«Бородата» проблема буряків

«Бородата» проблема буряків

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 30 липня 2018 16:05

Досвід багатьох господарств України свідчить, що за постійного дотримання культури землеробства можна стабільно одержувати врожаї цукрових буряків на рівні 55–70 т/га і більше.

Проте, щоб отримати такий урожай у всіх регіонах бурякосіяння, перед початком посівної кампанії кожен агроном ставить собі запитання, як захистити посіви буряків від шкідливих комах і хвороб. Адже відомо, що на території України цю культуру пошкоджують понад 200 видів фітофагів й уражають близько 70 збудників захворювань.

У цій «численній армії» шкідливих організмів особливо небезпечними є фітопаразитичні нематоди. Найбільш поширений і шкідливий — бурякова цистоутворювальна нематода Heterodera schachtii Schmidt, 1871. Завдані нею збитки оцінені у понад 95 млн дол. США. Цей, майже непомітний неозброєним оком, черв’як є збудником широковідомого в багатьох країнах світу, зокрема і в Україні, захворювання рослин — гетеродерозу. Ураження посівів цією хворобою може спричинити не просто недобір врожаю, а й повну його відсутність.

 

Поширеність

В Україні вогнища гетеродерозу зареєстровані у 18 областях: Київській, Черкаській, Вінни­цькій, Сумській, Житомирській, Чернігівській, Хмельницькій, Тернопільській, Рівненській, Волинській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Харківській, Полтавській, Кіровоградській, Дніпропетровській та Донецькій. Слід зауважити, що більшість обстежених полів має середній рівень зараження ґрунту буряковою нематодою — до 600 личинок+яєць (л+я)/100 см³ ґрунту, проте в окремих господарствах її чисельність може сягати 142 788 л+я/100 см³ ґрунту. Це у 710 разів перевищує поріг її шкідливості (200 л+я/100 см³ ґрунту). Площі з найвищою чисельністю бурякової нематоди у ґрунті знаходяться у Київській, Вінницькій, Черкаській, Сумській, Чернігівській та Харківській областях, а втрати врожаю буряків у цих регіонах унаслідок ураження їх гетеродерозом досягають 70–80%.

Попри свої маленькі розміри (самиці — лимоноподібні, довжиною 0,5–1,3 мм, а самці — червоподібні з довжиною тіла 1,3–1,6 мм), бурякова нематода добре пристосувалася до мінливих умов довкілля. Так, навесні за температури ґрунту 8–10ºС із цист (відмерлих самиць із яйцями та личинками всередині) виходять личинки другого віку, які відшукують корені рослини-господаря та проникають у них. Там вони живляться соком клітин, ще двічі линяють та перетворюються на дорослих особин — самиць та самців.

Саме наявність у циклі розвитку бурякової нематоди стадії цисти з міцною непроникною оболонкою дозволяє їй зберігатися у ґрунті багато років без втрати життєздатності. Крім того, розмноження нематоди відбувається у геометричній прогресії: одна самиця протягом вегетаційного сезону може залишити по собі 2–3 покоління своїх «нащадків». Гетеродера розвивається й розмножується не лише на коренях буряка та ріпаку, а й на багатьох видах бур’янів. Тому з року в рік чисельність та шкідливість цього паразита збільшується, завдяки чому бурякова нематода заслужила звання одного із головних патогенів цукрових буряків.

 

Симптоми ураження та шкідливість

Візуальні симптоми ураження посівів цукрових буряків гетеродерозом проявляються наприкінці червня-початку липня і спостерігаються до кінця вегетації буряків, а інтенсивність їх прояву залежить від щільності популяції бурякової нематоди у ґрунті. Якщо хворі рослини викопати, можна побачити: коренеплід має «бородатий» вигляд через велику кількість бічних корінців, де добре помітні білі самиці нематоди.

Не треба плутати ураження цукрових буряків гетеродерозом із ризоманією. Зовнішні симптоми цих двох захворювань дуже схожі: на полі вони проявляю­ться зазвичай вогнищами, а на коренеплодах утворюється «борода». Проте лише наявність цист на корінцях і у ґрунті може підтвердити, що рослини уражені буряковою нематодою.

Паразитизм нематоди в корінні насамперед порушує його провідну функцію, внаслідок чого рослина не одержує з ґрунту мінеральні речовини та воду.

 

Зовнішній вигляд цукрових буряків, уражених буряковою нематодою

05 372 76

 

У провідних країнах зниження продуктивності культури від гетеродерозу на рівні 25–30% оцінюється у 600 доларів США з гектару.

Зазвичай збільшення чисельності бурякової нематоди у ґрунті до економічно відчутного рівня спостерігається у господарствах, які нехтують простими профілактичними заходами: допускають порушення чергування культур у сівозміні, зокрема скорочують час між повторними посівами рослин-господарів бурякової нематоди та вчасно не проводять нематологічні обстеження полів. Так, деякі фермери застосовують сівозміни, які складаються із послідовного вирощування тільки трьох культур: гороху — пшениці — цукрових буряків або кукурудзи — пшениці — цукрових буряків. Крім того, в окремих господарствах допускається вирощування на заражених нематодою полях буряків та ріпаку через рік. Це призводить не лише до масового розмноження бурякової нематоди на цих культурах, а й до істотної втрати врожайності як насіння ріпаку, так і коренеплодів цукрових буряків. Саме перевищення частки цукрових буряків або ріпаку в сівозміні понад 20% стало однією з основних причин зростання шкідливості бурякової нематоди в Україні.

 

Білі самиці та цисти бурякової нематоди

05 372 77 1

 

Шляхи розповсюдження

Оскільки бурякова нематода не здатна самостійно пересуватися на значні відстані, основним джерелом її поширення є фільтропрісний бруд із цукрових заводів після промивання коренеплодів, а також маточні коренеплоди, зібрані із заражених нематодою полів. Також цисти можуть механічно переноситися транспортними засобами, ґрунтооброблювальними знаряддями, дощовою водою, вітром, тваринами, птахами й людиною.

 

Заходи захисту

Як свідчить досвід багатьох досліджень, позбутися бурякової нематоди, яка вже розпочала свою «шкідливу діяльність», дуже складно, а здебільшого взагалі неможливо. Проте запобігти занесенню цист або утримувати чисельність цього паразита на такому рівні, щоб він не завдавав суттєвої шкоди врожаю, цілком реально.

 

«Бородатий» коренеплід із білими самицями бурякової нематоди на корінцях

05 372 77 2

 

Насамперед необхідно проводити нематологічні обстеження полів (восени або весною), що плануються під сівбу цукрових буряків (ріпаку) у наступному році. Зазвичай виявлення паразита за зовнішніми ознаками вже в період вегетації не дає змоги запобігти його поширенню та зменшити негативний вплив на врожай. Це підтверджує агрономічна практика: зібрати високий урожай цукрових буряків на полі, де утворилися «плішини», а рослини на межі загибелі або вже загинули, не можна.

У разі ж виявлення у відібраних зразках ґрунту цист бурякової нематоди застосовують комплекс захисних заходів, які передбачають:

 

  • запобігання занесенню їх нематоди на інші поля разом з інвентарем, знаряддями обробітку ґрунту тощо;
  • насичення сівозміни цукровими буряками не вище 20%;
  • дотримання правильної агротехніки: добір найкращих попередників, своєчасний, якісний основний та передпосівний обробіток ґрунту, внесення збалансованих із потребами культури норм органо-мінеральних та мікродобрив, оптимальні терміни сівби, систематична й чітко регламентована за строками боротьба з бур’янами на всіх полях сівозміни;
  • застосування протинематодної сівозміни для оздоровлення полів, заражених нематодою: 1) жито + вика — кукурудза на зелений корм — озима пшениця — цикорій — ячмінь з підсівом конюшини — конюшина або люцерна — люцерна — люцерна; 2) люцерна — люцерна — люцерна — цикорій — ячмінь або яра пшениця — жито + вика — кукурудза; 3) кукурудза на зелений корм або горох — жито на зелений корм або зерно; 4) кукурудза на зелений корм або горох — жито на зелений корм або зерно — жито на зелений корм або зерно; 5) горох — кукурудза на зелений корм — жито; 6) ячмінь з підсівом конюшини — конюшина — жито; 7) люцерна — люцерна — жито;
  • запровадження спеціалізовних ріпакових сівозмін (частка ріпаку займає до 20–25%), у господарствах, які займаються вирощуванням ріпаку, з максимальним насиченням їх зерновими культурами: 1) озимий ріпак — озима пшениця — озиме жито — пар; 2) озимий ріпак — озима пшениця — пар — ярий ячмінь; 3) ярий ріпак — яра пшениця — пар — ярий ячмінь. За відсутності таких сівозмін ріпак розміщують із таким розрахунком, щоб він повертався на попереднє місце не раніше ніж через 4–5 років. Розрив між ріпаком і цукровими буряками також повинен бути не менше 4–5 років: 1) багаторічні трави — озимий ріпак — озима пшениця — кукурудза на силос — горох — озима пшениця — ярий ріпак (цукрові буряки) — ячмінь із підсівом багаторічних трав; 2) багаторічні трави — озима пшениця — ярий ріпак — кукурудза на зерно — горох — кукурудза на силос — озима пшениця — цукрові буряки — ячмінь з підсівом багаторічних трав;
  • знищення самосійного ріпаку, який відростає після обмолоту, шляхом механічного подрібнення ґрунту (культивуванням або дискуванням у два сліди), або за допомогою гербіцидів;
  • короткострокове вирощування «провокаційних» посівів хрестоцвітих культур (гірчиця, редька олійна, ріпак), які висівають у серпні-вересні після збирання гороху, озимої пшениці та інших ранніх зернових культур, а через 40–45 діб скошують і заорюють. Зниження чисельності нематоди у ґрунті (на 50–60%) відбувається за рахунок виходу личинок із цист, проникнення їх у корені рослин та загибелі під час заорювання;
  • вирощування толерантних проти бурякової нематоди гібридів цукрових буряків. Попри те, що вони, уражені нематодою, сприяють збільшенню її чисельності у ґрунті, їхня урожайність на заражених патогеном полях є вищою порівняно зі звичайними гібридами. На сьогодні у портфоліо більшості компаній-оригінаторів насіння на ринку України вже є такі гібриди;
  • вирощування нематодостійких сортів редьки олійної (Колонел, Пеглета, Матадор, Журавка) та гірчиці жовтої (Акцент, Консерта, Максі, Підпечерецька);
  • за відсутності у «Переліку пестицидів i aгpoxiмікатів, дозволених до використання в Україні» нематицидів, проведення сівби насінням, обробленим інсектицидами з такими діючими речовинами, як імідаклоприд та тіаметоксам. Вони дають можливість знизити чисельність першого покоління бурякової нематоди до 40%. Проте до кінця вегетації буряків за рахунок розвитку другої і наступних генерацій цей паразит відтворює і подекуди навіть перевищує свою допосівну чисельність у ґрунті.

 

Зважаючи на біологічні особливості бурякової нематоди (високий потенціал розмноження, міцна оболонка цисти), слід врахувати, що жоден із методів окремо і навіть їхній комплекс не дозволяє за короткий час її знешкодити, а тому необхідно розраховувати на тривале виконання системи заходів.

 

Катерина КАЛАТУР, канд. с.-г. наук, Інститут
біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України

1

 20 жовтня 2018
Протягом січня-вересня поточного року Україна експортувала 73 тонни сушених овочів на суму 552 тис. доларів.
Протягом січня-вересня поточного року Україна експортувала 73 тонни сушених овочів на суму 552 тис. доларів.
20 жовтня 2018
 20 жовтня 2018
На Волині завершується будівництво корівника, проектною потужністю на 280 голів, галереї, молочного блоку і лагуни.
На Волині завершується будівництво корівника, проектною потужністю на 280 голів, галереї, молочного блоку і лагуни.
20 жовтня 2018
 20 жовтня 2018
Досвід іноземних фахівців вивчатимуть науковці Тернопільщини.
Досвід іноземних фахівців вивчатимуть науковці Тернопільщини.
20 жовтня 2018
 19 жовтня 2018
Держпродспоживслужба та міжнародні організації завершили перевіряти продовольчі точки.
Держпродспоживслужба та міжнародні організації завершили перевіряти продовольчі точки.
19 жовтня 2018
 19 жовтня 2018
Верховна Рада та уряд готують проект головного кошторису країни до другого читання.
Верховна Рада та уряд готують проект головного кошторису країни до другого читання.
19 жовтня 2018

Please publish modules in offcanvas position.