Боротьба з переущільненням грунтів

Боротьба з переущільненням грунтів

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 21 серпня 2018 12:11

Щільність ґрунту — це динамічний показник, який постійно змінюється та знаходиться у складній залежності від гранулометричного складу, вмісту органічної речовини, структури і вологості ґрунту, біології культури, агротехнічних заходів тощо.

Щільність складення ґрунту — це відношення маси абсолютно сухого ґрунту при непорушеній будові (у такому стані, в якому ґрунт перебуває на полі) до його об’єму, тобто маса 1 см³ ґрунту. Рівноважна щільність — та, яку набуває ґрунт через певний проміжок часу після механічної дії під впливом природних процесів. Для ґрунтів середнього і важкого механічного складу рівноважна щільність становить 1,1–1,3 г/ см³.

Кожна польова культура в міру своїх біологічних особливостей по-різному реагує на ущільнення ґрунту. Так, за даними Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського НААН України, оптимальною щільністю ґрунту для пшениці озимої є 1,10–1,35, ячменю ярого — 1,05–1,35, кукурудзи — 1,05–1,30, соняшнику — 1,00–1,35 г/ см³, а в цілому з культур оптимальні параметри становлять 1,00–1,45 г/ см³.

За даними Інституту землеробства НААН України, для більшості зернових культур на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся оптимальні умови для росту і розвитку виявляються у діапазоні щільності 1,1–1,4 г/ см³. У лісостеповій зоні на сірих опідзолених ґрунтах, чорноземах опідзолених і типових, залежно від гранулометричного складу, оптимальна щільність коливається у межах 1,0–1,4 г/ см³. У степовій зоні на чорноземах звичайних і південних, темно-каштанових ґрунтах — 1,1–1,3 г/ см³ (табл. 1). Наведені у таблиці інтервали щільності не є константами. Вони змінюю­ться у часі і насамперед залежно від вологості ґрунту. При підвищеній вологості оптимум наближається до нижчих значень, за умов недостатнього зволоження — до вищих.

 

Таблиця 1. Оптимальні показники щільності ґрунту для польових культур

06 373 41

 

Ідеальним еталоном для щільності ґрунту є непорушені цілинні землі, адже тут практично повністю відсутній антропогенний вплив, наявні природні цикли перетворення речовин і прояву ґрунтових процесів, стабільні структура, баланс вологи та поживних речовин, температура та інші показники. Дослідження у заповіднику «Асканія-Нова» на цілині показують, що протягом 30 років показники її залишалися стабільними і незмінними. У верхньому шарі 0–20 см, збагаченому на корені, щільність ґрунту була близька до 1,0 г/ см³, у шарі 20–40 см — у межах 1,15–1,22 г/ см³, 40–70 см — близько 1,30 г/ см³, а в 70–100 см — не більше 1,34 г/ см³. Ці значення можна визнати як найбільш характерні, еталонні для чорноземів південних у непорушеному стані (рівноважна щільність). На оранці поряд із цілиною показники щільності до глибини 60–80 см були значно вищими на 0,3 г/ см³ і більше, що пояснюється значним впливом антропогенних факторів на ґрунт.

Найбільш негативно реагують на ущільнення ґрунтів корене- та бульбоплоди (цукрові буряки, картопля), дещо менше просапні культури (кукурудза).

Зниження врожаю польових культур від переущільнення ґрунтів відбувається внаслідок ряду чинників:

 

  • порушення структури ґрунту з руйнуванням ґрунтових пор, збільшенням твердості та щільності орного шару з поступовим його брилуванням;
  • порушення циркуляції води та повітря всередині ґрунтових шарів. Щільність ґрунту зростає тільки до 70% НВ, а потім починається зворотній процес;
  • порушення терморегуляції ґрунту, адже переущільнений ґрунт швидше й сильніше прогрівається та охолоджується;
  • знижується вологозабезпечення рослин, аерація, погіршуються деякі важливі біологічні процеси. Через порушення процесів аерації значно знижується доступність азоту та марганцю, які є життєво необхідними для рослини елементами;
  • порушується процес випаровування вологи, а рух її в нижні шари ґрунту обмежується, через що вона накопичується у верхньому шарі та може спричинити кисневе голодування коренів рослин, а в окремих може стати причиною утворення на полях «блюдець»;
  • відбувається пригнічення та порушення росту коренів рослин, тому коренева система здебільшого формується неправильно та часто є недорозвиненою.

 

Окрім цього, поступове зменшення вмісту гумусу в ґрунті протягом останніх десятиліть сприяє пропорційному збільшенню його щільності, тобто це взаємопов’язані процеси.

Прогресуюча втрата гумусу в ґрунтах України призводить до дезагрегатування чорноземів, зниження ґрунтової родючості. При цьому порушується водно-повітряний режим, рівноважна щільність в орному шарі збільшується, ґрунт набуває глибистості, що змушує проводити додатковий обробіток з метою руйнування глиб.

 

06 373 42 1

 

З метою запобігання переущільнення ґрунтів слід запроваджувати наступні агротехнічні заходи боротьби та профілактики:

 

  • виконання агротехнічних заходів при вирощуванні польових культур здійснювати в оптимальні строки за фізичнної стиглості ґрунту;
  • проводити періодичну перевірку щільності ґрунтів за допомогою пенетрометра — пристрою, який дає змогу оцінити щільність на глибині до 60 см;
  • запровадження науково обгрунтованих різноротаційних сівозмін із чергуванням культур згідно з законом плодозміни та включенням у структуру посівів бобових культур. За можливості слід вводити у сівозміни такі культури, як гречка, еспарцет, люпин, котрі добре оструктурюють ґрунти;
  • застосовувати покривні культури, сидерати, мульчування рослинними рештками, регулярне внесення гною, компостів, соломи, інших органічних добрив, що сприяє та покращує структуру ґрунту, а відповідно знижує його щільність. Грунти із вмістом гумусу більш ніж 3,5–4,0% практично мають оптимальну щільність, яка приблизно рівна рівноважній. Заходи щодо відтворення родючості ґрунтів дають змогу підвищувати оптимальний рівень щільності на 0,1–0,2 г/ см³ і більше;
  • проводити за необхідності вапнування кислих та гіпсування засолених ґрунтів. На заболочених землях регулярно виконувати дренаж полів, які цього потребують;
  • мінімізація обробітку ґрунту, зменшення глибини розпушування ріллі, збільшення ширини захвату агрегатів і швидкості виконання операцій, застосування комбінованих агрегатів, проведення глибокого чизелювання (50–70 см) раз у 3–4 роки для розущільнення орного шару ґрунту. Оранка з наступним механічним обробітком у такому випадку є неефективною, оскільки вони хоч і зменшують об’ємну масу ґрунту, проте призводять до його інтенсивного брилування та сприяють зростанню додаткових витрат на обробіток. Застосовувати щілювачі і кротувачі на еродованих та запливаючих ґрунтах;
  • уникати механічного обробітку вологого ґрунту, адже це становить найбільшу небезпеку, спричиняючи досить значне переущільнення;
  • застосування під окремі культури (зернові колосові та зернобобові) прямого посіву, що дозволяє суттєво зменшити навантаження на ґрунти;
  • обмежити використання на польових роботах важких колісних тракторів типу К-700А, Т-150К, К-701,віддати перевагу гусеничним, особливо на важких, запливаючих та еродованих ґрунтах. Застосування колісних тракторів із широкими та здвоєними шинами, особливо на фізично недостиглих ґрунтах;
  • мінімізація руху полем навантажених самохідних шасі та автомобілів. Заправку агрегатів насінням, добривами, отрутохімікатами та паливно-мастильними матеріалами виконувати лише на краю поля або на дорогах;
  • запроваджувати маршрутизацію руху техніки полем та супутниковий моніторинг і рух за маркерами або спеціально створеними програмами, щоб скоротити кількість проходів та забезпечити рух одними й тими ж слідами;
  • дотримуватися рекомендованого питомого опору ходових систем на ґрунт: 0,8–1,0 кг/см² — під час основного обробітку; 0,4–0,6 кг/см² — при посіві та міжрядних обробітках;

 

Застосування цілого комплексу перелічених заходів дозволить зупинити процеси агрофізичної деградації, зберегти оптимальні фізичні властивості кореневмісного шару, підвищити родючість ґрунтів і врожайність вирощуваних культур.

 

Олександр ЦИЛЮРИК, доктор с.-г. наук, професор
кафедри загального землеробства та ґрунтознавства
Дніпровського державного аграрно-економічного університету

 19 вересня 2018
В Україні розпочалася масштабна імунізація проти гострого вірусу м’ясоїдних диких звірів.
В Україні розпочалася масштабна імунізація проти гострого вірусу м’ясоїдних диких звірів.
19 вересня 2018
 18 вересня 2018
В серпні 2018 року Аграрна біржа запустила в пробному режимі автоматизовану платформу з продажу біопалива.
В серпні 2018 року Аграрна біржа запустила в пробному режимі автоматизовану платформу з продажу біопалива.
18 вересня 2018
 18 вересня 2018
За тиждень ціна на помідори «підскочила» на 20%.
За тиждень ціна на помідори «підскочила» на 20%.
18 вересня 2018
 18 вересня 2018
На ресурсі можна переглянути інформацію про доходи, видатки та інші операції з фінансами.
На ресурсі можна переглянути інформацію про доходи, видатки та інші операції з фінансами.
18 вересня 2018
 18 вересня 2018
Цю продукцію імпортуємо переважно з Індонезії та Малайзії.
Цю продукцію імпортуємо переважно з Індонезії та Малайзії.
18 вересня 2018

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.