Діагностуємо хвороби кукурудзи

/ Агрономія Сьогодні / Четвер, 10 березня 2011 11:29

Іван МАРКОВ, канд. біолог. наук, професор НУБіП України

Значні недобори і втрати врожаю кукурудзи, а також суттєве зниження якості вирощеної продукції спричиняють численні хвороби грибної, бактеріальної та вірусної етіології. Залежно від розвитку захворювань вони можуть сягати 30-50% і більше. Обізнаність з діагностики хвороб кукурудзи і біоекологічних особливостей їх збудників дасть можливість своєчасно й ефективно провести захисні заходи культури, звести до невідчутного економічного рівня їх шкідливий вплив на рослини.
 
Пухирчаста сажка
Хвороба проявляється у всіх зонах вирощування культури. За даними Головної Державної інспекції захисту рослин за останні три роки ураженість рослин коливається у межах 2,5-8,0%, в т. ч. ураженість качанів - 2,0-4,1%. В окремих осередках Київської області поширення хвороби на рослинах і качанах становить 30-42%. Захворювання проявляється протягом вегетації рослин у вигляді галів (здуттів, пухлин) різного розміру і конфігурації на листках, листкових піхвах, стеблах, качанах, волоті та повітряних коренях. Розвиток пухлин починається з утворення світло-зеленої, злегка припухлої плями, яка поступово розростається і перетворюється у великі гали. Вони заповнені спочатку сіро-білою слизовою масою, яка потім перетворюється у теліоспори чорного забарвлення, що поширюються.
 
Збудником пухирчастої сажки є гриб Ustilago zeae (Beckm.) Unger (син. U. maydis (DC) Corda). Теліоспори гриба у масі темно-оливкові, а поодинокі - жовто-коричневі, інкрустовані, кулясті. При розриві плівки пухирів теліоспори легко розпорошуються, проростають у краплі води, їх ростки проникають у молоді меристематичні тканини рослини, і починається розвиток та формування нового здуття.
 
За вегетацію рослин гриб може дати 3-4, а іноді й 5 поколінь, чим пояснюється сильний прояв захворювання перед початком збирання кукурудзи. Грибниця збудника хвороби дифузно не поширюється по рослині, тому кожне утворене здуття є місцем зараження рослини.
 
Основне джерело інфекції - теліоспори, які знаходяться у нерозбитих пухлинах. Життєздатність їх зберігається до чотирьох років. Поодинокі теліоспори гриба живуть у грунті декілька місяців і гинуть під дією вологи й мікроорганізмів. Додаткове джерело інфекції - заспорене насіння.
 
Різке зниження чи підвищення вологості грунту до або після зараження призводить до посилення ураження, що слід особливо враховувати при вирощуванні кукурудзи на зрошувальних землях. Підсилює розвиток пухирчастої сажки одночасний розвиток на рослині летючої сажки.
 
Шкідливість пухирчастої сажки полягає у випаданні пошкоджених молодих рослин, неродючості качанів при ранньому їх зараженні або значному недоборі врожаю внаслідок ураження різних органів рослин. Зниження урожаю кукурудзи від пухирчастої сажки залежить від розміру й кількості здуття на одній рослині. Пухирчаста сажка може набути значного розвитку у цьому році за умов випадання короткочасних дощів у засушливу погоду в кінці листоутворення та цвітіння кукурудзи в осередках накопичення інфекційного запасу збудника хвороби. Нові вогнища захворювання можуть виникати у повторних посівах кукурудзи за умов наявності механічних пошкоджень, завданих шкідниками (шведська муха, кукурудзяний метелик тощо), страховими гербіцидами, градом тощо.
 
Поширення і розвиток пухирчастої сажки обмежуватимуть стабільне дотримання вимог технології вирощування кукурудзи, зокрема подрібнення і заорювання пожнивних решток минулорічних посівів культури, вирощування стійких до хвороби гібридів, своєчасний захист посівів від шведської мухи, кукурудзяного метелика та інших шкідників.
 
 
Летюча сажка
Хвороба поширена в основному в центральному Лісостепу, (Хмельницька, Черкаська, Кіровоградська, Київська, Харківська області) та в Степу (Одещина Херсонщина), де ураженість рослин становить 1-3%, в окремих осередках - 4-8%. Захворювання проявляється на качанах і волотях, які повністю руйнуються і перетворюються на чорну масу спор, що при дотику порошить. Замість качана утворюється овально-конусоподібне жовно, покрите зовні вкороченими обгортками. Пізніше вони жовтіють, розкриваються, і теліоспори розпорошуються, залишаючи від качана лише чорні нитки незруйнованих провідних пучків.Розпилюються спори повільно, оскільки утримуються рештками волокон качана.
 
Збудником хвороби є гриб Sphacelothecareiliana (K?hn) Clint (син. Sorosporium reilianum Mc Apl f. zeae Geschele; S. holci-sorghi (Riv.) Noesz.  
 
Теліоспори жовто-коричневі, кулясті, часто зібрані в клубочки, мають дрібно щетинисту оболонку. Рослини заражаються у грунті під час проростання насіння до появи сходівна поверхні грунту. Росткові гіфи гриба проникають у тканини рослини і швидко поширюються по стеблу й можуть досягти точки росту. Іноді грибниця не встигає це зробити, і тоді спостерігається ураження тільки качанів, а волоті залишаються здоровими.
 
Основне джерело інфекції - заспорені грунт і насіння. Життєздатність патогена в грунті зберігається до двох років.
 
На відміну від збудника пухирчастої сажки, збудник летючої уражує і руйнує не тільки вегетативні, а й генеративні клітини. Шкідливість летючої сажки проявляється у суттєвому недоборі врожаю зерна від ураження качанів, а також втратами, пов’язаними з випаданням окремих проростків, низькорослістю рослин і недорозвиненістю качанів. Значний розвиток можна очікувати в разі повторної сівби кукурудзи на тому ж самому полі, що і минулого року, сівби кукурудзи непротруєним насінням.
 
 
Іржа
Хвороба виявляється майже повсюди, але найбільшу шкідливість спричиняє у Закарпатській області.Захворювання проявляється у фазі викидання волотей. На листках, а іноді й на стеблах спочатку з’являються світло-жовтуваті плями, на яких пізніше під епідермісом формуються коричневі видовжені (до 1 мм) уредінії. Наприкінці вегетації кукурудзи замість уредіній з’являються чорні теліопустули, що розміщуються у вигляді поздовжніх плям.
 
Збудником хвороби є дводомний грибPuccinia sorghi Schw (син. P. maudis Ber.). Уредініоспори еліпсоподібні або кулясті, тонкошипуваті, блідо-коричневі зі світло-коричневою оболонкою. Теліоспори булавоподібні, двоклітинні. Спермогоніальна і еціальна стадії гриба формуються на квасенцевих (видах Оха1іs), поширених бур’янах кукурудзи.
 
Збудник розвивається переважно за скороченим циклом, ураження кукурудзи відбувається від урединіоспор. Останні проростають за температури +4-32оС (оптимум +17-18оС) і краплинній вологі. Інкубаційний період розвитку хвороби триває 5-8 діб. За літо гриб може дати 2-3 покоління урединіоспор. При збиранні врожаю уредініоспори гриба потрапляють на качани, прилипають до поверхні зерна. В умовах півдня України вони перезимовують на рештках листків у полі.
 
Таким чином, основним джерелом інфекції є уражені рештки і насіння кукурудзи, на яких зберігаються уредініоспори гриба. Додатковим джерелом інфекції є теліоспори.
 
Шкідливість іржі виявляється в тому, що збудник хвороби, формуючи уредінії і телії, розриває епідерміс і, таким чином, наносить рослині тисячі ран, на зарубцювання яких вона витрачає значний запас енергетичних і пластичних речовин, при цьому суттєво знижується її продуктивність. За інтенсивного перебігу хвороби різко зменшується засухостійкість рослин, у результаті чого формується недорозвинуте насіння.
 
 
Бура плямистість або гельмінтоспоріоз
Хвороба виявляється скрізь, де вирощують кукурудзу, але найбільш шкідлива в західних областях України, де ураженість рослин становить в останні роки 25-30%, в осередках - 50-100%, за інтенсивності розвитку 3-20%. Перші ознаки захворювання з’являються на нижніх листках, пізніше - на верхніх у вигляді білуватих, а згодом і буро-коричневих еліпсоподібних плям із червоною облямівкою. Плями часто зливаються і охоплюють більшу частину листкової пластинки. У вологу погоду в місцях уражень з нижнього боку листків з’являється буро-оливковий наліт, назва якого конідіальне спороношення гриба.
 
На качанах хвороба може проявитися біля їх основи, між рядами зернівок у вигляді густого темно-коричневого або буро-оливкового нальоту.
 
Збудником хвороби є сумчастий гриб Cochliobolusheterostrophus (Drechs.) Drechsler (анаморфа: Drechsleramaydis (Nisikado) Subram & Jain; син. Bipolarismaydis (Nisik. Et Miyak.) Shoem.; Helminthosporiumturcicum Pass.). В період вегетації він поширюється конідіями. При проростанні останніх утворюються росткові гіфи, що проникають у паренхімну листка і швидко формують розгалужену міжклітинну грибницю, яка пізніше проникає у судинну систему, в зв’язку з чим ураження має характер листкового трахеомікозу (тромбоз судин). Гриб є також збудником кореневих і стеблових гнилей.
 
Хвороба розвивається за умов достатнього і надмірного зволоження та підвищених температур. Інкубаційний період її залежить від віку рослини і стану листкової поверхні. На молодих рослинах він триває 3-7, а на дорослих - 7-11 діб.
 
Основним джерелом інфекції є пошкоджені рослинні рештки, на яких збудник хвороби зберігається у вигляді грибниці, а додатковим - насіння кукурудзи, на поверхні якого знаходяться конідії патогенна і сумчасте спороношення на уражених рештках. Резерватором інфекції може бути бур’ян північне просо.
 
Шкідливість бурої плямистості виявляється у передчасному відмиранні уражених листків і суттєвому зниженні асиміляційної поверхні рослин, що в кінцевому результаті призводить до 30% і більше недобору врожайності зерна. Чим раніше проявляється хвороба на рослинах, тим вища її шкідливість. Більш інтенсивно бурою плямистістю пошкоджуються пізні посіви кукурудзи. За умов вологої та теплої погоди в період інтенсивного листоутворення, формування качанів, хвороба може набути значного поширення й розвитку в усіх зонах кукурудзосіяння.
 
Почорніння судинних пучків або цефалоспороз
Хвороба виявляється скрізь, де вирощують кукурудзу, але найбільш шкідлива в південних областях України, де поширення її в останні роки коливається у межах 4-11%, в осередках - 20-35%. Захворювання проявляється у фазі молочної стиглості зерна, коли листки, стебла, листкові піхви набувають червоно-бурого забарвлення спочатку вздовж центральної жилки, а потім поширюється і на інші частини листкової пластинки. Ознаки хвороби спочатку з’являються на верхніх листках кукурудзи, а потім поступово поширюються на нижні. У вологу погоду на уражених піхвах листків розвивається біло-рожевий ніжний бархатний наліт - конідіальне спороношення патогена. Найтиповішою ознакою хвороби є почорніння судинних пучків, які чітко виявляються на навкісному зрізі ураженого стебла.
 
Збудником хвороби є гриб Cephalosporium acremonium Corda, що розвивається у конідіальній стадії. Під час вегетації рослин гриб розповсюджується конідіями.
 
Грибниця патогена набуває поширення переважно в судинних пучках, вона часто доходить до качанів і уражує зернівки. Під час проростання насіння гриб може також проникати у проросток і дифузно поширюється по рослині, тому цю хворобу відносять до групи трахеомікозних захворювань (тромбозних).
 
Основне джерело інфекції - уражені рослинні рештки, в яких зберігається грибниця патогена, а додатковим є зараження насіння.
 
Шкідливість хвороби полягає у тому, що дифузно уражені рослини не плодоносять. При ураженні рослин до викидання волотей у качанах утворюється щупле насіння.
 
Стеблові та кореневі гнилі
На кукурудзі проявляються різні гнилі на стеблах і коренях у вигляді загнивання паростків та нижньої частини стебла. Характерними ознаками кореневої і стеблової гнилей у фазі молочної стиглості є побуріння, солом’яний або світло-зелений колір стебла. Рослини передчасно підсихають, в’януть і відмирають. Часто спостерігається ламання і вилягання уражених рослин. Залежно від збудника хвороби розрізняють фузаріозну, гельмінтоспоріозну, вугільну, білу, сіру, пеніцильозну, бактеріальну гнилі. Часто спостерігається розвиток на рослинах змішаних інфекцій збудників кореневих і стеблових гнилей.
 
В усіх зонах кукурудзосіяння на Україні переважає фузаріозний тип гнилі, гельмінтоспоріозний частіше виявляється у західних областях, біла, сіра та інші гнилі - в північних та центральних регіонах і в умовах зрошення. Поширення стеблових і кореневих гнилей в останні роки становить 2-7%, осередками - 9%. Розвиток та розповсюдження кореневих гнилей, як правило, відбувається на ослаблених внаслідок погодних стресів та порушень технології вирощування кукурудзи, механічно пошкоджених рослинах, частіше на початку та перед закінченням їх вегетації.
 
Фузаріозна гниль
Хвороба проявляється на нижній частині стебла і на міжвузлях у вигляді світло-жовтих або бурих плям, на яких у вологу погоду з’являється біло-рожевий або червонуватий наліт - конідіальне спороношення збудника хвороби. На стеблах захворювання проявляється у вигляді трьох форм: некрозу лише вузлів, некрозу лише міжвузлів і одночасно некротичного ураження і вузлів, і міжвузлів. Стебло у місцях ураження стає порожнистим і нерідко розмачулюється. Підземне міжвузля і корінці набувають червоного кольору, а паренхіма серцевини руйнується.
 
Збудником хвороби є сумчастий гриб Giberella fujikuroi (Sawada) Ito et Kimura (анаморфа: Fusarium moniliforme Sheld.).
 
Конідіальне спороношення гриба представлено численними мікроконідіями і незначною кількістю макроконідій. Мікроконідії безбарвні, веретено-яйцеподібні, одноклітинні або з однією перегородкою. Вони формуються на верхівках конідієносців у вигляді ланцюжків або несправжніх головок. Макроконідії безбарвні, шиловидні або злегка серпоподібні, що поступово звужуються до обох кінців, з 3-7 поперечними перегородками. Інколи на грибниці формуються темно-сині кулясті склероції.
 
На уражених рештках гриб формує також сумчасте спороношення у вигляді темно-синіх округлих або яйцевидних плодових тіл - перитеціїв. Сумки циліндричні, колбоподібні, сумкоспори подовжено-еліптичні з однією перегородкою.
 
У розвитку кореневої гнилі можуть брати участь також гриб G. avenaceaCook (анаморфа: F.avenaceum(Fr.) Sacc.), гриби з роду Fusarium Lk. (F. culmorum Sacc, F. proliferatum (T.Matsus.) Nirenberg та ін.). Шкідливість фузаріозної гнилі залежить від ступеня ураження рослин.
 
Джерелом інфекції є уражені рештки, на яких зберігаються конідіальне і сумчасте спороношення та хламідоспори гриба.
 
Звичайна (гельмінтоспоріозна) гниль
Проявляється хвороба на коренях, підземних і надземних міжвузлях у вигляді зеленуватих або темних плям з облямівкою. Вони бувають різного розміру і форми, іноді концентричні, нерідко у вигляді штрихуватих смуг. На ураженій поверхні тканин у вологу погоду спостерігається утворення темно-коричнево-оливкового нальоту - конідіального спороношення гриба.
 
Збудником хвороби є гриб сумчастий Cochliobolusheterostrophus (Drechs.) Drechsler (анаморфа: Helminthosporiumturcicum Pass.), біоекологічні особливості якого описані при розгляді бурої плямистості кукурудзи. 

svidome

 17 серпня 2022
Через ціни на комерційний газ цьогоріч ще 10 цукрових заводів працювати не будуть, тобто запуститься лише 22 заводи по всій Україні.
Через ціни на комерційний газ цьогоріч ще 10 цукрових заводів працювати не будуть, тобто запуститься лише 22 заводи по всій Україні.
17 серпня 2022
 17 серпня 2022
У серпневому балансі по олійним культурам на 2022/23 МР експерти USDA різко підвищили прогноз світового виробництва ріпаку, насамперед завдяки збільшенню врожаю в Канаді у порівнянні з минулим роком на 60%, що на 15% перевищить середньорічний показник, а також нарощуванню виробництва в країнах ЄС, Україні та Австралії внаслідок високих світових цін.
У серпневому балансі по олійним культурам на 2022/23 МР експерти USDA різко підвищили прогноз світового виробництва ріпаку, насамперед завдяки збільшенню врожаю в Канаді у порівнянні з минулим роком на 60%, що на 15% перевищить середньорічний показник, а також нарощуванню виробництва в країнах ЄС, Україні та Австралії внаслідок високих світових ...
17 серпня 2022
 17 серпня 2022
Українське агропідприємство «Бонелет» планує восени висадити в Одеському районі 11,4 га яблунево-грушевого саду. Закладка саду пройде завдяки гранту урядової програми «еРобота» зі створення або розвитку садівництва, виноградарства та виробництва ягід.
Українське агропідприємство «Бонелет» планує восени висадити в Одеському районі 11,4 га яблунево-грушевого саду. Закладка саду пройде завдяки гранту урядової програми «еРобота» зі створення або розвитку садівництва, виноградарства та виробництва ягід.
17 серпня 2022
 17 серпня 2022
Мрієте зібрати врожай швидко, якісно та найголовніше – з мінімальними втратами? Нова лінійка комбайнів Axial-Flow 250, бренду CASE IH, безпосередньо американського виробництва, дозволяє отримати надвисоку продуктивність та забезпечити якісний обмолот будь-якої культури.
Мрієте зібрати врожай швидко, якісно та найголовніше – з мінімальними втратами? Нова лінійка комбайнів Axial-Flow 250, бренду CASE IH, безпосередньо американського виробництва, дозволяє отримати надвисоку продуктивність та забезпечити якісний обмолот будь-якої культури.
17 серпня 2022
 17 серпня 2022
Кабінет Міністрів України затвердив порядок використання коштів, які спрямовуються на підтримку сільськогосподарських виробників.
Кабінет Міністрів України затвердив порядок використання коштів, які спрямовуються на підтримку сільськогосподарських виробників.
17 серпня 2022
 17 серпня 2022
Універсальний дискатор SWIFTERDISC від BEDNAR забезпечує високу якість обробітку, адаптованість до екстремальних умов роботи та низькі експлуатаційні витрати. Це дозволяє досягнути бажаного результату, заощадивши кошти.
Універсальний дискатор SWIFTERDISC від BEDNAR забезпечує високу якість обробітку, адаптованість до екстремальних умов роботи та низькі експлуатаційні витрати. Це дозволяє досягнути бажаного результату, заощадивши кошти.
17 серпня 2022

Please publish modules in offcanvas position.