Основні питання підживлення озимих

Основні питання підживлення озимих

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 19 вересня 2018 15:03

Найефективнішою є система застосування добрив, у якій передбачається внесення підстилкового гною під попередник, а мінеральних у розрахункових дозах — під озиму пшеницю.


  • Що найбільшою мірою впливає на отримання високої продуктивності посівів озимої пшениці?

За врожайності зерна 50–60 ц/га і відповідній кількості соломи озима пшениця виносить із ґрунту 160–190 кг/га азоту, 55–70 кг/га фосфору, 80–100 кг/га калію. При цьому слід відмітити, що азот рослини озимої пшениці використовують із початку вегетації і до молочної стиглості. Найбільше його поглинається рослинами в період від фази виходу в трубку до молочної стиглості зерна.

Значну частину фосфору рослини озимої пшениці поглинають на початкових етапах росту і розвитку, а також у фазі колосіння, створюючи деякий запас, який потім використовується у період формування зерна. Нестача фосфору в ранні періоди вегетації рослин не може бути компенсована за рахунок посилення фосфорного живлення у пізніші фази розвитку рослин і завжди викликає недобір врожаю.

Основну кількість калію рослини поглинають до цвітіння рослин. Він активізує роботу ряду ферментів, за участі яких синтезуються білкові речовини, накопичуються цукри. Внаслідок цього він підвищує зимо- і стійкість рослин до хвороб, вилягання.

Повна доза калійних добрив повинна вноситись разом із фосфорними до сівби озимої пшениці під основний обробіток ґрунту.

Крім азоту, фосфору і калію, для формування високопродуктивних посівів важливе також забезпечення рослин такими елементами, як кальцій, сірка, та мікроелементами: цинк, мідь, бор, магній, молібден. Нестача їх у грунтах призводить до порушення метаболічних процесів у рослинах зернових культур, що не дозволяє отримати високої продуктивності посівів. Не менш важливе значення для формування високого врожаю якісного зерна є збалансованість живлення, тобто забезпечення рослин кожним поживним елементом у чітко визначеному співвідношенні.

 

09 376 60 2

 

  • Чи можна вирощувати озиму пшеницю без внесення органічних добрив?

Органічні добрива не тільки слугують джерелом основних макро- та мікролементів, але також надовго збагачують ґрунт цими компонентами та органічними речовинами. Натомість останні підвищують біологічну та продуктивну активність ґрунту, покращують його сорбційні властивості, структуру та повітряно-водні характеристики.

До органічних добрив відносять гній, гноївку та гнойову рідину. У багатьох випадках у виробництві застосовують органічні добрива під посів озимої пшениці. Але, як свідчить практика, ефективніше вносити органічні добрива не безпосередньо під озиму пшеницю, а під попередник, тому що органічна речовина гною для свого розкладу і вивільнення поживних елементів потребує додаткових енергетичних витрат, достатньої кількості вологи і відносно високої температури повітря, що не завжди забезпечується в осінній та рановесняний періоди вегетації. Тобто розклад органічної речовини і вивільнення поживних елементів із внесених під посів озимих культур органічних добрив відбувається уже в літній період вегетації, коли озима пшениця закінчує свій період росту і розвитку і не в змозі використати ці елементи

 

  • Коли потрібно вносити азот?

За узагальненими результатами досліджень наукових установ, дози азотних добрив, що забезпечують на фоні фосфорних і калійних (Р60–90К60–90) високі врожаї доброякісного зерна, становлять для озимої пшениці і тритикале 90–120 кг/га.

Азотні добрива під озиму пшеницю у зонах Лісостепу і Полісся ефективніше вносити роздрібнено. Перед сівбою їх у дозах 25–30 кг/га вносять лише на грунтах, малозабезпечених елементами живлення, і після таких попередників, як кукурудза на силос, однорічні злакові трави, які інтенсивно використовують грунтові запаси азоту. Після зернобобових попередників допосівне внесення азоту недоцільне.

Під час визначення дози азоту у весняне підживлення враховують стан розвитку озимих після перезимівлі, запаси нітратного азоту у весняний період на основі результатів агробіологічного контролю та час відновлення вегетації. Раннє внесення азоту (ІІ етап органогенезу за Ф. М. Куперманом) на добре розвинутих, розкущених густих посівах за раннього відновлення вегетації може значно збільшити непродуктивне кущіння рослин з утворенням значної кількості пагонів підгону. Це ослаблює розвиток продуктивних стебел і створює загрозу вилягання. Тому в цьому випадку азот потрібно вносити на пізніших етапах органогенезу рослин, коли його внесення на коефіцієнт кущіння вже не впливає, а забезпечує збільшення числа сегментів у колосі і його довжину. Це припадає на початок ІІІ етапу органогенезу, тобто на початок закладення зачатків колосків у колосі. Щоб ефективніше використати азотні підживлення, потрібно точно визначити початок сегментації точки росту за результатами агробіологічного контролю.

 

09 376 60 1

 

Таким чином, перше підживлення проводять на ІІ етапі органогенезу на слаборозвинутих, зріджених посівах, щоб збільшити продуктивне кущіння. На добре розвинутих посівах вперше підживлюють на ІІІ етапі органогенезу для посилення процесів сегментації і довжини колоса. Доза азоту в І підживлення становить 25–30% повної норми внесення, а в ІІ — 50–60%. Друге підживлення виконують на IV етапі органогенезу. Воно сприяє кращому росту бокових стебел, які за продуктивністю наближаються до стебел І порядку. Проводять його, використовуючи технологічну колію, за допомогою навісних розкидачів. Можливо для цього застосувати і польові обприскувачі для внесення КАСів у рідкому вигляді.

Третє підживлення азотом, яке здійснюють у період від початку фази колосіння до наливу зерна (VIII–X етап), збільшує тривалість активної діяльності верхнього листка і впливає більшою мірою на покращання якості зерна, ніж на врожайність. Вносять решту 15–20% норми азоту. При цьому використовують результати тканинної діагностики. Передусім третє підживлення слід виконувати на посівах сильних і цінних пшениць. На фуражних площах воно недоцільне. Також мало­ефективне, коли в період формування і наливу зерна спостерігається значне розповсюдження хлібних жуків і клопа-черепашки, із якими не проводять заходів боротьби.

 

  • Чи можна підживлювати озиму пшеницю фосфором і калієм навесні?

Як свідчать численні наукові дослідження, кращі результати забезпечує внесення фосфорних і калійних добрив до сівби озимої пшениці в рекомендованих дозах, краще всього під основний обробіток грунту або під передпосівну культивацію. Частину їх можна вносити локально одночасно з сівбою, але доза їх при цьому не повинна перевищувати 25–30 кг/га д. р., щоб не пригнічувати проростки рослин. Переносити невнесені до сівби фосфорно-калійні добрива у підживлення неефективно. Для покращення фосфорного і калійного живлення у весняно-літній період вегетації озимої пшениці можна застосувати мікродобрива типу «Еколіст», «Вуксал», «Кристалон», які у своєму складі містять фосфор і калій у вигляді хелатних, легко засвоюваних рослиною, сполук. Але повністю компенсувати нестачу фосфору і калію у цьому випадку не вдається.

 

  • Які ще мінеральні речовини важливі під час вирощування озимої пшениці?

Крім азоту, калію і фосфору, надзвичайно важливими для живлення озимої пшениці є мікроелементи, оскільки вони потрібні рослинам у невеликих кількостях. Їх дефіцит призводить до зниження урожайності. Найбільш важливими для пшениці є бор, марганець, цинк, залізо, молібден, мідь і магній.

Покращити забезпечення озимої пшениці мікроелементами можна за рахунок обробки насіння, а також за допомогою позакореневого підживлення посівів.

 

  • У яких випадках потрібне листкове підживлення?

Воно є додатковим заходом. Основну кількість поживних елементів рослина все ж повинна отримувати через кореневу систему з ґрунту.

Листкове підживлення доцільне й ефективне у період посухи, на полях із нещодавнім підживленням вапном, коли коренева система не може впоратися з отриманням достатньої кількості поживних речовин. Це, в основному, стосується мікро- і макроелементів — азоту та магнію. Таке підживлення доцільне також у випадку послаблення поглинання речовин через погодні умови, невідповідні значення рН тощо.

За рахунок позакореневого підживлення можна лише дещо знизити негативну дію дефіциту поживних макро- чи мікроелементів, але повністю забезпечити потреби рослин можна лише за рахунок їх основного внесення.

 

  • Які найбільш прості методи визначення доз добрив під запланований урожай?

У науковій практиці і у виробництві існує безліч методів визначення оптимальної дози добрив. Але найточнішим і відносно нескладним є метод ВІУА і ВНДІС, удосконалений І. С. Шатіловим і М. К. Каюмовим. Основним критерієм визначення доз добрив на запланований урожай в умовах кожного господарства повинні бути результати польових дослідів. З цією метою можна використати балансово-розрахункові методи, які дають можливість конкретизувати дози залежно від ґрунтових умов і запланованого врожаю. За результатами агрохімічного обстеження полів на вміст у ґрунті доступних для рослин форм азоту, фосфору і калію визначається потреба в цих добривах на запланований урожай за наступною формулою:

 

09 376 60 3

 

де

Д — доза добрив у фізичній вазі, кг/га;

В — винос елементу живлення запланованим урожаєм основної і відповідної кількості побічної продукції, кг/га;

30 — постійний коефіцієнт для перерахунку поживних речовин із мг у кг/га на мінеральних ґрунтах;

П — вміст у ґрунтах рухомих форм поживного елементу, мг на 100 г грунту;

Кп — коефіцієнт використання поживного елементу із грунту,%;

Ку — коефіцієнт використання поживного елементу з мінеральних добрив,%;

С — вміст поживного елементу в мінеральних добривах, %.

 

Середні показники вмісту рухомих форм фосфору та калію у ґрунтах визначають за картограмами агрохімічного обстеження. За відсутності картограм із вмісту в ґрунті азоту, що легко гідролізується, можна користуватися середніми показниками для різних типів ґрунтів, які становлять:

 

  • для дерново-підзолистих ґрунтів — 3–6 мг/100 г;
  • сірих лісових — 5–8 мг/100 г;
  • темно-сірих лісових — 8–10 мг/100 г;
  • чорноземів опідзолених і вилугуваних — 9–11 мг/100 г;
  • чорноземів типових малогумусний — 10–14 мг/100 г;
  • чорноземів південних і каштанових — 6–10 мг/100 г.

 

Для визначення виносу поживних елементів користуються даними хімічного аналізу врожаю у господарстві або середніми показниками, які для пшениці становлять: 3,2 кг азоту, 1,1 кг фосфору і 1,6 кг калію на 1 ц основної і відповідної кількості побічної продукції.

Коефіцієнти використання поживних речовин із грунту беруть з агрохімічних довідників.

Середні коефіцієнти використання поживних елементів озимою пшеницею із добрив становлять: азоту — 50–60%, фосфору — 20–25% і калію — 60–70%.

Для прикладу можна привести розрахунок доз мінеральних добрив для запланованої урожайності 60 ц/га за вищенаведеною формулою. Грунт — чорнозем типовий, який містить азоту, що легкогідролізується 24 мг, рухомих форм фосфору — 22 і калію (за Чириковим) 19 мг на 100 г грунту. Визначаємо винос урожаєм азоту: 60 х 3,2 = 192 кг/га. Вміст легкодоступних форм азоту у ґрунті сягає 30 х 22 = 660 кг/га. Беремо із довідника коефіцієнт використання азоту з грунту (23%) і перемножуємо його на вміст (660 х 23). У знаменник формули ставимо коефіцієнт використання азоту з добрив (60%) і визначаємо розрахункову дозу азоту по д. р.:

 

09 376 60 4

Таким чином, на цій ґрунтовій відміні з відповідною кількістю поживних елементів для запланованого врожаю озимої пшениці 60 ц/га зерна доза добрив становить у середньому N44P26K46.

Балансово-розрахунковий метод забезпечує добрі результати під час планування середніх урожаїв і за середнього забезпечення ґрунтів поживними речовинами. У випадку планування високих урожаїв і на ґрунтах з низькою природною родючістю краще користуватися рекомендаціями науково-дослідних установ з урахуванням поправочних коефіцієнтів для різних типів ґрунту.

 

Іван СВИДИНЮКканд. с.-г. наук, агроном-технолог

svidome

 17 вересня 2021
В Україні продовжується збирання зернових та зернобобових культур, яке проведено на площі 10,4 млн га при врожайності 43,9 ц/га, намолочено 45,7 млн тонн зерна.
В Україні продовжується збирання зернових та зернобобових культур, яке проведено на площі 10,4 млн га при врожайності 43,9 ц/га, намолочено 45,7 млн тонн зерна.
17 вересня 2021
 17 вересня 2021
Компанія KUHN-Україна провела масштабну польову презентацію нового посівного комплексу KUHN ESPRO RT 12000 RC.
Компанія KUHN-Україна провела масштабну польову презентацію нового посівного комплексу KUHN ESPRO RT 12000 RC.
17 вересня 2021
 17 вересня 2021
Після різкого подорожчання тепличних огірків, яке спостерігалося в Україні минулого тижня, ціни в даному сегменті почали стрімко знижуватися.
Після різкого подорожчання тепличних огірків, яке спостерігалося в Україні минулого тижня, ціни в даному сегменті почали стрімко знижуватися.
17 вересня 2021
 17 вересня 2021
У проекті Державного бюджету на 2022 рік передбачено фінансування громад у різних напрямках.
У проекті Державного бюджету на 2022 рік передбачено фінансування громад у різних напрямках.
17 вересня 2021
 17 вересня 2021
Українські аграрії затямили урок з торішньої ситуації, і зараз відкладають продаж ріпаку. За перші 2 місяці сезону експорт культури скоротився до 30%.
Українські аграрії затямили урок з торішньої ситуації, і зараз відкладають продаж ріпаку. За перші 2 місяці сезону експорт культури скоротився до 30%.
17 вересня 2021
 17 вересня 2021
У жовтні-листопаді 2021 року українські та іноземні інвестори зможуть узяти участь в онлайн-аукціонах з приватизації Білгород-Дністровського та Усть-Дунайського морських портів та оренди трьох великих об’єктів у морських гаванях Одеської області.
У жовтні-листопаді 2021 року українські та іноземні інвестори зможуть узяти участь в онлайн-аукціонах з приватизації Білгород-Дністровського та Усть-Дунайського морських портів та оренди трьох великих об’єктів у морських гаванях Одеської області.
17 вересня 2021
До відкриття ринку землі лишилося ЧИТАТИ

Please publish modules in offcanvas position.