agro business 160 160

Науково обґрунтовані сівозміни — запорука успіху

Науково обґрунтовані сівозміни — запорука успіху

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 27 липня 2018 14:55

Правильно розроблена сівозміна має цілий ряд переваг, основні з них — це попередження накопичення й розмноження хвороб та шкідників, раціональне використання поживних речовин і вологи, значне зниження рівня засміченості, покращення якості вирощеної продукції.

Основні принципи побудови сівозмін передбачають, по-перше, правильний підбір попередників та оптимальне поєднання культур із дотриманням допустимої періодичності їх повернення на одне і те саме поле У зв’язку з кризою у розвитку тваринництва набір вирощуваних культур максимально звужений, що обумовлює складності з добором попередників. Тому при вирощувані сільськогосподарські культури обов’язково слід розміщувати після найбільш сприятливих попередників.

В господарствах, які спеціалізуються на вирощуванні товарного і фуражного зерна у зерно-просапних сівозмінах, зерновими доцільно займати 60%, та в господарствах із вирощування зерна, олійних культур і виробництва тваринницької продукції у зерно-просапних сівозмінах під зернові необхідно відводити 55–60%, у господарствах із вирощування олійних культур під зернові — 50%, олійні — 20–30%, та у господарствах із виробництва свинини і продукції птиці рекомендовані зернофуражні сівозміни: під зернові — 65–75%, технічні — 20%.

Сівозміни необхідно розробляти з урахуванням: грунтово-екологічних (технологічних) груп; специфіки зон розташування господарства; його спеціалізації; періодичності чергування культур; оцінки попередників; наявності сільськогосподарської техніки; економічного стану. Тривалість ротації сівозміни зумовлює культура, яка має найдовший період повернення на попереднє місце.

Розміщують сівозміни так, щоб поля знаходились в одній технологічній групі земель і були приблизно одного розміру. Таке розміщення дає змогу більш продуктивно використовувати культури сівозміни та з економічної точки зору — сільськогосподарську техніку.

 

soya 14

 

Відповідно до вимог контурно-меліоративної системи землеробства, ріллю у сільськогосподарському виробництві поділяють на такі еколого-технологічні групи:

Площі із схилом 0–3º — майже нееродовані або слабо еродовані, при цьому характер рельєфу дозволяє вирощувати всі сільськогосподарські культури. На цих землях можна розміщувати сівозміни з максимальним насиченням просапних культур. Тут користуються короткоротаційними сівозмінами кукурудзи з соєю (двопільна) із широкими міжряддями 70 та 45 см.

Площі із схилом 3–7º —на цих землях переважають в основному середньозмиті ґрунти. На них доцільно проектувати зерно-просапні сівозміни коротких ротацій (трипільні: соя — кукурудза — ячмінь), поєднуючи культури з різним міжряддям у кулісних посівах. Соя висівається з міжряддям 30 см та ячмінь суцільним способом. Просапні культури, як правило, тут не вирощуються, але при необхідності їх можна вирощувати упоперек схилу смугами завширшки 30–50 м, чергуючи з культурами суцільного способу сівби шириною 6–10 м. На більш крутих схилах смугами висівають і зернові культури суцільного способу сівби. На схилових землях у протиерозійній короткоротаційній сівозміні включають сидеральні культури для одержання додаткового врожаю органічної речовини, так і для того, щоб ґрунт протягом усього вегетаційного періоду був прикритий рослинами.

Площі зі схилом понад 7º — тут в основному знаходяться сильно змиті малопродуктивні ґрунти, на яких необхідно використовувати ґрунтозахисні травопільні сівозміни або повністю заліснювати їх і виводити з інтенсивного використання. На таких землях не доцільно проектувати сівозміни коротких ротацій.

Для Степу можна запропонувати такі напрями виробничої спеціалізації фермерських господарств: зернофуражний, зерно-технічний (продукція — зерно злакових і бобових культур). Наводимо схеми короткоротаційних сівозмін із вирощування сої та кукурудзи для господарств різних форм господарювання.

Двопільна сівозміна — з 50% насиченням у структурі сої та кукурудзи.

 

  • соя — кукурудза.

 

Трипільна — з насиченням у структурі зерновими культурами 66,6% та сої 33,3%.

 

  • соя — кукурудза — ячмінь
  • соя — ячмінь — кукурудза.

 

У три- і чотирипільній сівозмінах, із метою зменшення гербіцидного навантаження, передбачено переривання чергування сої із кукурудзою одним полем ячменю.

Чотирипільна з різним насиченням кукурудзи та сої до 50%.

 

  • соя — кукурудза — кукурудза — ячмінь
  • соя — ячмінь — соя — кукурудза.

 

Такі сівозміни з високим збором кормових одиниць та перетравного протеїну необхідно широко впроваджувати у господарствах, що спеціалі­зуються на вирощуванні поголів’я свиней та птиці.

Насиченість сівозмін соєю: у двопільній становить 50%, трипільній — 33%, чотирипільній — 25% та 50%, а кукурудзою, відповідно, у двопільній — 50, трипільній — 33, чотирипільній — 25 та 50%.

 

Наукові рекомендації з розміщення сільськогосподарських культур у сівозмінах коротких ротацій по попередниках

05 372 91

 

Якщо восени створювались сприятливі погодні умови стосовно зволоження, що забезпечує добрі передумови до сівби ячменю озимого після сої у трипільній та чотирипільній сівозмінах. Введення восени в три- та чотирипільну сівозміну після сої ячменю озимого замість ярого виявилось цілком доцільним агрозаходом, що підтверджується суттєвим зростанням зернової продуктивності цієї культури як за збором кормових одиниць, так і перетравного протеїну.

Короткоротаційні сівозміни повинні базуватися на основі плодозміни. Це значить, що насиченість сівозміни має бути такою: 50% — зернові; 25% — зернобобові; 25% — просапні. Добір культур визначає­ться спеціалізацією господарства, зональними особливостями та кон’юнктурою ринку. Оптимальна кількість полів 4 із коливанням від 3 до 5.

Ячмінь ярий доцільно розміщувати після сої, кукурудзи на зерно. Незадовільними попередниками є ярі колосові культури. Ячмінь дуже добре реагує на післядію добрив, внесених під попередник. Частка ячменю в сівозміні не повинна перевищувати 20–25% у групі зернових культур.

Для формування високої продуктивності кукурудзи склад попередників має також важливе значення. Частка кукурудзи у всіх районах Степу може зростати до 40–50%. У структурі посівів кукурудза на зерно не повинна займати менше 20–25% площі. Кращими попередниками для неї у короткорота­ційних сівозмінах є зернобобові, особливо соя, задовільними є ранні ярі зернові та кукурудза. Вона задовільно переносить і повторні посіви протягом 3–4 років. У районах півдня Степу найпродуктивніше розміщення кукурудзи після сої та кукурудзи.

При вирощуванні бобових культур у Степу відводиться від 25 до 50% посівів. Найкращими попередниками зернобобовим є кукурудза. Дещо менші врожаї забезпечує ячмінь після другої кукурудзи на зерно. Надмірна частка в структурі посівних площ пізніх ярих культур призводить до висушування ґрунту. Це негативно позначає­ться на урожайності наступних за ним культур.

Слід враховувати, що у великих спеціалізованих господарствах доцільно впроваджувати багатопільні сівозміни. Для фермерських господарств, де кількість оброблюваної землі обмежена, краще застосовувати зерно-просапні сівозміни з невеликим набором культур і коротким строком ротації, зі збільшенням частки зернових до 70–80%.

 

Олександр ЦИЛЮРИКдоктор с.-г. наук
Дніпровський державний аграрно-економічний університет
Лідія ДЕСЯТНИКканд. с.-г. наук
ДУ Інститут зернових культур НААН України

 

 29 березня 2024
ГО «Міжнародна фундація розвитку» спільно з ГО «Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» продовжують співпрацю щодо проведення навчання в рамках реалізації проєкту «Розвиток трудового потенціалу для України» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
ГО «Міжнародна фундація розвитку» спільно з ГО «Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» продовжують співпрацю щодо проведення навчання в рамках реалізації проєкту «Розвиток трудового потенціалу для України» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
29 березня 2024
 29 березня 2024
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.