему чергування культур у сівозміні таким чином, щоб дві культури холодного періоду (ранні ярі та озимі) змінювалися двома культурами теплого періоду (пізні ярі). За даними американських вчених це дозволяє у 8 разів знизити загальний рівень забур’яненості. Зазвичай у традиційній системі землеробства, що базується на полицевому обробітку ґрунту, в схемі сівозмін щороку культури холодного періоду змінюються теплими або цьому положенню не придавали уваги.
У динаміці наростання чисельності сходів бур’янів виділяється два піки. Перший формується в основному сходами ранніх ярих та зимуючих бур’янів, а другий -- пізніми ярими. Знаючи час між піками появи сходів бур’янів, можна чергувати культури таким чином, щоб до сівби наступної можна було знищити 35-50% імовірних сходів бур’янів.
Разом з тим, необхідно добре розуміти, що у перші роки переходу на технологію No-till кількість сходів бур’янів буде більшою, ніж при традиційній системі землеробства. Причина цього полягає у наявності високої кількості насіння бур’янів на поверхні. Але якщо нові порції насіння не потраплятимуть на поверхню ґрунту, то при системі No-till з часом кількість сходів бур’янів буде знижуватися набагато швидше, ніж при традиційній системі.
У степових умовах прикладом вдалого чергування культур у коротко ротаційній сівозміні може бути наступна схема чергування культур: озима пшениця-кукурудза-просо-пар. У цьому випадку дві культури -- озима пшениця і просо -- можуть вирощуватись без застосування гербіцидів під час їх вегетації. Варто відмітити ще одну перевагу. При низькій загальній чисельності бур’янів гербіциди як ґрунтові, так і післясходові більш ефективні.
У чистому пару гербіцидами можна успішно контролювати бур’яни за дво- і трьохкратного їх внесення, а при механічному догляді для цього необхідно 4-6 обробітків. Порушення чергування призводить до різкого зростання чисельності ранніх або пізніх видів бур’янів. У традиційній системі землеробства, яка заснована на полицевому основному обробітку ґрунту, залежність рівня забур’яненості від порядку чергування культур менш виражена.
 
 
Таблиця. Влив схеми чергування  культур у сівозміні при різних системах обробітку ґрунту на кількість сходів бур’янів через 9 років після закладки досліду. (Anderson, 2004)
 
Варіанти
Схеми сівозміни
Різниця забур’яненості в межах варіанту системи обробітку
1:1
2:2
 
Механічний обробіток
225
44
5 разів
No-till
94
7
13 разів
 
* сівозміни. 1:1-- чергуються щорічно культури холодного і теплого періодів; 2:2 -- культури холодного і теплого періодів чергуються через 2 роки
** Система механічного обробітку включала мінімум одну культивацію культиватором-плоскорізом щороку.
 
 
Рослинні рештки і бур’яни
 
Рослинні решки, які залишаються на поверхні ґрунту, змінюють стан та властивості верхнього шару ґрунту (температура, вологість, освітленість), що, своєю чергою, впливає на інтенсивність проростання, ріст і розвиток сходів бур’янів. Крім цього, на проростання бур’янів позначаються продукти розкладу рослинних решток. Одночасно самі рештки слугують фізичною перепоною для проростків бур’янів. За даними Wicks et al. (1994) кожні 1000 кг/га рослинних решток соломи озимої пшениці, що залишали на полі, зменшували кількість сходів бур’янів на 14%.
Будь-який механічний обробіток ґрунту зменшує вплив рослинних решток на бур’яни. Наприклад, застосування культиватора-плоскоріза навіть після кількарічного No-till призводило до зростання кількості сходів бур’янів у посівах наступної культури на 35-50%. Загортання насіння у ґрунт підвищує процент його проростання.
 
Пригнічення бур’янів культурними рослинами
 
Навіть найбільш ефективна хімічна система контролю бур’янів ніколи не має 100% ефективності. Для бур’янів характерна висока насіннєва продуктивність, тому навіть незначна кількість рослин, що залишились, здатні сформувати велику чисельність життєздатного насіння й поновити їх ґрунтовий насіннєвий банк.
Щоб уникнути цього, в інтегрованій системі гербіциди обов’язково повинні доповнюватися іншими агротехнічними заходами. Йдеться про заходи, які сприяють підвищенню конкурентної здатності самих сільськогосподарських культур.
Одним із таких методів є підвищення густоти стояння культурних рослин. Цього можна досягнути простим збільшенням норми висіву або поєднанням підвищеної норми висіву зі зміною способу сівби. Наприклад, висівати кукурудзу чи соняшник із шириною міжрядь не 70 см, а 50 см. При цьому варто також розглянути доцільність перенесення часу сівби на більш пізній строк. Добре відомо, що поєднання кількох прийомів підвищує їх загальний ефект. Якщо на посівах соняшнику застосувати лише меншу ширину міжрядь, чисельність бур’янів знижується на 5-10%, при менших міжряддях і більшій нормі висіву зниження забур’яненості досягає 20-25%, а при використанні менших міжрядь, підвищеної норми висіву і відстроченого строку сівби маса бур’янів в агрофітоценозі може бути зменшена на 90%.

Опосередковано впливають на бур’яни через підвищення конкурентної здатності культурних рослин всі заходи, які сприяють прискоренню інтенсивності їх росту і розвитку, наприклад, добрива. Пригнічені рослини бур’янів або гинуть, або не дають життєздатного насіння, чи значно знижують свою насіннєву продуктивність.

svidome

 25 червня 2022
У Білоцерківському національному аграрному університеті (БНАУ) відкрили навчально-наукову лабораторію технології культивування та дослідження якості продукції гідробіонтів.
У Білоцерківському національному аграрному університеті (БНАУ) відкрили навчально-наукову лабораторію технології культивування та дослідження якості продукції гідробіонтів.
25 червня 2022
 24 червня 2022
На початку липня в Україні планується скасування ліцензій на експорт пшениці.
На початку липня в Україні планується скасування ліцензій на експорт пшениці.
24 червня 2022
 24 червня 2022
Аграрії Одеської та Миколаївської областей розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яке, станом на 24 червня, проведено на площі 42,2 тис. га.
Аграрії Одеської та Миколаївської областей розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яке, станом на 24 червня, проведено на площі 42,2 тис. га.
24 червня 2022
 24 червня 2022
В новому сезоні врожай ячменю в Україні зменшиться до 5-7 млн тонн внаслідок скорочення площ сівби та втрат врожаю на півдні та сході, відповідно експорт знизиться до 2-3 млн тонн у порівнянні з 5,8 млн тонн у минулому сезоні та 4,2 млн тонн у попередньому.
В новому сезоні врожай ячменю в Україні зменшиться до 5-7 млн тонн внаслідок скорочення площ сівби та втрат врожаю на півдні та сході, відповідно експорт знизиться до 2-3 млн тонн у порівнянні з 5,8 млн тонн у минулому сезоні та 4,2 млн тонн у попередньому.
24 червня 2022
 24 червня 2022
росія використовує до десятка російських та сирійських кораблів для вивезення краденого зерна з тимчасово захоплених територій Херсонської та Запорізької області та вже вивезла понад 500 тис. тонн цього зерна.
росія використовує до десятка російських та сирійських кораблів для вивезення краденого зерна з тимчасово захоплених територій Херсонської та Запорізької області та вже вивезла понад 500 тис. тонн цього зерна.
24 червня 2022
 23 червня 2022
Згідно з оперативними даними, обсяг експорту соняшнику з України в травні сягнув багаторічного місячного максимуму, склавши 352 тис. тонн, що втричі більше показника квітня і на 89% перевищує експорт у звітному місяці.
Згідно з оперативними даними, обсяг експорту соняшнику з України в травні сягнув багаторічного місячного максимуму, склавши 352 тис. тонн, що втричі більше показника квітня і на 89% перевищує експорт у звітному місяці.
23 червня 2022

Please publish modules in offcanvas position.