agro business 160 160

Утримання пару

Утримання пару

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 29 серпня 2018 14:44

Чистий пар — єдиний попередник озимої пшениці, який за належної підготовки щорічно гарантує одержання своєчасних повноцінних сходів, укорінення і добрий розвиток рослин.

Чистий пар необхідний для покращення фітосанітарного стану посівів наступних культур, вирощування якісного насіння, розмноження інтенсивних сортів, сталого виробництва продовольчого зерна в зоні Степу. При цьому він залишається найбільш уразливим полем сівозміни, де надзвичайно важко призупинити ерозію ґрунту, унормувати техногенні навантаження, урівноважити баланс вологи, поживних речовин та енергії.

З метою удосконалення способів утримання чистих парів і догляду за ними науковцями ІЗК НААН досліджено ефективність запровадження раннього пару, створення біологічних та мульчувальних екранів, використання різних технічних засобів, технологічних схем та знарядь обробітку ґрунту, застосування елементів мінімізації під час весняно-літньої підготовки ріллі.

Листостеблову масу попередників (ячмінь ярий, соняшник, кукурудза) подрібнювали і рівномірно розподіляли полем під час збирання врожаю. Основний обробіток чорного пару проводили восени полицевими плугами, чизельними розпушувачами та дисковими боронами, раннього пару навесні — важкими протиерозійними культиваторами та комбінованими агрегатами безполицевого типу. Після ячменю ярого схемою досліду передбачено додатковий варіант утримання раннього пару, де обробіток навесні поєднували з вирощуванням післяжнивної культури.

Ґрунти — чорноземи звичайні повнопрофільні та еродовані на лесі, важкого і середнього гранулометричного складу із вмістом гумусу 2,3–4,2%.

Ефективним заходом протидії руйнуванню і деградації ґрунтів є запровадження раннього пару. За кількістю акумульованої вологи в холодний період року необроблений з осені агрофон (ранній пар) рівнозначний чорному, однак він не піддається ерозії навіть за критичних швидкостей вітру і води, що стікає

Під час догляду за чистим паром особливо важливу роль відіграє мульчування ґрунту. Для цього у пару найбільш доцільні грубі післяжнивні рештки кукурудзи, сорго, соняшнику, які довгий час не мінералізую­ться, частково загорнуті і перемішані з верхнім шаром ґрунту. Цього разу поверхня його стає шорсткою і краще вбирає воду, одночасно послаблюються процеси кіркоутворення і блокування пор (табл. 1).

 

Таблиця 1. Ефективність мульчування чистого пару на схилі крутістю 2,5º під час зливи шаром 45 мм

07 374 86 2

 

Ґрунт у чорному пару на схилах краще захищений від літніх злив у випадку відмови від закриття вологи і перенесення першої культивації на кінець весняних польових робіт (друга-третя декади травня) з метою максимального збереження мульчувального покриття і утворення грудочкуватої структури верхнього шару ріллі, що у 2,4 разу подовжує час до початку стоку і підвищує водопроникненість ґрунту із 0,65 до 1,08 мм/хв. На плакорі (рівнині) запропонований варіант весняного догляду за паром, за наявності у шарі ґрунту 0–5 см понад 50% брилуватих фракцій розміром 10–15 мм, унеможливлює прояв ерозії «замулення», негативний вплив якої полягає у зменшенні біологічно-активного профілю чорнозему (особливо в понижених місцях поля) та більших втратах ґрунтової вологи капілярами внаслідок формування провідних шпар вертикальної орієнтації.

Після ранозібраних попередників (зернові колосові, просо, гречка, соя, горох) істотно послабити стік води й убезпечити ріллю від руйнування можна за рахунок вирощування у літньо-осінній період падалишньої або сіяної післяжнивної культури до певної фази розвитку, який припиняється дією десиканту чи морозу. В цьому випадку формується комбінований рослинно-стерньовий біологічний екран, тобто відбувається одночасне мульчування і залуження поля до початку весняно-польових робіт наступного року. Ґрунтозахисна роль агрофону обумовлюється сукупною дією розвиненої кореневої системи проміжної культури, яка оструктурює і скріплює ґрунт та надземної частини відмерлих рослин, або тих, котрі вегетують, що гасять енергію дощу та вітру.

З апробованих покровних культур, придатних для захисту ґрунтів від ерозії, кращим виявився овес, коренева система якого дуже розгалужена і за рахунок великої зони вбирання майже повністю охоплює верхні шари ґрунту. Він слабо реагує на ступінь еродованості чорноземів, швидко росте, не уражує­ться кореневими гнилями, добре пригнічує бур’яни.

Стримати розвиток ерозійних процесів і покращити водний режим ґрунту можливо шляхом запровадження так званих «зелених» парів. Утримання їх передбачає вирощування проміжної культури (гірчиця, ріпак, вико-вівсяна або горохово-вівсяна сумішки), припинення вегетації рослин у червні за допомогою гербіцидів і збереження захисного вологовбирного екрану у непорушеному стані до сівби озимої пшениці, яку здійснюють ґрунтообробно-посівними агрегатами або сівалками прямої дії.

 

Таблиця. 2-А. Агровиробнича оцінка технічних засобів під час вирощування пшениці по чистому пару

07 374 88 2

 

Таблиця 2-Б

07 374 88 3

Примітка. У дослідах використовували трактори потужністю 200 к. с. Параметри водно-фізічних властивостей ґрунту визначали перед сівбою пшениці.

 

Дослідження показали, що боронування якісного полицевого чи безполицевого зябу весною не є обов’язковим у системі догляду за паром. За п’ятирічний період спостережень різниця у втратах вологи на заборонованих і нерозпушених фонах з орного шару після місячної експозиції не перевищувала 3 мм, тобто була несуттєвою.

Як з’ясувалось, ранньо-весняне закриття вологи зубовими і пружинними боронами недоцільне на ділянках вирівняного зябу, за наявності на поверхні ґрунту понад 5 т/га нерівномірно розподілених рослинних решток ґрубостебельних культур, в гостро посушливі роки за швидкого формування твердої ґрунтової кірки, на полях, екранованих невегетуючими рослинами покривної (проміжної) культури, за поєднання частих відлиг взимку та дощів на початку весни, коли подрібнена солома «всмоктується» у ґрунт, а знаряддя ковзає по поверхні.

Весняне боронування може підсилювати втрати вологи опадів і розвиток ерозії за рахунок утворення тонкого (1–2 см) поверхневого шару пилової мульчі, податливої до змиву та видування. Під час проведення технологічної операції в умовах «неспокійного» рельєфу ймовірний розвиток агротехнічної ерозії, коли ґрунт під дією сил тяжіння переміщується вниз по схилу. За кількістю зсунутого дрібнозему боронування з-поміж різних видів обробітку поступається тільки культивації. Агроприйом втрачає сенс у випадках значного замулення ділянки, тобто при утворенні на поверхні шару диспергованого мулу, який важко піддається розпушуванню.

Водночас ранньо-весняне закриття вологи на чорних парах обов’язкове за наявності гребенів, сформованих восени чизельними знаряддями, а також на фоні брилуватого зябу, піднятого за повного або часткового зневоднення ґрунту.

Вкрай необхідним є закриття вологи на ранніх парах. Затримка з проведенням цього прийому на 10–12 днів за підвищеного температурного режиму повітря зумовлювала висушування шару ґрунту 0–10 см до рівня вологості в’янення рослин (11–12%), шару 10–30 см — до рівня вологості розриву капілярів (17–18%).

При виконанні цієї операції дотримуються наступних нормативів і режимів роботи. Оптимальна вологість орного шару ґрунту — 15–20%, глибина спушення — 7–10 см, ступінь подрібнення листостеблового матеріалу — відрізки розміром 5–10 см, швидкість руху агрегату — 10–12 км/год.

 

07 374 88 1

 

Для обробітку застосовують різноманітні знаряддя дискового чи ротаційного типу. Модельний ряд останніх передбачає конструктивні схеми, які включають зубчасті напівсферичні робочі органи, що подрібнюють та частково перемішують рослинні рештки з ґрунтом навіть за великої кількості органічної маси (зокрема кукурудзи і соняшнику) та ущільненої поверхні поля.

На важких, сухих або перезволожених чорноземах перевагу мають комбіновані агрегати, обладнані турбоколтерами — спеціальними хвилеподібними дисками, призначеними для обробітку (прорізування) ґрунту без інтенсивного переміщення його шарів. Працюючи в режимі постійної вібрації, вони утворюють вертикальні розломи і мікротріщини у ґрунті, залишаючи незаробленими понад 30% рослинних субстратів, які захищають поверхню від різних видів ерозії, а також сприяють додатковому поглинанню та збереженню вологи опадів.

Швидкість випаровування ґрунтової вологи на мульчувальному фоні значною мірою залежить від кількості залученої побічної продукції і ступеню проективного покриття нею поверхні поля. У наших дослідах після проведення основного обробітку навесні (ранній пар) за наявності 3–3,7 т/га подрібнених решток ячменю (проективність 50–55%) втрати вологи із шару 0–150 см за період парування становили в середньому 29 мм, у разі наявності 4,6–5,4 т/га решток кукурудзи (проективність 70–75%) цей показник не перевищував 8 мм.

Важливою передумовою збереження вологи є пошаровість культивацій (від 10–14 см у травні до 6–8 см у серпні). За оптимально допустимої товщини верхнього ізольованого шару ґрунту перед сівбою (6–8 см) на чорноземах звичайних кількість вологи на глибині заробки насіння є достатньою для одержання своєчасних і повних сходів озимини навіть за відсутності опадів упродовж 20–25 днів.

Для основного обробітку ранніх парів та першого весняного обробітку безполицевих чорних парів використовують важкі протиерозійні культиватори, дисколапові агрегати та інші знаряддя, що забезпечують суцільне поверхневе мульчування та розпушування скиби на глибину 12–16 см. При цьому знищуються багаторічні бур’яни, руйнується ущільнений прошарок, ґрунт краще протистоїть ерозії і добре вбирає воду. Зорані поля обробляють паровими культиваторами, конструкція яких обмежує коливання стояків у горизонтальній площині і гарантує якісне підрізування вегетуючих рослин. У другу половину парування в усіх випадках пріоритет надається культиваторам із плоскорізальними (лезовими) робочими органами, які працюють в ощадному режимі, запобігають надмірному руйнуванню мульчі, перемішуванню сухих і зволожених шарів ґрунту.

Ранній (до серпня) перехід на поверхневий обробіток пару сприяє утворенню на глибині 5–7 см ущільненої підошви, схильної до пересихання, тому насіння, висіяне на зневоднене ложе, не проростає. Натомість застосування у другій половині літа важких культиваторів, що розпушують ґрунт на 10–14 см, призводить до висушування верхнього прошарку на глибину обробітку і унеможливлює, за відсутності опадів, отримання своєчасних сходів озимини. При цьому наявність у посівному шарі значної кількості післяжнивних решток за певних умов (посуха, суховії) створює додатковий вентиляційний ефект, який прискорює процеси випаровування і вивітрювання води.

Навесні та влітку пари не слід культивувати відразу після дощу, однак і не можна тримати довго у нерозпушеному стані за утворення суцільної ґрунтової кірки і жаркої погоди. Щоб запобігти надмірним втратам продуктивної вологи, виконують боронування, ефективність якого зростає на добре оструктурених ґрунтах, і коли бур’яни знаходяться у фазі проростків чи сходів. На безполицевих фонах перевагу надають пружинним боронам, які під час роботи в активному положенні краще виносять на поверхню раніше зароблені в ґрунт післяжнивні рештки і менше розпорошують його (на відміну від зубових борін) за швидкості руху агрегату понад 10 км/год.

До плюсів пружинних борін зараховують також можливість оперативного групового регулювання положення зубців, рівномірне рослинне мульчування поверхні поля, поліпшення структури чорнозему за рахунок збільшення у шарі 0–5 см агрономічно цінних фракцій розміром 0,25–10 мм.

У системі догляду за паром поширення набувають варті уваги оборотні ротаційні борони — мотики, які застосовують переважно на мульчувальному агрофоні з метою поверхневого розпушування, аерації ґрунту, знищення ниткоподібних сходів бур’янів.

В більшості дослідів недоцільним виявилось коткування чистого пару, воно не призводило до нагромадження вологи, легкодоступної фосфорної кислоти, обмінного калію, нітратного азоту. Позитивні результати від проведення агроприйому отримано лише в дуже посушливі періоди у разі зменшення вологості орного шару до позначки розриву капілярних зв’язків (17–18%) і ущільненості ґрунту менше 1 г/см³. На схилових землях коткування зумовлює помітне зниження водопроникненості ґрунту й посилює змив його під час зливи.

Небезпечно, особливо навесні, застосовувати в системі догляду за паром важкі колісні трактори з одинарними шинами. Під час багаторазових проходів потужних машин щільність ґрунту по колії може перевищувати верхню допустиму межу для озимих культур (1,35–1,45 г/см³), твердість досягати 20–30 кг/см², вміст повітря у ґрунті знижуватись до критичного рівня — 15%, а водопроникненість — до 10–15 мм/год. Спостерігається деградація структури та перебудова порового простору, зокрема зменшення між- та внутрішньо агрегатної шпаруватості. Послаблюється роль підорного шару в забезпеченні рослин поживними речовинами, обмежує­ться глибина проникнення кореневої системи, її загальний розмір, посилюються ерозійні процеси. Негативні наслідки об’ємного переущільнення відмічаються упродовж 3–5 років, зумовлюючи недобір врожаю зерна від 10–20% у зволожені до 30–50% у посушливі роки.

 

Андрій ГОРБАТЕНКО, Володимир СУДАК,
Наталія СУДАК, кандидати с.-г. наук
Сергій СЕМЕНОВ, Юлія БЕЗСУСІДНЯ
ДУ Інститут зернових культур НААН України

 

 28 березня 2024
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
28 березня 2024
 28 березня 2024
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
28 березня 2024
 28 березня 2024
За запитом благодійного фонду «Мурашки» в рамках соціального проєкту «Добро в дії» від ТМ «Добродія» відправили продукцію для подальшої передачі військовим на передову.
За запитом благодійного фонду «Мурашки» в рамках соціального проєкту «Добро в дії» від ТМ «Добродія» відправили продукцію для подальшої передачі військовим на передову.
28 березня 2024
 27 березня 2024
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникового шроту спостерігалось підвищення цін, що зумовлено активним попитом на нього та різким збільшенням обсягів експорту.
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникового шроту спостерігалось підвищення цін, що зумовлено активним попитом на нього та різким збільшенням обсягів експорту.
27 березня 2024
 27 березня 2024
KSG Agro розробив проєкт будівництва нового заводу для сортування, переробки та утилізації наслідків руйнацій внаслідок ракетних атак на Херсонщині. Запланований строк реалізації проєкту – 2,5 роки, а загальний бюджет будівництва складе 8 млн дол.
KSG Agro розробив проєкт будівництва нового заводу для сортування, переробки та утилізації наслідків руйнацій внаслідок ракетних атак на Херсонщині. Запланований строк реалізації проєкту – 2,5 роки, а загальний бюджет будівництва складе 8 млн дол.
27 березня 2024
 27 березня 2024
Протягом останнього місяця в Україні значно зросли ціни на горох. Головним фактором цього стало зняття Індією мита на імпорт зернобобової.
Протягом останнього місяця в Україні значно зросли ціни на горох. Головним фактором цього стало зняття Індією мита на імпорт зернобобової.
27 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.