Передпосівне внесення добрив та гербіцидів

Передпосівне внесення добрив та гербіцидів

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 23 липня 2018 15:49

Головне завдання при внесенні добрив і гербіцидів полягає у забезпеченні оптимальних умов живлення рослин та надійному захисті від бур’янів польових культур впродовж усієї вегетації.

Здавна вважається, що за глибокого загортання добрив (до 30 см) у вологий орний шар вони залишаються доступними для рослин протягом усієї вегетації польових культур.

На глибину загортання мінеральних та органічних добрив суттєвий вплив має форма їх використання та хімічні властивості, а також здатність їх мігрувати (вимиватися) з орного шару ґрунту в підорні шари.

Зокрема, нітратні азотні добрива мають властивість вимиватися у нижні шари, а також по схилах із водою у водой­мища, що негативно впливає на екологічний стан навколишнього природнього середовища. Особливо це явище проявляється в умовах достатнього зволоження на ґрунтах легкого гранулометричного складу та на парових полях.

Вимивання нітратного азоту характерне для пізньої осені та ранньої весни, зокрема на полях, не зайнятих рослинами. Тому дуже важливо правильно обрати строки внесення азотних добрив, за можливості скорочувати час від їх внесення до початку сівби чи періоду інтенсивного засвоєння рослинами.

Поверхневе чи мілке внесення твердих амонійних і амідних добрив частково призводить до звітрювання аміаку, зокрема за поверхневого внесення високих доз карбаміду втрачається близько 30% азоту, а при внесенні аміачної селітри і сульфату амонію втрати азоту становлять лише 1–3%.

На відміну від азотних добрив фосфорні навіть на ґрунтах легкого гранулометричного складу зберігаються на місці їх внесення та майже не мігрують по профілю ґрунту. Тому враховуючи цю властивість, фосфорні добрива не рекомендується вносити поверхневим чи мілким способом. Приблизно такі ж властивості має і калій, хоча на ґрунтах легкого механічного складу він частково може вимиватися у глибші шари.

На ґрунтах важкого гранулометричного складу (чорноземи) за осіннього внесення ступінь закріплення фосфору і калію майже однакова. За поверхневого і мілкого загортання добрив у грунт, особливо в посушливих умовах, внаслідок дуже слабкої рухомості в сухому ґрунті вони практично не використовуватимуться рослинами в рік внесення. Навіть після підживлення культиватором-рослинопідживлювачем фосфорні й калійні добрива часто потрапляють у сухий шар ґрунту і не забезпечують максимального ефекту, а ніж при загортанні їх плугом восени у зону розміщення основної маси коренів рослин.

Як бачимо, прийоми, строки, способи і технологія внесення добрив має велике значення в ефективності добрив, тобто за правильного використання того чи іншого добрива можна суттєво підвищити врожай і його якість.

Тому для підвищення ефективності добрив основне (передпосівне) їх внесення проводять до початку сівби з метою забезпечення стабільного живлення рослин упродовж усього періоду вегетації. Зокрема, основне внесення органічних, фосфорних і калійних добрив проводять восени під основний зяблевий обробіток ґрунту з метою їх загортання у зволожений шар із максимальною локалізацією кореневої системи рослин.

Як відомо, різні способи основного обробітку ґрунту мають неоднаковий вплив на глибину загортання та локалізацію як органічних, так і мінеральних добрив (табл. 1).

 

Вплив способів основного обробітку ґрунту на розміщення мінеральних добрив у шарах ґрунту, %

04 371 60

 

Зокрема, під час загортання бороною внесені добрива розміщуються у верхньому (0–5 см) шарі ґрунту. Цей спосіб загортання ефективний в умовах достатнього зволоження ґрунту при зрошенні чи для підживлення культур суцільної сівби азотними добривами (пшениця яра та озима, ячмінь ярий та озимий).

Найглибше добрива загортаються за полицевої оранки, так, зокрема, плуг із передплужником значну частину (до 70%) добрив загортає у нижню, добре зволожену частину орного шару ґрунту (10–20 см) з дещо вищою локалізацією кореневої системи. Однак на початку вегетації слабо розвинені рослини можуть відчувати навіть нестачу елементів живлення, що потребує додаткового мілкого чи поверхневого внесення добрив для забезпечення оптимального живлення рослин.

Строки основного внесення добрив залежать від типу, гранулометричного складу, вологості ґрунту та властивостей добрив. Так, азотні добрива найчастіше вносять навесні з метою запобігання, зменшення втрат азоту. Вони використовують найчастіше перед посівом і заробляють у грунт культиваторами або в припосівне внесення чи підживлення озимих.

На чорноземних ґрунтах середнього і важкого гранулометричного складу рідкі азотні добрива (аміак безводний, водний, КАС) вносять восени спеціальними ґрунтообробними агрегатами-підживлювачами, які здатні вносити рідкі добрива, або після обприскування ріллі під глибоку культивацію за середньодобової температури ґрунту нижче за +10 °C з метою сповільнення процесів перетворення азоту в ґрунті та зниження його втрат у атмосферу.

Враховуючи те, що фосфорні та калійні добрива малорухливі, їх найчастіше використовують під основний обробіток ґрунту восени. Калійні та фосфорні добрива вносять навесні лише за достатнього зволоження на ґрунтах легкого гранулометричного складу. Фосфорні часто застосовують також при посіві разом з азотними для покращення росту і розвитку проростків польових культур.

Органічні добрива (гній, компости, сапропелі тощо) найдоцільніше всього вносити восени під полицеву оранку на зяб, адже лише після цього обробітку забезпечується максимальне їх загортання у нижні шари ґрунту. Весняне внесення органічних добрив застосовують на зволожених ґрунтах легкого гранулометричного складу з подальшим глибоким обробітком ґрунту, зокрема при підготовці ґрунту під просапні культури.

Що стосується передпосівного внесення гербіцидів, то строки використання їх залежать від: властивостей того чи іншого препарату; біологічних особливостей культури і бур’янів; вибірковості; спектра дії тощо.

Так, зокрема, осіннє (завчасне) внесення гербіцидів проводиться у системі основного обробітку ґрунту на зяб з метою знищення багаторічних кореневищних і коренепаросткових бур’янів (пирій повзучий, осот рожевий, берізка польова тощо) з використанням здебільшого гліфосатів. Обробка гербіцидами виконується після відростання розеток чи пагонів бур’янів унаслідок післязбирального лущення стерні зернових культур. За необхідності наступний обробіток ґрунту гербіцидами слід проводити не раніше, аніж препарат системної дії проникне у глибоко залягаючі кореневища або не раніше ніж через 10–15 днів. Знищення багаторічних бур’янів ускладнюється у випадку посушливого літньо-осіннього періоду, коли відростання бур’янів не відбувається.

Допосівне застосування гербіцидів ґрунтової дії проводи­ться під час передпосівної культивації дисковою чи зубовою бороною, або культиватором у вологий шар ґрунту з метою знищення однорічних бур’янів у фазі проростків. При цьому важливо відразу провести механічне загортання у грунт внесеного препарату з метою запобігання його втрат внаслідок вивітрювання в атмосферу. Це особливо стосується летких гербіцидів. Порушення у технології передпосівного внесення гербіцидів призводить до непродуктивних втрат препаратів, зменшення їх ефективності, забруднення навколишнього середовища тощо. Використання гербіцидів до посіву дозволяє досить успішно боротися із бур’янами, часто навіть без використання дорогих страхових гербіцидів селективної дії.

Таким чином, для різних культур, залежно від рівня запланованої їх продуктивності, загальної норми добрив, ґрунтово-кліматичних, погодних та агротехнологічних умов вирощування, можливе різне науково обґрунтоване поєднання прийомів передпосівного внесення добрив та гербіцидів з метою отримання максимального урожаю польових культур.

 

Олександр ЦИЛЮРИКдоктор с.-г. наук
Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

1

 20 серпня 2018
Цього року бджолярі продали солодкого товару на 30 мільйонів доларів.
Цього року бджолярі продали солодкого товару на 30 мільйонів доларів.
20 серпня 2018
 20 серпня 2018
З початку року в Україні невиліковна хвороба свиней вирувала майже 100 разів.
З початку року в Україні невиліковна хвороба свиней вирувала майже 100 разів.
20 серпня 2018
 20 серпня 2018
Стало відомо, скільки запасів зерна зберігають аграрії.
Стало відомо, скільки запасів зерна зберігають аграрії.
20 серпня 2018
 19 серпня 2018
Лише в липні 2018-го до Саудівської Аравії продали на 55% більше зернової супроти липня 2017-го.
Лише в липні 2018-го до Саудівської Аравії продали на 55% більше зернової супроти липня 2017-го.
19 серпня 2018
 19 серпня 2018
У червні 2018 року нарахування понад 15 000 грн мали 7,4% штатних працівників в сфері «Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство».
У червні 2018 року нарахування понад 15 000 грн мали 7,4% штатних працівників в сфері «Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство».
19 серпня 2018

Найближча подія

Нема подій

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.