Коли землі небагато

Коли землі небагато

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 31 серпня 2018 15:04

З появою в Україні нових форм власності на землю в останні десятиріччя, розпадом колгоспів та радгоспів, розпаюванням земель та появою фермерства, зросла кількість господарств, що мають невелику площу землекористування, вузьку спеціалізацію та обмежений набір вирощуваних культур.

Для відносно малих за площею господарств найбільш оптимальною формою організації території землекористування є запровадження вузькоспеціалізованих сівозмін із короткою ротацією. Найбільш оптимальною тривалістю ротації їх є варіювання від трьох до п’ятипільної, що пов’язано з розміщенням різних культур після відповідних попередників і дотриманням періоду їх повернення на попереднє місце вирощування, яке для більшості з них становить 3–4 роки.

Для таких культур, як соняшник (оптимальний період повернення на попереднє місце 5–8 років) у сівозмінах короткої ротації за наявності в господарстві декількох сівозмін, цю культуру слід вирощувати поперемінно в одній, а потім в іншій сівозміні протягом однієї ротації, або ділити поле навпіл та поєднувати соняшник разом з іншою культурою протягом першої ротації і наступною зміною їх розташування між собою у другій.

Існує декілька способів оцінки продуктивності сівозмін. На нашу думку, в сучасних умовах найбільш раціональним та об’єктивним є спосіб оцінки продуктивності сівозмін, виражений у середній урожайності польових культур, кількості зібраного зерна, кормових та зернових одиниць, перетравного протеїну з 1 га сівозмінної площі.

08 375 37 1

У трипільних сівозмінах за полицевої системи обробітку ґрунту (контроль) у сівозмінах проводили восени оранку плугом ПО-3–35 (чорний пар — 25–27, ячмінь та соняшник — 20–22 см), за мілкої безполицевої (мульчувальної) — розпушування скиби культиватором-плоскорізом КР-4,5 або КШН-5,6 «Резидент» у ранньому пару (весною) та під ярі культури (восени) на глибину 12–14 см. Висівали районовані сорти і гібриди польових культур (пшениця озима — Красуня одеська, Куяльник; ячмінь ярий — Вакула; соняшник — Дарій), які вирощували на двох агрохімічних фонах із загортанням подрібненої листостеблової маси рослин без добрив та з унесенням за результатами ґрунтового тестування мінеральних добрив (пшениця озима — ­N30–60, ячмінь ярий — N60, соняшник — N30P30K30). Інші елементи агротехніки були загальноприйнятими для зони Степу.

У пятипільній короткоротаційні сівозміні: чистий пар — пшениця озима — соняшник — ячмінь ярий — кукурудза проводили вивчення ефективності систем полицевої, диференційованої і мульчувальної систем обробітку ґрунту. Обробіток ґрунту виконували наступними знаряддями: 1. полицева оранка — плугом ПО-3–35 на глибину 20–22 см під ячмінь ярий та соняшник, 23–25 см під кукурудзу, 25–27 см — чорний пар (восени); 2. чизелювання — чизелем Chisel Plow на глибину 14–16 см під соняшник і ячмінь ярий (восени); 3. дискування — бороною БГР-4,2 «Солоха» або БДТ-3 на глибину 10–12 см під ячмінь ярий та чистий пар (восени); 4. плоскорізне розпушування — комбінованим агрегатом КШН-5,6 «Резидент» або КР-4,5 на глибину 14–16 см під кукурудзу і 12–14 см під соняшник (восени) в ранньому пару (навесні). Схема досліду п’ятипільної сівозміни включала також 3 фони добрив: 1) без добрив + післяжнивні залишки; 2) N30P30K30 + післяжнивні залишки; 3) N60P30K30 + післяжнивні залишки. Мінеральні добрива вносили навесні шляхом розкидання під передпосівну культивацію.

Ґрунт дослідної ділянки — чорнозем звичайний важкосуглинковий із вмістом гумусу в шарі 0–30 см — 4,2%, нітратного азоту — 13,2, рухомих форм фосфору і калію (за Чириковим), відповідно, 145 і 115 мг/кг.

Як показали результати наших досліджень, у трипільних сівозмінах найвищі показники продуктивності, а саме вихід зерна, насіння соняшнику, зернових та кормових одиниць, перетравного протеїну залежали передусім від набору та урожайності польових культур у сівозмінах, які визначалися сукупною дією факторів навколишнього середовища, а також технологічними особливостями та відмінностями різних систем обробітку ґрунту.

Так, у зерно-паро-просапній сівозміні з полем соняшнику показники продуктивності були практично однакові між собою незалежно від системи обробітку ґрунту з невеликою тенденцією до підвищення урожайності зернових на 0,06 т/га та виходу зерна на 0,02 т/га сівозмінної площі за використання мілкої (безполицевої) системи порівняно з полицевою.

Внесення тут мінеральних добрив у помірних дозах (N20P10K10) разом із рослинними рештками попередника підвищувало продуктивність сівозміни за виходом зерна на 0,10–0,12 (4,5–5,4%), зернових одиниць — 0,22–0,26 (5,7–6,7%), кормових — 0,19–0,22 (5,3–6,2%), перетравного протеїну — 0,03–0,04 (5,5–7,4%) т/га сівозмінної площі, що свідчить про більш виражений вплив удобрення на продуктивність порівняно з обробітком ґрунту.

У зерно-паровій сівозміні з введенням поля ячменю ярого замість соняшнику відмічено зниження продуктивності під час використання мілкої (безполицевої) системи з виходу зерна на 0,18–0,19 (5,4–5,9%), зернових одиниць — 0,16–0,17 (4,9–5,9%), кормових — 0,24 (5,7%), перетравного протеїну — 0,01–0,02 (2,9–6,4%) т/ га сівозмінної площі порівняно з полицевою системою, що пов’язано з нижчою урожайністю тут ячменю ярого, який гірше реагував на мілкий (безполицевий) обробіток порівняно із сівозміною з соняшником, де, навпаки, не відбувалося зниження урожайності олійної культури залежно від обробітку ґрунту. Тому продуктивність короткоротаційних трипільних сівозмін залежала передусім від набору культур та їх реакції на способи обробітку під окремі з них у загальній системі обробітку ґрунту.

 

08 375 37 2

 

Застосування помірних доз мінеральних добрив (N20P10K10) в зерно-паровій сівозміні забезпечувало зростання продуктивності сівозміни з виходу зерна на 0,40–0,41 (11,8–12,2%), зернових одиниць — 0,34–0,35 (10,6–11,4%), кормових — 0,26–0,50 (6,6–11,9%), перетравного протеїну — 0,03–0,04 (8,8–12,1%) т/га сівозмінної площі. Слід відмітити і те, що вищі прибавки від застосування мінерального удобрення (ефективність добрив) відмічено саме за використання мілкої (безполицевої) системи обробітку ґрунту порівняно з полицевою.

Із проведених досліджень випливає висновок, що використання мілкої (безполицевої) системи обробітку на 12–14 см у зерно-паро-просапній сівозміні не спричиняє зниження її продуктивності. Заміна соняшнику в трипільній сівозміні ячменем ярим сприяє зниженню показників продуктивності сівозміни в цілому на 2,9–5,9% та до зменшення ефективності мілкої (безполицевої) системи обробітку ґрунту порівняно з полицевою. Внесення помірних доз мінеральних добрив (N20P10K10) разом із рослинними рештками попередника в сіво­змінах сприяє зростанню їх продуктивності на 4,5–7,4 та 6,6–12,2%.

Продуктивність п’яти­пільної зерно-паро-просапної сівозміни визначалася головним чином внесеними мінеральними добривами, аніж обробітком ґрунту. Системи основного обробітку ґрунту на удобрених мінеральними добривами ділянках разом із післяжнивними рештками виявилися рівноцінними за всіма показниками продуктивності: вихід зерна (2,80–2,90 т/га), зернових одиниць (3,59–3,64 т/га), кормових (3,92–3,99 т/га) та перетравного протеїну (0,41–0,44 т/ га) на один гектар сівозмінної площі з невеликою тенденцією до зниження показників за мілкої мульчувальної системи обробітку. На варіанті з післяжнивними рештками без мінеральних добрив перевагу за всіма показниками продуктивності мала система полицевого та диференційованого обробітку ґрунту, внаслідок кращого поживного режиму. Так, вихід зерна за полицевої системи обробітку ґрунту тут був вищим на 0,20 т/га (7,6%), зернових одиниць — 0,18 (5,5%), кормових — 0,22 (6,2%), перетравного протеїну — 0,03 т/га сіво­змінної площі (7,5%) порівняно з мілкою мульчувальною.

Внесені мінеральні добрива в помірних дозах (N24Р18К18, N48Р18К18 у середньому на 1 га сівозмінної площі) разом із післяжнивними рештками суттєво підвищували продуктивність сівозміни в цілому. Максимальна прибавка виходу зерна від застосування N48Р18К18 за полицевої системи обробітку становила 0,25 (8,7%), зернових одиниць — 0,36 (9,9%), кормових — 0,41 (10,3%), перетравного протеїну — 0,02 (5,0%) т/га сівозмінної площі.

Застосування N48Р18К18 під час диференційованої системи обробітку підвищувало вихід зерна на 0,34 (12,2%), зернових одиниць — 0,49 (13,5%), кормових — 1,12 (28,0%), перетравного протеїну — 0,06 (13,6%) т/га сівозмінної площі. Використання N48Р18К18 у сівозміні за мілкої (мульчувальної) системи обробітку давало прибавку виходу зерна на 0,38 (13,6%), зернових одиниць — 0,51 (14,2%), кормових — 0,57 (14,5%), перетравного протеїну — 0,07 (15,9%) т/га сіво­змінної площі. Згідно з результатами досліджень найвищі прибавки від мінеральних добрив за показниками продуктивності були характерні для мілкого (мульчувального) фону з характерним більш жорстким поживним режимом. Внесені тут мінеральні добрива в помірних дозах підвищують продуктивність сівозміни більше, аніж на 14% порівняно з полицевою системою обробітку з кращими вихідними умовами мінерального живлення.

 

Олександр ЦИЛЮРИКдоктор с.-г. наук
Дніпровський державний аграрно-економічний університет

 18 вересня 2018
В серпні 2018 року Аграрна біржа запустила в пробному режимі автоматизовану платформу з продажу біопалива.
В серпні 2018 року Аграрна біржа запустила в пробному режимі автоматизовану платформу з продажу біопалива.
18 вересня 2018
 18 вересня 2018
За тиждень ціна на помідори «підскочила» на 20%.
За тиждень ціна на помідори «підскочила» на 20%.
18 вересня 2018
 18 вересня 2018
На ресурсі можна переглянути інформацію про доходи, видатки та інші операції з фінансами.
На ресурсі можна переглянути інформацію про доходи, видатки та інші операції з фінансами.
18 вересня 2018
 18 вересня 2018
Цю продукцію імпортуємо переважно з Індонезії та Малайзії.
Цю продукцію імпортуємо переважно з Індонезії та Малайзії.
18 вересня 2018
 18 вересня 2018
Державне агентство уклало відповідну угоду з торговим електронним майданчиком.
Державне агентство уклало відповідну угоду з торговим електронним майданчиком.
18 вересня 2018

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.