Створюємо зелений конвеєр

Створюємо зелений конвеєр

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 10 липня 2018 15:41

У структурі посівних площ кормового клину багаторічні трави повинні займати 50%, кукурудза на зелений корм і силос у змішаних посівах — 30%, однорічні — 14%, кормові коренеплоди — 6%.

Багаторічні трави сіють без покривної культури ранньою весною або в червні після дощу. Норма висіву насіння їх для чистих посівів: люцерни — 22 кг/га, еспарцету — 100, житняку — 20, стоколосу безостого — 30, буркуну — 20, пирію сизого — 25 кг/га.

Люцерну на зелений корм необхідно висівати літом чистим посівом, у добре розроблений без будяків ґрунт. Небажано як покривну культуру використовувати ячмінь, тому що у нього конкурентна здібність на виживання дуже висока.

При посіві двокомпонентних сумішей загальна норма висіву по 75% кожної культури. В травосумішах, що складаються із трьох компонентів (одної бобової і двох злакових), бобовий слід висівати в розмірі 75%, а злакові — по 40% від норми, встановленої для чистих посівів цих культур.

При посівах травосумішей необхідно врахувати, щоб у їхній склад входили верхові (1), напівверхові (2) і низові (3) злакові трави (1 — стоколос безостий, тимофіївка лужна, райграс високий тощо, 2 — їжа збірна, костриця лучна і очеретна, лисохвіст лучний тощо, 3 — м’ятник лужний, костриця червона, костриця овеча, райграс багаторічний тощо), а також бобові — люцерна, еспарцет, конюшина біла.

Культурні пасовища повинні бути змішаного типу використання (пасовищно-сінокісні). Випас слід починати з пасовищ третього року життя. Площу поля необхідно розбити на загони по 10–12 га, бажано прямокутної форми, з рахунку 0,25 га на 1 корову. Строк утримання худоби в одному загоні 5–6 днів, після цього необхідно провести підкошування і видалення рослинних залишків. При споживанні травостою у фазі викидання колоса рослин на полі залишається 25% врожаю, у пізніші фазі цвітіння — 50%. За місяць-півтора до стійких холодів випас на пасовищі припиняють.

Основу зеленого конвеєра закладають восени цього року на майбутній. Це посіви озимих культур, які забезпечують галузь кормами ранньою весною.

Традиційними кормовими культурами є: озимі жито і пшениця, тритикале. Однак вони мають невисокий вміст білка в зеленій масі і короткий період використання укісної стиглості. Підвищити якість корму і подовжити період використання можна за рахунок змішаних посівів: озиме жито з озимою суріпицею, тритикале з озимою викою, озима пшениця з озимою викою. При цьому корм надходить на 10–15 днів раніше, ніж від чистого посіву озимого жита, поживність і урожайність підвищуються на 15%. Оптимальні строки сівби цих культур із 5 по 15 вересня, норма висіву двокомпонентних сумішей — по 75% повної норми кожної культури.

 

ripak 4

 

Озиме жито часто висівають з озимою викою, але за своїми біологічними особливостями ці культури несумісні. При настанні укісної стиглості озимого жита озима вика ще знаходиться у фазі стеблування. У цей період вона тільки починає накопичувати вегетативну масу і в структурі врожаю становить 5–7%, що не забезпечує бажаного ефекту і підвищення білка у кормі. Для сумісних посівів з озимою викою за своїми біологічними особливостями підходять тритикале і озима пшениця, вику треба висівати на 7–10 днів раніше.

В роки з теплими зимами можливі сумісні посіви озимої пшениці і тритикале з озимим ріпаком. Слід зауважити, що при тривалих відлигах у лютому ріпак відновлює вегетацію і при зниженні температури може загинути.

Добір озимих культур, що використовуються на зелений корм, може протягом 30–35 днів забезпечити їх надходження у ранньовесняний період.

Наприкінці квітня починають надходити корми зі схилових земель і пасовищ, загальна кількість їх незначна, хоч період використання (квітень-червень) достатньо тривалий. А це важливий резерв надходження дешевого корму.

Рекомендується застосувати такі травосуміші:

 

  • на схилах східної і південної експозиції — еспарцет і люцерна жовта з житняком;
  • на схилах західної і північної — люцерна й еспарцет зі стоколосом безостим;
  • на сухих незаливних балках — люцерна зі стоколосом безостим;
  • на схилах зі значним вмістом крейди і тих, що мають вапняну і крейдяну підстилку, щебневатих ґрунтах — еспарцет із житняком;
  • на солонцюватих — люцерна жовта з житняком або пирієм сизим, буркун білий чи жовтий.

 

Необхідно налагодити належний догляд за пасовищами: провести підсів багаторічних трав і підживлення мінеральними добривами. Для цього використовують бобові багаторічні трави — по 50% люцерни і еспарцету від повної норми, злаки — стоколос безостий, їжа збірна, вівсяниця лужна, райграс багаторічний по 35%. При випасі пасовища слід розбити на загони по 6–8 га, розраховуючи по 0,4 га на одну голову. Знаходження худоби в загоні не повинне перевищувати 6–7 днів.

Ранньою весною необхідно провести боронування і підживлення пасовищ азотно-фосфорними добривами N30Р30, після другого випасу — N30.

Зріджені посіви багаторічних трав, які будуть переорані, ранньою весною необхідно підсіяти хрестоцвітними культурами (гірчицею білою, редькою олійною, ярим ріпаком), вівсом, ячменем. Посіви третього-четвертого років використання при відновленні вегетації слід обробити лущильниками, другого і першого — долотами на глибину 12–15 см.

Для проведення залуження схилових земель необхідно закласти насінники злакових і бобових багаторічних трав уже цього року.

З третьої декади травня корми надходять за рахунок багаторічних трав минулих років життя. Це основне їх джерело у господарстві. Зріджені посіви люцерни минулих років ранньою весною підсівають ячменем, вівсом, редькою олійною, гірчицею білою у вигляді 2–3 компонентних сумішок. При цьому строк надходження зеленої маси за рахунок використання площ продовжується до кінця червня.

Добором однолітніх трав можна забезпечити зелений конвеєр у червні-першій декаді липня. Найбільш ранній корм надходить від злаково-хрестоцвітих сумішей: ячмінь із гірчицею білою, редькою олійною, ячмінь + овес + редька олійна, потім злаково-бобова суміш. Заключними є суміші: овес + горох + ріпак і овес + вика. Врожай цих культур не нижчий за традиційною злаково-бобовою сумішшю — 200–250 ц/га, а на зрошенні — 350–400 ц/га.

Слід відмітити, що зелений корм хрестоцвітих культур відрізняється високим вмістом перетравного протеїну (до 30 мг/ кг), каротину (до 40 мг/кг) і низьким вмістом клітковини (до 4%). Особливості агротехніки вирощування цих культур не дуже складні, але потребують своєчасного виконання усіх агрозаходів на високому рівні.

Включення хрестоцвітих культур у систему зеленого конвеєру сприяє збільшенню виробництва зелених кормів, закриває так звані «вікна» в літній період, збільшує період їх використання, дає можливість до 70% багаторічних трав першого укосу використати на заготівлю сіна і сінажу.

Надходження зеленої маси в червні здійснюється за рахунок пізніх ярих культур. Це змішані посіви: кукурудза + соняшник + горох; кукурудза + суданська трава + соняшник; кукурудза + редька олійна; кукурудза + сорго; кукурудза + сорго-суданковий гібрид. Строк їх посіву — третя декада квітня. Урожай сумішей коливається від 180 до 320, а на зрошенні досягає 450 ц/га. На богарі обов’язкові посіви з сорго, суданською травою, сорго-суданковими гібридами. Ці культури близькі за біологічними особливостями, у змішаних посівах вони ростуть і розвиваються одночасно. Це забезпечує більш стабільні врожаї за роками: у вологі в основному — кукурудза, а в посушливі — сорго і сорго-суданкові гібриди.

В той же час наступає укісна стиглість люцерни першого року життя, посіяної під покрив кукурудзи. Фаза збирання люцерни — початок цвітіння, кукурудзи — початок викидання волоті.

У третій декаді липня надходить зелена маса з другого укосу багаторічних трав минулих років життя.

 

lucerna

 

В серпні зелена маса надходить зі змішаних посівів кукурудзи з соєю, сорго другого і третього строків посіву, отави суданської трави, багаторічних трав, а також поукісних посівів, проведених після збирання озимих на зелений корм. Для поукісних посівів рекомендуються посіви пізніх ярих культур: кукурудза + суданська трава; кукурудза + соя; кукурудза + соняшник + горох. Вони здатні забезпечити на зрошенні до 300 ц/га, а на богарі — 100–150 ц/га зеленої маси. Необхідною умовою отримання високого врожаю поукісних посівів є мобільне збирання попередників, терміновий поверхневий обробіток ґрунту і своєчасний посів. Сіяти після озимих злаково-бобові суміші з ячменем не рекомендується, тому що посіви пошкоджуються гельмінтоспоріозом, і врожай, незалежно від метеорологічних умов, низький.

Вересень забезпечений кормами за рахунок злаково-хрестоцвітих і злаково-бобових сумішей, висіяних після збирання у червні-липні змішаних посівів кукурудзи, а також отави суданської трави, гички кормових буряків і відходів овочівництва. Злаково-хрестоцвіті суміші в поукісних посівах в умовах нашої області можливі тільки на зрошенні. В період появи сходів можливі пошкодження хрестоцвітною блішкою.

У жовтні-листопаді до настання стійких морозів забезпечити тваринництво зеленою масою може кормова капуста. Вона дозволяє одержувати врожай понад 1000 ц/га на зрошенні, витримує короткочасні приморозки (до -15 ºС). Зниження температури (до -3–5 ºС) не пошкоджує її, а тільки призупиняє наростання зеленої маси. Капуста висівається після озимих і злаково-бобових сумішей на зелений корм. Засіб посіву широкорядний. Густота стояння рослин — 120–150 тис./га.

Важливою умовою організації зеленого конвеєру є добір культур для змішаних посівів, які можуть забезпечити безперервне надходження зелених кормів з весни до пізньої осені, високу поживність і поїдання, придатність до механізованого збирання і роздачі, стійкість до вилягання після випасу, низьку вартість кормової одиниці. Для цього недостатньо висівати 5–6 традиційних культур, які використовуються з цією метою. Необхідно широко впроваджувати нові і малорозповсюджені культури, які за поживністю перевищують більшість традиційних. Наприклад, наочно можна порівняти культури за вмістом сирого протеїну (% на суху речовину):

 

  • Кукурудза МВС — 8,6–10,9;
  • Люцерна — 20,0–24,1;
  • Озимий ріпак — 20,5;
  • Ярий ріпак — 23,3;
  • Суріпиця озима — 16,2;
  • Редька олійна — 19,3;
  • Вайда сиза — 23,9–23,8;
  • Мальва мелюка — 22,1–25,8;
  • Щавель кормовий — 20,6–21,1.

 

Введення нетрадиційних кормових культур у зелений конвеєр дозволяє не тільки подовжити термін використання зеленої маси (весною на 12–15 і восени на 30–40 днів), а й поповнити дефіцит протеїну.

 

Олександр ВІНЮКОВ, канд. с.-г. наук, директор
Михайло ТИМОФЄЄВ, канд. біолог. наук, с. н. с. відділу
технологій виробництва с.-г. продукції
Ольга БОНДАРЕВА, канд. техн. наук, вчений секретар
Донецька ДСГДС НААН
Григорій КОВЕЗА, директор Донецької філії
ДУ «Держгрунтохорона»
Віктор ЗУЗА, канд. с.-г. наук, завідуючий відділом родючості
ґрунтів та ґрунтозахисних технологій ННЦ
«ІГА ім. О. Н. Соколовського»
Олег ГАЙДЕНКО, канд. техн. наук, вчений секретар
Кіровоградської ДСГДС НААН

 19 вересня 2018
Зокрема, пшениці вродить 24 мільйони тонн, очікують в міністерстві.
Зокрема, пшениці вродить 24 мільйони тонн, очікують в міністерстві.
19 вересня 2018
 19 вересня 2018
В Україні розпочалася масштабна імунізація проти гострого вірусу м’ясоїдних диких звірів.
В Україні розпочалася масштабна імунізація проти гострого вірусу м’ясоїдних диких звірів.
19 вересня 2018
 18 вересня 2018
В серпні 2018 року Аграрна біржа запустила в пробному режимі автоматизовану платформу з продажу біопалива.
В серпні 2018 року Аграрна біржа запустила в пробному режимі автоматизовану платформу з продажу біопалива.
18 вересня 2018
 18 вересня 2018
За тиждень ціна на помідори «підскочила» на 20%.
За тиждень ціна на помідори «підскочила» на 20%.
18 вересня 2018
 18 вересня 2018
На ресурсі можна переглянути інформацію про доходи, видатки та інші операції з фінансами.
На ресурсі можна переглянути інформацію про доходи, видатки та інші операції з фінансами.
18 вересня 2018

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.