Створюємо зелений конвеєр

Створюємо зелений конвеєр

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 10 липня 2018 15:41

У структурі посівних площ кормового клину багаторічні трави повинні займати 50%, кукурудза на зелений корм і силос у змішаних посівах — 30%, однорічні — 14%, кормові коренеплоди — 6%.

Багаторічні трави сіють без покривної культури ранньою весною або в червні після дощу. Норма висіву насіння їх для чистих посівів: люцерни — 22 кг/га, еспарцету — 100, житняку — 20, стоколосу безостого — 30, буркуну — 20, пирію сизого — 25 кг/га.

Люцерну на зелений корм необхідно висівати літом чистим посівом, у добре розроблений без будяків ґрунт. Небажано як покривну культуру використовувати ячмінь, тому що у нього конкурентна здібність на виживання дуже висока.

При посіві двокомпонентних сумішей загальна норма висіву по 75% кожної культури. В травосумішах, що складаються із трьох компонентів (одної бобової і двох злакових), бобовий слід висівати в розмірі 75%, а злакові — по 40% від норми, встановленої для чистих посівів цих культур.

При посівах травосумішей необхідно врахувати, щоб у їхній склад входили верхові (1), напівверхові (2) і низові (3) злакові трави (1 — стоколос безостий, тимофіївка лужна, райграс високий тощо, 2 — їжа збірна, костриця лучна і очеретна, лисохвіст лучний тощо, 3 — м’ятник лужний, костриця червона, костриця овеча, райграс багаторічний тощо), а також бобові — люцерна, еспарцет, конюшина біла.

Культурні пасовища повинні бути змішаного типу використання (пасовищно-сінокісні). Випас слід починати з пасовищ третього року життя. Площу поля необхідно розбити на загони по 10–12 га, бажано прямокутної форми, з рахунку 0,25 га на 1 корову. Строк утримання худоби в одному загоні 5–6 днів, після цього необхідно провести підкошування і видалення рослинних залишків. При споживанні травостою у фазі викидання колоса рослин на полі залишається 25% врожаю, у пізніші фазі цвітіння — 50%. За місяць-півтора до стійких холодів випас на пасовищі припиняють.

Основу зеленого конвеєра закладають восени цього року на майбутній. Це посіви озимих культур, які забезпечують галузь кормами ранньою весною.

Традиційними кормовими культурами є: озимі жито і пшениця, тритикале. Однак вони мають невисокий вміст білка в зеленій масі і короткий період використання укісної стиглості. Підвищити якість корму і подовжити період використання можна за рахунок змішаних посівів: озиме жито з озимою суріпицею, тритикале з озимою викою, озима пшениця з озимою викою. При цьому корм надходить на 10–15 днів раніше, ніж від чистого посіву озимого жита, поживність і урожайність підвищуються на 15%. Оптимальні строки сівби цих культур із 5 по 15 вересня, норма висіву двокомпонентних сумішей — по 75% повної норми кожної культури.

 

ripak 4

 

Озиме жито часто висівають з озимою викою, але за своїми біологічними особливостями ці культури несумісні. При настанні укісної стиглості озимого жита озима вика ще знаходиться у фазі стеблування. У цей період вона тільки починає накопичувати вегетативну масу і в структурі врожаю становить 5–7%, що не забезпечує бажаного ефекту і підвищення білка у кормі. Для сумісних посівів з озимою викою за своїми біологічними особливостями підходять тритикале і озима пшениця, вику треба висівати на 7–10 днів раніше.

В роки з теплими зимами можливі сумісні посіви озимої пшениці і тритикале з озимим ріпаком. Слід зауважити, що при тривалих відлигах у лютому ріпак відновлює вегетацію і при зниженні температури може загинути.

Добір озимих культур, що використовуються на зелений корм, може протягом 30–35 днів забезпечити їх надходження у ранньовесняний період.

Наприкінці квітня починають надходити корми зі схилових земель і пасовищ, загальна кількість їх незначна, хоч період використання (квітень-червень) достатньо тривалий. А це важливий резерв надходження дешевого корму.

Рекомендується застосувати такі травосуміші:

 

  • на схилах східної і південної експозиції — еспарцет і люцерна жовта з житняком;
  • на схилах західної і північної — люцерна й еспарцет зі стоколосом безостим;
  • на сухих незаливних балках — люцерна зі стоколосом безостим;
  • на схилах зі значним вмістом крейди і тих, що мають вапняну і крейдяну підстилку, щебневатих ґрунтах — еспарцет із житняком;
  • на солонцюватих — люцерна жовта з житняком або пирієм сизим, буркун білий чи жовтий.

 

Необхідно налагодити належний догляд за пасовищами: провести підсів багаторічних трав і підживлення мінеральними добривами. Для цього використовують бобові багаторічні трави — по 50% люцерни і еспарцету від повної норми, злаки — стоколос безостий, їжа збірна, вівсяниця лужна, райграс багаторічний по 35%. При випасі пасовища слід розбити на загони по 6–8 га, розраховуючи по 0,4 га на одну голову. Знаходження худоби в загоні не повинне перевищувати 6–7 днів.

Ранньою весною необхідно провести боронування і підживлення пасовищ азотно-фосфорними добривами N30Р30, після другого випасу — N30.

Зріджені посіви багаторічних трав, які будуть переорані, ранньою весною необхідно підсіяти хрестоцвітними культурами (гірчицею білою, редькою олійною, ярим ріпаком), вівсом, ячменем. Посіви третього-четвертого років використання при відновленні вегетації слід обробити лущильниками, другого і першого — долотами на глибину 12–15 см.

Для проведення залуження схилових земель необхідно закласти насінники злакових і бобових багаторічних трав уже цього року.

З третьої декади травня корми надходять за рахунок багаторічних трав минулих років життя. Це основне їх джерело у господарстві. Зріджені посіви люцерни минулих років ранньою весною підсівають ячменем, вівсом, редькою олійною, гірчицею білою у вигляді 2–3 компонентних сумішок. При цьому строк надходження зеленої маси за рахунок використання площ продовжується до кінця червня.

Добором однолітніх трав можна забезпечити зелений конвеєр у червні-першій декаді липня. Найбільш ранній корм надходить від злаково-хрестоцвітих сумішей: ячмінь із гірчицею білою, редькою олійною, ячмінь + овес + редька олійна, потім злаково-бобова суміш. Заключними є суміші: овес + горох + ріпак і овес + вика. Врожай цих культур не нижчий за традиційною злаково-бобовою сумішшю — 200–250 ц/га, а на зрошенні — 350–400 ц/га.

Слід відмітити, що зелений корм хрестоцвітих культур відрізняється високим вмістом перетравного протеїну (до 30 мг/ кг), каротину (до 40 мг/кг) і низьким вмістом клітковини (до 4%). Особливості агротехніки вирощування цих культур не дуже складні, але потребують своєчасного виконання усіх агрозаходів на високому рівні.

Включення хрестоцвітих культур у систему зеленого конвеєру сприяє збільшенню виробництва зелених кормів, закриває так звані «вікна» в літній період, збільшує період їх використання, дає можливість до 70% багаторічних трав першого укосу використати на заготівлю сіна і сінажу.

Надходження зеленої маси в червні здійснюється за рахунок пізніх ярих культур. Це змішані посіви: кукурудза + соняшник + горох; кукурудза + суданська трава + соняшник; кукурудза + редька олійна; кукурудза + сорго; кукурудза + сорго-суданковий гібрид. Строк їх посіву — третя декада квітня. Урожай сумішей коливається від 180 до 320, а на зрошенні досягає 450 ц/га. На богарі обов’язкові посіви з сорго, суданською травою, сорго-суданковими гібридами. Ці культури близькі за біологічними особливостями, у змішаних посівах вони ростуть і розвиваються одночасно. Це забезпечує більш стабільні врожаї за роками: у вологі в основному — кукурудза, а в посушливі — сорго і сорго-суданкові гібриди.

В той же час наступає укісна стиглість люцерни першого року життя, посіяної під покрив кукурудзи. Фаза збирання люцерни — початок цвітіння, кукурудзи — початок викидання волоті.

У третій декаді липня надходить зелена маса з другого укосу багаторічних трав минулих років життя.

 

lucerna

 

В серпні зелена маса надходить зі змішаних посівів кукурудзи з соєю, сорго другого і третього строків посіву, отави суданської трави, багаторічних трав, а також поукісних посівів, проведених після збирання озимих на зелений корм. Для поукісних посівів рекомендуються посіви пізніх ярих культур: кукурудза + суданська трава; кукурудза + соя; кукурудза + соняшник + горох. Вони здатні забезпечити на зрошенні до 300 ц/га, а на богарі — 100–150 ц/га зеленої маси. Необхідною умовою отримання високого врожаю поукісних посівів є мобільне збирання попередників, терміновий поверхневий обробіток ґрунту і своєчасний посів. Сіяти після озимих злаково-бобові суміші з ячменем не рекомендується, тому що посіви пошкоджуються гельмінтоспоріозом, і врожай, незалежно від метеорологічних умов, низький.

Вересень забезпечений кормами за рахунок злаково-хрестоцвітих і злаково-бобових сумішей, висіяних після збирання у червні-липні змішаних посівів кукурудзи, а також отави суданської трави, гички кормових буряків і відходів овочівництва. Злаково-хрестоцвіті суміші в поукісних посівах в умовах нашої області можливі тільки на зрошенні. В період появи сходів можливі пошкодження хрестоцвітною блішкою.

У жовтні-листопаді до настання стійких морозів забезпечити тваринництво зеленою масою може кормова капуста. Вона дозволяє одержувати врожай понад 1000 ц/га на зрошенні, витримує короткочасні приморозки (до -15 ºС). Зниження температури (до -3–5 ºС) не пошкоджує її, а тільки призупиняє наростання зеленої маси. Капуста висівається після озимих і злаково-бобових сумішей на зелений корм. Засіб посіву широкорядний. Густота стояння рослин — 120–150 тис./га.

Важливою умовою організації зеленого конвеєру є добір культур для змішаних посівів, які можуть забезпечити безперервне надходження зелених кормів з весни до пізньої осені, високу поживність і поїдання, придатність до механізованого збирання і роздачі, стійкість до вилягання після випасу, низьку вартість кормової одиниці. Для цього недостатньо висівати 5–6 традиційних культур, які використовуються з цією метою. Необхідно широко впроваджувати нові і малорозповсюджені культури, які за поживністю перевищують більшість традиційних. Наприклад, наочно можна порівняти культури за вмістом сирого протеїну (% на суху речовину):

 

  • Кукурудза МВС — 8,6–10,9;
  • Люцерна — 20,0–24,1;
  • Озимий ріпак — 20,5;
  • Ярий ріпак — 23,3;
  • Суріпиця озима — 16,2;
  • Редька олійна — 19,3;
  • Вайда сиза — 23,9–23,8;
  • Мальва мелюка — 22,1–25,8;
  • Щавель кормовий — 20,6–21,1.

 

Введення нетрадиційних кормових культур у зелений конвеєр дозволяє не тільки подовжити термін використання зеленої маси (весною на 12–15 і восени на 30–40 днів), а й поповнити дефіцит протеїну.

 

Олександр ВІНЮКОВ, канд. с.-г. наук, директор
Михайло ТИМОФЄЄВ, канд. біолог. наук, с. н. с. відділу
технологій виробництва с.-г. продукції
Ольга БОНДАРЕВА, канд. техн. наук, вчений секретар
Донецька ДСГДС НААН
Григорій КОВЕЗА, директор Донецької філії
ДУ «Держгрунтохорона»
Віктор ЗУЗА, канд. с.-г. наук, завідуючий відділом родючості
ґрунтів та ґрунтозахисних технологій ННЦ
«ІГА ім. О. Н. Соколовського»
Олег ГАЙДЕНКО, канд. техн. наук, вчений секретар
Кіровоградської ДСГДС НААН

1

 15 листопада 2018
Українська аграрна продукція експортується у 190 країн світу, але до кінця року мають відкритися ринки Туреччини та Ізраїлю. 
Українська аграрна продукція експортується у 190 країн світу, але до кінця року мають відкритися ринки Туреччини та Ізраїлю. 
15 листопада 2018
 15 листопада 2018
В Миколаївській області «НПК Амарант», який займається переробкою амаранту, планує побудувати спеціалізований елеватор для амаранту у наступному році.
В Миколаївській області «НПК Амарант», який займається переробкою амаранту, планує побудувати спеціалізований елеватор для амаранту у наступному році.
15 листопада 2018
 15 листопада 2018
Перша конференція «Агрохімія та насіння - 2018» стартувала під сніжинки першого в цьому році снігопаду в столиці. І навіть транспортний колапс не став на заваді успішного проведення заходу. Майже усі дісталися вчасно і встигли насолодитися за ранковою кавою першими зимовими пейзажами з панорамних вікон Гольф-центру на Оболонській набережній.
Перша конференція «Агрохімія та насіння - 2018» стартувала під сніжинки першого в цьому році снігопаду в столиці. І навіть транспортний колапс не став на заваді успішного проведення заходу. Майже усі дісталися вчасно і встигли насолодитися за ранковою кавою першими зимовими пейзажами з панорамних вікон Гольф-центру на Оболонській набережній.
15 листопада 2018
 15 листопада 2018
В Україні через великий попит на іноземні банани пропадають вітчизняні яблука
В Україні через великий попит на іноземні банани пропадають вітчизняні яблука
15 листопада 2018
 15 листопада 2018
Країни Азії, Африки, Європейського Союзу та СНД є основними напрямками для експорту української агропродукції. 
Країни Азії, Африки, Європейського Союзу та СНД є основними напрямками для експорту української агропродукції. 
15 листопада 2018
 15 листопада 2018
На держкомпенсацію претендують садівники, які мають підприємства у Вінницькій, Закарпатській та Львівській областях.
На держкомпенсацію претендують садівники, які мають підприємства у Вінницькій, Закарпатській та Львівській областях.
15 листопада 2018

Please publish modules in offcanvas position.